УХВАЛА

06 червня 2019 року

Київ

справа №0840/3583/18

адміністративне провадження №К/9901/15242/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Стеценка С.Г.,

суддів: Мороз Л.Л., Тацій Л.В.,

перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Майсак Віти Олександрівни на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року у справі № 0840/3583/18 за позовом Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Запорізькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Територіальне управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Запорізькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - ОСОБА_1 про зобов`язання скасувати декларацію про початок виконання будівельних робіт № ЗП08212028564 на будівництво житлового будинку по АДРЕСА_1 , зареєстровану 23.02.2012.

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року відмовлено у задоволенні клопотання представника третьої особи Гавілей М.М. про закриття провадження у справі.

В апеляційній скарзі представник третьої особи ОСОБА_1 адвокат Майсак В.О. просив скасувати ухвалу про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі та закрити провадження у справі.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року закрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Майсак В.О. на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29.01.2019 в справі № 0840/3583/18 за позовом Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Запорізькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Гавілей М.М. про зобов`язання вчинити певні дії.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою суду апеляційної інстанції, представник ОСОБА_1 адвокат Майсак В.О. звернулася з касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України.

Перевіряючи касаційну скаргу про закриття апеляційного провадження, суд виходить з наступного.

Частиною 2 статті 238 КАС України встановлено, що про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Положеннями статті 294 КАС України передбачено перелік ухвал, на які можуть бути подані апеляційні скарги окремо від рішення суду.

Так, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо:

1) забезпечення доказів, відмови в забезпеченні доказів, скасування ухвали про забезпечення доказів;

2) забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасуванні забезпечення позову;

3) повернення заяви позивачеві (заявникові);

4) відмови у відкритті провадження у справі;

5) відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності;

6) передачі справи на розгляд іншого суду;

7) відмови поновити або продовжити пропущений процесуальний строк;

8) затвердження умов примирення сторін;

9) призначення експертизи;

10) визначення розміру судових витрат;

11) зупинення провадження у справі;

12) залишення позову (заяви) без розгляду;

13) закриття провадження у справі;

14) внесення або відмови у внесенні виправлень у рішення;

15) відмови ухвалити додаткове рішення;

16) роз`яснення або відмови у роз`ясненні судового рішення;

17) відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами;

18) відмови у поновленні пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання;

19) відстрочення і розстрочення, зміни або встановлення способу і порядку виконання судового рішення;

20) заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження;

21) повороту виконання рішення суду або відмови у повороті виконання рішення;

22) внесення чи відмови у внесенні виправлень до виконавчого документа, визнання чи відмови у визнанні виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню;

23) окрема ухвала;

24) стягнення штрафу в порядку процесуального примусу;

25) накладення штрафу та інших питань судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, постановлених судом відповідно до статті 382 цього Кодексу;

26) відмови у відкритті провадження за заявою про відновлення втраченого судового провадження;

27) відновлення або відмови у відновленні повністю або частково втраченого судового провадження.

Таким чином, окремо від судового рішення може бути оскаржена ухвала про закриття провадження у справі. Відповідно, ухвала про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі апеляційному оскарженню окремо від судового рішення не підлягає.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.

Оскільки, ухвала про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі не підлягає апеляційному оскарженню, судом апеляційної інстанції помилково було відкрите апеляційне провадження за апеляційної скаргою, тому суд апеляційної інстанції закрив апеляційне провадження у даній справі.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо суд у порядку, передбаченому частинами другою, третьою цієї статті, дійшов висновку, що касаційна скарга є необґрунтованою.

У пункті 2 частини другої цієї статті встановлено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи), суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Так, суд апеляційної інстанції, закриваючи апеляційне провадження, виходив з того, що оскільки ухвала про відмову у задоволенні клопотання про закриття провадження у справі не підлягає апеляційному оскарженню, судом апеляційної інстанції помилково відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою.

Таким чином, оскаржуване рішення є вмотивованим і таким, що ґрунтується на законі, зокрема положеннях пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України та частини п`ятої статті 298 КАС України. Правильне застосування судом апеляційної інстанцій норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Зазначені в касаційній скарзі доводи не спростовують правильності висновків ухвали суду апеляційної інстанції.

З урахуванням наведеного, суд касаційної інстанції прийшов до висновку про наявність підстав для визнання касаційної скарги необґрунтованою та відмови у відкритті касаційного провадження.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) 19 грудня 1997 року, згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги в суд третьої інстанції повинні подаватися в першу чергу у рамках таких справ, які заслуговують третього судового розгляду, наприклад справи, які будуть розвивати право або які будуть сприяти однаковості тлумаченню закону. Їх коло може будь також обмежене скаргами по тих справах, які стосуються питань права, які мають значення для всього суспільства в цілому. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування того, чому її справа буде сприяти досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), враховуючи особливий характер функції Верховного Суду як суду касаційної інстанції, Суд може визнати, що процедура, яка застосовується у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення у справі «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Керуючись ст.ст. 248, 328, 333, 355, 359 КАС України,

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Майсак Віти Олександрівни на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 29 січня 2019 року та ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 06 травня 2019 року у справі № 0840/3583/18 за позовом Територіального управління державної судової адміністрації України в Запорізькій області до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України у Запорізькій області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії.

Копію ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді С.Г. Стеценко

Л.Л. Мороз

Л.В. Тацій