СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" червня 2019 р. Справа № 917/762/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В., суддя Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О.,

за участю секретаря судового засідання Кладька А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід банк" вх. №1178 П/2 на ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.03.2019 (постановлену суддею Білоусовим С.М. у приміщенні господарського суду Полтавської області ) про відмову у забезпеченні позову Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Родовід банк" - Шевченко А.М.

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Спорт Лайн" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Бончака Степана Антоновича, м.Кременчук Полтавської області,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Фапстер", м. Київ,

третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог - Перша Українська міжрегіональна Товарна біржа, м. Вінниця,

про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) та договору купівлі-продажу, укладеного за результатами торгів, у справі № 917/762/16

за заявою Кременчуцької об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, м. Кременчук Полтавської області,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Клуб "Спорт Лайн", м. Кременчук Полтавської області,

про банкрутство

ВСТАНОВИЛА:

Господарським судом Полтавської області розглядається справа №917/762/16 про банкрутство ТОВ "Клуб "Спорт Лайн".

Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Родовід банк", який є кредитором у даній справі, 18.01.2019 подано заяву про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) та договору купівлі-продажу, укладеного за результатами торгів (вх. № 515), в якій заявник просив: визнати недійсним результат аукціону, проведеного 08.11.2018, з продажу майна ТОВ "Клуб "Спорт Лайн", а саме, цілісного майнового комплексу (лот №1); визнати недійсним договір купівлі-продажу майна ТОВ "Клуб "Спорт Лайн" на аукціоні 08.11.2018, укладений ТОВ "Клуб "Спорт Лайн" з переможцем аукціону - ТОВ "Фапстер". Вказану заяву було прийнято господарським судом до розгляду.

14.03.2019 ПАТ "Родовід банк" звернулося до суду з заявою про забезпечення позову (вищевказаної заяви) шляхом: накладання арешту на незавершену будівництвом прибудову адміністративно-побутових приміщень до спортивного клубу боулінгу, розташованого за адресою: м. Кременчук, вул. Олександра Халаменюка буд. 1-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1691630453104) та заборони до набрання чинності рішенням у справі особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо незавершеної будівництвом прибудови адміністративно-побутових приміщень до спортивного клубу боулінгу, розташованого за адресою: м. Кременчук, вул. Олександра Халаменюка буд. 1-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1691630453104).

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 18.03.2019 у задоволенні заяви ПАТ "Родовід банк" про забезпечення позову відмовлено.

Суд першої інстанції зазначив, що на сьогоднішній день власником об`єкта за адресою: м. Кременчук, вул. Олександра Халаменюка, 1-А є не відповідач у заявленому позові, а Приватне підприємство "ПАРК-СІТІ", яке не є учасником даного судового процесу; вжиття заходів забезпечення позову у вигляді арешту на вказане нерухоме майно порушить права та інтереси Приватного підприємства "ПАРК-СІТІ" як законного власника об`єкта нерухомості; такий захід забезпечення позову як арешт майна не відповідає заявленим вимогам АТ "Родовід-Банк" про визнання недійсними результатів торгів (аукціону) та договору купівлі-продажу.

ПАТ "Родовід банк" подав апеляційну скаргу, в якій просить вищевказану ухвалу від 18.03.2019 скасувати та постановити нову ухвалу, якою заяву про забезпечення позову задовольнити.

Апелянт зазначає, що протягом 15 днів після укладення спірної угоди було здійснено чотири реєстраційні дії щодо зміни власника та/або правовстановлюючих документів; одночасно із заявою про забезпечення позову банком подано заяву про залучення власника майна - ПП "ПАРК-СІТІ" - до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.05.2019 відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою, призначено її розгляд на 11.06.2019 об 11:00 годині.

28.05.2019 ліквідатор боржника, арбітражний керуючий Бончак С.А. надав відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що майно, на яке заявник просить накласти арешт, не є власністю боржника; такий захід забезпечення позову як арешт майна не відповідає заявленим вимогам ПАТ "Родовід банк" про визнання недійсними результатів аукціону та договору купівлі-продажу. Вказаний учасник справи просить залишити оскаржувану ухвалу без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У судовому засіданні 11.06.2019 ліквідатор Бончак С .А., а також представник апелянта, підтримали викладену ними письмово правову позицію.

В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Присутні в судовому засіданні ліквідатор боржника та представник апелянта погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.

За таких обставин колегія суддів, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 31.05.2016 порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ "Клуб "Спорт Лайн", введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Бончака С.А.

Ухвалою від 13.09.2016 затверджено реєстр вимог кредиторів ТОВ "Клуб "Спорт Лайн" в наступних розмірах та черговості:

1). Кременчуцька об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Полтавській області на суму 957424,03 грн., в тому числі: 947878,51 грн. - основний борг (третя черга задоволення кредиторських вимог); 7739,86 грн. штрафних санкцій та 1805,66 грн. - пені (шоста черга задоволення кредиторських вимог); 13780,00 грн. - судовий збір, сплачений за подання заяви про порушення справи про банкрутство (перша черга задоволення кредиторських вимог).

2). Публічне акціонерне товариство "Родовід банк" на суму 83183542,41 грн., в тому числі: вимоги щодо заставного майна (об`єкт незавершеного будівництва - офісне приміщення загальною площею 448,2 кв.м, технічне підпілля (напівпідвал) загальною площею 224 кв. м, що знаходиться за адресою: вул. Халаменюка, 1, м. Кременчук, Полтавська область) на суму 4078030,00 грн. (позачергово); 2756,00 грн. - судові витрати за подачу заяви про визнання кредиторських вимог (перша черга задоволення кредиторських вимог); 34112916,79 грн. - основний борг (четверта черга задоволення кредиторських вимог) та 44989839,62 грн. - штрафу й пені (шоста черга задоволення кредиторських вимог).

Постановою від 21.02.2017 визнано боржника банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором підприємства-банкрута арбітражного керуючого Бончака С.А.

18.01.2019 від Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Родовід банк" надійшла заява (т.7, а.с.112) про визнання недійсним результату аукціону, проведеного 08.11.2018 з продажу майна боржника, а саме, цілісного майнового комплексу (лот №1, до складу якого включено об`єкт незавершеного будівництва, що знаходиться за адресою: вул. Халаменюка, 1, м. Кременчук , Полтавська область ), а також про визнання недійсним договору купівлі-продажу майна, укладеного боржником з переможцем аукціону - ТОВ "Фапстер".

18.03.2019 до господарського суду Полтавської області надійшла заява ПАТ "Родовід банк" (т.8, а.с.89) про забезпечення позову шляхом накладання арешту на незавершену будівництвом прибудову адміністративно-побутових приміщень до спортивного клубу боулінгу, розташованого за адресою: м. Кременчук, вул. Олександра Халаменюка буд. 1-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1691630453104) та заборони до набрання чинності рішенням у справі заборонити особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо незавершеної будівництвом прибудови адміністративно-побутових приміщень до спортивного клубу боулінгу, розташованого за адресою: м. Кременчук, вул.. Олександра Халаменюка буд. 1-А (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1691630453104).

Заявник зазначав, що 12.11.2018 відбулася реєстрація спірного майна за покупцем - ТОВ "Фапстер" і цього ж дня відбулася заміна підстави виникнення права власності (зазначено договір №1 купівлі-продажу майна банкрута від 12.11.2018); 14.11.2018 зареєстровано перехід права власності від ТОВ "Фапстер" до ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу; 28.11.2018 зареєстровано перехід права власності до ПП "ПАРК-СІТІ" на підставі акту приймання-передачі нерухомого майна - отже протягом 15 днів щодо майна вчинено чотири реєстраційні дії по зміні власника та/або правовстановлюючих документів

На думку заявника, вказані обставини свідчать про наявність реальних ризиків того, що виконання судового рішення буде істотно ускладнено внаслідок відчуження майна, що є предметом оспорюваного договору та, відповідно, внаслідок фактичної неможливості здійснити реституцію та необхідністю заявлення додаткових вимог про витребування майна.

Оскаржуваною ухвалою від 18.03.2019 господарський суд відмовив у задоволенні вказаної заяви - з наведених вище підстав.

Надаючи оцінку аргументам оскаржуваної ухвали місцевого господарського суду у відповідності до підпункту б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, з урахуванням меж апеляційного перегляду, визначених ст.269 ГПК України, колегія суддів зазначає, що з висновками суду першої інстанції слід погодитися з огляду на наступне.

Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вправі вживати заходи забезпечення, передбачені загальними положеннями (ст.136,137 ГПК України), а також інші заходи, застосування яких, за переконанням суду, є необхідним у конкретному випадку, з урахуванням спеціальних норм Закону про банкрутство з метою захисту прав та інтересів кредиторів та боржника.

Відповідно до ст.136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується, у тому числі - накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб, забороною відповідачу вчиняти певні дії, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання (п.1, 2, 4 ч.1 ст.137 ГПК України).

Як вбачається зі змісту вищевказаних норм, особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суддя має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача (відповідачів), а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Необхідною умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача (відповідачів) на момент пред`явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як гарантія реального виконання рішення суду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов`язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Відповідне узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постановах від 15.02.2018 у справі N910/7708/17, від 23.07.2018 у справі №910/1354/18, від 22.08.2018 у справі №924/150/17 тощо.

Як було встановлено вище, предметом позову ПАТ "Родовід банк" є вимога немайнового характеру - про визнання недійсними правочинів - результату аукціону, проведеного 08.11.2018 з продажу майна боржника, а також договору купівлі-продажу майна, укладеного між боржником та ТОВ "Фапстер".

Відповідно, у разі задоволення вказаної вимоги судове рішення не вимагатиме примусового виконання. Отже, в даному випадку така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не підлягає дослідженню, а має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

В немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.08.2018 у справі №910/1040/18, у постанові Верховного Суду від 13.05.2019 у справі № 911/1551/18.

ПАТ "Родовід банк" наполягає на тому, що у разі задоволення позову про визнання договору недійсним виконання судового рішення буде істотно ускладнено внаслідок відчуження майна, що є предметом оспорюваного договору та, відповідно, внаслідок фактичної неможливості здійснити реституцію та необхідністю заявлення додаткових вимог про витребування майна.

При цьому, як вбачається з наданих самим заявником доказів, а саме - інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна (т.8, а.с.74), право власності на об`єкт за адресою: м. Кременчук , вул . Олександра Халаменюка, 1-А було зареєстровано за Приватним підприємством "ПАРК-СІТІ" (яке не є учасником даної справи про банкрутство) 28.11.2018.

Отже, станом на час звернення ПАТ "Родовід банк" до суду позовом про визнання правочинів з відчуження майна недійсними (18.01.2019) та із заявою про забезпечення вказаного позову (18.03.2019) відповідне майно вже не належало покупцеві за спірним договором купівлі-продажу - ТОВ "Фапстер".

Стаття 216 ЦК визначає особливі правові наслідки недійсності правочину. Зокрема, кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування, якщо законом не встановлені особливі умови їх застосування або особливі правові наслідки окремих видів недійсних правочинів.

Реституція як спосіб захисту цивільного права (частина перша статті 216 ЦК) застосовується лише в разі наявності між сторонами укладеного договору, який є нікчемним чи який визнано недійсним. У зв`язку із цим вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.

Отже, реституція є правовим наслідком недійсності правочину і cпособом захисту цивільних прав, який може бути застосовано до відносин зобов`язального характеру, за умови якщо спір виник між сторонами недійсного правочину (договору).

Витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору.

Відповідне узгоджується з правовою позицією, викладеною, зокрема, у постанові Верховного Суду від 13.02.2018 у справі № 911/278/17.

Таким чином, у випадку задоволення позову ПАТ "Родовід банк" застосування реституції буде фактично неможливим в силу вищенаведених приписів закону - у зв`язку з чим ПАТ "Родовід банк" з метою відновлення свого порушеного права (у разі визнання його судом порушеним) повинен буде заявляти окремий віндикаційний позов про витребування майна в особи, в чиїй власності перебуватиме відповідне майно на час подання такого позову.

За таких обставин, колегія суддів зазначає, що ПАТ "Родовід банк" у заяві про забезпечення позову та в апеляційній скарзі не мотивовано, що подальший перепродаж майна (у разі його здійснення) будь-яким чином ускладнить подання відповідного віндикаційного позову. Окрім того, заявником не надано суду першої та апеляційної інстанції жодних доказів, що свідчили б про намір власника, ПП "ПАРК-СІТІ", відчужити спірне майно.

Отже, апелянтом не доведено, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову призведе до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав (у разі задоволення позову), а також не доведено наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, не мотивовано імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Апелянт посилається на те, що одночасно із заявою про забезпечення позову банком подано заяву про залучення власника майна - ПП "ПАРК-СІТІ" - до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог.

Відповідно до матеріалів справи, таку заяву було дійсно подано ПАТ "Родовід банк" 18.03.2019 (т.8, а.с.70) і станом на час здійснення даного апеляційного провадження не розглянуто місцевим господарським судом.

Однак, на думку колегії суддів, відповідні обставини не мають значення для розгляду заяви про забезпечення позову - оскільки незалежно від того, чи буде визнано ПП "ПАРК-СІТІ" учасником даної справи про банкрутство, вказане підприємство не є стороною договору, про визнання недійсним якого просить ПАТ "Родовід банк", а тому в разі задоволення позову застосування реституції буде неможливим (про що зазначено вище).

Як вбачається з матеріалів справи та підтверджено представником ПАТ "Родовід банк" під час апеляційного провадження, банком в ході розгляду справи не заявлялося вимог до ПП "ПАРК-СІТІ", зокрема, щодо витребування спірного майна.

Будь-яких інших аргументів, що могли б бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали та задоволення заяви про забезпечення позову апелянтом не наведено.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваної ухвали без змін, а апеляційної скарги - без задоволення, оскільки за результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду колегією суддів не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Родовід банк" залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 18.03.2019 у справі №917/762/16 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.06.2019

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя І.В. Тарасова

Суддя В.О. Фоміна