Справа №22 -310|10                                                                          Головуючий у 1 інстанції Гарбуз О.А.                   Категорія 45                                                                                   Доповідач  Кривохижа В. І.

                                                   УХВАЛА

                                          ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

2 лютого 2010  року          Колегія  суддів  судової  палати  в  цивільних справах

апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

                                      Головуючої:      Кривохижі В.І.                      

                                                                                Суддів:     Голованя А.М.

Черниш Т.В.                                                                     при секретарі    Дімановій Н.І.                                    

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за  апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Новоукраїнського  районного суду  від 8 грудня 2009 року, -

                                                     ВСТАНОВИЛА:

    У жовтні 2009 року ОСОБА_3 та ОСОБА_4 звернулись в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на дитину.

    Зазначали, що з відповідачем по справі позивач ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який після розлучення 18 травня 1994 року проживає біля неї. Рішенням суду з відповідача стягнуто аліменти на утримання сина, які майже не виплачуються. Після закінчення середньої школи син вступив на навчання на платній основі до Кіровоградського педагогічного університету, вартість якого  сплачено в сумі 10 230 грн. Проте відповідач матеріальної допомоги не надає, в той час як позивачка сплачує вартість навчальних посібників, проживання, дорожні витрати та забезпечує продуктами харчування. Оскільки вона не працює, перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років, позивачі просять стягнути з відповідача додаткові витрати на навчання сина у розмірі 5 115 грн.

    Рішенням Новоукраїнського районного суду від 8 грудня 2009 року позов задоволений частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача, як неповнолітнього сина, додаткові витрати на його навчання в сумі 2 557 грн. 50 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

    Суд дійшов висновку, що понесені позивачем витрати викликані особливими обставинами, а саме: розвитком здібностей дитини та можливістю професійно займатися  спортом.

    В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду через порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з»ясування обставин справи з ухваленням нового рішення про відмову у позові. Зазначається, зокрема, що навчання позивача у вищому навчальному закладі не є розвитком його здібностей. При цьому, суд не врахував, що відсутня матеріальна можливість приймати участь у додаткових витратах.

    Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що скарга не ґрунтується на законі, не спростовує висновків суду, а тому не підлягає задоволенню з таких підстав.

    Відповідно до ст. 185 СК України той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов»язані брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

    Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

    Судом встановлено, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, на утримання якого рішенням Новоукраїнського районного суду від 6 травня 1992 року з відповідача на користь позивачки стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку.

    Судом також встановлено, що ОСОБА_4 є спортсменом, має певні фізичні здібності, спортивні досягнення і хист до зайняття спортом та відповідні рекомендації для навчання на факультеті фізичного виховання, що є розвитком здібностей неповнолітнього сина.

    Це підтверджується наявними у справі заліковою книжкою спортсмена, грамотами та похвальними листами на його ім»я (а.с. 49-58).

    Довідкою від 31 серпня 2009 року підтверджується, що ОСОБА_4 є студентом 11 курсу факультету фізичного виховання денної форми навчання комерційної основи Кіровоградського державного педагогічного університету імені ОСОБА_6  (а.с.11).

    Відповідно до договору про навчання, укладеного між Кіровоградським державним педагогічним університетом імені ОСОБА_6 та ОСОБА_4, вартість навчання за один семестр складає 3 410 грн. (а.с.9), а всього оплачено за три семестри навчання на загальну суму 10 230 грн., що підтверджується наявними у справі квитанціями (а.с.12-17).

    Згідно довідки від 3 листопада 2009 року ОСОБА_3 знаходиться у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 13 січня 2009 року по теперішній час (а. с. 20).

    Суд першої інстанції належним чином встановив обставини справи, дав правильну оцінку наданим доказам і відповідно до ст.ст. 180, 185 СК України,    п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» дійшов обґрунтованого висновку про те, що особливі обставини понесених позивачкою витрат на неповнолітнього сина пов»язані з розвитком у нього спортивних здібностей та організацією у зв»язку з цим процесу навчання саме на факультеті фізичного виховання з метою професійного заняття спортом.

    При цьому, зменшуючи розмір стягнення додаткових витрат на це навчання до 2 557 грн. 50 коп., суд визначив їх з урахуванням сімейного становища відповідача, стану його здоров»я та конкретних обставин справи.

    Тому безпідставними є доводи скарги, які були предметом розгляду у судовому засіданні і їм дана належна оцінка, висновків суду вони не спростовують.

Інші посилання у ній також не дають підстав для висновку про порушення або неправильне застосування судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

    Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги немає.

    Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

                        УХВАЛИЛА:

    Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Новоукраїнського районного суду від 8 грудня 2009 року залишити без змін.

    Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.

    Головуюча:

    Судді: