Справа №22 -159|10                                                                          Головуючий у 1 інстанції Чохонелідзе Л.М.                    Категорія 19,27                                                                      Доповідач  Кривохижа В. І.

                                                   УХВАЛА

                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

27 січня 2010  року          Колегія  суддів  судової  палати  в  цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                                      Головуючої:      Кривохижі В.І.                      

                                                                                Суддів:     Голованя А.М.

Черниш Т.В.                                                                     при секретарі    Салабай М.В.                                

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за  апеляційними скаргами ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Олександрійського міськрайонного суду  від 30 вересня 2009 року, -

                                                     ВСТАНОВИЛА:

    У квітні 2009 року акціонерний комерційний інноваційний банк «УкрСиббанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

    Зазначав, що відповідно до умов кредитного договору від 9 серпня 2006 року банк зобов»язався надати ОСОБА_5 кредит у розмірі 315 000 швейцарських франків, а остання взяла на себе зобов»язання по його погашенню. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є поручителями. ОСОБА_5 порушувала умови договору, заборгувавши 260 885 швейцарських франків 50 центів, що становить за офіційним курсом НБ України 1 779 985 грн. 51 коп.: заборгованість за кредитом - 1 753 867 грн. 80 коп.; відсотки за користування кредитом - 23 950 грн. 43 коп.; пеня за неповернення кредиту - 2 167 грн. 28 коп. Тому і просив стягнути цю заборгованість по кредиту солідарно з відповідачів та судові витрати.

    Рішенням Олександрійського міськрайонного суду від 30 вересня 2009 року позов задоволений. Стягнуто солідарно з відповідачів на користь позивача заборгованість за кредитом у розмірі 260 885 швейцарських франків 50 центів, що за курсом НБ України становить 1 779 985 грн. 51 коп. та судові витрати у розмірі 1 730 грн.

    В апеляційних скаргах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ставиться питання про скасування рішення суду та ухвалення нового про відмову у задоволенні позову через неповне з»ясування обставин справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального права. Зазначається, зокрема, що сторонами у кредитному договорі в порушення вимог чинного законодавства зобов»язання виражено не в грошовій одиниці України, а в іноземній валюті, що призвело до укладення недійсного правочину, тобто договору про надання споживчого кредиту від 9 серпня 2006 року. А оскільки недійсність основного зобов»язання спричиняє недійсність правочину щодо його забезпечення, то є недійсними і договори поруки від 9 серпня 2006 року, укладені між ними та позивачем. У зв»язку з цим відсутні підстави солідарного стягнення боргу. Крім того, судом на порушення вимог закону стягнуто заборгованість за кредитом у швейцарських франках.

    Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_6, яка підтримувала доводи скарги, представника позивача ОСОБА_7, яка заперечувала проти її доводів, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не ґрунтується на законі, не спростовує висновків суду, а тому не підлягає задоволенню з таких підстав.

    Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов»язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов»язується повернути кредит та сплатити проценти.

    Статтею 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку та відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником.

    Судом встановлено, що 9 серпня 2006 року між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» /публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»/ та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір, за умовами якого відповідачу було перераховано на її рахунок за НОМЕР_1 кредитні кошти у розмірі 308 000 швейцарських франків       00 центів (а.с.4-7, 23-25).

    В забезпечення виконання зобов»язань за цим кредитним договором було укладено договори поруки від 9 серпня 2006 року №31879 та №31880 між акціонерним комерційним інноваційним банком «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 і ОСОБА_3.

    Відповідно до ч.2 ст.1050 ЦК України в разі  прострочення повернення чергової частини позики банк має право вимагати від боржника дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків за користування кредитом.

    Ця вимога про дострокове повернення всіх сум за кредитним договором у зв»язку з порушенням умов договору передбачена і умовами укладеного сторонами договору (п.5.5, розділ 11).

    Матеріалами справи підтверджено порушення позичальником взятих на себе обов»язків щодо своєчасного погашення кредиту та відсотків, про що відповідачам були направлені листи щодо наявності станом на 18 лютого 2009 року  заборгованості по кредиту у розмірі 7 987,75 швейцарських франків, по відсоткам 3 309,19 швейцарських франків та з роз»ясненнями наслідків невиконання  зобов»язань (а.с.15-18).

    Встановлено також, що сума боргу становить 260 885 швейцарських франків 50 центів, що становить за офіційним курсом НБ України 1 779 985 грн. 51 коп., а саме: 1 753 867 грн. 80 коп. - заборгованість за кредитом; 23 950 грн. 43 коп.- відсотки за користування кредитом; 2 167 грн. 28 коп. - пеня за неповернення кредиту.

    Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ст.ст.553, 554, 1050, 1054 ЦК України дійшов обґрунтованого висновку про солідарне стягнення з відповідачів на користь позивача вищезазначеного розміру боргу за кредитом.

    Тому безпідставними є доводи скарги, які були предметом розгляду в судовому засіданні і їм дана належна оцінка.

Посилання у ній на недійсність договору кредиту та договорів поруки не можна взяти до уваги, оскільки такі вимоги у судовому засіданні не заявлялися і рішення по ним по даній справі не ухвалювалося.

В частині ж стягнення заборгованості за кредитом у іноземній валюті доводи скарги є також необґрунтованими, оскільки ч.2 ст.533 ЦК України передбачено, якщо у зобов»язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший  порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. В даному випадку заборгованість визначена і за офіційним курсом НБ України.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів скарги немає.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

                    УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу відхилити,  а рішення Олександрійського міськрайонного суду від 30 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

Головуюча:

Судді: