ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2019 року справа №200/13833/18-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів Гаврищук Т.Г., Ястребової Л.В., секретар судового засідання Верховецька Г.О., за участі представника відповідача Тактарової С. А. , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року (повне судове рішення складено 18 лютого 2019 року у м. Слов`янську) та на додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року (повне судове рішення складено 18 лютого 2019 року у м. Слов`янську) у справі № 200/13833/18-а (суддя в І інстанції Дмитрієв В.С.) за позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради про зобов`язання відповідача прийняти рішення про продовження надання субсидії за перерахунком з періоду, з якого вона припинена,

УСТАНОВИВ:

В грудні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради (далі - УСЗН) про визнання протиправним рішення про припинення надання субсидії на оплату житлово-комунальних послуг та зобов`язання прийняти рішення про подовження надання субсидії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем безпідставно відмовлено у подовженні субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, крім того, не повідомлено про періоди, на які не призначалась субсидія, та замість рішення про відмову надіслано талон-повідомлення. Крім того, на звернення позивача надана відповідь, яка не містить інформації про прийняте рішення, його дату, номер і строк дії, що вказує на бездіяльність відповідача.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення від 22 червня 2018 року УСЗН щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні житлової субсидії з травня 2018 року.

Крім того, додатковим рішенням від 18 лютого 2019 року Донецький окружний адміністративний суд зобов`язав УСЗН повторно вирішити питання щодо призначення ОСОБА_2 субсидії з травня 2018 року, з урахуванням висновків суду.

Не погоджуючись з рішеннями суду, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати вказані рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідач наголошує, що субсидію позивачу автоматично не було подовжено у зв`язку з отриманням інформації від житлово-комунальних підприємств про наявність заборгованості, яка перевищує понад два місяці, про що повідомлено ОСОБА_2 Крім того, позивачу надавалися роз`яснення щодо вимог чинного законодавства стосовно подання відповідних документів для подовження субсидії. В грудні 2018 року позивач звернувся із заявою про призначення житлової субсидії та, оскільки у позивача наявна заборгованість по комунальним послугам, прийнято рішення про винесення справи на розгляд комісії з вирішення спірних питань при наданні населенню пільг та субсидій, про що повідомлено позивача та запрошено на засідання. Проте позивач на засідання не з`явився, у зв`язку з чим, прийнято рішення про перенесення розгляду справи. Щодо здійснення перерахунку субсидій з 1 травня 2017 року зазначає, що рішенням Донецького окружного адміністративного суду у справі № 229/206/18 від 17 травня 2018 року, яке набрало законної сили 31 липня 2018 року, відмовлено у задоволенні такої вимоги.

Позивачем також подано апеляційну скаргу, в якій він посилається на не врахування судом першої інстанції фактичних обставин справи, що призвело до неправильного вирішення спору. Давиденко Є.І. зазначає, що згідно інформації УСЗН від 06.12.2018 № 01-12/00179/19, до 30.04.2018 позивач перебував на обліку як отримувач житлової субсидії, натомість з 01.05.2018 відповідачем не подовжено дію субсидії. З рішення відповідача, про наявність якого апелянт дізнався лише з відзиву на позовну заяву від 08.01.2019, вбачається, що субсидію розраховано, яку позивачем сплачено в сумі 441 грн. 15 коп. на неопалювальний сезон. Враховуючи наведене, просив апеляційний суд змінити рішення місцевого суду та прийняти нове, яким визнати протиправним рішення про припинення надання субсидії на оплату ЖКП та зобов`язати відповідача прийняти рішення про продовження надання субсидії за перерахунком з періоду, з якого вона була призначена.

Стосовно додаткового рішення апелянт ОСОБА_2 вважає, що скасування повідомлення (рішення) і є, в разі не заявлення іншої вимоги, спосіб виконання, основа поновлення (початок) надання субсидії згідно рішення суду від 14.02.2019. Тому, спосіб виконання рішення від 14.02.2019 не викликає сумніву у сторін. За таких підстав просив апеляційний суд скасувати додаткове рішення у справі та спонукати УСЗН виконати перерахунок коштів на пільговій підставі щодо сплати за ЖКП з урахуванням рішення суду.

У відзиві на апеляційні скарги ОСОБА_2 відповідач просив залишити їх без задоволення.

В свою чергу, у відзиві на апеляційну скаргу УСЗН представник позивача просив залишити її без задоволення.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити, а також відмовити в задоволенні апеляційних скарг позивача. Позивач та його представник у судове засідання не прибули, просили розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.

Згідно з матеріалами справи, рішенням УСЗН від 19 березня 2018 року позивачу призначено житлову субсидію з лютого 2018 року по квітень 2018 року включно, при цьому площа на яку призначається субсидія складає 30,38 кв.м., склад сім`ї: ОСОБА_2 (заявник), вид доходу - пенсія (а.с.39).

На час прийняття зазначеного рішення за позивачем обліковувався борг зі сплати комунальних послуг. Так, була наявна заборгованість: за водопостачання (Торецьке ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу») у сумі 314 грн.; за вивезення сміття (Дружківське комунальне автотранспортне підприємство 052805) у сумі 256,60 грн.; оплата житла (КП Комсервіс) - 617,36 грн.; за газ (Дружківське відділення Краматорського УГГ) - 869,69 грн., за опалення (ВО «Дружківськатепломережа» ОКЛ «Донецьктеплокомуненерго») - 13562,09 грн. (а.с.39 зворотній бік).

Після закінчення строку отримання субсидії відповідачем, самостійно, без додаткового звернення позивача, проведено розрахунки субсидії витрат на житлово-комунальних послуг по особової справі №50155 ОСОБА_2 .

22 червня 2018 року УСЗН прийнято рішення «Про призначення субсидії», яким не призначено житлову субсидію позивачеві з 1 травня 2018 року у зв`язку з наявністю боргу по оплаті житлово комунальних послуг. При цьому зазначено, що площа на яку призначається субсидія складає 30,38 кв.м., склад сім`ї: ОСОБА_2 (заявник), вид доходу - пенсія (а.с.38).

Підставою для прийняття зазначеного рішення слугувала наявна заборгованість зі сплати комунальних послуг, а саме, заборгованість у: Дружківське комунальне автотранспортне підприємство 052805 у сумі 249,60 грн.; Дружківське відділення Краматорського УГГ - 876,46 грн., ВО «Дружківськатепломережа» ОКЛ «Донецьктеплокомуненерго» - 12498,64 грн. (а.с.38 зворотній бік).

Тобто, матеріалами справи підтверджено, що за період надання позивачеві субсидії, за період з лютого 2018 року по дату прийняття рішення, яким не призначено субсидію (по 22 червня 2018 року), заборгованість по сплаті комунальних послуг, яка була встановлена на час призначення субсидії, зменшилася, так: за водопостачання - заборгованість сплачена у повному обсязі (борг - 0 грн.), за вивезення сміття - борг зменшився на 7 грн. (залишок - 249,60 грн.), оплата житла - заборгованість сплачена у повному обсязі (борг - 0 грн.), за газ - заборгованість складає 876,46 грн. (заборгованість збільшилась на 6,77 грн.), за опалення - борг 12498,64 грн. (зменшився на 1063,45 грн.).

Повідомленням про призначення субсидії на житлові комунальні послуги до особової справи № 50155 від 22 червня 2018 року повідомлено позивача про не призначення житлової субсидій з 1 травня 2018 року з підстави наявності боргу по сплаті комунальних послуг (а.с.4).

Зазначене повідомлення надіслано позивачу поштою 21 липня 2018 року, про що свідчить реєстр поштових відправлень (а.с.30).

Докази отримання позивачем зазначеного повідомлення в матеріалах справи відсутні.

Проте, позивач 25 вересня 2018 року звернувся до відповідача із заявою про надання інформації про період, за який надання субсидії не здійснювалося.

УСЗН листом від 28 вересня 2018 №047/8355/09 повідомило, що з травня 2018 року субсидію автоматично не було подовжено у зв`язку з тим, що управлінням отримано інформацію від житлово-комунальних підприємств про наявність заборгованості, яка перевищує понад два місяці на підставі вимог підпункту 5 пункту 6 Положення про порядок призначення та надання населенню субсидій для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива» (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 року № 329).

Надаючи правову оцінку обставинам справи в сукупності із нормами законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Умови призначення та порядок надання житлових субсидій визначено Положенням про порядок призначення житлових субсидій, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України 21 жовтня 1995 року № 848 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 року № 329) (далі - Положення № 848). Суд застосовує Положення № 848 в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин між сторонами.

Пунктом 2 Положення №848 зазначено, що право на отримання житлової субсидії мають громадяни України, іноземці та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України (далі - громадяни), що проживають у житлових приміщеннях (будинках).

Згідно п. 3 Положення № 848, призначення субсидій та контроль за їх цільовим використанням здійснюється структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у містах Києві і Севастополі держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх створення) рад (далі - структурні підрозділи з питань соціального захисту населення).

Відповідно до пункту 4 Положення № 848 житлові субсидії призначаються за наявності різниці між розміром плати за житлово-комунальні послуги та/або скраплений газ, тверде та рідке пічне побутове паливо, внеску/платежу об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла, соціальних нормативів житлово-комунальних послуг, скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, витрат на управління багатоквартирним будинком (далі - соціальні норми житла та соціальні нормативи житлово-комунального обслуговування) і розміром обов`язкового відсотка платежу, визначеного в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 6 Положення № 848 встановлено випадки, коли житлова субсидія не призначається (у тому числі на наступний період).

Зокрема, підпунктом 5 визначено такий випадок, якщо структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність простроченої понад два місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії.

Саме ним, відмовляючи в призначенні субсидії позивачу, керувався відповідач.

В той же час, колегія суддів звертає увагу, що пункт 6 Положення № 848 містить окрім підпункту 5, також підпункт 6, яким визначено окрему підставу для не призначення субсидії: структурним підрозділом з питань соціального захисту населення отримано інформацію про наявність у домогосподарства, що одержувало житлову субсидію у попередньому опалювальному (неопалювальному) сезоні, простроченої понад два місяці заборгованості з оплати обов`язкової частки платежу за житлово-комунальні послуги, обов`язкової частки внеску/платежу на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії на наступний опалювальний (неопалювальний) сезон.

Відповідно до п. 7 Положення № 848 за наявності умов, зазначених у пункті 6 цього Положення, житлову субсидію може бути призначено за рішенням комісії виходячи з конкретних обставин, що склалися, крім випадку, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 цього Положення.

Суд зазначає, що рішенням комісії відповідача від 19 березня 2018 року ОСОБА_2 призначена житлова субсидія з лютого 2018 року по квітень 2018 року на підставі його заяви від 27 лютого 2018 року із відповідним зразком декларації, що встановлено судовим рішенням по справі № 229/206/18 від 31 липня 2018 року (а.с.49) та не заперечується сторонами.

На час прийняття зазначеного рішення за позивачем обліковувався борг зі сплати комунальних послуг: за водопостачання у сумі 314 грн.; за вивезення сміття у сумі 256,60 грн.; за оплату житла - 617,36 грн.; за газ - 869,69 грн., за опалення - 13562,09 грн. (а.с.39 зворотній бік).

Тобто, на день звернення за призначенням субсидії, 27 лютого 2018 року, у позивача був певний борг по оплаті комунальних послуг, що сторонами не заперечується.

Пунктом 16 Положення № 848 передбачено, що після закінчення строку отримання житлової субсидії структурні підрозділи з питань соціального захисту населення самостійно здійснюють розрахунок житлової субсидії на наступний сезон для домогосподарств, які отримували житлову субсидію у попередньому сезоні (крім орендарів, внутрішньо переміщених осіб та осіб, які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також домогосподарств, у яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб).

Для цього структурні підрозділи з питань соціального захисту населення без звернення громадян збирають необхідну інформацію у порядку, передбаченому пунктом 14 цього Положення, і протягом 10 днів після отримання зазначеної інформації приймають рішення про призначення (відмову в призначенні) житлової субсидії та інформують про прийняте рішення громадян у порядку, визначеному пунктом 14 цього Положення.

Пунктом 14 Положення передбачено, що для призначення житлових субсидій на запит структурних підрозділів з питань соціального захисту населення у п`ятиденний строк з дня його отримання подаються відомості про: склад зареєстрованих у житлових приміщеннях (будинках) осіб - органами місцевого самоврядування або уповноваженими ними органами; забезпеченість громадян житловою площею та комунальними послугами - управителями, об`єднаннями, виконавцями комунальних послуг.

У таких відомостях зазначається: розмір платежів за житлово-комунальні послуги у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування; розмір внесків/платежів об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком у межах соціальної норми житла та соціальних нормативів житлово-комунального обслуговування; сума простроченої понад два місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком; інформація про доходи осіб та сплату єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування - Пенсійним фондом України у порядку, встановленому Фондом та Мінсоцполітики; інформація про доходи осіб з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а також групу платників єдиного податку, до якої належить фізична особа - підприємець, що обрав спрощену систему оподаткування, - ДФС у порядку, встановленому Мінсоцполітики та Мінфіном; інформація про перетин державного кордону особами - Держприкордонслужбою; інформація про наявність в осіб транспортних засобів - уповноваженими органами МВС; реквізити документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство або право іноземця або особи без громадянства на законних підставах перебувати на території України, - ДМС.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, ОСОБА_2 з моменту призначення йому субсидії, тобто з лютого 2018 року і по дату прийняття рішення про відмову в призначенні йому такої субсидії, до 1 травня 2018 року, не створив заборгованості за отримання комунальних послуг, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії на наступний опалювальний (неопалювальний) сезон; кількість зареєстрованих осіб; площа, на яку призначається субсидія, - не змінилися. Крім того, заборгованість, яка була наявна на час надання субсидії зменшилася.

Абзацом 13 пунктом 16 Положення встановлено, якщо житлову субсидію у попередньому сезоні призначено за рішенням комісії, призначення житлової субсидії на наступний сезон здійснюється структурним підрозділом з питань соціального захисту населення без повторного прийняття рішення комісією у разі, коли не змінилися обставини, на підставі яких прийнято попереднє рішення комісії (крім орендарів, внутрішньо переміщених осіб, громадян, які звертаються за призначенням житлової субсидії на придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива, а також домогосподарств, у яких кількість фактично проживаючих зареєстрованих осіб менша, ніж кількість зареєстрованих осіб).

Тобто, оскільки обставини, на підставі яких прийнято попереднє рішення комісії про призначення житлової субсидії ОСОБА_2 не змінилися, а саме: кількість зареєстрованих осіб, площа, на яку призначається субсидія, заборгованість, яка була наявна на час надання субсидії, УСЗН повинно було призначити житлову субсидію позивачеві без прийняття рішення комісією.

Стосовно заборгованості за газ, суд зазначає, що пунктом 16 Положення передбачено, що у разі отримання інформації про наявність заборгованості із сплати обов`язкової частки платежу за житлово-комунальні послуги та/або внесків/платежів об`єднанню на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, житлова субсидія на наступний сезон не призначається, про що структурний підрозділ з питань соціального захисту населення інформує громадянина рекомендованим листом.

Тобто, підставою для відмови у подовженні субсидії є наявність заборгованості із сплати обов`язкової частки платежу за житлово-комунальні послуги, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Як було встановлено судом, заборгованість по сплаті обов`язкового платежу за газ складає 6,77 грн., що є меншою за 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суд зазначає, що відповідач отримавши відомості від організації - надавача послуг щодо наявності у ОСОБА_2 простроченої заборгованості мало б перевірити період її утворення. В даному випадку спірна сума заборгованості ОСОБА_2 перед Дружківським комунальним автотранспортним підприємством, Дружківським відділення Краматорського УГГ, ВО «Дружківськатепломережа» ОКЛ «Донецьктеплокомуненерго» утворилась до прийняття рішення про призначення субсидії від 19 березня 2018 року, тому відповідач повинен був призначити житлову субсидію на наступний сезон, оскільки не змінилися обставини, на підставі яких прийнято попереднє рішення комісії.

Колегія суддів ще раз звертає увагу відповідача на наявність у пункті 6 Положення № 848, окрім підпункту 5 (який повинен застосовуватись до випадків призначення субсидії вперше без рішення комісії), ще й підпункту 6, який повинен бути застосований у спірних правовідносинах, оскільки позивач одержував субсидію у попередньому сезоні. Відтак, застосування УСЗН підпункту 5 пункту 6 Положення № 848 до спірних правовідносин не є обґрунтованим: відповідачеві слід було відповідно до підпункту 5 пункту 6 Положення № 848 з`ясувати не наявність простроченої понад два місяці заборгованості з оплати житлово-комунальних послуг, витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день звернення за призначенням житлової субсидії (що становлено пп.5 п.6), а наявність простроченої понад два місяці заборгованості з оплати обов`язкової частки платежу за житлово-комунальні послуги, обов`язкової частки внеску/платежу на оплату витрат на управління багатоквартирним будинком, загальна сума якої перевищує 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на день призначення житлової субсидії на наступний опалювальний (неопалювальний) сезон.

Посилання представника відповідача на те, що Положення № 848 з травня 2018 року викладено у новій редакції, та позивач повинен був звернутися до УСЗН із заявою та декларацією за новою встановленою формою, суд вважає неприйнятними, оскільки, як встановлено судом, підставою для прийняття рішення про відмову у призначенні субсидії зазначено заборгованість позивача по сплати житлово-комунальний послуг. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2018 року визначено перелік осіб, яким необхідно звернутися із новими заявами та деклараціями для призначення субсидії з 1 травня 2018 року. Відповідачем не надано до суду доказів того, що позивач віднесений на час прийняття спірного рішення до осіб, визначених цією Постановою.

На підставі зазначеного, суд вважає рішення відповідача про відмову у призначенні житлової субсидії протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Стосовно додаткового судового рішення.

Згідно з матеріалами справи, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року позов ОСОБА_2 задоволено, визнано протиправним та скасовано рішення від 22 червня 2018 року відповідача щодо відмови ОСОБА_2 у призначенні житлової субсидії з травня 2018 року.

Разом з тим, у рішенні суду від 14 лютого 2019 року не вирішено питання стосовно іншої позовної вимоги щодо зобов`язання прийняти рішення про продовження надання субсидії.

Надаючи правову оцінку обставинам справи в сукупності із нормами законодавства, апеляційний суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до статті 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення; судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

На підставі положень статті 252 КАС України, окружний суд вирішив прийняти додаткове судове рішення без повідомлення осіб в порядку письмового провадження.

Так, стосовно позовної вимоги щодо зобов`язання прийняти рішення про продовження надання субсидії суд зазначає, що у рішенні по справі місцевий суд дійшов висновку про те, що відповідач протиправно відмовив у призначенні субсидії позивачу з 1 травня 2018 року.

Разом з тим, повноваження адміністративних судів визначені КАС України. При цьому суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб`єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому законодавцем повноважень.

З урахуванням дискреційних повноважень відповідача на вирішення питання щодо призначення субсидії суд дійшов висновку, що належним способом захисту порушеного права в цій частині є зобов`язання відповідача повторно вирішити питання щодо призначення позивачу субсидії з травня 2018 року, з урахуванням висновків суду.

Зважаючи на наведене, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судові рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з викладеним доводи апеляційної скарги не приймаються до уваги, тому апеляційні скарги необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 23, 33, 292, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_2 та Управління соціального захисту населення Дружківської міської ради - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2019 року та додаткове рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року у справі № 200/13833/18-а - залишити без змін.

Повне судове рішення - 05 червня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя І. В. Сіваченко

Судді Т. Г. Гаврищук

Л. В. Ястребова