У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2010 року лютого місяця „08” дня колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого, судді Курської А.Г.

           Суддів Горбань В.В.

Кірюхіної М.А.

                                При секретарі Куцко Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за заявою прокурора Сімферопольського району АР Крим в інтересах ОСОБА_5 про перегляд рішення Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим  від 12 квітня 2007 року у зв’язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною і визнання права власності на житловий будинок, за апеляційними скаргами прокурора, який брав участь у розгляді справи, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу Сімферопольського  районного суду Автономної Республіки Крим  від 16 листопада 2009 року,

ВСТАНОВИЛА:

            Рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим  від 12 квітня 2007 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 21.01.2008 року, позов ОСОБА_6 задоволено. Визнано дійсним договір купівлі-продажу будинку загальною площею 19,4 кв.м, жилою площею 12,4 кв.м з надвірними прибудовами, що розташований в АДРЕСА_1. Визнано право власності за ОСОБА_6 на будинок загальною площею 19,4 кв.м, жилою площею 12,4 кв.м з надвірними прибудовами, що розташований в АДРЕСА_1.

    12 листопада 2008 року ОСОБА_9 звернувся до Апеляційного суду АР Крим з заявою в інтересах ОСОБА_5 про перегляд вищезазначеного судового рішення у зв’язку  з нововиявленими обставинами. При цьому посилався на те, що рішенням Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим  від 02.06.2006 року задоволено позов ОСОБА_7 до Мирновської селищної ради Сімферопольського району АР Крим, Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим, ТОВ «Агрофірма «Приміське», ОСОБА_5 про визнання права власності на домоволодіння та права користування земельною ділянкою. На підставі зазначеного рішення суду ОСОБА_7, вважаючи себе власником будинку, продав будинок ОСОБА_6 по розписці. ОСОБА_6 на підставі ч. 2     ст. 220 ЦК України  звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 про визнання дійсною угоди купівлі-продажу будинку та визнання права власності. Рішенням Сімферопольського районного суду АР Крим від 12.04.2007 року вищезазначений позов було задоволено. Проте ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 14 жовтня 2008 року апеляційну скаргу ОСОБА_9 – опікуна ОСОБА_5 задоволено, рішення Сімферопольського районного суду АР Крим  від 02.06.2006 року скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_7 до Мирновської селищної ради Сімферопольського району АР Крим, Сімферопольської районної державної адміністрації АР Крим, ТОВ «Агрофірма «Приміське», ОСОБА_5 про визнання права власності на домоволодіння та права користування земельною ділянкою відмовлено. На підставі п. 3 ч. 2 ст. 361 ЦПК України  просив переглянути рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 12.04.2007 року та ухвалу Апеляційного суду АР Крим від 21.01.2008 року у зв’язку з нововиявленими обставинами, оскільки за його апеляційною скаргою рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 02.06.2006 року було скасоване, а на підставі цього рішення суд, ухвалюючи рішення про задоволення позову ОСОБА_6 про визнання угоди купівлі-продажу будинку дійсною та визнання права власності від 12.04.2007 року, задовольнив  позов ОСОБА_6 Крім того, посилався на те, що ухвалою Апеляційного суду АР Крим встановлено, що ОСОБА_5 є законним користувачем земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1.

    Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 19.01.2009 року в розгляді заяви ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_5 про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами ухвали Апеляційного суду АР Крим від 21.01.2008 року відмовлено і залишено її без розгляду з тих підстав, що суд апеляційної інстанції не ухвалював нового судового рішення, а погодившись з висновками суду першої інстанції, залишив рішення суду без змін.

07 серпня 2009 року прокурор Сімферопольського району АР Крим звернувся до суду з заявою в інтересах інваліда 2 групи ОСОБА_5 про перегляд рішення Сімферопольського районного суду АР Крим від 12.04.2007 року у зв’язку з нововиявленими обставинами з тих же підстав, з яких звертався ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_5,  також просив визнати поважними причини пропуску строку на подачу зазначеної заяви.

Ухвалою Сімферопольського районного суду Автономної Республіки Крим  від 16 листопада 2009 року у задоволенні заяви прокурора Сімферопольського району АР Крим про визнання поважними причинами пропуску строку на подачу заяви про перегляд рішення Сімферопольського районного суду АР Крим  від 12.04.2007 року у справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на жилий будинок у зв’язку з нововиявленими обставинами та поновлення зазначеного строку, а також скасування рішення Сімферопольського районного суду АР Крим  від 12.04.2007 року у справі  відмовлено.

На зазначену ухвалу суду прокурором, який брав участь у розгляді справи, ОСОБА_8  подано апеляційну скаргу, в якій він просить ухвалу суду скасувати з постановленням нової про задоволенні заяви прокурора Сімферопольського району АР Крим в інтересах ОСОБА_5, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

В апеляційній скарзі ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_5 просить ухвалу суду скасувати і справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, вислухавши пояснення представників сторін, прокурора, представників ОСОБА_5, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволенні заяви прокурора Сімферопольського району  про поновлення строку для подачі заяви про перегляд судового рішення у зв’язку з нововиявленими обставинами, суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурором не надано суду будь-яких доказів про поважність причин пропуску строку для подачі заяви про перегляд рішення суду у зв’язку з нововиявленими обставинами, тому підстав для поновлення процесуального строку немає.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитися не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до вимог статті 362 ЦПК України  заяви про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами можуть бути подані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, протягом трьох місяців з дня встановлення обставин, що є підставою для перегляду.

Таким чином, зазначеною нормою процесуального закону передбачено, що право подання заяви про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами  надається сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі.

Як убачається з матеріалів справи, прокурор Сімферопольського району АР Крим 07.08.2009 року звернувся до суду в інтересах ОСОБА_5 з заявою про перегляд рішення Сімферопольського районного суду від 12.04.2007 року  у зв’язку з нововиявленими обставинами по цивільній справі за позовом  ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання угоди купівлі-продажу дійсною та визнання права власності на жилий будинок.

Відповідно до частини 1 статті 45 Цивільного процесуального кодексу України у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, прокурор, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах.

За пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладено представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках визначених законом.

Відповідно до частини 1 статті 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

За частиною 3 статті 36-1 Закону формами представництва прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді є звернення до суду з позовами або заявами про захист прав і свобод іншої особи, невизначеного кола осіб, прав юридичних осіб, коли порушуються інтереси держави, або про визнання незаконними правових актів, дій чи рішень органів і посадових осіб, участь у розгляді судами справ.

Відповідно до частини 5 статті 36-1 Закону прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

На підставі викладеного слід дійти висновку, що прокурор у випадках встановлених законом, діє як представник зазначених осіб або держави, та відповідно до статей 44, 45 Цивільного процесуального кодексу України має право здійснювати представництво на будь-якій стадії цивільного процесу і вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 участі у розгляді даної справи за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про визнання дійсною угоди купівлі-продажу будинку та визнання права власності ані у якості сторони, ані іншої особи, яка бере участь у справі, не приймав.

Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні заяви прокурора Сімферопольського району в інтересах ОСОБА_5 про поновлення строку для подачі заяви про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами, зазначені положення  ч. 1 ст. 362 ЦПК України про те, що право  подання  про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами  надається сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, не звернув уваги.

Таким чином, оскільки прокурор Сімферопольського району,  звертаючись до суду з заявою про перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами судового рішення, діє як представник ОСОБА_5, тобто вчиняє дії саме від його імені, якого він представляє, тобто до прокурора переходять усі процесуальні дії, що їх має вчиняти саме ОСОБА_5

Між тим, як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_5  участі у розгляді даної справи ніколи не брав, тобто не відноситься до тих суб’єктів, які відповідно  до положень ч. 1     ст. 362 ЦПК України мають право звернутися до суду з зазначеною заявою.

З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції спочатку повинен був обговорити питання про наявність у прокурора, який діяв в інтересах ОСОБА_5, права відповідно до положень Закону на подання заяви про  перегляд у зв’язку з нововиявленими обставинами судового рішення і в залежності від цього входити в обговорення питання  щодо пропуску прокурором строку  для подання зазначеної заяви.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушив порядок, встановлений для вирішення цього питання.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд  скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Виходячи  з викладеного і керуючись статтями 303, 307, 312, 314, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,

У Х В А Л И Л А:

            Апеляційні скарги прокурора, який брав участь у розгляді справи, ОСОБА_8 і ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_5  задовольнити частково.

            Ухвалу Сімферопольського районного міського суду Автономної Республіки Крим від 16 листопада 2009 року скасувати і питання передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

 Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двох місяців.

              Судді:        Курська А.Г.              Горбань В.В.            Кірюхіна М.А.