СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" травня 2019 р. Справа № 913/478/18

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Геза Т.Д., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.

Секретар судового засідання - Соляник Н.В.

за участю:

від позивача (апелянта) - Хоміч А.А.

від відповідача - не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Армаліт", м. Дніпро (вх.№1145 Л/2)

на ухвалу господарського суду Луганської області від 18.03.2019 у справі №913/478/18 (суддя - Вінніков С.В., постановлену в м. Харків о 12:59 годині),

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Армаліт" (провулок Парусний, б.9, кв.120, м.Дніпро, 49018)

до Приватного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" (вул.Менделєєва, б.67, м.Рубіжне Луганської області, 93006)

про стягнення 465 362 грн. 45 коп.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "АРМАЛІТ" звернулось до господарського суду Луганської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" про стягнення боргу за договором від 10.11.2016 №642 (з урахуванням заяви№9305 від 18.12.2018 про зміну позовних вимог): 279856 грн 02 коп. - боргу, 14502 грн 52 коп. - 3% річних, 42405 грн 90 коп. - інфляційних нарахувань, 128598 грн 01 коп. - пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на виконання умов договору від 10.11.2016 №642 він передав у власність відповідача продукцію за наступними видатковими накладними: від 12.12.2016 №А-00000103 на суму 208 грн 80 коп., від 20.12.2016 №А-00000106 на суму 3352 грн 80 коп., від 12.12.2016 №А-00000102 на суму 711 грн 42 коп., від 20.12.2016 №А-00000107 на суму 19056 грн 00 коп., від 12.12.2016 №А-00000104 на суму 8208 грн 00 коп., від 21.12.2016 № А-00000108 на суму 15840 грн 00 коп., від 21.12.2016 №А-00000110 на суму 26928 грн 00 коп., від 21.12.2016 №А-00000116 на суму 19956 грн 00 коп., від 21.12.2016 №А-00000109 на суму 19956 грн 00 коп., від 23.12.2016 №А-00000111 на суму 19056 грн 00 коп. та податковими накладними від 24.01.2017 №1, від 02.02.2017 №2, від 13.02.2017 №3, від 14.03.2017 №6, від 11.04.2017 №7, від 13.04.2017 №8, від 27.04.2017 №9, від 03.05.2017 №10, від 03.05.2017 №11, від 29.05.2017 №13, від 31.05.2017 №16, від 19.06.2017 №18.

Крім того позивач поставив відповідачу товар 24.01.2017, 02.02.2017, 13.02.2017, 14.03.2017, 11.04.2017, 13.04.2017, 27.04.2017, 03.05.2017, 29.05.2017, 31.05.2017, 19.06.2017, про що свідчить оформлення податкових накладних від 24.01.2017 №1, від 02.02.2017 №2, від 13.02.2017 №3, від 14.03.2017 №6, від 11.04.2017 №7, від 13.04.2017 №8, від 27.04.2017 №9, від 03.05.2017 №10, від 03.05.2017 №11, від 29.05.2017 №13, від 31.05.2017 №16, від 19.06.2017 №18.

19.11.2018 та 21.12.2918 на адресу господарського суду Луганської області від позивача надійшли клопотання від 30.10.2018 №8857 та від 20.12.2018 № 9527, в яких позивач просив витребувати у Харківського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби інформацію стосовно включення ПрАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" суми податкового кредиту до декларації з ПДВ по господарським взаємовідносинам з ТОВ "АРМАЛІТ" у період з 24.01.2017 по 19.06.2017 на підставі наступних податкових накладних: від 24.01.2017 №1, від 02.02.2017 №2, від 13.02.2017 №3, від 14.03.2017 №6, від 11.04.2017 №7, від 13.04.2017 №8, від 27.04.2017 №9, від 03.05.2017 №10, від 03.05.2017 №11, від 29.05.2017 №13, від 31.05.2017 №16, від 19.06.2017 №18.

В обґрунтування вказаних клопотань позивач посилався на те, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідача взято на облік органом Міндоходів - Харківським управлінням офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Позивач вважав, що відомості про віднесення відповідачем сум ПДВ, які зазначені у податкових накладних від 24.01.2017 №1, від 02.02.2017 №2, від 13.02.2017 №3, від 14.03.2017 №6, від 11.04.2017 №7, від 13.04.2017 №8, від 27.04.2017 №9, від 03.05.2017 №10, від 03.05.2017 №11, від 29.05.2017 №13, від 31.05.2017 №16, від 19.06.2017 №18 до податкового боргу є доказами здійснення господарських операцій та прийняття поставки товару на зазначені суми відповідачем.

21.12.2018 відповідач звернувся до господарського суду Луганської області з клопотанням від 20.12.2018 № 09/5031 про призначення у справі технічної експертизи документів, на вирішення якої просив поставити наступні питання:

- чи нанесено відтиск печатки, експериментальні та вільні зразки відтисків якої надано для порівняльного дослідження на наступних документах: на видатковій накладній № А-00000102 від 12.12.2016, на видатковій накладній № А-00000103 від 12.12.2016, на видатковій накладній № А-00000104 від 12.12.2016, на видатковій накладній № А-00000106 від 20.12.2016, на видатковій накладній № А-00000107 від 20.12.2016, на видатковій накладній № А-00000108 від 21.12.2016, на видатковій накладній № А-00000109 від 21.12.2016, на видатковій накладній № А-00000110 від 21.12.2016, на видатковій накладній № А-00000111 від 23.12.2016;

- чи нанесено відтиск печатки в наданих документах у той час, яким датований документ?

- чи нанесено відтиск печатки в наданих документах однією і тією самою печаткою?

- чи виготовлено надані документи шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної та комп`ютерної техніки?

В обґрунтування клопотання відповідач послався на те, що надані позивачем первинні документи (видаткові накладні) підписано невідомою особою, яку неможливо ідентифікувати, оскільки на зазначених документах відсутні обов`язкові реквізити: посада і прізвище особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, а також інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Відповідач заперечив проставлення у видаткових накладних печатки підприємства "Для банківських документів".

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.03.2019 у справі № 913/478/18 частково задоволено клопотання №09/5031 від 20.12.2018 Приватного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" про призначення у справі технічної експертизи документів.

Призначено у справі №913/478/18 технічну експертизу документів, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (вул.Золочівська, б.8-А, м.Харків, 61177).

Експертному дослідженню підлягають оригінали наступних документів: видаткові накладні №А-00000102 від 12.12.2016, №А-00000103 від 12.12.2016, №А-00000104 від 12.12.2016, №А-00000106 від 20.12.2016, №А-00000107 від 20.12.2016, №А-00000108 від 21.12.2016, №А-00000109 від 21.12.2016, №А-00000110 від 21.12.2016, №А-00000111 від 23.12.2016, №А-00000116 від 21.12.2016.

На вирішення експерта поставлено наступні запитання:

1) Чи нанесено відтиск печатки Публічного (наразі - Приватного) акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" на видаткових накладних №А-00000102 від 12.12.2016, №А-00000103 від 12.12.2016, №А-00000104 від 12.12.2016, №А-00000106 від 20.12.2016, №А-00000107 від 20.12.2016, №А-00000108 від 21.12.2016, №А-00000109 від 21.12.2016, №А-00000110 від 21.12.2016, №А-00000111 від 23.12.2016, №А-00000116 від 21.12.2016 у той час, яким датований документ?

2) Чи виготовлено відтиск печатки Публічного (наразі - Приватного) акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" на видаткових накладних №А-00000102 від 12.12.2016, №А-00000103 від 12.12.2016, №А-00000104 від 12.12.2016, №А-00000106 від 20.12.2016, №А-00000107 від 20.12.2016, №А-00000108 від 21.12.2016, №А-00000109 від 21.12.2016, №А-00000110 від 21.12.2016, №А-00000111 від 23.12.2016, №А-00000116 від 21.12.2016 шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної та комп`ютерної техніки?

У розпорядження експерта надіслано оригінали видаткових накладних №А-00000102 від 12.12.2016, №А-00000103 від 12.12.2016, №А-00000104 від 12.12.2016, №А-00000106 від 20.12.2016, №А-00000107 від 20.12.2016, №А-00000108 від 21.12.2016, №А-00000109 від 21.12.2016, №А-00000110 від 21.12.2016, №А-00000111 від 23.12.2016, №А-00000116 від 21.12.2016, які слід вилучити з матеріалів справи, замінивши належним чином засвідченими копіями.

Попереджено експерта, який буде здійснювати експертизу, про кримінальну відповідальність за ст.ст.384, 385 Кримінального кодексу України.

Витрати, пов`язані з проведенням експертизи покладено на відповідача - Приватне акціонерне товариство "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" (вул.Менделєєва, б.67, м.Рубіжне Луганської області, ідентифікаційний код 01882551). Зобов`язати відповідача оплатити проведення експертизи не пізніше 10 днів з моменту виставлення рахунку, докази оплати надати суду.

Зупинено провадження у справі № 913/478/18 до одержання результатів судової експертизи.

Суд першої інстанції, посилаючись на те, що видаткова накладна є первинним документом, який підтверджує факт поставки, та враховуючи, що відповідач заперечує підписання та засвідчення печаткою підприємства підпису на видаткових накладних, дійшов до висновку, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у іншій сфері, ніж право, а тому наявні підстави для призначення технічної експертизи документів.

Щодо питань, які запропонував поставити експерту відповідач, суд першої інстанції послався на те, що Приватним акціонерним товариством "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" заперечується факт засвідчення печаткою підприємства підпису на спірних видаткових накладних та наявності печатки підприємства відповідача "Для банківських документів" взагалі, та враховуючи, що суду не надано вільних зразків печатки Публічного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" "Для банківських документів", вищенаведене унеможливлює вирішення експертом першого та третього питань, які запропоновані відповідачем.

Господарським судом Луганської області у мотивувальній частині ухвали від 18.03.2019 відхилено клопотання позивача №8857 від 30.10.2018 та №9527 від 20.12.2018 про витребування доказів з посиланням на те, що первинними документами, які підтверджують факт поставки товару (продукції), в даному випадку є видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, а податкові накладні, які просив витребувати ТОВ "Армаліт" не є первинними документами, які підтверджують факт здійснення господарської операції, а тому відсутня необхідність у їх витребуванні.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Армаліт" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Луганської області від 18.03.2019 у справі № 913/478/18, в якій просило скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 18.03.2019 та винести нову, якою задовольнити клопотання ТОВ "Армаліт" від 20.12.2018 №9527 про витребування доказів; витребувати у Харківського управління офісу великих платників податків Державної фіскальної служби інформацію стосовно включення ПрАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" суми податкового кредиту до декларації з ПДВ по господарським взаємовідносинам з ТОВ "АРМАЛІТ" у період з 11.12.2016 по 19.06.2017 на підставі наступних податкових накладних: №107 від 12.12.2016, №106 від 12.12.2016, №108 від 12.12.2016, №110 від 20.12.2016, №111 від 20.12.2016, № 112 від 21.12.2016, №114 від 21.12.2016, №113 від 21.12.2016, №115 від 23.12.2016, №1 від 24.01.2017, №2 від 02.02.2017, №3 від 13.02.2017, №6 від 14.03.2017, №7 від 11.04.2017, №8 від 13.04.2017, №9 від 27.04.2017, №10 від 03.05.2017, №11 від 03.05.2017, №13 від 29.05.2017, №16 від 31.05.2017, № 18 від 19.06.2017; відмовити у задоволенні клопотання ПрАТ "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" від 20.12.2018 № 09/5031 про призначення у справі технічної експертизи документів.

Апелянт вважає, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, оскільки судом першої інстанції у резолютивній частині ухвали не зазначено висновку за результатами розгляду клопотань позивача про витребування доказів, а описова частина ухвали щодо відхилення цих клопотань мотивована тим, що податкові накладні не можуть бути доказами у справі, суперечить положенням ст.73 ГПК України.

Апелянт посилається на те, що суд, відхиляючи клопотання про витребування доказів, дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення клопотання відповідача про призначення експертизи, залишивши поза увагою інші заходи доказування, які виключають можливість проведення експертизи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.04.2019 сформовано наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Мартюхіна Н.О., суддя Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 07.05.2019 відмовлено в прийнятті апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Армаліт" на ухвалу господарського суду Луганської області від 18.03.2019 в частині відхилення клопотання ТОВ "Армаліт" про витребування доказів, оскільки статтею 255 Господарського процесуального кодексу України встановлено виключний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Серед визначеного переліку відсутні ухвали про витребування/відмову у витребуванні доказів (документів).

Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Армаліт" на ухвалу господарського суду Луганської області від 18.03.2019 у справі № 913/478/18 в частині призначення у справі технічної експертизи документів, розгляд справи призначено на 29.05.2019.

Про дату, час та місце судового засідання учасники справи повідомлені належним чином.

У зв`язку з перебуванням у відпустці на дату призначення справи до розгляду суддів - членів колегії Мартюхіної Н.О. та Шутенко І.А., протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.05.2019 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Геза Т.Д., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.

Фіксація судового засідання апеляційної інстанції здійснювалась за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно вимог ст.ст.222, 223 та п.17.7 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України в порядку розгляду апеляційної скарги, встановленому ст.270 Господарського процесуального кодексу України.

Стаття 269 ГПК України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до приписів статті 271 Господарського процесуального кодексу України, апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, присутнього у судовому засіданні представника апелянта, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали з урахуванням повноважень, визначених в ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила.

У відповідності до ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції: зокрема: про призначення експертизи.

Згідно із положеннями ст.1 Закону України "Про судову експертизу", судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

В силу приписів п. 8 ч. 2 ст. 182 ГПК України у підготовчому засіданні суд вирішує питання, зокрема, про призначення експертизи.

Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.

Згідно положень ст. 98 ГПК кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

Відповідно до ст. 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Зі змісту вказаної норми випливає, що судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.

Отже, підставою для призначення судової експертизи є необхідність з`ясування обставин, що мають значення для справи, для такого з`ясування необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо.

За положеннями ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи. В ухвалі про призначення експертизи суд попереджає експерта про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. У разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення призначений судом експерт невідкладно подає суду клопотання щодо його уточнення або повідомляє суд про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями.

Рішення у конкретній справі приймається господарським судом за дослідженими безпосередньо цим судом належних і допустимих доказів, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд апеляційної інстанції до винесення рішення у справі щодо суті спору, відповідно до вимог чинного законодавства, не має право та не повинен давати суду першої інстанції як вказівок щодо того, які рішення потрібно приймати в конкретній справі, так і вказівок щодо обставин, які необхідно встановити для вирішення справи, а також наводити власні висновки про те, які обставини не доказуються при розгляді цієї справи, та коригувати питання, які визначив суд першої інстанції.

Під час розгляду всіх справ суд першої інстанції повинен діяти незалежно та неупереджено, здійснюючи оцінку доказів відповідно до своїх внутрішніх переконань, безпосередньо, повно, всебічно, об`єктивно в їх сукупності, керуючись законом. Надання судом апеляційної інстанції вказівок щодо достовірності та належності тих чи інших доказів можна розцінити як втручання у компетенцію суду першої інстанції, що не узгоджується з вимогам ст. 6 Конвенції, яка гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Тобто суд апеляційної інстанції, переглядаючи ухвалу про призначення експертизи, надає оцінку відповідності чи невідповідності такої процесуальної дії вимогам чинного законодавства.

До того ж, у ст. 275 Господарського процесуального кодексу України наведений виключний перелік повноважень апеляційного суду.

Як вже зазначалося вище, в обґрунтування клопотання про призначення експертизи у справі №913/478/18 відповідач послався на те, що надані позивачем первинні документи (видаткові накладні) підписано невідомою особою, яку неможливо ідентифікувати, оскільки зазначені документи не містять обов`язкових реквізитів, а саме: посади і прізвища особи, відповідальної за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий чи електронний підпис або інших даних, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Крім того, відповідач заперечував проставлення у видаткових накладних печатки підприємства "Для банківських документів", оскільки вказані документи не відносяться до банківських..

Частиною 11 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який має відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинним документами, які підтверджують факт поставки товару (продукції), в даному випадку є видаткова накладна, товарно-транспортна накладна.

Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг.

Відповідно до Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 N 363 товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Враховуючи, що видаткова накладна є первинним документом, який підтверджує факт поставки, а відповідачем заперечується факт підписання та засвідчення печаткою підприємства підписів на видаткових накладних, та те, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, наявні підстави для призначення у справі технічної експертизи документів.

Відповідно до ст.71 Закону України "Про судову експертизу" підставою проведення судової експертизи є відповідне судове рішення чи рішення органу досудового розслідування, або договір з експертом чи експертною установою - якщо експертиза проводиться на замовлення інших осіб.

Пунктом 1.6 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі - Інструкція), затвердженої наказом Наказ Міністерства юстиції України 08.10.1998№ 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 26.12.2012 №1950/5) передбачено, що експертизи та дослідження проводяться експертними установами за зонами регіонального обслуговування згідно з Переліком регіональних зон обслуговування науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України, наведеним у додатку 1 до цієї Інструкції.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що належною експертною установою в даному випадку є Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз ім.Засл. проф. М.С. Бокаріуса.

Пунктом 3.1 розділу 3 Інструкції встановлено, що технічна експертиза документів поділяється на експертизу реквізитів документів, експертизу друкарських форм та експертизу матеріалів документів.

Відповідно до п.3.3 Інструкції основними завданнями експертизи друкарських форм є, зокрема установлення способу нанесення відтисків печаток, штампів, факсиміле; ідентифікація печаток, штампів, факсиміле тощо за їх відтисками; відповідність часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа. Для дослідження документів щодо ідентифікації печаток, штампів (у тому числі факсиміле) та встановлення відповідності часу нанесення відтисків печаток, штампів даті виготовлення документа надаються оригінали документів.

Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 99 Господарського процесуального кодексу України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

З матеріалів справи вбачається, що позивач заперечував проти проведення експертизи та не надавав до суду питань, які необхідно поставити на вирішення експерту.

Разом з тим, відповідач просив поставити на вирішення експерту наступні питання:

1) Чи нанесено відтиск печатки експериментальні та вільні зразки відтисків якої надано для порівняльного дослідження на видаткових накладних №А-00000102 від 12.12.2016, №А-00000103 від 12.12.2016, №А-00000104 від 12.12.2016, №А-00000106 від 20.12.2016, №А-00000107 від 20.12.2016, №А-00000108 від 21.12.2016, №А-00000109 від 21.12.2016, №А-00000110 від 21.12.2016, №А-00000111 від 23.12.2016, №А-00000116 від 21.12.2016?

2) Чи нанесено відтиск печатки в наданих документах у той час, яким датований документ?

3) Чи нанесено відтиск печатки в наданих документах однією і тією самою печаткою?

4) Чи виготовлено надані документи шляхом монтажу із застосуванням копіювально-розмножувальної та комп`ютерної техніки?

Враховуючи, що Приватним акціонерним товариством "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" взагалі заперечується факт засвідчення печаткою підприємства підпису на спірних видаткових накладних та наявності печатки підприємства відповідача "Для банківських документів", а також те, що відповідачем не надано суду вільних зразків печатки Публічного (наразі - Приватного) акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат" "Для банківських документів", суд дійшов обґрунтованого висновку про неможливість вирішення експертом першого та третього питань відповідача.

З урахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення клопотання відповідача про призначення експертизи у справі.

У силу приписів частини першої статті 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках призначення судом експертизи, провадження у відповідності до пункту 6 частини першої статті 229 ГПК України зупиняється на час проведення експертизи.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове і повне припинення всіх процесуальних дій у справі, зумовлене настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли їх може бути усунено.

Зупинення провадження у справі на час проведення судової експертизи є правом господарського суду, що зумовлене неможливістю вирішення спору по суті за відсутності висновків про встановлення фактів, які можуть бути встановлені лише експертом.

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2018 у справі №910/9883/17.

Виходячи з приписів статті 102 ГПК України, при призначенні судом експертизи матеріали справи направляються до судово-експертної установи і в період проведення судової експертизи неможливо проводити процесуальні дії, пов`язані з розглядом справи по суті спору.

Враховуючи те, що 18.03.2019 судом першої інстанції призначено судову експертизу у справі № 913/478/18, для проведення якої матеріали справи направлено до судово-експертної установи, тобто в цей період неможливо проводити відповідні процесуальні дії, господарський суд Луганської області скористався своїм правом, наданим йому процесуальним законом (частиною першою статті 228 ГПК України) та обґрунтовано зупинив провадження у справі, що не може вважатися порушенням норм процесуального права, яке тягне за собою наслідки у вигляді скасування відповідного судового акта.

Доводи, викладені апелянтом в апеляційній скарзі щодо можливості встановлення всіх обставин справи без призначення експертизи, є необґрунтованими, оскільки відповідачем заперечується сам факт підписання первинних документів уповноваженою особою Приватного акціонерного товариства "Рубіжанський картонно-тарний комбінат".

Посилання апелянта, як на підставу для скасування ухвали суду першої інстанції, на безпідставне відхилення клопотань позивача про витребування доказів, є необґрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 1 статті 255 Господарського процесуального кодексу України визначено вичерпний перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду. Серед визначеного переліку відсутні ухвали про витребування/відмову у витребування доказів (документів).

Разом з тим, частиною 3 ст.255 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Тобто ухвала суду першої інстанції про витребування/відмову у витребуванні доказів (документів) не підлягає апеляційному оскарженню окремо від рішення суду.

Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Армаліт" не позбавлено права повторно звернутися до суду першої інстанції з клопотанням про витребування доказів в загальному порядку.

Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Армаліт" на ухвалу господарського суду Луганської області від 18.03.2019 в частині призначення експертизи у справі у справі №913/478/18 не підлягає задоволенню.

Ухвала господарського суду Луганської області від 18.03.2019 у справі №913/478/18 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. 129, 269, 270, 271, 273, 275, 276 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Армаліт" на ухвалу господарського суду Луганської області від 18.03.2019 у справі №913/478/18 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Луганської області від 18.03.2019 у справі №913/478/18 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Порядок та строки оскарження постанови передбачені статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 31.05.2019

Головуючий суддя Т.Д. Геза

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя В.В. Лакіза