Справа № 2а-261/10/1203

                                                        П О С Т А Н О В А

                                          Імемен                                          України.

        15 лютого 2010 року  .                                                                                       м.Луганськ.

        Артемівський райсуд міста Луганська  в особі судді Рибцової Л.І.,  розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1  до   Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у міста Луганську  ради  про визнання неправомірними  дій посадових осіб  Артемівського  районного  у м.Луганську Управління праці та соціального захисту населення   та покладанню зобов.язання  по виконанню певних дій,

                                                           встановив:

         Посилаючись на те,  що вона  має на своєму утриманні  неповнолітню дитину, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1  і у зв.язку з цим    перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення ( далі Управління) ,  тому  має право на отримання допомоги при народженні дитини  в розмірі  кратному 22.6 прожиткового мінімуму, встановленого законом  для дітей  віком до шести років та  щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  у розмірі встановленого  законом прожиткового мінімуму на дитину  віком до 6 років, що ці допомоги  безпідставно були зменшені відповідачем  у 2007 році  й виплачувались у розмірах менших ніж це передбачено ст. 12 та ст.15 Закону України « Про державну допомогу сім,ям з дітьми» ,  просила : визнати  неправомірними дії посадових осіб Управління  щодо нарахування та виплати їй допомоги при народженні дитини та  щомісячної грошової допомоги по догляду  за дитиною до досягнення нею трирічного віку  за період з 23.07.2007 року по 31.12.2007 року;  зобов,язати  донарахувати та виплатити   їй допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку  в розмірі  встановленого  законом прожиткового мінімуму  для дітей віком до 6-ти років, за вказаний період ; зобов.язати  донарахувати та виплатити  їй  допомогу  при народженні  дитини в розмірі кратному 22.6 прожиткового мінімуму встановленого для дітей віком до 6-ти років , а також зобовя, зати  відповідача  нарахувати та виплатити  компенсації   втрати частини допомоги по догляду  за дитиною  до досягнення нею трирічного віку та при народженні дитини,  у зв.язку  з порушенням  строків їх виплат.

           В судове засідання сторони не з,явились.

           До початку  судового засідання  позивач надала  заяву про розгляд справи у її відсутність, просила  задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

           Представник  відповідача  просила розглянути справу у її відсутність,  про що зазначила у письмових запереченнях на позов.

           Винесено ухвалу про розгляд справи у порядку письмового провадження.

           Дослідивши письмові докази по справі, суд вважає  позовні вимоги такими , що   не підлягають  задоволенню , з наступних підстав.

           Судом встановлено, що позивач має малолітню дитину, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 ( арш.справи 7). У звя.зку з цим позивачка перебуває на обліку  в Управлінні праці та соціального захисту населення Артемівської районної у місті Луганську  для отримання допомоги  при народженні дитини з травня 2007 року , та як процююча особа по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 23.07.2007 року  , а тому  має  право на пільги при народженні дитини  і  по догляду за дитиною  до досягнення нею  трирічного віку , які встановлені  ст.12 та   ст.15  Закону України « Про державну  допомогу  сім,ям з дітьми» .

       Статтею 12 ЗУ « Про державну допомогу  сім,ям з дітьми»  встановлено, що допомога при народженні дитини  надається у сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму для дітей віком  до 6-ти років, встановленого на день народження дитини.

        Статтею 15 ЗУ « Про державну допомогу сім,ям з дітьми» передбачена  допомога  по догляду  за дитиною  до досягнення нею  трирічного віку,   у розмірі  встановленого законом прожиткового  мінімуму на дитину  віком до 6 років.

         Частиною 1 ст.13 ЗУ « Про державну допомогу сім,ям з дітьми» ( в редакції яка діяла  до 01.01.2008 року)  право на  допомогу по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку за цим Законом  має не застрахована в системі  загальнообов.язкового  державного  соціального страхування  особа ( один з батьків дитини, усиновитель, опікун, баба, дід або  інший родіч),яка фактично  здійснює  догляд за дитиною.

          Правові ,організаційні  та фінансові основи  загальнообов,язкового  державного  соціального  страхування громадян на випадок  тимчасової втрати  працездатності, у зв.язку  з вагітністю  та пологами, у разі смерті, а також  надання послуг  із санаторно- ккурортного лікування на оздоровлення  застрахованим  особам та  членам  їх сімей  визначає  Закон України «Про  загальнообов.язкове державне соціальне страхування в зв,язку  з тимчасовою  непрацездатністю і виплатами, обумовленими  народженням та похованням».

          Позивач посилається   у своєму позові, перед прохальною частиною позову, також на положення ЗУ «Про  загальнообов.язкове державне соціальне страхування в зв,язку  з тимчасовою  непрацездатністю і виплатами, обумовленими  народженням та похованням».

           У відповідності зі  ст. 43 ЗУ« Про  загальнообов.язкове державне соціальне страхування в зв,язку  з тимчасовою  непрацездатністю і виплатами, обумовленими  народженням та похованням» , передбачена  допомога  по догляду  за дитиною  до досягнення нею  трирічного віку,   у розмірі  встановленого законом прожиткового  мінімуму на дитину  віком до 6 років

           Статтею  ст. 41 цього Закону, передбачений  розмір допомоги  при народженні дитини у сумі кратній 22.6  розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років, який встановлюється на день  народження дитини.

            Дію статтей  41 та 43  на 2007 рік  було зупинено Законом України « Про Державний бюджет України на 2007 рік»

           Статтею 5  Закону України « Про Державну допомогу сім,ям з дітьми « визначено, що  всі види державної допомоги  сім,ям з  дітьми, крім  допомоги  у зв.язку  з вагітністю  та пологами  жінкам, зазначеним  у частині другій  статі 4 цього Закону, призначають і виплачують  органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків ( учиновителів, опікуна, піклувальника), а відповідно  до Постанови Кабінету Міністрів  України  від 16 січня 2007 року  за № 32 « Питання  виплати  застрахованим особам  допомоги при народженні  дитини  та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку» УПСЗН з 2-го кварталу  2007 року  зобов.язані виплачувати спірну  допомогу  застрахованим особам  за рахунок  коштів  субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам  на виплату допомоги сім,ям з дітьми , малозабезпеченим сім,ям , інвалідам  з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової  державної допомоги дітям.

        Як підтверджується запереченнями відповідача на позов , Управління  не оспорює право  ОСОБА_1 на отримання щомісячної  допомоги  по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та  на отримання допомоги при народженні дитини.

         Але, як  видно з відповіді  Управління по відмові  ОСОБА_3  в донарахуванні   та виплаті  щомісячної допомоги  по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку  та допомоги при народженні дитини , їх письмових заперечень на позов ,  Управління  проводило  виплату допомоги позивачу  при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку керуючись  ст. 56  Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» ,якою було встановлено, що на 2007 рік, допомога при народженні дитини та по догляду  за дитиною  до досягнення нею  трирічного віку відповідно до Закону України  « Про державну допомогу  сім,ям  з дітьми»    здійснюється за рахунок  коштів відповідної  субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом у таких розмірах: допомога при народженні дитини – у розмірі 8500 гривен. Виплата допомоги здійснюється одноразово при народженні дитини в сумі 3400 гривен, решта- протягом  наступних 12 місяців рівними  частинами у порядку встановленому КМУ , а допомога  до досягнення дитиною трирічного віку  здійснюється  у розмірі, що дорівнює  різниці  між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб , та середньомісячним сукупним доходом  сім,ї  в розрахунку на одну особу за попередні  шість місяців, але не менше 90 гривень  для  незастрахованих  осіб  та не менше  23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого  для працездатних осіб, для застрахованих осіб у порядку , встановленому  Кабінетом Міністрів України та              постановою  КМУ  від 11.01. 2007 року № 13 , в якій  зазначений такий самий порядок призначення та виплати допомоги , як і у  вищевказаній статті 56 ЗУ « Про  Державний бюджет України на 2007 рік» .

         Усього відповідач   нарахував  і виплатив  позивачці  щомісячну  допомогу по догляду за дитиною , за період з 23.07.2007  року по  31.12.2007  року  у таких розмірах: у липні  2007 року  -37 грн.46 коп; у  серпні 2007 року- 132 грн.64 коп; у вересні 2007 року – 134 грн.45 коп ; у жовтні 2007 року- 136 грн. 13 коп ; у листопаді  2007 року- 140 грн.05 коп ; у грудні 2007 року - 144 грн.10 копійок ( арш.справи 8).

         Допомогу при народженні дитини позивачу виплачено у загальній сумі 8500 гривен: у травні 2007 року  у розмірі 3400,00 гривен, а починаючи з 01.06.2007 року по  31.05.2008 року включно, по 425.00 гривен .( арш.справи 8).          

          Відповідно  до ст.  8  Конституції України визнається  і діє принцип верховенства права. Конституція  України має  найвищу  юридичну силу. Закони та інші нормативно- правові акти  приймаються  на основі Конституції України і повинні відповідати  їй.

          Частиною  першою  ст. 92 Конституції України передбачено,  що виключно законами України визначаються права і свободи людини і громадянина , гарантії  цих прав  і свобод.

           Конституція України  не встановлює пріоритету  застосування того чи  іншого закону, в тому числі  залежно від предмету  правового регулювання. Немає також закону  України,   який  би регулював питання подалання  колізії  норм законів , що мають однакову юридичну силу.

          Водночас Конституційний Суд України у пункті  3 мотивувальної частини  рішення  від 3 жовтня  1997 року за № 4-зп у справі  про набуття  чинності  Конституцією України зазначив: « Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована  однопредметними нормативними  правовими  актами  однакової сили,  які  за змістом  суперечать  один одному .Звичайною є практика, коли  наступний  у часі акт  містить  пряме  застереження щодо повного  або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те, що  з прийняттям  нового акта ,якщо  інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується  однопредметний акт, який діяв у часі  раніше».

            За змістом ч.3 ст.150 Конституції України  рішення Конституційного Суду України є обов.язковими до виконання на території України. Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші  правові акти  або їх окремі  положення, що  визнані неконституційними, втрачають  чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

           Отже, за наявності декількох законів, норми яких по різному регулюють конкретну  сферу  сусупільних відносин треба застосовувати положення закону  з урахуванням  дії закону в часі за принципом  пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.        

          Рішенням   Конституційного Суду України  №  6-рп/2007 рік  від 09 липня  2007 року  у справі № 1-29/07  про соціальні  гарантії  громадян було   визнано  таким, що не відповідає  Конституції України  ( є неконституційним )   абзац 3 ч.2 ст.56     ЗУ « Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-У , щодо виплати  допомоги по догляду  за дитиною до досягнення нею трирічного віку та п.7 статті  71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» ,щодо встановлення розміру допомоги  по догляду  за дитиною  до досягнення  нею трирічного віку .

         Рішення  Конституційного  Суду України  є обов,язковими  до виконання на території України, остаточними, не можуть бути  оскаржені  та мають  преюдиціальне  значення для  судів загальної  юрисдикції  при розгляді ними  позовів у зв.язку  з правовідносинами, які виникли  внаслідок  дії положень  статей зазначених  законів, що  визнані неконституційними.    

         Отже, з 09 липня  2007 року  відновлена дія  ст.15  ЗУ « Про державну допомогу сім,ям з дітьми»  за якою  передбачено, що щомісячна  допомога  по догляду за дитиною  до досягнення нею трирічного віку   надається  в розмірі  встановленого законом прожиткового мінімуму на дитину віком до  6 років та ст. 43 Закону України « Про  загальнообов.язкове державне соціальне страхування в зв,язку  з тимчасовою  непрацездатністю і виплатами, обумовленими  народженням та похованням», за якою передбачена  допомога  по догляду  за дитиною  до досягнення нею  трирічного віку,   у розмірі  встановленого законом прожиткового  мінімуму на дитину  віком до 6 років .

         Абзац  2  ч.2  ст.56   ЗУ « Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким було передбачена виплата допомоги при народженні дитини в розмірі -8500 гривен,  вищезаначеним рішенням Конституційного Суду України  не було визнано  неконституційним, як і не було визнанно неконституційним  п.7 ст.71 ЗУ « Про Державний бюджет України на 2007 рік»  щодо  зупинення дії ст. 41 ЗУ «Про  загальнообов.язкове державне соціальне страхування в зв,язку  з тимчасовою  непрацездатністю і виплатами, обумовленими  народженням та похованням», яка передбачала   розмір допомоги  при народженні дитини у сумі кратній 22.6  розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років, який встановлюється на день  народження дитини.

          Та крім того,  як вже було зазначено вище , виплата при народженні дитини  проводилась Управлінням позивачу починаючи з травня  2007 року,  тобто   на час дії у часі  вищевказаного абзц. 2 ч.2 ст.56  та  п.7 ст. 71  Закону України « Про Державний бюджет України на 2007 рік» , а тому у суда відсутні підстави для того, щоб визнавати дії посадових осіб Управління в частині  виплати допомоги при народженні дитини неправомірними.

          Статтею 62 Закону України  « Про Державний бюджет України  на 2007 рік»  затверджений   прожитковий мінімуму для дітей віком до 6-ти років: з 1 січня -434 гривні, з 1 квітня -463 гривні, з 1 жовтня -470 гривен.

          Таким чином, починаючи з  23.07.2007 року по 31.12.2007 рік при здійсненні виплати допомоги  сім,ям з дітьми до досягнення  ними трирічного віку  відповідач  повинен був керутись  зазначеними сумами.

          Разом з тим, як вбачається з  матеріалів справи  , позивач  звернулась  до суду з позовом  11.12.2009 року.

          Статтею  99 КАС України  встановлений  річний строк звернення до суду. Статтею 100 цього  Кодексу  визначено, що  пропущення строку звернення до суду  є підставою  для відмови  в задоволенні  адміністративного  позову  за умови, якщо на  цьому наполягає о одна  зі сторін.          

Позивач не просила  відновити їй строк для звернення до суду ,  не надала суду  документів, які б підтверджували поважність пропуску строку звернення в суд .            

Крім того  враховуючи, що  відповідач у письмових запереченнях на позов наполягав на застосуванні ст ст .99,100 КАС України і враховуючи , що у суда немає  підстав  для повнолення  строку звернення  до суду з позовом, позовні вимоги задоволненню не підлягають, саме  за пропуском  строку звернення з позовом до суду.          

           На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 68-71, 99,100 160-163 КАС України, суд

                                               П О С Т А Н О В И В:

         В задоволенні позову  ОСОБА_1  до   Управління праці та соціального захисту населення Артемівської районної у міста Луганську  ради  про визнання неправомірними  дій посадових осіб  Артемівського  районного  у м.Луганську Управління праці та соціального захисту населення   та покладанню зобов.язання  по виконанню певних дій   , відмовити за пропуском строку звернення до суду.      

         Постанова  може бути оскаржена  в Донецький  апеляційний  адміністративний суд  протягом двадцяти днів, з дня подачі  заяви про її оскарження, яка повинна бути поданою  протягом десяти днів,  з дня проголошення постанови.

 Суддя:                                                                                                               Л.І.Рибцова.