Справа № 1-24 2007 р.
ПОСТАНОВА
" 06 " лютого 2007 року Гайворонський районний суд
Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Поліщук В.В.,
при секретарі Зеленко О.І.,
з участю прокурора Яневич І.В.,
захисника - адвоката ОСОБА_2,
потерпілого ОСОБА_3,
представника неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_4,
представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_3,
представника служби у справах неповнолітніх Гайворонської
РДА ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Гайвороні справу про обвинувачення:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Жакчик, Гайворонського району, Кіровоградської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одружений, учень 1 курсу Гайворонського професійно-аграрного ліцею, проживає в АДРЕСА_1, не судимий,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 122 ч.1 КК України,
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1 будучи неповнолітнім вчинив умисне середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Злочин скоєно за слідуючих обставин.
З ІНФОРМАЦІЯ_2 року о 17 годині 30 хвилин в смт. Завалля, Гайворонського району на вулиці біля Заваллівської школи інтернат неповнолітній ОСОБА_1 на грунті неприязнених стосунків умисно наніс три удари кулаком правої руки в обличчя ОСОБА_3 завдавши йому середнього ступеня тяжкості тілесне ушкодження у вигляді закритого перелому гілки нижньої щелепи справа та рваної рани верхньої губи справа.
Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 визнав себе винним і пояснив, що 3 ІНФОРМАЦІЯ_2 року разом зі своїм
меншим братом стояв біля Заваллівської школи інтернату. До них підійшов ОСОБА_3 який був нетверезий і безпричинно вдарив його брата. Він також наніс ОСОБА_3 З удари в обличчя від останнього він впав на землю. Через декілька днів дізнався, що він зламав ОСОБА_3 щелепу. В скоєному розкаюється.
Потерпілий ОСОБА_3 підтвердив покази підсудного.
Згідно ст.299 КПК України суд в оцінку інших доказів не вникав, оскільки ніхто з учасників процесу їх не оспорював, а позов не заявлявся.
Суд вважає, що дії підсудного ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ст. 122 ч.1 КК України, оскільки він умисно завдав потерпілому тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.
Підсудний скоїв злочин середньої тяжкості, розкаявся в скоєному.
Характеризується позитивно. Виховується без батька, а тільки матір"ю. Скоїв злочин неповнолітнім. Його поведінка після скоєння злочину бездоганна.
Суд приходить до висновку , що на момент постановления вироку ОСОБА_1 не потребує застосування покарання і до нього згідно ст. 105 КК України необхідно застосувати примусові заходи виховного характеру - застереження та передати під нагляд матері.
Керуючись ст.ст.7-1, 447, 448 КПК України, ст. 105 КК України,-
ПОСТАНОВИВ:
Закрити кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч.1 ст. 122 КК України та звільнити його від кримінального покарання.
Застосувати до ОСОБА_1 згідно ст.105 ч.2 КК України примусові заходи виховного характеру -застереження та передати його під нагляд матері ОСОБА_4.
Постанова може бути оскаржена у Апеляційний суд Кіровоградської області в строк 15 діб з моменту проголошення через Гайворонський районний суд.