Справа №1-25/2007р

ВИРОК

ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

6 березня 2007 року

Першотравневий районний суд м. Чернівці, в складі: головуючого судді Іщенка І.В., при секретарі Заяць В.В. за участю прокурора Моргоч Н.В., адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернівці кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1,    уродженець м. Чер-нівці, українець,   ,   з       середньою   освітою,   не   одружений,                                                                       не   працює, військовозобов»язаний,   не   судимий,   мешканець      АДРЕСА_1, громадянин України

у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст.. 186 ч.2,296 ч.4,121 ч.2 КК України

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець м. Чернівці, українець, , з середньою освітою, не одружений, не працює, не військовозобов»язаний, судимий: 1) 17.10.2000 року Ленінським р/с м. Чернівці по ст.ст. 140ч.З, 46,46-1 КК України до 3 років позбавлення волі з відстрочкою виконання вироку на 2 роки; 2) 11.10.2005 року Шевченківським р/с м. Чернівці по ст. 190 ч.1 КК України до штрафу в сумі 510 грн, мешканець АДРЕСА_2, громадянин України У вчиненні злочину, передбаченого ст.ст. 186 ч.2,190 ч.2 КК України

ВСТАНОВИВ:

Підсудні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 органом досудового слідства обвинувачуються в тому, що 13 лютого 2005 року близько 02 години по на розі вулиць Прутської-Севастопольської в м. Чернівці ОСОБА_5 за попередньою змовою та спільно з ОСОБА_4, ОСОБА_6 та невстановленими слідством особами, переслідуючи злочинний умисел, направлений на протиправне відкрите викрадення чужого майна, застосовуючи до потерпілого ОСОБА_7 фізичне насильство, яке не є небезпечним для життя та здоров"я , шляхом нанесення ударів руками та ногами заподіяли потерпілому ОСОБА_7 тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці нижньої повіки правого ока, правої вушної раковини, лівої гомілки, які згідно висновку судово-медичної експертизи НОМЕР_1 відносяться до легких тілесних ушкоджень, вимагаючи від останнього негайної передачі їм грошей, однак не знайшовши в кишенях потерпілого ОСОБА_7 грошей, відкрито заволоділи майном ОСОБА_7, а саме чоловічою курточкою вартістю 300 грн., після чого з викраденим втекли, чим завдали потерпілому ОСОБА_7 матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім цього, 19 вересня 2005 року з 23 до 24 години по вулиці Шкільній напроти школи №14 в м. Чернівці гр-н ОСОБА_5, переслідуючи злочинний умисел, повторно направлений на відкрите викрадення чужого майна , застосувавши насильство, яке не є небезпечним для життя та здорв"я потерпілої ОСОБА_8 у вигляді нанесення удару рукою в шию ззаду, чим спричинив ОСОБА_8 фізичний біль, після чого відкрито викрав у неї жіночу матерчату сумочку вартістю 80 грн. разом з мобільним телефоном "Самсунг S-500" вартістю 500 грн, стартовим пакетом "Джине" вартістю 50 грн. на рахунку якого знаходилось 5 грн., косметичним набором фірми "Ейвон" вартістю 150 грн., грошима в сумі 40 гривень та двома ключами вартістю по 2 грн. кожен, на суму 4 грн.. Всього відкрито викрав майна на суму 829 гривень, яке належать гр-ці ОСОБА_9, чим завдав потерпілій ОСОБА_9 матеріальних збитків на вказану суму , після чого з викраденим з місця вчинення злочину втік, розпорядившись викраденим на свій розсуд.

Крім цього, 12 липня 2005 року близько 24 години знаходячись на дискотеці біля озера комплексу "Смерекова Хата" в селі Валя Кузьмін Глибоцького району Чернівецької області, ОСОБА_5, переслідуючи злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, підійшов до ОСОБА_10, та ввівши останнього в оману тим, що хоче скористатися його мобільним телефоном для здійснення дзвінка, отримав від потерпілого ОСОБА_10 мобільний телефон "NOKIA-6230" вартістю 2000 гривень без стартового пакета, після чого з вказаним телефоном втік, незаконно обернувши його на свою користь та розпорядився ним на свій розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім цього, 02 листопада 2005 року близько 01 години знаходячись у дворі будинку АДРЕСА_3, ОСОБА_5, переслідуючи злочинний умисел, направлений на повторне заволодіння чужим майном шляхом обману та зловживання довірою, підійшов до ОСОБА_11, та ввівши останнього в оману тим, що хоче роздивитися та скористатися його мобільним телефоном для здійснення дзвінка, отримав від потерпілого ОСОБА_11 мобільний телефон "Самсунг-Х-100" вартістю 650 гривень без стартового пакета, після чого з вказаним телефоном втік, незаконно обернувши його на свою користь та розпорядився ним на свій розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_11 матеріальної шкоди на вказану суму.

Крім цього, 12 січня 2006 року о 17 годині 05 хвилин, переслідуючи злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства , ОСОБА_4 вступив у попередню злочинну змову з невстановленою слідством особою, заздалегідь підібрали предмети, які приготували для нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12, а саме ОСОБА_4 для зручного нанесення тілесних ушкоджень озброївся невстановленим слідством металевим предметом, довжиною близько 50 см., який обмотав у поліетиленовий пакет, а невстановлена слідством особа озброїлась предметом у вигляді металевої труби довжиною близько 30 см., в діаметрі близько 20-25 мм, після чого вдвох очікували потерпілого ОСОБА_12 при виході з прохідної Локомотивного депо "Чернівці" Львівської залізниці за адресою м. Чернівці, вулиця Білоруська, 25-а. Коли в цей час потерпілий ОСОБА_12 підійшов до свого автомобіля "Мерседес-190 " д.н.НОМЕР_1, припаркованого біля сітки стоянки автомобілів спорткомплексу "Локомотив" на відстані близько 18 метрів від прохідної Локомотивного депо і відчиняв водійські двері автомобіля, ОСОБА_4 разом з невстановленою слідством особою зі сторони спини підбігли до ОСОБА_12 і з особливою зухвалістю заздалегідь заготовленими предметами нанесли декілька ударів потерпілому ОСОБА_12 по голові та ногах в області коліна, чим спричинили потерпілому ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани чола справа, синця правого ока, лінійного зламу лобної кістки справа, забою головного мозку легкого ступеня, які виникли в результаті одноразової травмуючої дії твердого тупого предмета, що має необмежену по площині ударяючу поверхню, могли виникнути від дії металевої труби в діаметрі більше 20мм, інших тупих предметів , що мають вказані вище травмуючі властивості, саден з пігментацією шкіри на голові та правому стегні, які виникли від неменш чим дворазової безпосередньої травмуючої дії тупих твердих предметів, які по строку та обставинах відповідають показам потерпілого ОСОБА_12 і згідно висновків судово-медичної експертизи № 430 від 08.02.2006 року та додаткової судово-медичної експертизи № 537 від 20.02.2006 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя.

Після вчинення злочину ОСОБА_4 та невстановлена слідством особа з місця вчинення злочину втекли.

Крім цього, вчиняючи хуліганські дії відносно потерпілого ОСОБА_12 12 січня 2006 року о 17 годині 05 хвилин за адресою: м. Чернівці, вулиця Білоруська, 25-а поблизу Локомотивного депо "Чернівці" Львівської залізниці, переслідуючи злочинний умисел, направлений на умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень групою осіб, ОСОБА_4 за попередньою змовою з невстановленою слідством особою, за допомогою заздалегідь підібраних та спеціально приготовлений для нанесення тілесних ушкоджень предметів, а саме ОСОБА_4 для зручного нанесення тілесних ушкоджень озброївся невстановленим слідством металевим предметом, довжиною близько 50 см., обмотаним у поліетиленовий пакет , а невстановлена слідством особа озброїлась предметом у вигляді металевої труби довжиною близько 30 см., в діаметрі близько 20-25 мм, посередині обмотаної папером для зручного тримання в руці, вдвох очікували потерпілого ОСОБА_12 при виході з прохідної Локомотивного депо за вказаною адресою. Коли в цей час потерпілий ОСОБА_12 підійшов до свого автомобіля "Мерседес-190" д.н. НОМЕР_1, припаркованого біля сітки стоянки автомобілів спорткомплексу "Локомотив" на відстані близько 18 метрів від прохідної Локомотивного депо і відчиняв водійські двері автомобіля, ОСОБА_4 разом з

 

3                                                                            

невстановленою слідством особою зі сторони спини підбігли до ОСОБА_12 і несподівано для останнього ОСОБА_4 умисно наніс удар заздалегідь заготовленим предметом по голові потерпілому ОСОБА_12, після чого зразу ж наніс удар потерпілому ОСОБА_12 цим же предметом по правій нозі в області коліна, після чого знову ж цим предметом наніс кілька ударів по голові потерпілому ОСОБА_12, а невстановлена слідством особа, діючи спільно зі ОСОБА_4 заздалегідь загатовленим предметом у вигляді металевої труби намагалась нанести удари ОСОБА_12 по голові, однак із-за незручного розташування потерпілого ОСОБА_12 на місці, нанесла потерпілому ОСОБА_12 декілька ударів по ногах, чим спричинили потерпілому ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді забійної рани чола справа, синця правого ока, лінійного зламу лобної кістки справа, забою головного мозку легкого ступеня, які виникли в результаті одноразової травмуючої дії твердого тупого предмета, що має необмежену по площині ударяючу поверхню, могли виникнути від дії металевої труби в діаметрі більше 20мм, інших тупих предметів , що мають вказані вище травмуючі властивості, саден з пігментацією шкіри на голові та правому стегні, які виникли від неменш чим дворазової безпосередньої травмуючої дії тупих твердих предметів, які по строку та обставинах відповідають показам потерпілого ОСОБА_12 і згідно висновків судово-медичної експертизи № 430 від 08.02.2006 року та додаткової судово-медичної експертизи № 537 від 20.02.2006 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя.

Після вчинення злочину ОСОБА_4 та невстановлена слідством особа з місця вчинення злочину втекли.

Допитаний як підсудний ОСОБА_4 у пред"явленому обвинувачені за вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.4 ст.296, ч.2 ст.121 КК України винним себе не визнав, показав, що даних злочинів він не вчиняв.

Допитаний як підсудний ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.186, ч.2 ст.190 КК України винним себе визнав частково та показав, що 13 лютого 2005 року в нічний час він відпочивав на дискотеці в барі "Колізей" по вул. Прутській в м. Чернівці. Там було багато молоді. Також там знаходились ОСОБА_7, ОСОБА_4 і інші хлопці, яких він знає по дискотеці. По закінченню дискотеки, десь о 01 год. 30 хв.-02 годині 13.02.2005 року біля дискотеки між ОСОБА_4 та ОСОБА_7 виник конфлікт, вони сперечалися, тягалися між собою, але ніхто з посторонніх в їх конфлікт не втручався. Через кілька хвилин конфлікт між ними припинився і ОСОБА_7 пішов по вул. Прутській до перехрестя з вул. Севастопольською і буквально через 1-2 хвилини вслід за ОСОБА_7 побігли ОСОБА_4, ОСОБА_6 і ще двоє незнайомих йому хлопців, наздогнали ОСОБА_7 біля автомобільного кільця на перехресті вулиць Прутської-Севастопольської і стали бити. Він , почувши, що у ОСОБА_7 ті хлопці вимагають гроші, теж підбіг , приєднався до них і перевірив у ОСОБА_7 кишені, щоб забрати гроші, але грошей у ОСОБА_7 в кишенях не було. В цей час ОСОБА_6 зі сторони спини стягнув з ОСОБА_7 куртку і одів на себе. Саме в цей час під"жджала машина ДАІ, він злякався, що його впіймають і втік. Інші хлопці теж повтікали в різні сторони. Особисто він ОСОБА_7 при цьому ударів не наносив.

Також визнав себе винним в тому, що в липні 2005 року, число не пам"ятає, він знаходився на дискотеці біля ресторанного комплексу "Смерекова Хата" в селі Валя Кузьмін Глибоцького району Чернівецької області. Десь о 24 годині він побачив там малознайомого по імені ОСОБА_13, який проживає в м. Чернівці по вул. Л. Кобилиці, з яким знайомий через спільних знайомих. ОСОБА_13 розмовляв по мобільному телефону. Він вирішив обманним шляхом заволодіти телефоном ОСОБА_13, після чого підійшов до ОСОБА_13 і попросив телефон, сказавши, що хоче зателефонувати і що сім-карта в нього є своя. ОСОБА_13 вийняв зі свого телефона сім-карту і дав йому телефон. Скориставшись тим, що було багато людей і шумно, він відійшов в строну, після чого з телефоном ОСОБА_13 сів в таксі і поїхав в м. Чернівці. То був телефон "Нокіа" чорного кольору з відеокамерою. Того ж дня він поїхав на ринок "Калинівський в м. Чернівці і продав телефон ОСОБА_13 перехожому чоловікові, якого не запам"ятав, за 450 грн.. Про те, що телефон крадений, він тому чоловікові не говорив. Гроші за декілька днів витратив на власні потреби.

Також визнав себе винним в тому, що в вересні 2005 року, число не пам"ятає, приблизно о 23- 23год. 30 хв. він знаходився на "Соборній" площі в м. Чернівці і мимо нього проходили три дівчини віку 20-22 років, одна з яких говорила по телефону. Він вирішив забрати у тієї дівчини телефон і придумав спосіб, щоб ніби то провести їх додому, щоб зробити це в безлюдному місці. При цьому дві дівчини йшли попереду, а третя з телефоном йшла трошки позаду і він став з

 

4

третьою дівчиною розмовляти і йшов з нею попутно вниз по вул. Головній, після чого звернули на вул. Шкільну. Неподалік школи №14 по вул. Шкільній, він скористався тим, що на вулиці не було людей, штовхнув ту дівчину, як пізніше йому стало відомо ОСОБА_8, рукою в спину ззаді, після чого вирвав з її руки жіночу сумочку і втік через площадку школи №14, потім поміж будинки дворами вибіг на площу "Центральну". По дорозі перевірив вмістиме сумочки. Там було близько 30-40 гривень дрібними купюрами, жіноча косметика, ключі та мобільний телефон "Самсунг". Сумочку, косметику та ключі він викинув попутно в мусорний ящик, гроші взяв собі, які тієї ж ночі потратив. Мобільний телефон продав невідомому таксисту за 200 грн.. Стартовий пакет від мобільного телефона викинув в мусорний ящик на площі "Центральній". Про те, що телефон крадений він таксисту не говорив.

Також визнав себе винним в тому, що на початку листопада 2005 року, число не пам"ятає, близько 01 години біля кінотеатру "Чернівці" по вул. Університетській в м. Чернівці він випадково зустрів свого малознайомого ОСОБА_14, який був з товаришем по імені ОСОБА_15. У ОСОБА_15 він побачив мобільний телефон "Самсунг Х-100" і вирішив обманним шляхом забрати в ОСОБА_15 телефон, щоб продати і мати гроші. Він сказав ОСОБА_15, що у ОСОБА_15 "класний" телефон і попросив у ОСОБА_15 телефон, щоб роздивитися і зателефонувати. При цьому ОСОБА_15 вийняв з телефона сім-карту і сам дав йому свій телефон. Поки ОСОБА_15 спілкувався з хлопцями, він з телефоном відійшов в сторону, після чого пішов додому, залишивши телефон собі. Того ж дня в м. Чернівці він зустрів свого малознайомого по імені ОСОБА_16 і попросив купити в нього телефон за 200 грн. ОСОБА_16 взяв у нього телефон і через годину приніс йому 200 грн. та сказав, що телефон заложив у ломбард. Про те, що телефон був крадений, він ОСОБА_16 не говорив, щоб той випадково не проговорився. Отримані за телефон 200 гривень він витратив на свої потреби.

У скоєному щиро кається.

По епізоду заволодіння майном потерпілого ОСОБА_10 шахрайським способом вина ОСОБА_5 підтверджується наступними доказами:

-рапортом о/у ВКР Шевченківського РВ УМВС Українив Чернівецькій області ОСОБА_17 та явкою з повиною про вчинення цього злочину ОСОБА_5 від 29.01.2006 року.

Т.1.а.с. 17,109.

-супровідним листом про направлення явки з повиною ОСОБА_5 по територіальності в Глибоцький РВ УМВС України в Чернівецькій області від 31.01.2006 року та його реєстрацією в ЖРЗПЗ Глибоцького РВ УМВС 04.02.2006 року.

Т.1.а.с. 106.

-заявою про злочин ОСОБА_10 від 06.02.2006 року.

Т.1.а.с. 111.

-показами потерпілого ОСОБА_10 про те, що 12 липня 2005 року близько 24 год. він знаходився на дискотеці біля озера комплексу "Смерекова Хата" в с Валя Кузьмін Глибоцького району Чернівецької області. На дискотеці був також мешканець м. Чернівці ОСОБА_5, який підійшов до нього і попросив у нього мобільний телефон, сказавши що потрібно терміново передзвонити, та сказав йому вийняти стартовий пакет, та як у ОСОБА_5 є свій, що він і зробив. Він повірив ОСОБА_5 і дав свій мобільний телефон. Після цього ОСОБА_5 з його мобільним телефоном " Нокіа-6230" вартістю 2000 грн. кудись пішов і з того часу він не бачив ні ОСОБА_5, ні свого мобільного телефона.

T.l.a.с. 114,115.

-позовною заявою ОСОБА_10 на суму 2000 гривень, тобто вартість його мобільного телефону.

T.l.a.с. 116.

По епізоду пограбування ОСОБА_9, ОСОБА_8 вина ОСОБА_5 підтверджується наступними доказами:

-заявою ОСОБА_9 від 13.02.2006 року про злочин.

Т.1.а.с. 134. -заявою ОСОБА_8 від 13.02.2006 року про злочин.

Т.1.а.с. 136. -протоколом явки з повиною ОСОБА_5 від 13.02.2006 року про вчинення цього злочину.

 

5

Т. 1a.с. 139.

-показами потерпілої ОСОБА_9 про те, що 19 вересня 2005 року близько 23 години вона з подружками ОСОБА_8 та ОСОБА_18 йшли мимо пам"ятника по площі "Соборній" в м. Чернівці і там до них почав приставати незнайомий хлопець на вигляд 20-22 років, середнього росту, худої тілобудови, обличчя овальне, брови у нього були густі зросші, губи повні, ніс трошки виступаючий. Він чіплявся , говорячи, що хоче познайомитися з ними та провести додому. Але вони йшли вниз по вул. Головній і не звертали на того хлопця уваги, а той хлопець йшов вслід за ними . Вона з ОСОБА_18 йшли попереду, а ОСОБА_8 йшла позаду і розмовляла з тим хлопцем. При цьому ОСОБА_8 несла її жіночу сумочку. Перед поворотом на вулицю Шкільну вона чула, як той хлопець запитував у ОСОБА_8, яка година і чи немає в неї мобільного телефона, на що ОСОБА_8 відповіла, що телефона у неї немає і вона не знає котра година. Коли вони йшли по вул. Шкільній і проходили біля школи, то вона почула крик ОСОБА_8 про те, що той хлопець вдарив її ,забрав сумочку і втік. Куди той хлопець побіг, вона не знає.

В Першотравневому РВ УМВС по фотографіях вона впізнала ОСОБА_5, як ту особу, що забрала її сумочку з майном, а від працівників міліції вона діналася, що впізнала вона ОСОБА_5, який викрав у ОСОБА_8 її індивідуальне майно, а саме: жіночу матерчату сумочку чорного кольору вартістю 80 грн, в якій знаходилось: мобільний телефон "Самсунг S-500" вартістю 500грн, зі стартовим пакетом джине вартістю 50 грн, на рахунку якого було 5 грн, два ключі від квартири вартістю по 2 грн. кожен, косметичний набір фірми "Ейвон" вартістю 150 грн., а також гроші в сумі 40 грн. дрібними купюрами . Всього на суму 829 грн..

Т.1.,а.с.142.

-позовною заявою ОСОБА_19 до ОСОБА_5 на суму 829 гривень.

Т.1.а.с. 143.

-показами потерпілої ОСОБА_8 про те, що 19 вересня 2005 року близько 23 години вона з подружками ОСОБА_9 та ОСОБА_18 йшли по площі "Соборній" в м. Чернівці, при цьому вона несла жіночу сумочку ОСОБА_9. В цей час задзвонив її мобільний телефон і вона розмовляла з мамою, після чого сховала телефон у свою сумочку і до неї почав чіплятися хлопець, який хотів з нею познайомитися і провестти додому. Він був дещо нижче середнього росту, худий, чорнявий, обличчя продовгувате, трохи виступав ніс, брові в нього були густі і чорні. Вони йшли по вулиці Головній вниз до вулиці Шкільної, щоб провести додому ОСОБА_18, а той хлопець йшов поряд з нею і спілкувався з нею. Коли вони повернули на вулицю Шкільну, то ОСОБА_9 та ОСОБА_18 йшли попереду кілька кроків, а вона йшла позаду . Біля школи на вул. Шкільній той хлопець попрощався з нею і вона пішла вслід за дівчатами і коли пройшла приблизно ще 10 кроків, то відчула несподіваний удар ззаді в шию, від якого впала, і побачила, що той хлопець, який напередодні попрощався з нею, вирвав у неї з лівої руки жіночу сумочку, яка належить ОСОБА_9 і мовчки втік між будинками з сумочкою.

Від одтриманого удару їй було спричинено фізичний біль. Вона ніде не лікувалася, судово-медичне обстеження не проходила. З її особистого майна той хлопець нічого в неї не забрав.

Після того як вона зверталася в міліцію з заявою, перевірку по цьому факту проводив оперуповноважений ВКР Першотравневого РВ УМВС Терен С.В. від якого вона дізналася, що того хлопця звати ОСОБА_5.

Т.1.а.с. 147.

-показами свідка ОСОБА_20 про те, що в середині вересня 2005

року, число не пам»ятає, вона з подружками ОСОБА_8 та ОСОБА_9 близько 23 години

йшли з роботи додому через площу «Соборну» в м. Чернівці де до них став приставати раніше

невідомий їй хлопець , щоб провести їх додому. Вони не звертали на того хлопця увагу, при цьому

вона з ОСОБА_9 йшли попереду, а ОСОБА_8 йшла трошки позаду і той хлопець став

приставати та розмовляти з ОСОБА_8. Коли вони звернули з вул. Головної на Шкільну і

підходили до «Турецьуого» моста , то вона почула крик ОСОБА_8, що той хлопець вдарив

останню в шию та забрав сумочку, яка належить ОСОБА_9 і втік.    Після цього в

Першотравневому РВ УМВС оперуповноважений Терен С.В., який проводив перевірку, показував їй та ОСОБА_9 фотоальбоми підозрюваних і на одній із фотографій вона впізнала того

 

6     

хлопця, який забрав сумочку ОСОБА_9 і дізналася від Терена С.В., що того хлопця звати ОСОБА_5

Т.І.ах. 149. -протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_9 та ОСОБА_5, де ОСОБА_9 підтвердила свої покази, а ОСОБА_5 повністю погодився з її показами.

Т.1.а.с.145. -протоколом очної ставки між потерпілою ОСОБА_8 та ОСОБА_5, де ОСОБА_8 повністю підтвердила свої покази, а ОСОБА_5 погодився з її показами.

Т.1.а.с.148.

По епізоду заволодіння майном потерпілого ОСОБА_11 шахрайським способом вина ОСОБА_5 підтверджується наступними доказами:

-протоколом усної заяви ОСОБА_11 про злочин, зареєстрованим   10.11.2006 року в Шевченківському РВ УМВС України в Чернівецькій області.

Т.1.а.с. 168. -показами потерпілого ОСОБА_11 про те, що 02.11.2005 року близько 01 години він з товаришем ОСОБА_14 проходили по вул. Університетській в м. Чернівці і біля кінотеатра "Чернівці" зустріли на той час малознайомого ОСОБА_5, з яким він там і познайомився. Вони пройшли в двір будинку АДРЕСА_3, при цьому його мобільний телефон "Самсунг -Х-100" корпус темно-синього кольору, вартістю 650 гривень без стартового пакета та аксесуарів, тримав у руці ОСОБА_14. На прохання ОСОБА_5 ОСОБА_14 дав ОСОБА_5 в руки його мобільний телефон, щоб той роздивився телефон. Вони стояли біля комп"ютерного центру, підійшли ще знайомі хлопці і він з ОСОБА_14 на якусь мить втратили з поля зору ОСОБА_5, а коли хотіли повернути собі телефон, то ОСОБА_5 з мобільним телефоном вже не було. Приблизно о 14 годині 02.11.2006 року він з ОСОБА_14 по вул. І.Франка в м. Чернівці випадково зустріли ОСОБА_5 і запитали, коли той поверне телефон, на що ОСОБА_5 відповів, що через годину зустрінеться з ними в комп'ютерному центрі "Дабі-Дабі" по вул. Університетській і поверне телефон. З того часу він ОСОБА_5 не бачив і мобільний телефон йому не повернутий.

Т.1.а.с. 173. -позовною заявою ОСОБА_11 до ОСОБА_5 на суму 650 гривень.

Т.1.а.с. 174. -показами свідка ОСОБА_14, які є аналогічні показам потерпілого ОСОБА_11

Т.1.а.с.186,187. -протоколом пред»явлення осіб для впізнання по фотографіях , згідно якого ОСОБА_14 впізнав особу, яким виявився ОСОБА_5 і підтвердив, що саме цей хлопець 02.11.2005 року шахрайським способом заволодів мобільним телефоном ОСОБА_11

Т.1.а.с. 188. -протоколом явки з повиною ОСОБА_5 про вчинення цього злочину.

Т.І.ах. 183.

Вина підсудного ОСОБА_4 по епізоду    заподіяння потерпілому ОСОБА_12 умисного тяжкого тілесного ушкодження підтверджується наступними доказами:

-протоколом усної заяви ОСОБА_12 від 12.01.2006 року про спричинення йому тілесних ушкоджень.

Т.2. а.с. 8. -протоколом огляду місця події від 13.01.2006 року, яким зафіксовано місце події- біля локомотивного депо "Чернівці" по вул. Білоруській, 25а в м. Чернівці.

Т.2. а.с. 20.

-показами потерпілого ОСОБА_12 від 26.01.2006 року про те, що 12 січня 2006 року по закінченню роботи в локомотивному депо "Чернівці" Львівської залізниці, де він працює інженером техвідділу, тобто о 17 годині 05 хв. він вийшов з депо до свого автомобіля

 

 

7

"Мерседес-190" д.н. НОМЕР_1 разом з ОСОБА_21, так як остання просила, щоб він підвіз її в місто. Він хотів прогріти двигун машини і зачекати батька ОСОБА_22, який також мав їхати з ним в місто. Вийшовши за межі території депо він з ОСОБА_21 направились до вказаної вище його машини, припаркованої біля сітки стоянки спорткомплексу "Локомотив". Чи в цей час хтось з людей знаходився на вулиці, він не звернув уваги. Він підійшов до водійський дверей свого автомобіля і ключом відчинив двері, а ОСОБА_21 пішла до пасажирських дверей, щоб сісти в машину. В цей час він почув, що хтось наближається до нього зі сторони спини, після чого хтось зловив його ззаді за плече і він напів оборота повернув голову в сторону особи, яка тримала його за плече, і зразу ж відчув удар якимось важким предметом по голові і відчув різький тупий біль в правій верхній частині чола і часткове затемнення правого ока. Свідомість він не втрачав. Після цього він приклав свої руки до голови, щоб запобігти іншим ударам по голові і зразу ж відчув сильний удар по правій нозі в області коліна збоку-ззаді теж металевим предметом, після чого вже не відчував ударів і не може сказати, чи наносились йому ще удари. Через кілька секунд він почув тупіт ніг, що хтось відбігав від нього. Він розвернувся і побачив двох хлопців. Один був високий зростом, другий нищий. Першим втікав високий хлопець і по його статурі -худорлявий , по одягу-одітий був в синю куртку, по характеру переміщення ніг під час бігу, тобто високого під"йому колін вверх під час бігу він впізнав в тому хлопцеві ОСОБА_4, якого візуально знає давно, але особисто з ним не знайомий. Другий хлопець був нижчого росту. Другого хлопця він не роздивився і не запам"ятав, так як звернув увагу на першого, тобто ОСОБА_4 і хотів роздивитися і переконатися, що то саме ОСОБА_4. Після цього до нього підійшла ОСОБА_21 і батько ОСОБА_12 і говорили про цю подію. Він сів в машину, так як у нього з чола текла кров і відчувався шум в голові. Через 1-2 хвилини підійшов до його батька ОСОБА_22 ОСОБА_23 . Він вийшов з машини і чув як ОСОБА_23 говорив його батькові, що бачив тих двох хлопців, що втікали. Одного з них впізнав і знає як ОСОБА_4, так як раніше в локомотивному депо мав з ним( ОСОБА_4) конфлікт. Не дочекавшись швидкої медичної допомоги батько ОСОБА_22 на його машині повіз його в ЛШМД №1. По дорозі в його машині спустило колесо. Батько ОСОБА_22 пересадив його на таксі і він приїхав в ЛШМД №1 , де йому надали першу медичну допомогу і госпіталізували. Також показав, що влітку 2005 року він бачив ОСОБА_4 декілька разів в їдальні локомотивного депо, коли той обідав і сидів за столом самий в спортивній синій курточці. Також він декілька разів бачив зі сторони, як ОСОБА_4 займався спортом на відкритій площадці неподалік локомотивного депо, тобто ОСОБА_4 боксував, відрацьовував удари.

Т.2. а.с. 22-25.

-довідкою з ЛШМД №1 м. Чернівці про те, що ОСОБА_12 знаходився на стаціонарному лікуванні в нейрохірургічному відділенні з 12.01. по 03.02.2006 року з діагнозом: перелом склепіння та основи черепа, забій головного мозку легкого ступеня, забійна рана чола і на його лікування лікарнею затрачено 565 грн. 40 коп.

Т.2. а.с. 27.

-висновком судово-медичної експертизи № 430 від 08.02.2006 року та висновком додаткової судово-медичної експертизи № 537 від 20.02.2006 року, згідно яких у ОСОБА_12 виявлено тілесні ушкодження у вигляді забійної рани чола справа, синця правого ока, лінійного зламу лобної кістки справа, забою головного мозку легкого ступеня, які виникли в результаті одноразової травмуючої дії твердого тупого предмета, що має необмежену по площині ударяючу поверхню, могли виникнути від дії металевої труби в діаметрі більше 20мм, інших тупих предметів , що мають вказані вище травмуючі властивості, саден з пігментацією шкіри на голові та правому стегні, які виникли від неменш чим дворазової безпосередньої травмуючої дії тупих твердих предметів, які по строку та обставинах відповідають показам потерпілого ОСОБА_12 і відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, небезпечних для життя.

Т.2. а.с. 34,44-45. -протоколом пред"явлення для впізнання осіб від 13.02.2006 року, серед яких ОСОБА_12 впізнав ОСОБА_4 і ствердив, що саме ОСОБА_4 12.01.2006 року о 17 год. 05 хв. знаходився біля локомотивного депо в м. Чернівці і бив металевим предметом його по голові.

Т.З. а.с. 1.

- відтворенням обстановки і обставин події , проведеним з потерпілим ОСОБА_12 14.02.2006 року з 17 до 17 год. 40 хв. із залученням понятих та 2-х статистів, в ході якого ОСОБА_12 показав двері прохідної локомотивного депо "Чернівці за адресою м. Чернівці, вул. Білоруська,

 

8                                                                           

25а, з яких він вийшов близько 17 години і вказав на місце біли сітки, де стояв його автомобіль "Мерседес-190" д.н. НОМЕР_1. Під час замірів ця відстань виявилася 18 метрів та 30 см. від сідки лівого переднього бампера а/м. Після цього ОСОБА_12 відтворив обстановку, в якій відчиняв водійські двері а/м і за допомогою статистів відтворив на місці своє положення в день злочину і механізм нанесення йому ударів. Також вказав на місці відстань- 5-6 метрів, з якої він роздивився і впізнав ОСОБА_4 в день злочину, коли той втікав і був розвернутий до нього під кудом 90 градусів, так як оббігав кут стоянки, огороженої сіткою. Поняті і статисти на місці переконалися і засвідчили що в такий час і з такої відстані чітко видно риси обличчя людини та інші характерні особливості.

Фототаблицею до відтворення обстановки та обставин події з долученням негативу фотоплівки до фототаблиці.

Т.3. а.с.53, 54-57, 58.

- показами свідка ОСОБА_21 від 24 січня 2006 року про те, що 12 січня 2006 року, закінчивши роботу о 17 годині в локомотивному депо "Чернівці", де вона праце ІНФОРМАЦІЯ_3, оділася, після чого разом з ОСОБА_12 вийшли з адміністративного корпусу локомотивно депо "Чернівці" і пішли до а/м ОСОБА_12, так як на її прохання ОСОБА_12 погодився підвезти її додому. Вийшовши з прохідної локомотивного депо о 17.05 год. вона з ОСОБА_12 йшла до його а/м "Мерседес" червоного кольору , який був припаркований під огорожею з метлевої сітки автостоянки спорткомплексу "Локомотив". Коли вона з ОСОБА_12 підходили до вказаного а/м , то на відстані 3-х метрів ліворуч від неї та 4-5 метрів від вказаного а/м "Мерседес" стояли два хлопці, спиною повернуті до неї і ОСОБА_12, боком до а/м "Мерседес" і обличчям до вул. Білоруської. Коли вона з ОСОБА_12 проходили мимо вказаних хлопців, то один з них різко повернув обличчя в їх сторону і знову повернув обличчя в протилежному до них напрямку. Вона звернула увагу на тих хлопців, так як напередодні хтось познімав номерні знаки з автомобілів співробітників цього ж депо, і подумала на них. В цей час вона роздивилася вищого хлопця ростом близько 180 см., худорлявої статури, віком 20-22 років, шапка чорна плетена з заворотом, куртка зі спини повністю синього кольору, на рукавах білі лампаси, матеріал- балонь. Штани темні. У правій руці він тримав у припіднятому стані поліетиленовий пакет синього кольору, в якому знаходився якийсь предмет довжиною близько 50 см., товщиною такою, що він охопив його рукою. Руки були голі, без рукавиць з виступаючими костями пальців кисті. Другий хлопець був низький на зріст, приблизно 163-165 см. худорлявий, на вигляд був молодшим , десь 17-річного віку. Був одітий в темну плетену шапку з заворотом, чорну однотонну куртку середньої довжини, штани темні. В правій руці у нього була металева труба темного кольору з нальотом здається іржі, довжиною приблизно 30 см., довщиною в діаметрі приблизно 20-25 мм., посередині яка була обмотана в білий папір, шириною близько 10 см. і пальцями руки він тримав трубу за папір. В той час як вона з ОСОБА_12 підійшли до а/м "Мерседес", ОСОБА_12 став ключом відкривати водійські двері автомобіля, а вона підійшла до задніх правих дверей цього ж а/м, вона побачила, як до ОСОБА_12 зі сторони спини підбігли вказані вище двоє хлопців і вищий хлопець схопив лівою рукою ОСОБА_12 за ліве плече, розвернув ОСОБА_12 наполовину до себе і наніс правою рукою предметом, який був обмотаним в поліетиленовому пакеті, удар по голові зверху справа. ОСОБА_12 зловився руками за голову і цей самий хлопець вдарив ОСОБА_12 тим же предметом по нозі в області коліна з боку, після чого тим же предметом вдарив декілька раз ОСОБА_12 по голові. Другий хлопець в цей час знаходився на відстані витягнутої руки від ОСОБА_12 і бив трубою ОСОБА_12 по ногах, так як до голови ОСОБА_12 не доставав і другому хлопцеві було не зручно наносити удари в голову ОСОБА_12. В цей час вона стала кричати та кликати на допомогу і високий хлопець почав втікати, а менший наніс ОСОБА_12 ще кілька ударів по ногам і також втік. Вдвох вони побігли в напрямку гуртожитка училища залізничників.

Коли перший, тобто вищий хлопець наносив удари ОСОБА_12, то вона роздивилася його обличчя в профіль з правої сторони і мельком фронт обличчя. Обличчя в нього було овальне, продовгувате, світле, чола не роздивилася, так як шапка в нього була опущена аж до бровей. Очі були глибоко посажені, ніс виступав за обличчя і був туповатий, підборіддя середнє без дефектів. Обличчя другого хлопця було довгообразне світле, він був дещо розгубленим. Після цього вона зразу ж підійшла до ОСОБА_12, який стояв на ногах, спершись на сітку чи то капот машини. Обличчя його було в крові і кров сочилася з правої лобної частини голови. В цей час до них підбіг

 

₉

батько ОСОБА_12 - ОСОБА_22, якому вона коротко розповіла, що бачила , після чого з спорткомплексу "Локомотив" по телефону повідомила в міліцію та швидку медичну допомогу. Не дочекавшись міліцію і швидку медичну допомогу, ОСОБА_22 посатив сина ОСОБА_12 в а/м "Мерседес" і повіз в лікарню, а вона залишилась чекати міліцію до 17 год. 45 хв., але нікого не було і вона поїхала додому.

Тих два хлопці, які побили ОСОБА_12 їй не знайомі. Били вони ОСОБА_12 мовчки. Також їй невідомо причину, з якої ті хлопці побили ОСОБА_12

-протоколом пред"явлення для впізнання осіб від 13.02.2006 року, серед яких свідокОСОБА_21 впізнала ОСОБА_4 по статурі, росту і в профіль по обличчю, а саме, по носі і очах. Очі посажені в середину. Ствердила, що саме ОСОБА_4 12.01.2006 року о 17 го. 05 хв. біля локомотивного депо в м. Чернівці наніс удар предметом, обмотаним в поліетиленовий пакет синього кольору по голові і по нозі ОСОБА_12

Т.3. а.с. 2.

- відтворенням обстановки і обставин події , проведеним з свідком ОСОБА_21 14.02.2006 року з 17 год. 45 хв. до 18 год. 10 хв. із залученням понятих та 2-х статистів, в ході якого свідок ОСОБА_21 показала двері прохідної локомотивного депо "Чернівці за адресою м. Чернівці, вул. Білоруська, 25а, з яких вийшла близько 17 год.05 хв., вказала на місце біли сітки, де стояв автомобіль "Мерседес-190" ОСОБА_12. Вона показала, що пройшла близько 8 метрів від прохідної депо у напрямку вказаного а/м "Мерседес -190" і зліва від неї, на углу огорожі з сітки автостоянки спорткомплексу "Локомотив" вона показала місце, де бачила двох хлопців, описаних у її показах і зазначила, що станом на 17 год 05 хв. 12.01.2006 року на вулиці було світліше, ніж в момент відтворення обстановки. Після цього за допомого статистів було з"ясовано достатню видимість до того місця, на яке вказала свідок ОСОБА_21 і засвідчили можливість роздивитися риси людини в тому числі й обличчя. Після цього свідок ОСОБА_21 показала місце, де стояв а/м "Мерседес" і за допомогою статистів відтворила обставини та механізм нанесення ОСОБА_12 ударів, які вона спостерігала 12.01.2006 року , ставши на те місце звідки спостерігала ті події в той час. За допомогою статистів було визначено, що ОСОБА_21 момент побиття ОСОБА_12 спостерігала через дах машини з відстані близько 2-х метрів . Цей час при відтворенні зафіксовано -18 год. 08 хв.. Саме в цей час статисти і поняті шляхом спостерігання підтвердили можливість з такої відстані чітко роздивитися риси обличчя людини.

Фототаблицею до відтворення обстановки та обставин події з долученням негативу фотоплівки до фототаблиці.

Т.3. а.с.67-69.

-довідкою з Чернівецького обласного центру з гідрометеорології від 17.02.2006 року, згідно якої 12.01.2006 року станом на 17 год. 05 хв. в Чернівцях відмічалась хмарна погода без опадів. Штиль. Температура повітря 9,1 градуса морозу. Відмічався туман. Метеорологічна видимість 100 метрів. Захід сонця відмічався о 16 год. 44 хв., початок ночі о 17 год. 19 хв.

14.01.2006 року захід сонця відмічався о 17 год. 36 хв., початок ночі о 18 год. 08 хв..

Т.3.а.с.71.

-показами свідка ОСОБА_23 від 21 лютого 2006 року про те, що 12 січня 2006 року близько 17 години він виходив з прохідної локомотивного депо "Чернівці", де працював ІНФОРМАЦІЯ_4, і почув крик ОСОБА_21, біля якої знаходився ОСОБА_12, яка кричала , що побили ОСОБА_12. Він звернув увагу, що по дорозі на відстані близько 20 метрів від нього бігли два хлопці. Першим біг високий худощавий і він впізнав у тому хлопцеві того, що восени 2005 року мав конфлікт з його дружиною ОСОБА_24 в локомотивному депо. Впізнав в тому хлопцеві по зовнішньому вигляді ОСОБА_4. За ОСОБА_4 біг меншого росту хлопець, якого він бачив лише в спину і не роздивився. Також він не бачив , як били ОСОБА_12.

-показами свідка ОСОБА_22 від 25.01.2006 року про те, що 12 січня 2006 року рівно о 17 годині закінчився робочий час в локомотивному депо "Чернівці" Львівської залізниці, де він працює помічником начальника по кадрам, і в його кабінет зайшов син ОСОБА_12, який також працює в локомотивному депо, і вони домовились, що разом поїдуть додому, при цьому ОСОБА_12 пішов до свого автомобіля на вулицю, а він ще кілька хвилин затримався з робочих питань. Вийшов з прохідної локомотивного депо   о 17 год. 05 хв. він  побачив біля а/м

 

10                                                                                                

кричала, що побили ОСОБА_12 і сказала, що два хлопці, які побили ОСОБА_12 побігли в сторону гуртожитка. Він зразу ж підбіг до сина ОСОБА_12 і побачив на його обличчі кров. ОСОБА_12 був при свідомості. ОСОБА_21 побігла і викликала швидку медичну допомогу і міліцію. Після цього на його прохання син ОСОБА_12 сів в машину на переднє праве сидіння, а він з ОСОБА_21 ще раз викликали міліцію і швидку медичну допомогу з спорткомплексу "Локомотив" і повернулися до ОСОБА_12. Після цього ОСОБА_21 коротко описала йому тих двох хлопців і розповіла те, що бачила при побитті ОСОБА_12. В цей час до нього підійшов ОСОБА_23., теж працівник локомотивного депо, і описав високого хлопця, який бив ОСОБА_12 по тих же прикметах, що і ОСОБА_21, сказав, що бачив, як той хлопець ще з одним втікав, прикриваючи обличчя курткою, і сказав, що це той хлопець, з яким він(ОСОБА_23.) мав раніше конфлікт в локомотивному депо, коли той хлопець чіплявся до його дружини ОСОБА_24 за те, що остання не впускала його в баню митися. Проходив час, а міліції і швидкої медичної допомоги не було і він вирішив відвезти сина ОСОБА_12 в лікарню сам, після чого сів в автомобіль "Мерседес-190", який є спільним його та сина ОСОБА_12 і повіз його в ЛШМД №1, а ОСОБА_21 з іншими людьми залишилася чекати приїзду міліції. Проїжджаючи по вул. Лубенській вверх автомобіль забуксував. Вийшовши з машини, він побачив, що спустило одне колесо і потрібно об"їжджати іншою дорогою. Після цього він допоміг ОСОБА_12 зупинити та сісти в таксі, щоб той швидше добрався в лікарню, а сам замінивши колесо теж приїхав в лікарню №1 м. Чернівці. Там сину ОСОБА_12 надали першу медичну допомогу і госпіталізували.

Разом з тим суд не може погодитись з кваліфікацією дій підсудного ОСОБА_5 та ОСОБА_4 по епізоду пограбування потерпілого ОСОБА_7 за ст.. 186 ч.2 К України.

В судовому засіданні встановлено, що 12.02.2005 року близько 22 години він прийшов на дискотеку в бар "Колізей" по вул. Прутській 1б в м. Чернівці і до 24 години знаходився на дискотеці в приміщенні. Близько 24 години він сидів біля барної стійки і до нього підійшов ОСОБА_16, якого він знає по дискотеці, як пізніше йому стало відомо ОСОБА_4, з яким був ОСОБА_25 та інші хлопці, яких він не знає. ОСОБА_4 попросив пригостити їх випивкою, він погодився і пригостив. Близько 02 години 13.02.2006 року він проходив мимо барної стійки і ОСОБА_4 покликав його до себе. Коли він підійшов, то ОСОБА_4 сказав, щоб він ще раз пригостив хлопців випивкою. Цього разу він відмовив, після чого ОСОБА_4 вдарив його кулаком декілька разів по обличчю, потім схопив руками за шию і вони впали через лавочку на клумбу. їх розняли і після цього інциденту він вирішив піти додому. Вийшовши з дискотеки він хотів найняти таксі, але так як таксі не було, то він пішов пішки. Коли він підійшов до кільця на перехресті вулиць Прутської-Севастопольської, то зі сторони спини до нього підбігли декілька чоловік і зразу ж збили його з ніг і стали бити його ногами і руками по тілу. Він впав на коліна обличчям до землі і прикривав обличчя руками, щоб уникнути ударів в обличчя. Коли його перестали бити, він встав на ноги і побачив перед собою ОСОБА_4, поряд з яким стояв  незнайомий йому хлопець на вигляд 24 років міцної статури, обличчя овальне, ростом близько 180 см.. Зліва на відстані пів метра від нього стояв молодший і менший хлопець, як пізніше йому стало відомо ОСОБА_5 Також потерпілий показав, що ОСОБА_4 наніс йому один удар по тулубу, але ніяких грошей у нього не забирав, разом з тим його не бив ОСОБА_5 і теж ніяких грошей не забирав. В судовому засіданні він вказав, що не має ніяких претензій до ОСОБА_5 та ОСОБА_4.

У зв"язку з наведеним суд приходить до висновку, що по даному епізоду в діях ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст.186 КК України, адже відсутній причинний зв"язок між нанесенням тілесних ушкоджень та викраденням особистих речей потерпілого. Разом з тим потерпілому заподіяні легкі тілесні ушкодження, але потерпілий вказав, що не має ніяких претензій до підсудних і не надав заяву про притягнення їх до відповідальності за ст.. 125 КК України. Відсутність такої заяви не уможливлює притягнення підсудних до кримінальної відповідальності, а тому в цій частині кримінальна справа підлягає закриттю , а підсудний ОСОБА_4 виправданню. І з обвинувачення підсудного ОСОБА_5 за ч.2 ст.186 КК України слід виключити даний епізод.

Також суд не може погодитись з кваліфікацією дій підсудного ОСОБА_4 а ч.4 ст.296 КК України. В судовому засіданні встановлено, що на передодні заподіяння потерпілому ОСОБА_12 тяжких тілесних ушкоджень у нього був конфлікт з підсудним ОСОБА_4, що виразився в обоюдних образах один одного. І заподіяння тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_12 відбулось з мотивів помсти. Тобто злочинний умисел був направлений саме на заподіяння

 

11                                                                         

тяжких тілесних ушкоджень , і дане заподіяння не знаходиться в причинному зв"язку з хуліганськими діями, а тому дії підсудного ОСОБА_4 не потребують додаткової кваліфікації за ч.4 ст.296 КК України. Також органом досудового слідства не доведено вину підсудного ОСОБА_4 у хуліганських діях з порушенням громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства. У підсудного ОСОБА_4 відсутній умисел на вказане діяння. А тому в цій частині він підлягає виправданню.

Разом з тим суд вважає за потрібне виключити з обвинувачення підсудного ОСОБА_5 за ч.2 ст.186 КК України кваліфікуючи ознаки: вчинене повторно та за попередньою змовою групою осіб.

Таким чином, аналізуючи всі докази по справі в їх сукупності, суд вважає, що в діях підсудного ОСОБА_5 є склад злочину, передбаченого ч.2 ст.190 КК України, а також склад злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, по епізоду пограбування ОСОБА_9, ОСОБА_8 І саме за ці злочини він підлягає засудженню.

В частині обвинувачення ОСОБА_5 за ч.2 ст.186 КК країни, а саме грабіж поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров"я потерпілого , вчинений повторно за попередньою змовою групою осіб по епізоду грабіжу потерпілого ОСОБА_7, підлягає виправданню.

Разом з тим аналізуючи всі докази по справі в їх сукупності , суд вважає, що орган досудового слідства не вірно кваліфікував дії підсудного ОСОБА_4 за ч.2 ст.121 КК України. Адже в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження той факт, що ОСОБА_4 діяв за попередньою змовою з іншої особою, дана особа не встановлена слідством і не доведений той факт, що вони діяли з єдиним умислом, а тому дії підсудного ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст.121 КК України - умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння.

Також суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_4 відсутній склад злочину, передбачений ч.2 ст. 186 КК України, адже відсутній причинний зв"язок між нанесенням тілесних ушкоджень та викраденням особистих речей потерпілого. Разом з тим потерпілому заподіяні легкі тілесні ушкодження, але потерпілий вказав, що не має ніяких претензій до підсудних і не надав заяву про притягнення їх до відповідальності за ст.. 125 КК України. Відсутність такої заяви не уможливлює притягнення підсудних до кримінальної відповідальності, а тому в цій частині кримінальна справа підлягає закриттю, а підсудний виправданню.

З врахуванням ступені тяжкості вчинених злочинів, особи винних ОСОБА_4 та ОСОБА_5, суд вважає, що їх виправлення та перевиховання не можливе без ізоляції від суспільства і застосуванням до них покарання з випробуванням на підставі ст.ст.75,76 КК України не вбачає.

Але суд враховує , що підсудний ОСОБА_4 позитивно характеризується за місцем роботи та проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягався, поганий стан здоров"я, що підтверджується неодноразовими зверненнями до лікаря у умовах СІЗО, а тому йому можливо призначити покарання із застосуванням ст..69 КК України.

Заявлений по справі цивільні позови підлягають задоволенню частково.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 залишити без розгляду, у зв"язку з тим, що потерпілий в залі суду відмовився від претензій до ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до ОСОБА_5 на суму 2000 грн. підлягає задоволенню.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_9 до ОСОБА_5 на суму 829 грн. підлягає задоволенню.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_11 до ОСОБА_5 на суму 650 грн. підлягає задоволенню.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 до ОСОБА_4 на суму 26785 грн. 18 коп. підлягає задоволенню частково. А саме судом встановлено, що злочинними діями ОСОБА_4 заподіяно потерпілому ОСОБА_12 матеріальну шкоду в розмірі 6785 грн. 18 коп. - витрати пов"язані з лікуванням потерпілого. В частині задоволення моральної шкоди позов слід задовольнити частково, а саме потерпілий просить стягнути 20000 грн. моральної шкоди. Але суд приходить до висновку, що дана сума дещо завищена і вважає за потрібне стягнути з підсудного 5000 грн.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

 

12                                                                             

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 КК України і за його вчинення призначити йому покарання із застосуванням ст„69 КК України у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

За ст.. 186 ч.2 КК України - виправдати.

За ч.4 ст.296 КК України - виправдати.

Міру запобіжного заходу залишити засудженому ОСОБА_4 попередню - тримання під вартою. Строк відбуття покарання рахувати з моменту його затримання , тобто з 13 лютого 2006 року.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.186 ч.2 та ч.2 чт.190 КК України і за їх вчинення призначити йому покарання:

За ч.2 ст.186 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі;

За ч.2 ст.190 КК України у вигляді 1 року позбавлення волі.

На підставі ст..70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу залишити засудженому попередню - тримання під вартою. Строк відбуття покарання рахувати з моменту його затримання, тобто з 03.03.2006 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 залишити без розгляду.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_10 2000 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_9 829 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_11 650 грн. матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_12 6785 грн. 18 коп. матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Чернівецької лікарні швидкої медичної допомоги, м.Чернівці, вул..Фастівська,2 565 грн.40 коп. витрат пов"язаних з перебуванням потерпілого унтяна на лікуванні.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВСУ в Чернівецькій області, код 25575279, р/р 35220002000298 в УДК в Чернівецькій області, МФО №856135 - 117 грн. 70 коп. за проведення експертизи.

Речові докази: - рушники - визнати за ОСОБА_4, поліетиленові пакети - знищити.

Вирок може бути оскаржений в Чернівецький апеляційний суд через Першотравневий районний м. Чернівці на протязі 15 діб з моменту його проголошення, а засудженому з моменту отримання його копії.