Справа № 752/25543/18 Суддя в 1-й інстанції Первушина О.С.

Провадження № 33/824/985/2019 Суддя в 2-й інстанції Ігнатюк О.В.

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2019 року м. Київ

Київський апеляційний суд

у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 січня 2019 року, -

в с т а н о в и в :

Постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 січня 2019 року на

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік;

стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп.

ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за те, що він, 29 листопада 2018 року, о 01 годині 30 хвилин, у м. Києві, поблизу будинку № 52 по просп. Науки, керував автомобілем марки «Opel Zafira-A», номерний знак НОМЕР_1 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: порушення мови та координації рухів, зіниці ока, які не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відмовився у встановленому законом порядку у присутності двох свідків.

У апеляційній скарзі ОСОБА_1 указано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. В обґрунтування доводів апеляційної скарги послався на те, що постанова винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з`ясовані неповно, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи. Вказав на те, що після зупинки транспортного засобу під його керуванням, на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння він погодився та разом з інспекторами поліції прибув до Київської міської наркологічної лікарні за адресою: м. Київ, просп. Визволителів, 6, однак після перебування значний період часу в черзі, працівники поліції запропонували відмовитися від проходження огляду. Звернув увагу на те, що після його відмови від пропозиції поліцейських, останні його залишили у лікарні, при цьому забрали посвідчення водія та не надали направлення на проходження медичного огляду, а після того, як він повернувся до свого автомобіля за паспортом помітив, що усі колеса були пробиті. Після зазначених подій, ОСОБА_1 невідкладно пройшов огляд на стан наркотичного сп`яніння, результати якого ознак сп`яніння у нього не виявили. Про факт складання протоколу щодо нього по факту відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, апелянт дізнався наступного дня в управлінні патрульної поліції. Вважав, що працівники поліції грубо порушили вимоги п.п. 8, 12 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів , що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року, яка регламентує порядок направлення водія до медичного закладу з метою проведення огляду на стан сп`яніння. На думку апелянта, факт відсутності у матеріалах справи його направлення на огляд до медичного закладу, підтверджує його версію розвитку подій. Просив постанову судді скасувати та винести нову постанову, якою закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення.

Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , який подану ним апеляційну скаргу підтримав і підтвердив доводи цієї скарги, просив постанову скасувати, а провадження у справі закрити, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з огляду на таке.

Висновки судді місцевого суду про доведеність відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння стверджуються доказами, зібраними у даній справі.

Так, у поясненнях, які ОСОБА_1 дав у ході розгляду справи у суді першої інстанції, він фактично підтвердив факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння. Цей факт вбачається і із пояснень, які ОСОБА_1 дав у суді апеляційної інстанції. При цьому ОСОБА_1 указав на мотиви відмови, зокрема на те, що так йому рекомендували вчинити поліцейські, а також на те, що йому надавали протокол про адміністративне правопорушення, у якому не були заповнені усі графи, а саме пункт ПДР, які він порушив.

Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння стверджується також іншими доказами, а саме: письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у присутності яких ОСОБА_1 у медичному закладі фактично відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що було посвідчено ними у поясненнях; відеозаписом із нагрудної камери поліцейського .

Дослідивши указані докази та надавши їм належну юридичну оцінку, суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність того, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП та на законних підставах наклав на нього стягнення в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про недоведеність вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП у виді відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння не ґрунтуються на матеріалах справи.

З об`єктивної сторони адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП може проявлятись у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння визначені ст. 266 КУпАП, п.2.5 ПДР України та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (в подальшому Інструкція). За змістом цих нормативних документів водій зобов`язаний на вимогу поліцейського пройти медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Наведене дає підстави стверджувати те, що у ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння підлягає доведенню факт керування особою транспортним засобом, наявність ознак наркотичного сп`яніння, пропозиція/вимога пройти огляд на стан сп`яніння та факт відмови водія від проходження зазначеного огляду. Лише при наявності усіх зазначених обставин поліцейських може складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП вчинене у формі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Суддя ухвалює рішення про притягнення особи до відповідальності у випадку наявності доказів, які доводять кожну із обставин, що в своїй сукупності утворюють об`єктивну сторону даного адміністративного правопорушення.

Цих вимог закону у ході провадження у справі, в тому числі і при ухваленні рішення щодо ОСОБА_1 дотримано у повній мірі. Так, у ході провадження у цій справі факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом не оспорювалися.

Факт відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння доводиться зазначеними вище доказами, серед яких відеозапис даної події, зроблений за допомогою нагрудної камери поліцейського. Судом враховується те, що у ході провадження у цій справі як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції учасниками судового розгляду не оспорювалась автентичність цього запису та наявної на ньому інформації. Відповідно до фактичних даних, встановлених за допомогою цього відеозапису ОСОБА_1 після зупинки його поліцейськими погодився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі. Проте, перебуваючи у медичному закладі він вчинив дії, які свідчать про його відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Суд вважає, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння може мати місце у будь-який момент процедури виявлення стану сп`яніння аж до початку вчинення відповідних дій медичним працівником. Таким чином факт находження ОСОБА_1 у медичному закладі не виключає його відповідальності за відмову від проходження огляду на стан сп`яніння, при доведеності факту цієї відмови.

Суд вважає доведеною ту обставину, що ОСОБА_1 дійсно відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. На думку суду така відмова може проявлятися у будь-якій формі за наявності якої можливо зробити однозначний висновок про те, що особа не бажає проходити огляд на стан сп`яніння. Із зазначеного відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 огляд на стан наркотичног сп`яніння не пройшов. На неодноразові пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 , указуючи на те, що він погоджується пройти цей огляд, умовою проходження цього огляду висував необхідність вчинення поліцейськими дій, які не могли бути вчинені на цьому етапі провадження у справі, зокрема складання протоколу про адміністративне правопорушення, заповнення усіх граф протоколу, в тому числі пункт ПДР, які він порушив. На неодноразові роз`яснення того, що ці дії можуть бути вчинені лише за результатами проходження огляду на стан сп`яніння чи в результаті відмови від проходження огляду ОСОБА_1 не відреагував, огляд на стан наркотичного сп`яніння не пройшов. У зв`язку із цим такі дії ОСОБА_1 обґрунтовано були визнані відмовою у проходженні огляду на стан спяніння внаслідок чого поліцейськими на законних підставах був складений протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, а суддею місцевого суду у відповідності до вимог закону було визнано доведеною вину ОСОБА_1 в вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, яке проявилось у відмові від проходження огляду на стан сп`яніння.

Доводи апеляційної скарги про те, що від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 відмовився на пропозицію поліцейських спростовуються зазначеним вище відеозаписом відповідно до якого поліцейські неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти цей огляд на що останній фактично відмовився, не посилаючись при цьому на будь-які пропозиції поліцейських.

Доводи апеляційної скарги про порушення поліцейськими вимог нормативних документів, які регламентують порядок направлення водіїв на огляд для встановлення стану сп`яніння та порядок проходження цього огляду не ґрунтуються на матеріалах справи у відповідності до яких вимоги цих нормативних документів були дотримані у повному обсязі. Посилання апелянта на те, що поліцейськими не було видане направлення на огляд водія з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння не ґрунтується на матеріалах справи. Так, відповідно до наданого відеозапису відмова від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 була вчинена у медичному закладі. Із слів медичного працівника, який повинен був проводити огляд вбачається, що йому відповідне направлення було надане. Те, що дане направлення не було долучене до матеріалів справи не може указувати на наявність порушень поліцейськими вимог зазначених вище нормативних актів.

Проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння через тривалий період часу не має правового значення для вирішення питання про наявність у діях останнього складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП об`єктивна сторона якого проявляється у відмові від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Апеляційна скарга ОСОБА_1 не містить доводів, які би указували на незаконність оскаржуваної постанови. Постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 січня 2019 року щодо ОСОБА_1 відповідає вимогам закону, підстав для її зміни чи скасування суд не вбачає у зв`язку із чим залишає цю постанову без зміни, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 09 січня 2019 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя О.В. Ігнатюк