У Х В А Л А

30 травня 2019 року

м. Київ

справа № 766/21676/18

провадження № 61-10337ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Петров Є. В. розглянув касаційну скаргу представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Крилової Олени Леонідівни на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 грудня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 19 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення безпідставно набутого майна,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - АТ КБ «Приватбанк») про стягнення безпідставно набутих грошових коштів у розмірі 52 752,94 грн. Позов обґрунтовано тим, щоАТ КБ «Приватбанк» безпідставно отримав вказані грошові кошти під час примусового виконання виконавчого напису нотаріуса Завлієва А. А. від 11 жовтня 2016 року, який рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 07 травня 2018 року визнано таким, що не підлягає виконанню.

Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 27 грудня 2018 року позов задоволено. Стягнуто з АТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 52 752,94 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постановою Херсонського апеляційного суду від 19 березня 2019 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПриватБанк» залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

21 травня 2019 року АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 грудня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 19 березня 2019 року.

Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

Згідно з пунктом 1 частини шостої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Частиною дев`ятою статті 19 ЦПК України встановлено, що розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено що з 01 січня 2019 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу становить 1 921,00 грн.

З огляду на положення статті 19 у системному зв`язку з нормами статей 274, 389 та 394 ЦПК України, суд вправі віднести справу до категорії малозначних на будь-якій стадії її розгляду.

Предметом спору у зазначеній справі є стягнення грошових коштів у розмірі 52 752,94. Ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Верховним Судом також ураховано, що судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено після набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», тобто після 15 грудня 2017 року.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини згідно з якою умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції), «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії)).

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки оскаржувані заявником рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 грудня 2018 року та постанова Херсонського апеляційного суду від 19 березня 2019 року ухвалені у малозначній справі, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

У Х В А Л И В :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - Крилової Олени Леонідівни на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 27 грудня 2018 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 19 березня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення безпідставно набутого майна відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Петров