АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕНЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 грудня 2009 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:
головуючого –Козака І.О.
суддів – Шевчук Г.М., Гірського Б.О.
при секретарі – Жовняревич Т.М.
з участю –сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бережанського районного суду від 28 вересня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Бережанської міської ради, третя особа без самостійних вимог: управління держкомзему у Бережанському районі про визначення порядку користування земельною ділянкою
В С Т А Н О В И Л А:
В січні 2008 року ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Бережанської міської ради, третя особа без самостійних вимог- управління держкомзему у Бережанському районі про визначення порядку користування земельною ділянкою. В обгрунтування вимог вказувала, що вона, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є співвласниками багатоквартирного жилого будинку по АДРЕСА_1 Товариство співвласників багатоквартирного жилого будинку ними не створено. Між нею та відповідачами виникають спори з приводу порядку користування земельною ділянкою для обслуговування будинку, яка належить Бережанській міській раді, у зв'язку з чим просила суд визначити порядок користування спірною земельною ділянкою.
Рішення Бережанського районного суду від 28 вересня 2009 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Бережанської міської ради, третя особа без самостійних вимог: управління держкомзему у Бережанському районі про визначення порядку користування земельною ділянкою задоволено. Визначено порядок користування земельною ділянкою між ОСОБА_2, ОСОБА_1, ОСОБА_3 по АДРЕСА_1, згідно варіанту №2 (додаток №3) судової земельно-технічної експертизи. Стягнуто з відповідачів на користь ОСОБА_2 800 грн. витрат за проведення судової земельно-технічної експертизи.
ОСОБА_1 звернувся із апеляційною скаргою на вказане рішення суду, в якій просить рішення суду скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на порушення судом норм закону, невідповідність висновків суду обставинам справи ,
В судовому засіданні під час апеляційного розгляду справи апелянт вимоги апеляційної скарги підтримав, зіславшись на доводи викладі у ній.
Позивачка апеляційної скарги не визнала, рішення суду вважає законним та обгрунтованим.
Представник Бережанської міської ради апеляційну скаргу заперечив, вважає рішення суду законним та обгрунтованим.
Розглянувши справу, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників апеляційного розгляду справи, колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони по справі є співвласниками багатоквартирного житлового АДРЕСА_1. Житло ними приватизоване. Відповідачу ОСОБА_1 належить 45/100 вказаного житлового будинку, що підтверджується документами на право власності. Відповідачці ОСОБА_3 належить 24/100 частини вказаного будинку, згідно свідоцтва про право власності. Позивачці ОСОБА_2 - 31/100 частини вказаного житлового будинку, згідно свідоцтва про право вланості на житло від 20.12.2002 року.
Сторони користуються земельною ділянкою, яка прилягає до будинку в розмірі 748, 66 кв.м.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що сторони по справі є співвласниками багатоквартирного житлового АДРЕСА_1. За вказаним будинком закріплено земельну ділянку площею 748, 66 кв. м. Тому, на думку суду, вимоги співвласника житлового будинку про встановлення порядку землекористування, відповідають вимогам Земельного кодексу України, зокрема ч.2 ст.42.
Однак, з таким висновком суду судова колегія не погоджується, виходячи із наступних підстав.
Відповідно до вимог п.п.1, 2, ч. 1 ст. 307 і п. 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України, апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення через неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи та неправильним застосуванням норм матеріального права.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що сторони по справі як власники квартир у багатоквартирному будинку, об'єднання власників не створили і на підставі ч.2 ст.42 Земельного кодексу України земельна ділянка у власність об'єднанню власників не передавалась. Нікому із власників квартир у цьому будинку, з підстав передбачених ст. 81 Земельного кодексу України земельна ділянка у власність не передавалась. За таких обставин, встановлення порядку користування земельною ділянкою з виділенням окремих земельних ділянок власникам окремих квартир, які бажали користуватися спільно земельною ділянкою, не закріпленою за будинком в установленому законом порядку, в якому знаходяться належні їм квартири, суперечить вимогам ст. 42 Земельного кодексу України. А тому, судова колегія, вважає, що у позовних вимогах ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою слід відмовити.
Відповідно до ст. 42 ЗК України земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.
У разі приватизації громадянами багатоквартирного жилого будинку відповідна земельна ділянка може передаватися безоплатно у власність або надаватись у користування об'єднанню власників.
Порядок використання земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначається співвласниками.
Крім того, задовольняючи позовні вимоги про встановлення порядку користування прибудинковою земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив з того, що згідно висновку судової будівельно-технічної експертизи фактична площа прибудинкової земельної ділянки складає 748, 66 кв.м., у зв'язку з чим виділив в користування сторін земельні ділянки у відповідності до висновку земельно-технічної експертизи.
При цьому, суд не взяв до уваги, що земельна ділянка за будинком не закріплювалась, не передавалася в користування відповідними органами місцевого самоврядування, не розроблялась в установленому законом порядку відповідна землевпорядна документація та правовстановлюючі документи та не встановлювалися межі земельної ділянки в натурі, що привело до неправильного рішення суду.
Слід зазначити, що прибудинкова територія являє собою територію навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку та, що відповідно довимог ч. 4 ст. 42 ЗК України розміри та конфігурація земельних ділянок, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території, визначаються на підставі проектів розподілу території кварталу, мікрорайону та відповідної землевпорядної документації.
На підставі наведеного, судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції слід скасувати і постановити нове рішення, яким у позові відмовити.
Керуючись ст.ст. 42, 125 Земельного кодексу України та п. 2 ч 1 ст. 307; 309; 314; 316; 317, 319, 324; 325 ЦПК України, колегія суддів,-
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Бережанського районного суду від 28 вересня 2009 року скасувати.
Постановити нове рішення , яким у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1, ОСОБА_3, Бережанської міської ради, третя особа без самостійних вимог: управління держкомзему у Бережанському районі про визначення порядку користування земельною ділянкою відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.
Головуючий :
Судді :