Копія.                                                     Справа № 1-36/2010 р.

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

    17 лютого 2010 року Олександрівський районний суд Кіровоградської області у складі:

- головуючого судді           Пляка С.Л.,

- при секретарі                    Захаренко С.А.,

- з участю прокурора          Агєєва В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Олександрівці кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, раніше судимий:

-   22.10.1999 року Олександрівським районним судом Кіровоградської області по ст. 81 ч. 1 КК України до 6 місяців виправних робіт з утриманням 10% заробітку;

-   15.10.2001 року Олександрівським районним судом Кіровоградської області по ст. 185 ч. 1 КК України до 1 року позбавлення волі, згідно ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробування з іспитовим строком на 2 роки;

-   04.09.2003 року Олександрівським районним судом Кіровоградської області по ст. 307 ч. 1 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, з застосуванням ст. 71 ч. 1 КК України;

-    15.03.2004 року Олександрівським районним судом Кіровоградської області по ст. 121 ч. 2 КК України, ст. 70 КК України до 8 років позбавлення волі. Звільнений 29.01.2009 року по постанові Долинського районного суду Івано-Франковської області, не відбутий строк покарання складає 2 роки 4 місяці 16 днів;

Проживає в ІНФОРМАЦІЯ_4, у вчиненні злочину, передбаченого ст. 128 КК України,

                                                                              ВСТАНОВИВ:

    ОСОБА_1 вчинив злочин проти життя та здоров'я особи – наніс потерпілому ОСОБА_2 необережне середньої тяжкості тілесне ушкодження, близько 11 год. 24 листопада 2009 року по провулку Садовому в с. Поселянівка Олександрівського району Кіровоградської області.

    Злочин вчинено при наступних обставинах.

    24 листопада 2009 року близько 11 години на території домоволодіння, яке належить ОСОБА_1, в с. Поселянівка Олександрівського району Кіровоградської області, між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, на грунті неприязних взаємовідносин виникла сварка в ході якої ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 удар кулаком в область обличчя, в результаті чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді синця в області обличчя і орбітальної ділянки зліва, які згідно висновку експерта № 152 від 18.12.2009 року відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

    Від нанесеного удару ОСОБА_2, утративши рівновагу, впав на землю, отримавши тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому при середньої і бічної кісточок правого гомілкового ступеневого суглобу, які згідно вказаної експертизи могли утворитись від локальної травматичної дії тупих предметів так і при форсованому підвертання стопи до зовні і відносяться до категорії середнього ступеню тяжкості по довготривалості розладу здоров»я.  

     Допитаний в суді ОСОБА_1 винним себе у вчиненому злочині визнав повністю, щиросердно розкаявся і показав, що 24 листопада 2009 року близько 11 години на території домоволодіння, яке належить йому, в с. Поселянівка Олександрівського району Кіровоградської області між ним та ОСОБА_2, на грунті неприязних взаємовідносин виникла сварка в ході якої ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 удар кулаком в область обличчя, в результаті чого останній, утративши рівновагу, впав на землю.

    Враховуючи,  що підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненому злочині визнав в повному обсязі, заслухавши його пояснення,  вивчивши матеріали справи, суд вважає за можливе визнати недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. Цивільний позов не заявлявся.

    З'ясувавши, що підсудний та інші учасники судового розгляду справи правильно розуміють вимоги ст. 299 ч. 3 КПК України, що немає сумніву у добровільності та істинності їх позицій та роз'яснивши, що у такому випадку вони позбавляються права оспорювати ці фактичні обставини справи у апеляційному порядку, суд у порядку ст. 301-1 КПК України, обмежує дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного.

    Органом попереднього слідства, дії ОСОБА_1. за ознаками необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження, правильно кваліфіковано як злочин, передбачений ст. 128 КК України.        

      Призначаючи вид та міру покарання підсудному суд, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, обставини  пом'якшуючі і обтяжуючі його відповідальність, дані про особистість.

    Злочин вчинений підсудним є злочином є злочином невеликої тяжкості.

    Обставинами пом'якшуючими покарання підсудного є щире каяття та сприяння розкриттю злочину.

    Обставин обтяжуючих покарання підсудного суд не встановив.

    Підсудний ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується  негативно.

    Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у вигляді 1 року обмеження волі та на підставі ст. 71 КК України призначити покарання за сукупністю вироків - до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком. Виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе тільки в умовах місця позбавлення волі.

    Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

    Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 128 КК України та призначити йому покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.

    На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за даним вироком частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком, призначити остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

    Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з 17 лютого 2010 року, взявши його під варту в залі суду.

    Вирок суду може бути оскарженим на протязі 15 діб в апеляційний суд Кіровоградської області, шляхом подачі апеляційної скарги через Олександрійський районний суд.

    Суддя : (підпис)

    Копія вірно.

    Суддя Олександрівського районного суду Кіровоградської області                                                                                        С.Л. Пляка