Справа № 11 а - 1734 2006 рік                                                        Головуючий в 1 -й інстанції Таніч Л.М.

Категорія ч. 1 ст. 309 КК                                                                Доповідач Калашников В.М.

України

УХВАЛА Іменем    України

20 червня 2006 року                    Колегія суддів судової палати в кримінальних справах

Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого                 - Калашникова В.М.

суддів                             - Калініч Н.І., Половинкіна Б.О.

з участю прокурора    - Андрєєвої Ж.М.

з участю адвоката       - ОСОБА_1

з участю засудженого - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку кримінальну справу за апеляцією засудженого на вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06 квітня 2006 року

встановила:

Вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06 квітня 2006 року засуджений

ОСОБА_2, уродженець м. Білозірське Донецької області, громадянин України, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, згідно зі ст.89 КК України не судимий,

за ч.1 ст.309 КК України до 2 років обмеження волі.

Згідно з вироком, ОСОБА_2 скоїв злочин за таких обставин.

В серпні 2005 року ОСОБА_2 у балці, яка розташована за ІНФОРМАЦІЯ_1, зібрав кущі рослини коноплі, після чого, з метою виготовлення з них особливо небезпечного наркотичного засобу, відвіз їх до свого помешкання в АДРЕСА_1., де висушив й подрібнив їх, тобто незаконно виготовив наркотичний засіб. Даний наркотичний засіб ОСОБА_2 зберігав у себе вдома, за вищевказаною адресою, з метою особистого вживання без цілі збуту.

12 січня 2006 року у місці проживанняОСОБА_2, працівники міліції знайшли й вилучили речовину рослинного походження вагою 23, 3 г, яка, згідно висновку судово-хімічної експертизи, є особливо небезпечним наркотичним засобом каннабісом.

В свої апеляції засуджений просить скасувати вирок суду й постановити новий, у якому при призначенні покарання застосувати ст. 75 КК України, тобто призначити покарання з випробувальним строком. Засуджений посилається на те, що при призначенні покарання, суд першої інстанції не врахував, що він повністю визнав свою вину та розкаявся у скоєному, став на шлях виправлення, кинув вживати наркотики й мав намір одружитися.

Заслухавши доповідача по справі, засудженого, адвоката, які просили вирок змінити, застосувати вимоги ст. 75 КК України, думку прокурора, який просив вирок залишити без змін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає задоволенню, а вирок суду зміні з таких підстав.

Висновки суду про винністьОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, при встановлених судом обставинах, підтверджені зібраними у встановленому законом порядку доказами, перевіреними у судовому засіданні і наведеними у вироку.

Всім зібраним по справі доказам суд дав належну оцінку, зробив обґрунтований висновок про винністьОСОБА_2 у вчиненні злочину, за який він засуджений, правильно кваліфікував його дії.

При призначенні покарання ОСОБА_2 судом враховані тяжкість вчиненого, особа винного, обставини, що пом'якшують покарання.

Разом з тим судом недостатньо враховані конкретні обставини справи в їх сукупності.

Колегія суддів, з урахуванням того, що ОСОБА_2 раніше не судимий, вчинив злочин середньої тяжкості, щиро покаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, має постійне місце проживання, працює, а також того, що по справі відсутні обставини, які обтяжують покарання засудженого, приходить до висновку про можливість його виправлення без відбування покарання на необхідність його звільнення від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляцію засудженогоОСОБА_2 задовольнити.

Вирок Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 06 квітня 2006 року щодо ОСОБА_2 змінити.

Вважати ОСОБА_2 засудженим за вироком Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 07 квітня 2006 року за ч. 1 ст. 309 КК України до 2 (двох) років обмеження волі.

На підставі ст.ст. 75,76 КК України ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання звільнити, якщо він на протязі іспитового строку - 2 (два) роки - не вчинить нового злочину і виконає обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти цей орган про зміну місця проживання та роботи; періодично з'являтися в цей орган для реєстрації.

Врешті вирок залишити без змін.