Судове рішення #7961
ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

 

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

 

           УХВАЛА         

       

09 червня 2006 р.                                                                                  

№ 2-15/5507-2005 

 

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого:

Кравчука Г.А.

 

суддів:

Мачульського Г.М.

 

 

Шаргало В.І.,

 

перевіривши

 

касаційну скаргу

Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції 

 

на постанову

Севастопольського апеляційного господарського суду

 

від

28.02.2006р.

 

у справі

№ 2-15/5507-2005

 

господарського суду

Автономної Республіки Крим

 

за позовом

Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції

 

до

Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

 

про

стягнення 1 700 грн.

 

 

за зустрічним позовом

 Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

 

 

до

Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції

 

 

про

визнання недійсним рішення, -

 

 

В С Т А Н О В И В:

 

До Вищого  господарського суду України через відділення поштового зв'язку 24.03.2006р. Джанкойською об'єднаною Державною податковою інспекцією подана касаційна скарга на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2006р. у справі №2-15/5507-2005  господарського суду Автономної Республіки Крим.

Однак спір в даній справі виник у зв'язку з адміністративними, а не господарськими відносинами.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та справи №2-15/5507-2005, Джанкойською об'єднаною Державною податковою інспекцією 02.09.2004р. проведена перевірка магазину ІНФОРМАЦІЯ_1, який належить суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_1, щодо контролю за здійснення розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу. Перевіркою встановлено порушення вимог ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про акцизний збір”, що полягало у здійсненні роздрібної торгівлі тютюновими виробами -сигаретами “L&M” та “Bond” виробника Акціонерного товариства “Філіп Морріс Україна” при відсутності у магазині завіреної виробником або імпортером копії діючої декларації про максимальні роздрібні ціни на дані тютюнові вироби. За результатами перевірки було складено акт №000690 від 03.09.2004р., на підставі якого було винесено рішення від 09.09.2004р. НОМЕР_1 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 1 700 грн. до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1. Стягнення вказаної суми послужило причиною звернення Джанкойською об'єднаною Державною податковою інспекцією з позовом до господарського суду. В свою чергу суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернулась до господарського суду із зустрічним позовом, в якому просить визнати недійсним рішення від 09.09.2004р. НОМЕР_1, винесене Джанкойською об'єднаною Державною податковою інспекцією.

Позивачем за первісним позовом у даній справі є орган державної податкової служби.

Згідно ст.10 п.4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990  № 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції здійснюють у межах своїх повноважень контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку.

Відповідно до п. 11 ст. 10 цього ж Закону державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами.

Отже первісний та зустрічний позови по справі стосуються рішення податкового органу, винесеного останнім внаслідок виконання своїх функцій суб'єкта владних повноважень, а не здійснення у спірних правовідносинах господарської діяльності.

Із змісту ст.4 ч.1, ст.ст.42, 43, 52, ст.19 ч.5 Господарського кодексу України вбачається, що господарські правовідносини виникають на підставі вільного волевиявлення господарюючих суб'єктів.

Підвідомчість справ господарським судам визначено ст.12 Господарського процесуального кодексу України.

В частині 1 п.1 вказаної статті цього кодексу зазначено зокрема, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

Однак, 01.09.2005р. набрав чинності Кодекс адміністративного судочинства України, який суттєво змінив перелік категорій спорів, підвідомчих господарським судам.

У пункті 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Пунктом 7 статті 3 цього Кодексу вичерпно визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Виходячи з положень п. 1 ст. 3, п. 4 ч. 1 ст. 17 цього Кодексу справа за позовом суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).

Згідно ж з положеннями п. 1 ст. 3, п. 1 ч.1 ст. 17 цього Кодексу, справа за позовом юридичної особи до державної податкової інспекції про оскарження правових актів індивідуальної дії також є справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою).

Статтею 210 цього кодексу визначено, що судом касаційної інстанції в адміністративних справах є Вищий адміністративний суд України.

Таким чином касаційна скарга в цій справі не може бути прийнятою до розгляду Вищим господарським судом України.

Також Вищий господарський суд України позбавлений правових підстав передати касаційну скаргу в цій справі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Так, пункт 10 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України надає повноваження Вищому господарському суду України передавати до Вищого адміністративного суду України лише ті касаційні скарги, які були подані до набрання чинності вказаним кодексом і не розглянуті Вищим господарським судом України.

При цьому Прикінцеві та перехідні положення вказаного кодексу не надають повноважень Вищому господарському суду України передавати до Вищого адміністративного суду України ті касаційні скарги, які були подані після набрання чинності вказаним кодексом.

Відповідно до абзацу 2 пункту 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень  Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 06.10.2005р. №2953-ІV, який набрав чинності 01.11.2005р., касаційний перегляд рішень за такими справами здійснює Вищий адміністративний суд України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

Касаційна скарга в цій справі була подана після набрання чинності Кодексом адміністративного судочинства України, а тому з врахуванням Прикінцевих та перехідних положень вказаного кодексу не може бути передана з Вищого господарського суду України безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Крім того вказаний кодекс визначає порядок подачі касаційної скарги та вимоги до неї.

Так, з аналізу вказаних норм Кодексу адміністративного судочинства України, а також відповідно до вимог ст.212 цього кодексу, касаційна скарга в цій справі після набрання чинності вказаним кодексом має подаватись безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції.

За вказаних обставин у Джанкойської об'єднаної Державної податкової інспекції не було правових підстав подавати касаційну скаргу на судове рішення, прийняте в цій справі, до Вищого господарського суду України, а відтак вказана касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України чи безпосередньо передана ним до Вищого адміністративного суду України оскільки касаційна скарга в цій справі має подаватись до Вищого адміністративного суду України за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.

З врахуванням викладеного, в прийнятті вказаної касаційної скарги в даній справі до провадження Вищого господарського суду України належить відмовити, касаційну скаргу повернути особі, що її подала.

Керуючись ст.ст.1, 2, 108 ГПК України, пунктом 6 абзацу 2 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий господарський суд України, -

 

У Х В А Л И В:

 

Відмовити Джанкойській об'єднаній Державній податковій інспекції в прийнятті касаційної скарги на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 28.02.2006р. у справі № 2-15/5507-2005 господарського суду Автономної Республіки Крим до провадження Вищого господарського суду України.

Повернути касаційну скаргу особі що її подала, а справу -до місцевого господарського суду.

 

Головуючий суддя                                                         Г.А. Кравчук

 

Суддя                                                                            Г.М. Мачульський

 

           Суддя                                                                            В.І. Шаргало

 

 

 

 

 

 

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація