ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 61022  м. Харків, пр. Науки, буд.5, тел./факс 702-10-79  inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

03 червня 2019 року                                                   Справа № 913/203/19

м. Харків                                                                      Провадження №17/913/203/19     

Господарський суд Луганської області у складі судді Фонової О.С.,  розглянувши матеріали справи в порядку спрощеного позовного провадження за позовною заявою першого заступника керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області

в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), м. Київ, позивач

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДАР МИЛАМ», смт. Новоайдар, Новоайдарського району, Луганської області             

про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні в сумі 10170,21 грн.

Секретар судового засідання Сокрута Н.М.

У засіданні брали участь:

від органу прокуратури: Алєкаєв Ю.В., прокурор відділу Прокуратури Харківської області, посвідчення № 042342 від 29.03.2016;

від позивача: представник не прибув;

від відповідача: представник не прибув.

Обставини справи: перший заступник керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області звернувся з позовною заявою від 12.04.2019 №02-129/7248вих.19 до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної служби України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека), в якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АЙДАР МИЛАМ» на користь Державної служби України з безпеки на транспорті плату за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 10170,21 грн.

Судовий збір у сумі 1921,00 грн заявник просить стягнути з відповідача за наступними реквізитами: прокуратура Луганської області, м. Сєвєродонецьк Луганської області, вул. Б.Ліщини, 27, ідентифікаційний код 02909921, на р/р 35211068000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 02909921, код  класифікації доходів бюджету  2800.

Обґрунтовуючи позовні вимоги перший заступник прокурора зазначив, що 29.08.2018 Управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області складено акт №003016 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів та розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, згідно з яким відповідачу було визначено суму плати за проїзд у розмірі 309,69 євро, що еквівалентно 10170,21 грн. Однак, вищевказана плата за проїзд у сумі 10170,21 грн відповідачем у встановленому законом порядку та строк, визначений у повідомленні    сплачена так і не була, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість    перед Державним бюджетом України у розмірі 10170,21 грн.

Ухвалою суду від 16.04.2019 відкрито провадження у справі № 913/203/19, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13.05.2019.

11.05.2019 відповідачем на електрону адресу суду було надіслано відзив на позовну заяву від 05.05.2019 б/н з додатками, який оформлений з порушенням вимог п. 1.5.4 Інструкції з діловодства в господарських судах України, а саме - електронний лист не засвідчено електронним цифровим підписом, тому вказані документи були не прийняти судом до розгляду та не бути долучені до матеріалів справи, що підтверджується актом Господарського суду Луганської області від 11.05.2019.

У судове засіданні 13.05.2019 прибули тільки представники прокуратури та позивача.

Відповідач у вказане судове засідання не прибув, відзив 13.05.2019 на адресу суду також не надходив.

Ухвалою суду від 13.05.2019 повідомлено учасників провадження про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду справи по суті до 03.06.2019.

16.05.2019 до відділу документального забезпечення суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 13.05.2019 №87, в якому останній не згодний з вимогами позову та заперечує проти позову з наступних підстав.

Відповідач вказав на те, що прокурором не наведено обставин, які б свідчили про невиконання або неналежне виконання позивачем, який є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту майнових інтересів.

Відповідач повідомив, що 28.09.2018 на його адресу надходило повідомлення в. о. начальника управління Укртрансбезпеки у Луганській області № 1463/28/26-18 від 17.09.2018 про заборгованість за результатами здійснення габаритно-вагового контролю 29.08.2018 транспортного засобу RENAULT PREMIUM 420 (р/н ВВ 8580 BE з причепом р/н НОМЕР_1 ), що належить ТОВ «АЙДАР МИЛАМ», у сумі еквівалентній 309,69 евро.

Відповідач також зазначив, що співробітники Управління Укртрансбезпеки у Луганській області 29.08.2018 о 23 год. 08 хв. склали Акт про здійснення габаритно-вагового контролю транспортного засобу, що належить ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» №0003016 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів.

Водночас, всупереч вказаним у Акті №0003016 відомостям, здійснювався контроль автомобіля RENAULT PREMIUM 420 (р/н НОМЕР_2 8580 BE з причепом р/н НОМЕР_3 ), а не RENAULT PREMIUM 420 (р/н НОМЕР_2 8580 BE з причепом р/н НОМЕР_1 ). У володінні ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» дійсно є причіп ВВ 8197 XT, але він закріплений та експлуатується з іншим тягачем. Даний факт підтверджується наказом ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» № 29-Т від 19.02.2018 «Про закріплення автомобілів за водіями», згідно з яким тягач RENAULT PREMIUM 420 р/н НОМЕР_4 BE експлуатується з причепом р/н НОМЕР_3 , а тягач RENAULT PREMIUM 420 р/н НОМЕР_5 експлуатується з причепом р/н НОМЕР_1 . Про аналогічне також свідчить й товарно-транспортна накладна від 31.08.2018 № 177, згідно з якою 31.08.2018 маршрутом з смт. Новоайдар до м. Харків був відправлений автомобіль RENAULT PREMIUM 420 р/н НОМЕР_4 BE з причепом р/н НОМЕР_3 , а також додані в якості доказів позивача копії товарно-транспортної накладної та видаткової накладної №154 від 29.08.2018, в яких також відображені реквізити реального транспортного засобу, що здійснював перевезення вантажу - RENAULT PREMIUM 420 р/н ВВ 8580 BE з причепом р/н НОМЕР_3 . Тобто, співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Луганській області складено акт про неіснуючий транспортний засіб.

Відповідач вказує на те, що про зазначене неодноразово вказувалось

як при здійсненні вагового контролю, так й при реагуванні на повідомлення про

заборгованість сплати за перевищення вагових параметрів, тому Акт №0003016 від

29.08.2018 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів

слід вважати необґрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

У судове засіданні 03.06.2019 прибув тільки представник прокуратури, будь- яких заяв або клопотань до матеріалів справи не надав.

Позивач не скористався правом участі в судовому засіданні 03.06.2019, в установлений судом строк письмові пояснення із викладенням власної правової позиції та будь- яких заяв або клопотань до матеріалів справи не надав.

Відповідач також не скористався правом участі в даному судовому засіданні, але у відзиві на позовну заяву від 13.05.2019 №87 просив розглянути справу за його відсутністю, у зв`язку з неможливістю забезпечення явки свого представника.

Суд, розглянувши клопотання відповідача, дійшов висновку про його задоволення.

Дослідивши обставини справи, надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів,    суд встановив таке.

27.08.2018 в.о. начальника Управлінням Укртрансбезпеки у Луганській області на підставі наказу Державної    служби України з безпеки на транспорті видано направлення на рейдову перевірку № 37/2708-18 на період з 27.08.2018 по 02.09.2018 а/д Р-66, а/д Т-1302, а/д Т-1306 Сєвєродонецьк-Рубіжне-Кремінна.

Посадовою особою Управління Укртрансбезпеки у Луганській області 29.08.2018 згідно з Графіком проведення рейдових перевірок у період з 27.08.2018 по 02.09.2018,  на автомобільній ділянці за маршрутом Луганська область смт. Новоайдар - м. Харків, вул. Букова, 34, проведено габаритно-ваговий контроль автомобілю марки RENAULT PREMIUM 420, реєстраційний номер НОМЕР_6 , з причіпом ВАРЗ 9996, реєстраційний номер НОМЕР_7 (а.с.36,37).

За результатами та габаритно-вагового контролю вказаного автомобіля з причепом ВВ 8197 ХТ, яке здійснювалось засобами вимірювальної техніки (прилади автоматичні для зважування дорожніх транспортних засобів у русі та вимірювання навантажень на вісь 030Т-AS2-PWIA (виробник: ESIT ELEKTRONIK SISTEMLER IMALAT ve TICARET LTD.STI, Туреччин), сертифікат перевірки типу серія СТ № 000438 від 27.11.2017, декларація про відповідність № 2 від 27.11.2017, сертифікат відповідності № UA.TR.002.CB.0300-17 від 27.11.2017 (а.с.38-41)), зафіксовано, що фактична маса транспортного засобу склала 38,95 тон, при нормативно допустимій 40 тон, а навантаження на одиничну  осі -  6,45 тон, 11,80  тон, 20,7 тон,  при нормативно допустимій  - 11 тон, 11 тон, 22 тони.

Вказане є порушенням п. 22.5  Правил дорожнього руху  України, згідно з яким за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги -4м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Національною поліцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Отже, виявлено  факт перевезення вантажу із перевищенням вагових обмежень, про що складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0003016 від 29.08.2018, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0003016 від 29.08.2018 року,  видано чек зважування № 82 від 29.08.2018 (а.с. 24-25,27).

Водій транспортного засобу Петрусевич О.В від підписання акту №0003016 від 29.08.2018,  відмовився.

Автомобіль марки RENAULT PREMIUM 420, реєстраційний номер НОМЕР_6 , орендується ТОВ «АЙДАР МИЛАМ», що підтверджується договором оренди транспортних засобів від 24.12.2015 (а.с. 34,35).

В товарно-транспортній накладній № 154 від 29.08.2018 зазначено, що автомобіль марки RENAULT PREMIUM 420, реєстраційний номер НОМЕР_6 , з причіпом реєстраційний номер НОМЕР_3 ,  під керуванням водія ОСОБА_1 прямував  з пункту навантаження  Луганська область, смт. Новоайдар, вул. Великий шлях, 64А, до  пункту розвантаження   м. Харків, вул. Букова, 34, найменування вантажу: борошно вищого ґатунку (50 кг) (а.с. 30).

Відповідно до розрахунку плати за проїзд великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів № 000316 від 29.08.2018 (а.с. 26) нараховано плату за проїзд у розмірі 309,69 євро, що за перерахунком згідно офіційного курсу валют євро до гривні Національного банку України станом на 29.08.2018 еквівалентно 10170,21 грн (а.с.42).

17.09.2018 Управління Укртрансбезпеки у Луганській області  скеровувало ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» лист № 1463/28/26-18 «Повідомлення про заборгованість», в якому просило внести плату за проїзд до 29.09.2018, яка нарахована 29.08.2018 у сумі 309,69 євро, в національній валюті за офіційним курсом гривні встановленим Національним банком на 29.08.2018 (а.с. 28,29).

Відповіді на вказаний лист матеріали справи не містять.

Відповідач у встановленому законом порядку та строк, визначений у повідомленні,   не здійснив плату за проїзд автомобільними дорогами у розмірі  309,69 євро, що на момент розрахунку еквівалентно 10170,21 грн.

15.03.2019 Управління Укртрансбезпеки у Луганській області звернулось з листом №512/29/26-19 від 15.03.2019 до Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області про вжиття заходів представницького характеру з метою стягнення з ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (а.с.20-23).

Враховуючи, що державний орган не має наміру звернення до суду прокурор звернувся з даним позовом до суду.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується в повному обсязі, з підстав викладених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши надані сторонами докази на підтвердження своїх доводів, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про таке.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для представництва першим заступником керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області в інтересах держави в особі органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Державної служби України з безпеки на транспорті, суд вважає обґрунтованим посилання на те, що в якості необхідності самостійного захисту інтересів держави прокурор вказав на ненадходження до державного бюджету коштів у вигляді плати за проїзд дорогами загального користування великоваговими та великогабаритними транспортними засобами, що ставить під загрозу своєчасне і повне фінансування Державної цільової економічної програми розвитку автомобільних доріг загального користування на 2018-2022 роки, метою якої є забезпечення ефективного функціонування та розвитку мережі автомобільних доріг загального користування, будівництва, реконструкції і проведення ремонту автомобільних доріг.

Отже визначена контролюючим органом плата за проїзд, що несплачена перевізником добровільно у встановлені строки, набуває статусу заборгованості перед Державним бюджетом України, а її несплата у встановлені строки суттєво порушує інтереси держави. У даному випадку органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, виступає Державна служба України з безпеки на транспорті, яка не зверталась до суду з відповідним позовом. Вказані обставини свідчать про неналежний захист цим органом інтересів держави.

Щодо підтвердження факту бездіяльності позивача щодо не звернення до суду з відповідною позовною заявою суд зазначає таке.

У п. 3 ч. 1     ст. 131-1 Конституції України       передбачена можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз ч.3     ст. 23 Закону України «Про прокуратуру»     дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: - якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; - у разі відсутності такого органу.

Відповідно до абзаців 1-2 частини 3     статті 23 Закону України «Про прокуратуру»     прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Згідно з абзацами  1-3 частини 4 цієї ж статті наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Судом встановлено, що Управління трансбезпеки у Луганській області не є самостійною юридичною особою, а є структурним підрозділом Державної служби України з безпеки на транспорті. Отже, Державна служба України з безпеки на транспорті є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

Однак, з 29.08.2018 (моментом встановлення уповноваженими посадовими особами факту перевезення вантажу автомобільним транспортом, який належить відповідачу, складання акту №003016 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів     та нарахування плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного засобу автомобільними дорогами загального користування, Державна служба України з безпеки на транспорті самостійно не звернулась з відповідною позовною заявою до суду.

Натомість, як вбачається з матеріалів позовної заяви, управління Укртрансбезпеки у Луганській області звернулось до Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області з листом від 15.03.2019 №512/29/26-19, в якому повідомляло про порушення відповідачем правил проїзду автомобільними дорогами транспортними засобами та несплату останнім нарахованої плати за проїзд в добровільному порядку. Також в зазначеному листі Управління ініціює питання вжиття прокуратурою заходів представницького характеру щодо примусового стягнення заборгованості з відповідача,     мотивуючи зазначене звернення про представництво інтересів держави прокуратурою тим, що Укртрансбезпеки не має відповідних повноважень щодо звернення з відповідними позовами до суду.

Судом встановлено, що підпункт 27 п. 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті,   затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 11.02.2015 №103     (плаї - Положення №103)     до 25.04.2018       мав наступну редакцію: «Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю".

В своєму листі-зверненні до прокуратури від 15.03.2019 №512/29/26-19 Укртрансбезпеки у Луганській області посилається на відсутність повноважень у Державної служби України з безпеки на транспорті щодо звернення до суду за стягненням плати за проїзд. В обґрунтування зазначеного твердження посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №820/1203/17, зокрема, цитуючи вказану постанову,  позивач вилучив з контексту фразу щодо ненаділення його законами та Конституцією правом на звернення до суду, тоді як Верховний Суд зазначив, що  позивача законами та Конституцією не наділено правом на звернення саме до адміністративного  суду, як суб`єкта владних повноважень. В цій же постанові Верховний Суд зробив висновок,  що спори про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні, підлягають розгляду саме в господарських судах.

Постановою Кабінету     Міністрів №320     від 25.04.2018 внесено зміни до підпункту 27 пункту 5 Положення №103 та пункт 27, які набрали чинності з 03.05.2018. Підпункт 27 пункту 5   Положення №103 з 03.05.2018       має таку редакцію: «Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює  нарахування,  вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд   автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю».

Отже, станом на момент звернення позивача до прокуратури  15.03.2019  для здійснення представництва зазначений орган був наділений відповідними повноваженнями щодо самостійного звернення до господарського суду з відповідним позовом. Посилання позивача,   при цьому, на вказану постанову Верховного Суду є безпідставним, оскільки воно ухвалювалось відповідно до іншої редакції Положення № 103, яка була змінена 25.04.2018.

Таким чином, після внесення зазначених вище змін, маючи згідно з Законом повноваження щодо стягнення відповідної заборгованості, позивач не виконував покладених на нього повноважень, що свідчить про бездіяльність вказаного органу щодо захисту інтересів держави шляхом подання позову до суду про стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні.

Враховуючи вищенаведене та підтверджену бездіяльність позивача щодо звернення до суду з відповідним позовом за наявності відповідних повноважень, суд дійшов висновку, що прокурором доведено наявність підстав для представництва в суді інтересів держави в особі позивача за поданим позовом.

З урахуванням викладеного, суд не приймає заперечень відповідача з приводу відсутності у Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області повноважень звертатись з позовною заявою у спірних правовідносинах.

Щодо суті позовних вимог та їх обґрунтованості, суд зазначає таке.

Частиною 2  статті 29 Закону України "Про дорожній рух"  передбачено, що з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів,  вагові  або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається за наявності дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів. Порядок видачі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, та розмір плати за його отримання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Статтею 33 Закону України "Про автомобільні дороги"  встановлено, що рух транспортних засобів,  навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 4  ст. 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або  вагових обмежень  обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Згідно з  п. 3 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених  постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5  Правил дорожнього руху.

Відповідно до п. 22.5  Правил дорожнього руху  України, затверджених  постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т,  строєні  - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну   вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т).

Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених  постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Згідно з п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених  постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів (далі - великовагові та/або великогабаритні транспорті засоби), що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначається Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим  постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879  (далі - Порядок).

Згідно з пп. 4 п. 1 Порядку, габаритно-ваговий контроль - контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до пп.9 п.2 Порядку пересувний пункт габаритно-вагового контролю (пересувний пункт) - спеціальний транспортний засіб, обладнаний вимірювальною і зважувальною технікою для здійснення контролю. Ділянка дороги на відстані 100 метрів до пересувного пункту, 50 метрів за пересувним пунктом та узбіччя дороги за напрямком руху, де розташовано пункт, вважаються його межами. Місце здійснення габаритно-вагового контролю позначається відповідними тимчасовими дорожніми знаками.

Відповідно до п. 3 Порядку, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.

Згідно з п.11, п.12 Порядку місце та режим роботи пересувного пункту встановлюється Укртрансбезпекою за погодженням з уповноваженим підрозділом Національної поліції.    Вимірювальне і зважувальне обладнання для здійснення габаритно-вагового контролю повинне утримуватись у робочому стані; періодично проводиться повірка (метрологічна атестація) такого обладнання з подальшим клеймуванням (пломбуванням) та видачею відповідного свідоцтва спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері метрології.

За приписами п. 28 Порядку, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Відповідно до п. 30 Порядку, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів. Осі вважаються здвоєними або строєними, якщо відстань між зближеними (суміжними) осями не перевищує 2,5 метра.

Пунктом 31 Порядку передбачено, що при визначенні розміру плати за проїзд транспортних засобів з осьовим сполученням більше трьох береться до рахунку схема, що спричиняє більші руйнування доріг з комбінацій одно-, двох- та трьохосьових сполучень, а найбільша сума навантаження на суміжні осі припадає на максимальну колісну формулу. Для строєних осей з одиночними шинами плата за перевищення допустимих навантажень на вісь (осі) збільшується у два рази.

За приписами п. 311 Порядку, якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10 - 40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п`ятикратному розмірі.

Перевізник зобов`язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.

Відповідно до п. 26 Порядку, кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до державного бюджету.

Як вбачається з матеріалів справи, прокурором в якості доказу проведення габаритно-вагового контролю та фіксації виявленого порушення надані наступні документи: акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів № 0003016 від 29.08.2018, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 0003016 від 29.08.2018,  чек зважування транспортного засобу № 82 від 29.08.2018, розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів від 29.08.2018 (а.с. 24-27).

Судом встановлено, що посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області 29.08.2018 на автомобільній ділянці за маршрутом Луганська область смт. Новоайдар - м. Харків, вул. Букова, 34, проведено габаритно-ваговий контроль автомобілю марки RENAULT PREMIUM 420, реєстраційний номер НОМЕР_6 , з причіпом ВАРЗ 9996, реєстраційний номер НОМЕР_7 .

Водночас, згідно з наявної в матеріалах справи товарно-транспортної накладної від 29.08.2018 № 154 вбачається, що 29.08.2018 маршрутом з смт. Новоайдар до м. Харків був відправлений автомобіль RENAULT PREMIUM 420 р/н НОМЕР_4 BE з іншим  причепом р/н НОМЕР_3 , а також доданої в якості доказів прокурором копії видаткової накладної №154 від 29.08.2018, в якій також відображені реквізити реального транспортного засобу, що здійснював перевезення вантажу - RENAULT PREMIUM 420 р/н ВВ 8580 BE з причепом р/н НОМЕР_3 (а.с.30,31).

Отже, Акт №0003016 містить недостовірні відомості, зокрема, позивачем фактично здійснювався контроль автомобіля RENAULT PREMIUM 420(р/н НОМЕР_8 з іншим причепом, а не RENAULT PREMIUM 420 (р/н НОМЕР_2 8580 BE з причепом р/н НОМЕР_1 .

Відповідач також у відзиві повідомив, що у володінні ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» дійсно є причіп ВВ 8197 НОМЕР_9 , але він закріплений та експлуатується з іншим тягачем. На підтверджується відповідач надав копію наказу ТОВ «АЙДАР МИЛАМ» № 29-Т від 19.02.2018 «Про  закріплення автомобілів  за водіями», згідно з яким з причепом р/н НОМЕР_1 експлуатується інший тягач RENAULT PREMIUM 420 р/н НОМЕР_5 .

Докази, які б спростовували наведене в матеріалах справи відсутні.

Крім того, судом встановлено, що розрахунку суми плати за проїзд великоваговим (великогабаритним) транспортним засобом уповноваженими особами Управління Укртрансбезпеки у Луганській області здійснений помилково.

Так, до обчислення внесено дані про перевищення параметрів від нормативу по 2 позиціях навантаження на одиничну (на 7,3 %) та здвоєні осі (на 15,0 %), але фактично та зафіксовано в акті № 0003016 від 29.08.2018 перевищення параметрів від нормативу по одній позиції (перевищення навантаження на одиничну ось на 0,800 т – 7,3 %), а навантаження на строєну ось відповідає нормативам.

Вказані помилки призвели до обрахування невірної суми плати за проїзд великоваговим (великогабаритним) транспортним засобом.

За таких обставин, прокурором заявлено до стягнення плату з проїзд автомобільними дорогами транспортного засобу, вагові параметри якого перевищують нормативні, на підставі Акту №0003016, який містить недостовірні дані щодо зважування іншого транспортного засобу, зокрема, причепу р/н ВВ 8197 XT, який і дійсності не зважувався,  та за помилковим розрахунком, що позбавляє суд можливості задоволення вказаної вимоги.    

Відповідно до ч. 1  ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до приписів   ст. 77 Господарського процесуального кодексу України  обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з нормами ч. 1  ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищенаведені норми та обставини справи, оцінивши відповідно до  ст. 86 ГПК України  надані докази, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються спірні відносини,  у задоволенні позову про стягнення з відповідача плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, у сумі 10170,21 грн, слід відмовити з віднесенням судових витрат на Сєвєродонецьку місцеву прокуратуру Луганської області.

Керуючись п.2 ч.1 ст.129, ст.ст.232-233, 238, 240-241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          У задоволенні позову відмовити повністю.

2.          Судові витрати покласти на Сєвєродонецьку місцеву прокуратуру Луганської області.

Відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції згідно положень ст.256 Господарського процесуального кодексу України протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Згідно пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У судовому засіданні 03.06.2019 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 10.06.2019.

Суддя                                                                                                        О. С. Фонова