ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" травня 2019 р.                                                               Справа №914/319/18

Західний апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючого судді                                                  Галушко Н.А.

суддів                                                                      Желіка М.Б.

                                                                                Орищин Г.В.

секретар судового засідання                      Кишенюк Н.

за участю представників учасників процесу:

від позивача Заставний Р.А. - адвокат  

від відповідача не з`явився,        

від третьої особи-1 на стороні позивача Кузьмік Д.В.- адвокат      

від третьої особи-2 на стороні  позивача не зявився

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Яблуневий дар” за вих. № 315 від 30.07.2018, Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” б/н від 03.08.2018 та Національного банку України за вих. № 12-0007/45197/БТ від 20.08.2018

на рішення Господарського суду Львівської області від 21.06.2018 (повний текст рішення складено та підписано 02.07.2018, м. Львів, суддя                        Мазовіта А.Б.)

у справі № 914/319/18

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк”, м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Яблуневий дар”, м.Городок Львівської області

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Національного банку України, м. Київ

про визнання недійсним одностороннього правочину-заяви № 159 від 20.02.2015 року про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних вимог.

Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк», м.Київ звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до ТОВ «Яблуневий Дар», м.Городок, Львівська область про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви №159 від 20.02.2015 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних вимог.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 21.06.2018 у справі №914/319/18 позов задоволено частково; визнано недійсним односторонній правочин - заяву №159 від 09.02.2015 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних вимог в частині зарахування 335,5467 євро, що еквівалентно 381,71 доларів США; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено; присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», м. Городок, на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», м. Київ, 881 грн. 00 коп. судового збору.

Рішення суду мотивовано тим, що вимоги ТОВ «Яблуневий Дар» та ПАТ «Дельта Банк» за зобов`язаннями є зустрічними, однорідними та такими, строк виконання яких настав. правочин - заява №159 від 20.02.2015 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних вимог підлягає визнанню недійсним в частині зарахування 335,5467 євро, що еквівалентно 381,71 доларів США.

ТОВ “Яблуневий дар” подано апеляційну скаргу за вих. № 315 від 30.07.2018, в якій просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог і ухвалити нове рішення , яким відмовити ПАТ «Дельта Банк» у задоволенні позову повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права.

Скаржник зазначає, що ТОВ «Яблуневий Дар» не здійснював придбання іноземної валюти для погашення кредиту на Міжбанківському валютному ринку України, а виконував зобов`язання перед банком щодо погашення кредиту в порядку ст.601 ЦК України і ст. 203 ГК України шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

У даному випадку, на думку скаржника, ТОВ «Яблуневий Дар» не набував права власності на валютні цінності і не використовував валютні цінності як засіб платежу, а виконував зобов`язання перед банком щодо погашення кредиту в порядку ст.601 ЦК України і ст.203 ГК України. Вираження грошового зобов`язання  у різних валютах та відповідний валютний курс, що є виразом ціни грошової одиниці однієї країни в грошових одиницях, не змінюють суті грошового зобов`язання.

ПАТ “Дельта Банк” подано апеляційну скаргу б/н від 03.08.2018, в якій просить скасувати рішення суду в частині відхилених позовних вимог і ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити ПАТ «Дельта Банк» у задоволенні позову повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права та прорушено норми процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Також, скаржник зазначає, що зобов`язання за кредитом було припинено за рахунок меншого зобов`язання та за рахунок зобов`язання, строки виконання якого для АТ «Дельта Банк» не настали, а відтак передчасно. Зарахуванням зустрічних однорідних вимог відповідачем порушуються права та інтереси позивача, як кредитора, щодо повернення наданих відповідачу кредитних коштів та потребує застосування судового захисту шляхом визнання недійсним одностороннього правочину – заяви відповідача про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Скаржник вважає, що суд в порушення норм процесуального права, прийнявши до уваги неналежні докази відповідача, а саме скріншоти платіжних доручень від 12.02.2015, 18.02.2015, 20.02.2015, 24.02.2015, прийшов до помилкового висновку про настання строку виконання зобов`язання за договором банківського рахунку.

ТОВ “Яблуневий дар” у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити рішення суду в частині незадоволених позовних вимог ПАТ «Дельта Банк» без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Національним банком України подано апеляційну скаргу за вих. № 12-0007/45197/БТ від 20.08.2019, в якій просить скасувати рішення суду повністю та ухвалити нове рішення, яким позов «ПАТ «Дельта Банк» задоволити у повному обсязі, посилаючись на те, що судом при прийнятті рішення неправильно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, не встановлено всі фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, висновки суду не відповідають обставинам справи.

Зокрема скаржник зазначає, що судом не враховано фактичні обставини, які унеможливлюють зарахування зустрічних однорідних вимог за кредитним договором, оскільки зустрічні вимоги про взаємне зарахування яких заявив відповідач не є тотожним за своїм розміром, а строк їх виконання не настав.

Скаржник також зазначає, що зважаючи на відсутність розпоряджень відповідача на відповідну грошову суму по договору №13/25469-6975 від 21.01.2011 банківського рахунку, строк виконання зобов`язань за даним договором станом на момент вчинення оспорюваного правочину для позивача не настав, що, відповідно, виключає можливість здійснення зарахування зустрічних однорідних вимог.

Окрім цього, скаржник зазначив, що вимоги за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469 від 21.01.2011 року виражені в євро, а вимоги за договором банківського рахунку - в доларах США. Згідно із п. 3.2.6.2. договору кредитної лінії сторони визначили, що у разі, якщо валюта виконання зобов`язань відрізняється від валюти фактичної заборгованості за кредитом, то здійснюється купівля/продаж/обмін (конвертація) іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України та/або Міжнародному валютному ринку. При цьому, курс купівлі/продажу/обміну (конвертації) валюти Кредитором на Міжбанківському валютному ринку України та/або Міжнародному валютному ринку, та порядок його визначення вважається таким, що узгоджений Позичальником. Застосований відповідачем при зарахуванні зустрічних взаємних вимог крос-курс цим вимогам не відповідає.

Також, заява №159 від 20.02.2015 про зарахування зустрічних взаємних вимог була подана після прийняття постанови Правління НБУ від 30.10.2014  №692БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до категорії проблемних», у відповідності до якої було встановлено ряд обмежень, у т.ч. погашення заборгованості, що виникла за будь-якими активними операціями банку тільки в грошовій формі.

ПАТ “Дельта Банк” у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Яблуневий Дар»  просить залишити без задоволення скаргу товариства та зазначає, що апеляційна скарга є безпідставною та необґрунтованою.

Національний банк України у поясненнях щодо апеляційних скарг АТ «Дельта Банк» та ТОВ`Яблуневий Дар»  вважає, що односторонній правочин ТОВ «Яблуневий Дар» про зарахування зустрічних однорідних вимог здійснено в період дії постанови Правління НБУ від 30.10.2014  №692БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства Дельта Банк до категорії проблемних» та суперечить ст..ст.203, 601 ЦК України, а тому даний правочин є недійсним та підставі частини 1 статті 215 ЦК України.

Фондом гарантування вкладів подано письмове пояснення, у якому просить задоволити апеляційну скаргу Національного банку України, скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 21.06.2018 в частині відмови ПАТ «Дельта Банк» у задоволенні позовних вимог, прийняти у цій частині нове рішення, яким позовні вимоги ПАТ «Дельта Банк» задоволити повністю та визнати недійсним односторонній правочин – заяву від 20.02.2015 №159 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних однорідних вимог.

Фонд зазначив, що здійснюючи конвертацію валюти долар США/Євро відповідач зобов`язаний використовувати курси валют, визначені договірними відносинами сторін, незважаючи на авторитет чи інші якісні характеристики різних фінансовихї інституцій. Відповідач у заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог посилається на курс, який не відповідає курсу реального придбання валюти на Міжнародному валютному ринку, вказане не відповідає умовам укладеного між сторонами кредитного договору щодо порядку конвертації валют.

Представники сторін та третіх осіб в судових засіданнях виклали доводи та заперечення щодо вимог апеляційниїх скарг.

Національним банком України подано клопотання про розгляд справи без участі представника банку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, оцінивши подані ними докази на відповідність фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія зазначає наступне:

21 січня 2011 між ПАТ «Дельта Банк» (кредитор) та ТОВ «Яблуневий Дар» (позичальник) було укладено договір кредитної лінії №ВКЛ-2005469.

За цим договором, з урахуванням додаткових договорів (зокрема, додаткового договору №4 від 22.06.2011), кредитор (позивач) зобов`язався надавати позичальнику (відповідачу) грошові кошти у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання.

Надання кредиту здійснюється на умовах, визначених цим договором в сумі 33 000 000,00 євро, зі сплатою 12% річних, з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 20.01.2016 на умовах, визначених цим договором.

Згідно із п. 3.2.6.2. договору кредитної лінії, у випадку, якщо валюта коштів, списаних кредитором з будь-якого рахунку позичальника, відкритого в АТ «Дельта Банк», не співпадає з валютою фактичної заборгованості позичальника за договором, здійснюється купівля/продаж/обмін (конвертація) іноземної валюти на Міжбанківському валютному ринку України (МВРУ) та/або її обмін на Міжнародному валютному ринку (МВР), за поточним курсом, що склався на МВРУ та/або МВР за цією операцією на дату купівлі/продажу/обміну іноземної валюти, з обов`язковим зарахуванням купленої/обміняної валюти або коштів, одержаних від продажу валюти, на поточний рахунок позичальника за відповідною валютою. При цьому курс купівлі/продажу/обміну (конвертації) кредитором іноземної валюти на МВРУ та/або МВР, та порядок його визначення з метою виконання вищезазначеного доручення позичальника, вважаються такими, що узгоджені останнім.

Відповідно до п.п. 3.3.4., 3.3.5. договору кредитної лінії позичальник зобов`язаний протягом строку використання кредиту сплачувати проценти за їх використання в порядку, визначеному цим договором, повернути кредитору у повному обсязі кредит зі сплатою процентів та комісій кредитора, та можливих штрафних санкцій, у терміни, визначені цим договором.

Згідно із п. 4.3. договору кредитної лінії, у випадку невиконання позичальником зобов`язань, визначених п. 3.3. цього договору, протягом більше 10 календарних днів від дня закінчення строку, встановленого для їх виконання цим договором, на одинадцятий календарний день строк користування кредитом вважається таким, що закінчився та, відповідно, позичальник зобов`язаний погасити наявну заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії та штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія цього договору припиняється. Виконання позичальником даного обов`язку не потребує від кредитора надіслання жодних попередніх письмових повідомлень та/або вимог.

Як вбачається із матеріалів справи, у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором кредитної лінії, позивачем було надіслано відповідачу претензію на суму 11 742 435,21 євро, з яких сума заборгованості за кредитом - 11 742 435,21 євро, сума заборгованості за нарахованими процентами - 147 843,57 євро. У претензії відповідачу надавався 30-денний строк на сплату вказаної суми.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції, сторони не заперечували наявність підстав для пред`явлення претензії позичальнику. Факт порушення умов договору кредитної лінії відповідач не заперечував, як і обов`язку повернути ПАТ «Дельта Банк» зазначену суму. Не заперечував цей факт, а також обов`язок дострокового повернення кредиту й позивач. Однак, як вбачається з п. 4.3. договору кредитної лінії, за наявності порушення обов`язків позичальником, на одинадцятий день від дати такого порушення у позичальника настає обов`язок дострокового повернення належних платежів, а виконання позичальником даного обов`язку не потребує від кредитора надіслання жодних попередніх письмових повідомлень та/або вимог.

Враховуючи наведене, матеріалами справи підтверджується настання обов`язку ТОВ «Яблуневий дар» сплатити на користь ПАТ «Дельта Банк»                 11 742 435,21 євро за договором кредитної лінії №ВКЛ-2005469 від 21.01.2011.

Таким чином, судом встановлено, що факт настання обов`язку ТОВ "Яблуневий Дар" сплатити кошти на користь ПАТ "Дельта Банк" в сумі                   34 463 393,78 євро, який виник на підставі договору кредитної лінії №ВКЛ-2005469 від 21.01.2011, є доведеним.

З матеріалів справи також вбачається та встановлено судом першої інстанції, що 20.01.2011 між ПАТ «Дельта Банк» (банк) та ТОВ «Яблуневий Дар» (клієнт) укладено договір банківського рахунку №13/25469-6975.

За цим договором банк (позивач) відкриває клієнту (відповідачу) поточні рахунки №26008002005469 в доларах США та №26008002005469 в євро та отримує плату за обслуговування рахунків згідно з тарифами банку на банківські послуги, які доведені клієнту в момент підписання цього договору.

Відповідно до підпункту 2.2 пункту 2 договору банківського рахунку платіжні доручення, отримані з 9.00 до 13.00 банк виконує протягом поточного робочого дня.

Згідно підпункту 2.3 пункту 2 договору банківського рахунку, платіжні доручення, отримані з 13.00 до 16.30 банк виконує в межах строку виконання, зазначеного клієнтом у графі «Допоміжні реквізити» платіжного доручення.

Згідно підпункту 2.4.1 пункту 2.4 пункту 2 договору банківського рахунку якщо строк виконання зазначений, банк виконує платіжні доручення в передбачені строки, а саме: «Терміновий» - платіжне доручення виконується банком поточного робочого дня.

У підпункті 2.4.2 пункту 2.4 пункту 2 договору банківського рахунку зазначено, що якщо строк виконання зазначений, банк виконує платіжні доручення в передбачені строки, а саме: «Звичайний» - платіжне доручення виконується банком наступного робочого дня.

Відповідно до підпункту 2.5 пункту 2 договору банківського рахунку у випадку отримання банком платіжного доручення без зазначення строку виконання з 13.00 до 16.30 банк виконує його наступного робочого дня.

Згідно банківських виписок за грудень 2014, січень-лютий 2015 року, травень 2015 року, на банківському рахунку відповідача №26008002005469 залишок грошових коштів складав 77 161,52 доларів США.

В ході розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем долучено до матеріалів справи докази ініціювання переказу грошових коштів в сумі            77 161 доларів США по рахунку №26008002005469, а саме: 12.02.2015, 18.02.2015, 20.02.2015, 24.02.2015 з призначенням платежу «переказ коштів на власний рахунок». Проте, такий переказ позивачем не був здійснений, останнім зворотнього не доведено.

20.02.2015 відповідач скерував позивачу заяву №159 про припинення зобов`язання зарахуванням зустрічних вимог, у якій ТОВ «Яблуневий Дар» повідомило про часткове припинення зобов`язання щодо сплати ним на користь ПАТ «Дельта Банк» суми боргу за договором кредитної лінії №№ВКЛ-2005469 від 21.01.2011 у розмірі 68 463,43 євро, що за крос-курсом станом на 20.02.2015 складає еквівалент 77 161 доларів США, та припинення зобов`язання щодо сплати ПАТ «Дельта Банк» на користь ТОВ «Яблуневий Дар» боргу на загальну 68 463,43 євро, що за крос-курсом станом на 20.02.2015 складає еквівалент 77 161 доларів США за договором №13/25469-6975 від 21.01.2011 банківського рахунку №26008002005469.

02.03.2015 правлінням НБУ прийнято постанову №150 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних».

02.03.2015 виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення №51 «Про запровадження тимчасової адміністрації у Публічному акціонерному товаристві «Дельта Банк», згідно із яким з 03.03.2015 запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в АТ «Дельта Банк» - Кадирова В.В.

08.04.2015 виконавча дирекція Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийняла рішення №71, яким запровадила тимчасову адміністрацію строком на шість місяців, а рішенням від 03.08.2015 №147 тимчасову адміністрацію продовжено до 02.10.2015.

На підставі постанови НБУ №664 від 02.10.2015 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення №181 від 02.10.2015 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Дельта Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку», якою розпочато процедуру ліквідації та призначено уповноваженою особою Фонду Кадирова В.В. Рішенням виконавчої дирекції Фонду №619 від 20.02.2017 продовжено строк процедури ліквідації АТ «Дельта Банк» на два роки по 04.10.2019 включно.

Оскільки зарахування зустрічних взаємних вимог є одностороннім правочином, та вважаючи, що така заява суперечить актам цивільного законодавства, позивач звернувся із позовом про визнання цього правочину недійсним.

Предметом даного позову є вимоги ПАТ "Дельта Банк" про визнання недійсним одностороннього правочину - заяви ТОВ "Яблуневий Дар" №159 від 20.02.2015 про припинення зобов`язань між позивачем та відповідачем шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї зі сторін допускається лише у випадках, установлених договором або законом.

Згідно зі ст. 601 ЦК України зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Недопустимість зарахування зустрічних вимог визначено ст. 602 ЦК України, відповідно до положень якої не допускається зарахування зустрічних вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю; про стягнення аліментів; щодо довічного утримання (догляду); у разі спливу позовної давності; за зобов`язаннями, стороною яких є неплатоспроможний банк, крім випадків, установлених законом; в інших випадках, встановлених договором або законом.

Виходячи із зазначеного, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають бути зустрічними (кредитор за одним зобов`язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов`язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду); строк виконання таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Правило про однорідність вимог поширюється на їх правову природу, але не стосується підстави виникнення таких вимог. Допускається зарахування однорідних вимог, які випливають з різних підстав (різних договорів тощо).

За змістом ст. 184 ЦК України річ є визначеною родовими ознаками, якщо вона має ознаки, властиві усім речам того ж роду, та вимірюється числом, вагою, мірою.

У разі, коли зобов`язання сторін за договорами підлягають виконанню у різних валютах (євро та доларах США відповідно), такі вимоги не можна вважати однорідними з огляду на те, що євро та долар США (хоч і є грошовими коштами) є різними валютами, які не є рівнозначними.

Аналогічну правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.10.2018 у справі №914/3217/16.

Однак суд першої інстанції наведеного не врахував та не надав оцінки обставинам справи, умовам договору кредитної лінії №ВКЛ-2005469№НКЛ-від 21.01.2011, договору банківського рахунку №13/25469-6975 від 21.01.2011 та заяві ТОВ "Яблуневий Дар" №159 від 20.02.2015 про зарахування зустрічних однорідних вимог, у зв`язку з чим дійшов передчасного висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог у даній справі.

Окрім того, судова колегія прийшла до висновку, що на спірні відносини між сторонами у даній справі не впливає та обставина, що пізніше, після проведеного зарахування зустрічних взаємних вимог, розпочалась процедура ліквідації ПАТ “Дельта Банк” як неплатоспроможного і таке зарахування впливає на задоволення вимог інших кредиторів банку.

Як зазначалося вище, спірне зарахування було здійснене 20.02.2015, тобто до прийняття правлінням Національного Банку України постанови №150 від 02.03.2015 “Про віднесення ПАТ “Дельта Банк” до категорії неплатоспроможних”.

При цьому, на спірні відносини між сторонами не впливає також і постанова правління Національного Банку України №692/БТ від 30.10.2014, якою ПАТ “Дельта Банк” було віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів та якою запроваджено певні обмеження у діяльності банку, спрямовані на стабілізацію та відновлення фінансового стану банку. Як вбачається з вказаної постанови: 1) на її підставі банк не був визнаний неплатоспроможним і, відповідно, щодо банку не було розпочато спеціальних процедур, пов`язаних з неплатоспроможністю; 2) вказана постанова не обмежує прав третіх осіб щодо можливості зарахування зустрічних однорідних вимог в порядку, передбаченому ст. 601 ЦК України.

Отже, внаслідок вчинення відповідачем оскаржуваного правочину, права ПАТ “Дельта Банк” не було порушено.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого права чи охоронюваного законом інтересу, але лише у випадку його порушення, невизнання, або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Частиною 2 статті 86 ГПК України передбачено, що жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом ст. 236 ГПК України рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до таких правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

У відповідності до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно із ст.277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

За таких обставин, рішення Господарського суду Львівської області у даній справі підлягає скасуванню, у зв`язку з неправильним застосуванням  норм матеріального права.

Судовий збір за розгляд справи в місцевому господарському суді та перегляд рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку, відповідно до вимог ст.129 ГПК України, слід покласти на ТОВ «Яблуневий Дар».

Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 277, 282, 284 ГПК України,

Західний апеляційний господарський суд, ПОСТАНОВИВ:

1.          У задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю “Яблуневий дар” за вих. № 315 від 30.07.2018 відмовити.

2.          Апеляційні скарги Публічного акціонерного товариства “Дельта Банк” б/н від 03.08.2018 та Національного банку України за вих. № 12-0007/45197/БТ від 20.08.2018 задоволити.

3.          Рішення Господарського суду Львівської області від 21.06.2018 у справі №914/319/18 скасувати. Позов задоволити.

Визнати недійсним односторонній правочин - заяву №159 від 20.02.2015 про припинення зобов`язань зарахуванням зустрічних вимог.

Витрати зі сплати судового збору покласти на ТОВ «Яблуневий Дар».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», вул. Львівська, 274А, м. Городок, Львівська область (ідентифікаційний код 32475074) на користь Національного банку України, вул. Інституцька, буд.9, м.Київ (ідентифікаційний код юридичної особи 00032106)                      2 643,00 грн. судового збору.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», вул. Львівська, 274А, м. Городок, Львівська область (ідентифікаційний код 32475074) на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», вул. Щорса, 36-Б, м.Київ (ідентифікаційний код 34047020)                            2   643,00грн. судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції,                    1   762 грн. судового збору за розгляд справи в суді першої інстанції.

Господарському суду Львівської області видати накази на виконання даної постанови.

4.          Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена  до Верховного Суду в порядку і строки встановлені статтями 287, 288 ГПК України.

5.          Справу повернути у Господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови складено 31.05.2019.

Головуючий суддя                                                               Галушко Н.А.

Суддя                                                                                    Желік М.Б.

Суддя                                                                                    Орищин Г.В.