Справа №2-478/2007
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 лютого 2007 года Роздільнянський районий суд Одеської області в складі:
судді- Теренчук Ж.В.,
при секретарі - Ніколас CO.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м.Роздільна цивільну справу за позовною
заявою ОСОБА_1 до малого підприємства „Авінтекс" про визнання
договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на будівлю ",
встановив:
В грудні 2006 року в суд з позовом звернулася ОСОБА_1 до малого підприємства „Авінтекс" про визнання дійсним договору купівлі-продажу належного відповідачеві будинку Сенпентарія з господарчими спорудами, розташованих АДРЕСА_1, укладеного між нею та засновником малого підприємства „Авінтекс" ОСОБА_2 та визнання за нею права власності на спірну будівлю.
Відповідач мале підприємство „Авінтекс" про час і місце слухання по справі були сповіщені належним чином через оголошення в газеті „Урядовий кур"єр" та „Чорноморські новини", так як місце знаходження підприємства не відомо, по місцю реєстрації в м.Роздільна підприємство не знаходиться.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи відповідно до ст.224 ЦПК України.
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні ОСОБА_1 позов обґрунтовувала тим, що в 2005 році вона вирішила придбати у власника малого підприємства „Авінтекс" ОСОБА_2 об"єкти нерухомості - сенпентарій з господарчими спорудами, який вже двно не використовувався за призначенням. Вони досягай угоди про продаж даного об"єкту нерухомості за 10000 грн, вона передала ОСОБА_2 гроші , а він видав їй письмову розписку про отримання грошей і підтвердив факт укладення даної угоди.
Після укладення даної угоди відповідач звільнив приміщення повністю, передав технічну документацію на дані споруди, а також ключі від приміщень. Однак в зв"язку з відсутністю документів з БТІ відповідач попросив деякий час почекати з нотаріальним оформленням договору купівлі - продажу. До цього часу угода не оформлена, а вона користується даними приміщеннями, провела часткову реконструкцію об"єкту. Відповідач став ухилятися від нотаріального посвідчення договору, місце знаходження його та підприємства їй не відомо. За місцем реєстрації керівні органи підприємства відсутні.
Посилаючись на дані обставини, просила визнати укладеним договір купівлі-продажу об"єкту нерухомості - сенпентарія з господарчою спорудою під літерою „Б" на плані, розташованого по АДРЕСА_1 між нею та
2
відповідачем МП „Авінтекс", так як вони домовилися по всім суттєвим умовам укладеної угоди, вона та відповідач виконали всі умови договору та визнати за нею право власності на будівлю сенпентарію з господарчою спорудою під літерою „б" АДРЕСА_1належного МП „Авінтекс".
Заслухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено в ході судового розгляду, що МП „Авінтекс" на праві власності належить сенпентарій з господарчими спорудами, розташований АДРЕСА_1.Дані обставина підтверджуються матеріалами справи:
· рішенням виконкому Роздільнянської міської ради НОМЕР_1, яким МП „Авінтекс" в особі його засновника ОСОБА_2 було виділено земельну ділянку АДРЕСА_1 під будівництво сенпентарія та господарчих споруд загальною площею площею 470 кв.м.(л.с.7)
· рішенням виконкому Роздільнянської міської ради НОМЕР_2 , яким було затверджено акт вибору земельної ділянки МП „Авінтекс" площею 470 кв.м, АДРЕСА_1 під розміщення сенпентарія (а.с.6)
· архітектурно-планувальним завданням №2 від 20.01.1994 року , згідно якого було виготовлено МП „Авінтекс" проект сенпентарія та господарчих споруд(л.с.9)
· Державним актом на право користування земельною ділянкою АДРЕСА_1 Одеської області, виданим МП „Авінтекс" на підставі рішення Роздільнянської міської ради №2 від 19 травня 1994 року.(л.с.8-18)
- технічним паспортом, виготовленим 19.07.1995 року Роздільнянським БТІ на об"єкт нерухомості - сенпентарій МП „Авінтекс", згідно якого на виділеній земельній ділянці розташовано об'єкт нерухомості сенпентарій загальною площею 126,50 кв.м, та сарай, який на плані вказаний під літерою ,,Б".(л.с,13)
Таким чином судом достовірно встановлено, що власником сенпентарія з господарчими спорудами, розташований АДРЕСА_1 є мале підприємство „Авінтекс", засновником якого є ОСОБА_2.
Відповідно до ст..657 ЦК України договір- купівлі-продажу нерухомого майна укладається в письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню і державній реєстрації.
Відповідно до ч.2 ст.220 ЦК України якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому випадку нотаріальне посвідчення такого договору не вимагається.
Із наданої суду письмової розписки від 10 лютого 2006 року вбачається, що директор МП „Авінтекс" ОСОБА_2 продав ОСОБА_1 будівельні споруди АДРЕСА_1, за що в рахунок виконання умов досягнутої угоди за ці споруди отримав 10000 грн.
Крім цього відповідач повністю передав ОСОБА_1 всю технічну документацію на споруди та земельну ділянку, на якій вони розташовані, ключі від приміщень.
На теперішній час ОСОБА_1 безперешкодно користується спорудами, провела часткову реконструкцію, таким чином фактично розпоряджається даними будівлями та земельною ділянкою, на якій розташовано сенпентарій .
3
Надані суду письмові докази достовірно підтверджують, що дійсно між сторонами була домовленість про продаж об"єкту нерухомості сенпентарію МП „Авінтекс", розташованого АДРЕСА_1 по всіх істотних умовах договору, згідно письмової розписки відбулося повне виконання договору, відповідач МП „Авінтекс" в особі засновника ОСОБА_2 отримав кошти і передав в фактичне користування ОСОБА_1 будівлі.
Договір купівлі - продажу нотаріально не посвідчувався по вині МП „Авінтекс".
Факт ухилення МП „Авінтекс" від нотаріально посвідчення договору підтверджується тим, що згідно почтового повідомлення місцезнаходження даного підприємства не відомо, підприємство зареєстроване в Роздільнянському районі, однак АДРЕСА_1 не знаходиться.
Виходячи з вищенаведених письмових доказів, суд вважає, що договір купівлі -продажу сенпенторію МП „Авінтекс" , розташованого АДРЕСА_1, укладений між засновником МП „Авінтекс" ОСОБА_2 та ОСОБА_1 належить визнати дійсним.
Судовий збір по справі складає 100 грн, збір на ІТЗ судового розгляду справи складає 30 грн, який сплачено позивачем при зверненні до суду в повному об"ємі.
На підставі ст.220, 657 ЦК України в редакції 2003 року, керуючись ст. 10,11, 84, 88, 209,212,214-215, 218,224 ЦПК України ,
Вирішив:
Позов ОСОБА_1 до малого підприємства „Авінтекс" про визнання договору купівлі-продажу об"єкта нерухомості дійсним задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу приміщення сенпентарія з господарчою спорудою сараєм під літерою „Б", належного малому підприємству „Авінтекс" і розташованого АДРЕСА_1, укладений між малим підприємством „Авінтекс" та ОСОБА_1.
Визнати на ОСОБА_1 право власності на приміщення сенпентарія з господарчою спорудою сараєм під літерою „Б", розташованого АДРЕСА_1.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів рішення апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку .ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом , що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.