Справа № 22-7837/08 Головуючий в 1-ій інстанції - Миколаєць І.Ю.
Доповідач - Амелін В.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 грудня 2008 року м. Київ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого: Амеліна В.І.,
суддів: Українець Л.Д., Черненко В.А.
при секретарі Пупишевій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації - про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на 2/5 частини квартири зі стягненням компенсації, -
встановила:
У березні 2008 року ОСОБА_6 звернулась до Святошинського районного суду позовом до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про виділення їй та її неповнолітній доньці ОСОБА_9 2\5 частки зі спільного майна - квартири АДРЕСА_1 і стягнути з відповідачів грошову компенсацію за 2/5 частки вартості цієї квартири, що складає 262 600 грн., посилаючись на те, що її бувший чоловік ОСОБА_4 створює неможливі умови для їх з донькою спільного проживання в спірній квартирі.
Рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 23 липня 2008 року в задоволенні позову відмовлено.
В поданій апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на те, що рішення ухвалене судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права, а викладені в рішенні висновки суду не відповідають обставинам справи, просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Заслухавши доповідь судді, пояснення осіб, що беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка в судовому засіданні не довела ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на 2/5 частини квартири зі стягненням компенсації.
Суд першої інстанції в межах заявлених позивачкою вимог повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку зібраним доказам та обгрунтовано відмовив в задоволенні позову, спростувавши при цьому доводи позивача, в тому числі і ті, на які є посилання в апеляційній скарзі.
Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції, посилаючись на норми матеріального права та досліджені в судовому засіданні докази, виходив з того, що відчуження частки у спільній власності на спірну квартиру суперечить інтересам неповнолітньої ОСОБА_3, оскільки позбавляє її права на житло. Крім того, позивачкою у визначеному законом порядку не отримано дозвіл на відчуження належної неповнолітній ОСОБА_3 частки квартири.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду обставинам справи не ґрунтуються на матеріалах справи.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Враховуючи, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Святошинського районного суду м. Києва від 23 липня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_2 в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5, третя особа: Служба у справах дітей Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації - про припинення права на частку у спільному майні та визнання права власності на 2/5 частини квартири зі стягненням компенсації - залишити без змін.
Ухвала набуває чинності з моменту його проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.