Справа № 2-         /10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

03 лютого 2010 р. Залізничний районний суд м.Львова у складі:

головуючого – судді     Ганича І.М.

при секретарі                 Мицько О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

    Позивач в грудні 2009 року звернувся з позовом в суд про стягнення з відповідача        3000 євро та 1000 дол. США боргу за договором позики. Свої позовні вимоги він мотивує тим, що в кінці 2006 р. він позичив ОСОБА_2 вказані суми грошей, які той зобов’язувався повернути до 01.02.2007 р., про що склав письмову розписку, проте по даний час грошей не повернув, чому він просить стягнути з відповідача суму боргу з врахуванням трьох процентів річних із простроченої суми.

    У судовому засіданні позивач позов підтримав, покликаючись на мотиви такого і просить стягнути з відповідача вказану суму боргу, три відсотки річних від простроченої суми за період з лютого 2007 р. по лютий 2010 р., а також судові витрати.

    Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про час слухання і суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності  

    Заслухавши пояснення позивача та вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення.

    Як вбачається із розписки /а.с. 5/, ОСОБА_2 в кінці 2006 р. позичив у ОСОБА_1 3000 євро та 1000 дол. США і зобов’язувався повернути зазначені суми грошей до      01.02.2007 р.

    Наявністю вказаної розписки і поясненням позивача підтверджується, що відповідач не виконав взятого на себе за договором позики зобов’язання і не повернув ОСОБА_1 борг за угодою між ними по даний час.

Разом з тим, відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику /грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем/ у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно вимог ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити суму відповідно до ст.625 ЦК України. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом /ч.2 ст.625 ЦК України/.

    Виходячи з наведеного, із відповідача слід стягнути в користь позивача суму боргу за договором позики – 3000 євро або по курсу НБУ на 03.02.2010 р. 33450 грн. та            1000 дол. США або по курсу 8000 грн., з врахуванням трьох процентів річних із простроченої суми – 3730,50 грн., що разом становить 45180,50 грн., і понесені позивачем судові витрати – 571,80 грн., а всього – 45752,30 грн.

    На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 225, 226 ЦПК України і   ст.ст. 625, 1048-1050 ЦК  України, суд –

ВИРІШИВ:

    Позов задовольнити. Стягнути із ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 3000 євро або по курсу 33450 грн. та 1000 дол. США або по курсу 8000 грн. боргу за договором позики, три проценти річних із простроченої суми –          3730,50 грн. і понесені судові витрати – 571,80 грн., а всього – 45752,30 грн.

    Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано позивачем протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а відповідачем – в такий же строк з дня отримання копії такого. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя:                                                                                    

Оригінал рішення.