Справа 2-168 \07
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19.02.2007 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі головуючого судді Воловик Н.Ф. при секретарі -Черопкіній О.А. представника позивача - Пономаренко Г.О. представника відповідача - Кушнір О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у місті Кривому Розі цивільну справу за позовом Малого колективного підприємства "Правовед" до УМВС України у Дніпропетровській області, Управління ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди,-
встановив:
Позивач мале колективне підприємство "Правовед" надалі МКП"Правовєд" звернувся по суду з позовом, який потім уточнував іде вказав, що 30 травня 1996 року за їх скаргою прокуратура м. Кривого Рогу порушила кримінальну справу у відношенні працівника ДАІ ОСОБА_1, який використовуючи службове положення, незаконно визнав автомобіль ІЖ- 2715 держномер НОМЕР_1, що належав позивачу-безгоспним і реалізував його своєму батькові.
Вироком суду від 03.04.1998 року інспектор ДАІ був засуджений по статті 165 ч. 2 КК України до З років позбавлення волі, по ст. 172 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 42,46-1 КК України строк покарання визначений 3 роки з відстрочкою виконання вироку строком на 2 роки в задоволенні їхнього позову до ДАІ відмовлено. Постановою судової колегії Дніпропетровського обласного суду від 28.07.1998 року вирок в частині позову скасовано і направлено на новий розгляд в порядку цивільного судочинства. Сума пред»явленого позову на момент розгляду складала 36281 грн. і моральної шкоди на 10000 грн.
У зв,язку із заявленим клопотанням представника ДАІ 16.05.2003 року у судовому засіданні про заміну належним відповідачем УВС, позивач уточнила суму позову з урахуванням інфляції 3 % річних на момент зміни відповідача.
Відповідно висновків експертної оцінки при розслідуванні кримінальної справи, вартість автомобіля з врахуванням пробігу 24 700 км. станом на 03.02.1993 року складало 7320 грн. Вказана сума до цього часу не поверннута, за цей період відбулася значна інфляція і риночна вартість автомобіля станом на 01.02.2004 року складає - 226000 грн.
Тому позивач вважає, що не застосовуючі індекса інфляції і 3% вартості автомобіля з урахуванням пробігу 24700 км. і норми амортвідрахувань,14,3 % за 3 місяці (22600 х 14,3x3:12:100)=21792 грн.. Якщо застосувати інфляцію з 03.02.1993 року і 3% у відповідності зі ст.214 ЦК України сума вартості автомобіля складає 42201 грн..
З моменту знаходження автомобіля у ДАІ позивач не отримував дохід. Згідно розрахунку наданому при першому позові сума недоотриманого доходу згідно ст.469 ЦК України складає з 18 грн.90 коп. за експлуатацію авто протягом одного робочого 8-ми годинного дня. На теперішній час вартість такого доходу складає 50 грн. (або 50 коп - 1 км). Тому з 07.02.1993 р. по теперішній час виходячи з 18 грн. 90 коп. 2640 робочих дні, що складає 11 років. Сума неодержаного доходу складе (18 грн. 90 коп. х 2640) = 49914 грн. 90 коп. Загальна сума матеріального збитку складе (21792+49914грн. 90коп)=71706 грн.90 коп. Моральну шкоду оцінює позивач в 50000 грн.
Таким чином просить суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду у сумі 71706 грн .90 коп., моральну шкоду у розмірі 50000 грн.
У судовому засіданні представник позивача уточнював позовні вимоги і підтримавши позов, надав уточненого позова ,якого також підтримав повністю, наполягаючи на задоволенні у пов-
2
ному обсязі, вказавши, що 30 травня 1996 року за їх скаргою прокуратура м. Кривого Рогу порушила кримінальну справу у відношенні працівника ДАІ ОСОБА_1, який використовуючи службове положення, незаконно визнав автомобіль ІЖ- 2715 держномер НОМЕР_1, що належав підприємству, тобто позивачу безгоспним і реалізував його своєму батькові. Вироком суду від 03.04.1998 року інспектор ДАІ був засуджений за ст. ст. 165 ч. 2 ,172,42,46-1 КК України до 3 р. позбавлення волі, з відстрочкою виконання вироку строком на 2 року . Позов не задоволений . Постановою судової колегії Дніпропетровського обласного суду від 28.07.1998 року вирок в частині позову скасовано і направлено на новий розгляд в порядку цивільного судочинства. Сума пред'явленого позову на момент розгляду складала 36281 грн. і моральної шкоди на 10000 грн. Оскільки ОСОБА_1 являється працівником ДАІ, то стягнення збитків і моральної шкоди у відповідності ст. 1172 ЦК здійснює юридична особа, тобто орган ДАІ, більше того, шкода спричинена діями працівника, який скоїв злочин у відношенні позивача. У зв'язку із заявленним клопотанням представника ДАІ 16.05.2003 року в судовому засіданні уточнено позов і суму позову з врахуванням інфляції і 3 % річних на момент заміни відповідача. Відповідно висновків експертної оцінки при розслідуванні кримінальної справи, вартість автомобіля з врахуванням пробігу 24 700 км. станом на 03.02.1993 року складало 7320 грн. Вказана сума до цього часу не повернута, за цей період відбулася значна інфляція і риночна вартість автомобіля станом на 01.02.2004 року складає - 59082 грн. 01коп. 3% річних складе (7320 х 3 х 11 р.) = 2415 грн. 60 коп. Загальна сума вартості автомобіля з інфляцією і 3% річних у відповідності ст. 625 ЦК України складає - 61497 грн. 60 коп. По теперішній час відповідачі стараються уникнити від відповідальності, не відшкодовують збитки, не дивлячись на те, що були в праві стягнути з колишнього працівника в порядку регреса із довідки № 18\1112 від 15.05.2003 р. ДАІ являлось структурним підрозділом Криворізького МУ УМВС у Дніпропетровській області і зобов'язані були нести відповідальність, але збитки не відшкодовувались . ДАІ було передано до обласного управління ДАІ УМВС Дніпропетровської області і фінансувало свої підрозділи. Крім того, Дніпропетровське обласне ДАІ фінансується із бюджетних коштів, що надходили на розрахунковий рахунок Дніпропетровського обласного управління ДАІ МВС У країни. Позивач вважає, що відповідачами по справі повинні бути Дніпропетровське обласне управління МВС України; Дніпропетровське обласне управління ДАІ МВС України Криворізьке міське управління МВС Дніпропетровській області.
Позивач вважає , що відповідачі у відповідності до ст. 543 ЦК України (стара редакція 175 ЦК 1963 року) зобов'язані перед позивачем нести солідарну відповідальність в повному обсязі). З моменту знаходження автомобіля в ДАІ і по теперішній час позивач не одержував дохід. Відповідно розрахунку, наданому в першому позові сума неодержаного доходу відповідно ст. 469 ЦК України складалась із 18 грн. 90 коп. за експлуатацію автомобіля на протязі одного робочого 8-годинного дня. На теперішній час вартість такого доходу складає 50 грн. (або 50 коп - 1 км). Тому позивач не застосував інфляцію до раніше складеного розрахунку і не зробивши перерахунок, який складає 125475 грн. вважають з 07.02.1993 р. по теперішній час виходячи з 18 грн. 90 коп. 2904 робочих дні, що складає 11 років. Сума неодержаного доходу складе (18 грн. 90 коп. х 2904) = 54885 грн. 60 коп. Загальна сума матеріального збитку складе (61497 грн. 60 коп. + 54885 грн. 60 коп. = 116383 грн. 20 коп.). Однак за період з 01.02.2004 р. до 01.12 2006 р. відбулася інфляція , яка склала 112,9 % х 110,3 х 107 % = 133,2 %. Загальна сума матеріальної шкоди з неодержаним доходом складе 116 383,20 грн. х 133,2 % = 155075 грн. 35 коп.. Від дня порушення кримінальної справи з 06.1996 р. позивачем витрачено судових витрат на суму 6314 грн. 36 коп.. Представник позивача просить стягнути моральну шкоду яку оцінює в 50000 грн. у відповідності ст.1167 ЦК України (440-1 в редакції 1963 р.), т. я. повинен був їздити до суду , писати скарги, відстоювати свої права на протязі досить довгого часу . Все це деморалізувало , виводило із робочого стану , збивало з ритму життя , заважало жити і працювати , не отримували дохода, не могли розпорядитися майном , тому представник позивача просить стягнути з відповідачів солідарно в повному обсязі на його користь матеріальну шкоду в розмірі 81914 грн. 80 коп. вартість автомобіля з врахуванням інфляції і недоодержаного доходу 73160 грн.55 коп., моральну шкоду 50000 грн., судові витрати 6314 грн. 36 коп..Представник відповідача КМУ УМВС України у Дніпропетровській області у судовому засіданні позовні вимоги не визнала повністю і вказала, що вони не є належними відповідачами не повинні відповідати по позовам , т.я. УДАІ УМВС України у Дніпропетровській області є юридичною особою , є правонаступником ДАІ, Макаров був
3
працівником ДАІ, яке не є підрозділом КМУ УМВС України в Дніпропетровській області. УМВС України в Дніпропетровській області і КМУ УМВС України в Дніпропетровській області не повинні нести відповідальність за робітника ДАІ. Просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідачі по справі за позовом МКП «Правовед» - УМВС України в Дніпропетровській області і УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області неодноразово повідомлялись про день час і місце слухання справи викликались до суду , але не з»явились.
Третя особа по справі ДАІ КМУ УМВС України в Дніпропетровській області надали документа про те, що вони не є юридичною особою і відносяться як структурний підрозділ до УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області.
Треті особи по справі -Головне Управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області, Відділення державного казначейства України в м. Кривому Розі,ОСОБА_1 будучи сповіщені про день час і місце слухання справи до судового засідання не з,явилися. Враховуючи , що всі сторони по справі сповіщені належним чином, враховуючи думки представника позивача і представника відповідача, які вважають на необхідне слухати справу по суті, суд вважає на необхідне слухати справу по суті у відсутність сповіщених належним чином відповідачів, третіх осіб .
Заслухавши сторони ураховуючи всі докази по справі ,а також матеріали кримінальної справи 1-309\98 у сукупності, суд вважає , що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Так суд розглядає справу про цивільно -правові наслідки дій особи , стосовно якої ухвалено вирок . Згідно зі ст. 61 ЦПК України вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили обов,язковий для суду.
Згідно вироку Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 03 04 1998 року ОСОБА_1 - інспектора ДАІ- визнано винним за ст. 165ч.2,172 ,42 КК України і призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з відсрочкою на 2 роки згідно ст. 46-1 КК України У судовому засіданні ніхто не заперечував того, що ОСОБА_1 був інспектором ДАІ, що ним скоєно злочин, позивчу причинено шкоду.
Ухвалою Судової колегії у Кримінальних справах Дніпропетровського обласного суду вирок Саксаганського районого суду м. Кривого Рогу від 03 04 1998 року в частині стягнення шкоди відмінено.
Вироком суду не було вирішене питання про докази ,тобто авто ІЖ 27151 , яке постановою від 4 11 1997 року було визнано доказом і залучено до матеріалів кримінальної справи у якості доказу , передане ОСОБА_2 під розписку (Л с.кримінальної 90)
Юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх обов,язків ст. 1172 ЦК України
Так як причинено шкоду інспектором ДАІ при виконанні службових обов,язків , то відшкодовувати шкоду повинна установа, де працював засуджений , тобто ДАІ. Згідно Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ від 14 04 1997 р., наказу УМВС України в Дніпропетровській області від 23 10 2006 року №951 , управління , відділ ДАІ є юридичною особою, має самостійний баланс , печатку і є правонаступником .
Тому суд вважає на необхідне всі стягнення по данній позовній заяві матеріальної і моральної шкоди, а також розходи по справі стягувати на користь позивача тільки з УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області , як належного відповідача по справі і відмовити у стягненні матеріальної , моральної шкоди і розходів по справі з УМВС України у Дніпропетровській області ,Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області
4
Суд вважає , що позовні вимоги повинні бути задоволені частково , тільки в частині, яка знайшла своє підтвердження під час судового розгляду і підтверджена документально.
Так встановлено вироком суду і це не підлягає доказуванню , що у позивача на праві власності було авто ІЖ 27151 -01 держномерНОМЕР_1, який здавався в аренду на підставі договору аренди .
Вироком суду від 03 04 1998року встановлено ,що позивачеві причинено шкоду 7320 грн.. Вирок суду від 03 04 1998 року .вступив в законну силу , тому суд вважає на необхідне прийняти і стягувати на користь позивача шкоду, яка встановлена вироком суду від 03 04 1998 року, приймаючи до уваги и те що позивач у позові вказує цю ж суму шкоди ,не вказуючи суму за яку придбане майно.
Суд вважає на необхідне брати до уваги при вирішенні питання про стягнення шкоди те, що авто на 1998 рік було у натурі, позивачі не взяли його в натурі ,не предъявляли в індікаційного позову , пред,явивши позов про стягнення матеріальної і моральної шкоди, заключения експертизи від 30 03 1997 року, де вказана сума на час проведення експертизи, тобто на 1997 рік (а.с.кримінальної 167). Суд враховує і те , що позивач не вказав у позові суму за яку купили авто не надав документи і вказував суму шкоди визначену вироком суду на 03 04 1998 рік, тому сума шкоди заподіяна позивачу визначена вироком суду у 1998 році -7320 грн., яка не була відшкодована .
З урахуванням часу, переходу на іншу грошову одиницю в Україні, враховуючи, що позивач не надав до суду більше ніяких доказів , вважає на необхідне обчислювати суму шкоди встановлену вироком суду у 1998 році, приміняючи індекси інфляції з травня 1998 року і на час винесення рішення по справі. Сума шкоди становить- 20348 грн.93 коп. виходячи з розрахунку У травні , червні , липні 1998 року не було інфляції, тому індекси інфляції застосовуємо тільки починаючи з серпня 1998 року що складав 100,2%-сума 7334грн. 64 коп.,
вересень 1998 року 103,8% - 7613грн.35 коп.
жовтень 1998 року 106,8% 8085грн.37 коп.
листопад 1998 року 103% 8327грн.93коп.
грудень 1998 року 103,3% 8602 грн. 75 коп.
у 1999 році за рік в цілому 119,2% 10254грн. 47 коп.
у 2000 році 125,8% 12900грн. 12 коп.
у2001році 106,1% 13687грн.02 коп.
у 2002 році 99,4% 13604грн.89коп.
у 2003 році 108,2% 14720 грн.49коп.
у 2004 році 112,3% 16531грн. 11 коп.
у 2005 році 110,3% 18233грн. 81 коп.
у 2006 році 111,6% 20348 грн. 93 коп.
В зв»язку з тим ,що автомобіль вибув з користування позивача з лютого 1993 року згідно зі ст. 148 ЦК України 1963 року суд вважає на необхідне стягнути з відповідача і доходи які особа могла би мати за цей час, приймаючи до уваги договір аренди від 21 10 1992 року з оплатою 16126 крб щомісячно , виплачено було арендарем 11 03 1993 року 88693 крб с 07 по 12 мі-сяць 1992 року, при чому згідно акту (а.с кримінальної 25-26) оплата повинна була проводитися у карбованцях . Збитки, виходячи з винних дій інспектора ГАІ ОСОБА_1, у вигляді неотриманих доходів, треба розраховувати з березня 1993 року, виходячи з суми арендної платні вказаної у договорі аренди від 21 10 1992 року у розмірі 16126 крб щомісячно з урахуванням часу, переходу на іншу грошову одиницю в Україні і інфляцію, що становить на час винесення рішення по справі - 455 грн. 57 коп. із розрахунку
березень 1993 року індекс інфляції 122,1% сума доходів у карбованцях 19689 крб 84 коп.
квітень 1993 року 123,6% 24336крб 64 коп.
травень 1993 року 127,6 % 31053 крб 55 коп.
червень 1993 року 171,7% 53318 крб94 коп.
липень 1993 року 137,6 % 73366 крб 86 коп.
серпень 1993 року 121,7 % 89287 крб 46 коп.
5
вересень 1993 року 180,3% 160985крб29коп.
жовтень 1993 року 166,1% 267396крб 56 коп.
листопад 1993 року 145,3% 388527крб 20 коп.
грудень 1993 року 190,8% 741309крб 89 коп.
у 1994 р індекс інфляції у цілому за рік-501% у грошовому відношенні-3713962крб54коп.
у 1995 році 281,7% -10436234 крб 73коп.
у 1996 році у січні індекс інфляції - 109,4% 11417240крб 79 коп
у лютому -107,4 % 1226211 б крб 60 коп.
у березні -103% 12629980 крб09 коп.
у квітні -102,4% 12933099 крб 61коп
у травні -100,7 % 13023631крб 30 коп
у червні -100,1% 13036654 крб93 коп.
у липні -100,1% 13049691крб 58 коп.
у серпні -105,7% 13793524крб
згідно Указу Президента України від 25 08 1996 року з 01 09 1996 року 100 000 крб дорівнює
1грн. ,тобто 13793524крб дорівнює- 137грн. 93 коп.
у вересні 102% 140грн. 68коп.
у жовтні 101,5% 142грн.79 коп
у листопаді 101,2% 144 грн. 50 коп.
у грудні 100,9% 145грн. 80 коп.
у 1997 році індекс інфляції у цілому за рік 110,1 % 160 грн. 52 коп.
у 1998 році 120% 192 грн. 62 коп
у 1999 році 119,2% 229грн. 60 коп.
у 2000 році 125,8% 288грн. 83 коп.
у2001 році 106,1% 306грн. 44 коп.
у 2002 році 99,4% 304грн.60коп.
у 2003 році 108,2% 329 грн. 57 коп.
у 2004 році 112,3% 370 грн. 10 коп.
у 2005 році 110,3% 408 грн. 22 коп.
у 2006 році 111,6% 455грн. 57 коп.
Суду не надано достовірної інформації про арендну платню , тому суд виходив тільки з тих до
казів і документів, які були у справі при підрахунку суми збитків по неотриманій арендній
платні, т.я. згідно зі ст. 60 ЦПК України - кожна сторона зобов,язана довести ті обставини , на
які вона посилається як на підставу своїх вимог...Суд вважає на необхідне стягнути 3% річних починаючи з 1998 року тобто з часу коли була встановлена сума шкоди, яка при винесенні вироку не була відшкодована позивачеві і згідно ст. 214 ЦК України 1963 року і 625 ЦК України 2004 року повинна бути стягнута згідно нижче наведених розрахунків у розмірі 3866 грн. 47 коп.
у 1998 році невиплачена проіндексована сума складає 8602 грн. 75 коп. із яких 3% = 258 грн.08коп.
у 1999 році 10254грн.47коп. 307грн 63коп
у2000році 12900грн12коп 387грн
у2001році 13687грн.02коп. 410грн.61коп
у2002році 13604грн.89коп. 408грн.14коп.
у2003році 14720грн.49 коп. 441грн. 61 коп.
у 2004 році 16531грн. 11коп. 495грн.93коп.
у2005році 18233грн.81коп. 547грн.01коп.
у2006році 20348грн.93коп. 610грн.46коп.
Всього матеріальної шкоди повинно бути стягнуто на користь позивача 24670 грн. 97 коп. Суд вважає на необхідне частково задовольнити вимоги позивача про стягнення з відповідача УДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, на підставі ст.440-1 ЦК України/в редакції 1963р./, ст.1167ЦК України /в редакції 2004р./ сум, у відшкодування моральної шкоди. Суд, вважає, що в результаті кримінальних дій працівника ДАІ ,яке мало місце у 1993 році, позивачу причинені моральні страждання, які виразилися в тому, що позивач був позбавлений звичного укладу життя,
6
перетерпілі нервові страждання, не мали можливості реалізувати плани , що істотно порушило уклад, порушено нормальний спосіб життя, автомобіль - необхідна річ для існування підприємства вийшов із їх користування, не могли отримувати доходи, треба було робити непередбачені затрати на пересування , відстоювання своїх прав і інтересів . Стан морального дискомфорту продовжувався тривалий період часу, це пов'язано ще і з тим, що відповідачі не з,являлися до суду . Суд, враховує характер і тривалість страждань, істотні вимушені зміни у життєвих стосунках позивачів, переносили нервовий стрес, переживання, суд, враховує при відшкодуванні шкоди, також, поведінку відповідача, те, що за весь час з 1993 року, відповідач жодного разу не запропонував і не намагався відшкодовувати матеріальну шкоду заподіяну його працівником .Суд, вважає, що перенесені позивачами моральні страждання не відповідають заявленим сумам і підлягають задоволенню частково в розмірі 10000 гривень.
З відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати, пов'язані з оплатою проїзду, поштових викликів, повідомлень і оголошень про судові засідання згідно ст. 85-88 ЦПК України підтверджених квитанціями на суму-491 грн. 10 коп.
Державне мито повинно бути стягнуто з відповідача на користь держави і суд вважає на необхідне стягнути з Управління ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області на користь держави державне мито у розмірі -255 грн. 20 коп. а також стягнути з Управління ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області на користь ТУ ДСА у Дніпропетровській області - 30 грн. за інформаційне технічне забезпечення..
В позові Малого колективного підприємства "Правовєд"до УМВС України у Дніпропетровській області, Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовити.
На підставі вище викладеного, керуючись ст. 41 , 55 Конституції України, ст. 2, 48 Закону України "Про власність", ст. 440, 440-1, 450 ЦК України /в редакції 1963 року/, ст. 1166, 1167, 1172 ,625 ЦК України, ст. ст. 3,10,11, 57, 60,61,197,212-218,222,223 ЦПК України суд,,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги Малого колективного підприємства "Правовєд" до УМВС України у Дніпропетровській області, Управління ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області, Криворізького міського управління УМВС України в Дніпропетровській області про стягнення матеріальної та моральної шкоди задовольнити частково
Стягнути з Управління ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області на користь Малого колективного підприємства "Правовед" 24670 грн. 97 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.
Стягнути з Управління ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області на користь Малого колективного підприємства "Правовед" 10000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з Управління ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області на користь Малого колективного підприємства "Правовед" 491 грн. 10 коп. в рахунок відшкодування судових витрат.
Стягнути з Управління ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області на користь держави державне мито у розмірі -255 грн. 20 коп..
Стягнути з Управління ДАІ УМВС України в Дніпропетровській області на користь ТУ ДСА у Дніпропетровській області - 30 грн. за інформаційне технічне забезпечення ..
В позові Малого колективного підприємства "Правовєд"до УМВС України у
7
_Рішення суду може бути оскаржене, шліхом подачі на протязі 10 днів заяви про апеляційне оскарження та подачі після цього апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Дніпропетровського апеляційного суду через Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу та одночасно копія апеляційної скарги надсилається особою, яка її подає, до Дніпропетровського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений статтею 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.