УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №22-3834/2006р.                             Головуючий у першій інстанції Ільченко Н.А.

Доповідач - Ступаков О.А.

УХВАЛА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

2006 року червня місяця 19 дня судова колегія судової палати в цивільних справах

апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Ступакова О.А.

суддів                                        - Ткачук О.О.

- Станкевича В.А. при секретарі - Мілонас Ю.С. за участю ОСОБА_1, представника ОСОБА_2 адвокат ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу  за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення   аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивачка звернулась в суду з позовом в якому просила суду ухвалити рішення про стягнення на її користь із відповідача ОСОБА_2 аліменти у розмірі 16,5 % із всіх видів заробітку відповідача щомісяця на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_4, починаючи з листопада 2003 року по 18.12.2015 року, тобто по день досягнення їх сином повноліття.

В обґрунтування позовних вимог позивачка вказала, що з листопада 2003 року вона і відповідач припинили сумісне проживання і з цього часу відповідач ухиляється від утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4, хоча її матеріальне становище значно гірше ніж у відповідача, заробіток якого становить 2700 доларів США й більш на місяць.

Крім того заявниця вказує, що вона виховує двох неповнолітніх дітей, які перебувають на її утриманні. Син ОСОБА_4 часто хворіє, потребує додаткових витрат на лікування, крім того син бажає займатися навчання музикою й малюванням, на що також потрібні додаткові витрати.

Відповідач ухиляється добровільної виплачувати аліменти на утримання сина, не відповідає на її телефоні дзвінки, уникає розмов з нею про дитину й про розмір аліментів, не цікавиться станом здоров'я дитини.

Відповідач позов визнав частково.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2006 року позов задоволено частково. Стягнено з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти у розмірі 16,5 % із всіх видів заробітку відповідача щомісяця на утримання їх неповнолітнього сина ОСОБА_4, починаючи з 22 серпня 2005 року з дня звернення до суду по 18 грудня 2015 року, тобто по день досягнення сином сторін повноліття.

Не погодившись з цим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з тим, що воно постановлено с порушенням норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

При встановленні розміру аліментів які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки в розмірі 16,5 % із всіх видів заробітку відповідача суд керувався ст. ст. 181-183 СК України, розмір виплат по аліментам сторонами не оскаржується і відповідає обставинам справи.

Встановлюючи строк з якого присуджуються аліменти суд керувався ст. 191 СК України в який зазначено, що аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за три роки.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позов в частині встановлення строку з якого присуджуються аліменти на дитину, посилався на те, що з 1996 року й до кінця листопада 2003 року сторони жили однією сім'єю без укладення шлюбу, мають неповнолітнього сина ОСОБА_4. З кінця листопада 2003 року сторони живуть роздільно.

У період з грудня 2003 року по грудень 2004 року неповнолітній син сторін ОСОБА_4 періодично проживав з батьком. Крім того у період з грудня 2003 року до серпня 2005 року відповідач давав позивачці гроші на утримання їх неповнолітнього сина, покупав синові одяг, продукти харчування шкільні приналежності, а також займався вихованням і лікуванням сина. Починаючи із травня 2005 року заробіток позивачки становить 891,80 грн. на місяць, а її старший син ОСОБА_5 1987 року народження, у цей час вже є повнолітнім.

Відповідач працює другим механіком на судах закордонного плавання і його заробітна плата становить не менш 1400 доларів США на місяць.

Також судом встановлено, що відповідач виплачує аліменти в розмірі 1\4 частини всіх видів свого заробітку щомісяця на утримання свого неповнолітнього сина ОСОБА_6 1991 року народження, від першого шлюбу.

Твердження позивачки стосовно того, що з листопада 2003 року вона вжила заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не могла їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати, повністю спростовується зібраними судом доказами у справі, в зв'язку з чим суд стягнув з відповідача аліменти починаючи з 22.09.2005 року, тобто з дня звернення позивачки в суд, зазначені висновки суду відповідають обставинам справи.

На підставі наведеного судова колегія вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права при постановленні рішення не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи висновки суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 304, 307 ч.І п.1, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити. Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 14 квітня 2006 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою суду законної сили.

Судді: (підписи)

Копія вірна

Суддя апеляційного суду