АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22-1896/2008р. Рішення ухвалено під головуванням Голоти Л.О.
Категорія 5 Доповідач: Цюра Т.В.
РІШЕННЯ
Іменем України
17 листопада 2008 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі: Головуючої: Цюри Т.В. Суддів: Вавшка B.C., Медяного В.М. , При секретарі: Сніжко О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 червня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання недійсною третейської угоди, скасування рішення третейського суду, визнання права власності на квартиру , -
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсною третейської угоди, скасування рішення третейського суду, визнання права власності на квартиру, мотивуючи свої вимоги тим, що на підставі рішення Бершадського райсуду Вінницької області від 18.12.2002 року вона являється власником квартири АДРЕСА_1, де і проживала. Однак, через деякий час вона вимушена була виїхати на проживання в с. Джулинка Бершадського району Вінницької області. В жовтні 2005 року приїхавши на квартиру, позивачка виявила, що замки на вхідних дверях були змінені , а в квартирі мешкає її брат ОСОБА_4 З даного приводу вона неодноразово зверталась в Ленінський ВМ ВМВ УМВС України у Вінницькій області, так як брат не впускав її до помешкання.
В цей же час ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом про визнання укладеним договору найму житлового приміщення, тобто даної квартири. Позивачка звернулась з зустрічним позовом до останнього про усунення перешкод в користуванні квартирою та виселення. Рішенням Ленінського районного суду від 31.01.2006 року ОСОБА_4 було виселено з АДРЕСА_1 без надання іншого житла, а в позові ОСОБА_4 було відмовлено . Дане рішення відповідно ухвали апеляційного суду було залишено без змін. Однак, при розгляді справи в апеляційному суді позивачці стало відомо, що рішенням третейського суду договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 02.08.2005 року між ОСОБА_3 та нею у простій письмовій формі визнано дійсним та визнано за ОСОБА_3 право власності на АДРЕСА_1 тобто на її квартиру. В зв"язку з тим, що ніяких договорів вона не укладала, грошей за квартиру не отримувала, а це зробив її брат ОСОБА_4 по фіктивному дорученню, вона вимушена була звернутись до суду з даним позовом.
Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 червня 2008 року було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2.
Не погодившись із вказаним рішенням суду, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій просила рішення суду скасувати через порушення судом норм процесуального права та невідповідності висновків суду обставинам справи і постановити нове рішення, яким повністю задоволити її позовні вимоги.
Колегія суддів, дослідивши матеріали та обставини справи, заслухавши пояснення, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, вважає, що апеляційну скаргу слід задоволити з наступних підстав.
Так, судом першої інстанції було достовірно встановлено, що на підставі рішення Бершадського райсуду Вінницької області від 18.12.2002 року за позивачкою визнано право власності на квартиру АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 Право власності було належним чином зареєстровано 30.04.2003 року в КП "ВООБТІ " і записано в реєстрову книгу №264 за реєстровим № 1545/24137. Рішенням Ленінського районного суду від 31.01.2006 року ОСОБА_4 було виселено з АДРЕСА_1 без надання іншого житла, а в позові ОСОБА_4 про визнання укладеним договору найму житлового приміщення було відмовлено. Дане рішення відповідно ухвали апеляційного суду було залишено без змін. Однак , при розгляді справи в апеляційному суді позивачці стало відомо, що рішенням третейського суду договір купівлі -продажу квартири АДРЕСА_1, укладений ніби то 02.08.2005 року між ОСОБА_3 та нею у простій письмовій формі визнано дійсним та визнано за ОСОБА_3 право власності на АДРЕСА_1. Судом першої інстанції було достовірно встановлено, що ніяких договорів позивачка не укладала, грошей за квартиру не отримувала. Квартира позивачки була продана по фіктивному дорученню. По факту шахрайського заволодіння квартирою та підробки документів від імені ОСОБА_2 04.08.2006 року відповідно постанови прокурора м. Вінниці була порушена кримінальна справа за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 358 ч. 1, 190 ч.4 КК України., що повністю підтверджується зібраними матеріалами справи , а саме висновками експертиз про те, що досліджувальні підписи , як в розписці, так і в договорі купівлі - продажу від імені ОСОБА_2, нанесені за допомогою копіювально-множильної техніки , струменево-крапельним способом.
Однак, не дивлячись на встановлення судом всіх вище перерахованих обставин, судом був зроблений безпідставний висновок про відмову в задоволенні позовних вимог з підстав пропуску терміну встановленого для оскарження рішення третейського суду.
Крім того, судом першої інстанції було повністю проігноровано вказівки Верховного Суду України щодо перевірки причин пропуску позивачкою строку звернення до суду та можливості поновлення судом цього строку, а також необхідності урахування при винесенні рішення п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 року №11 ( зі змінами ) " Про судове рішення ".
Відповідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
За таких обставин рішення суду не можна визнати законним і обґрунтованим, а тому воно не може залишатись в силі і відповідно ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення через неповне з"ясування судом обставин, що мають значення для справи, як ухвалене за невідповідних висновків суду обставинам справи, а також ухвалене з порушенням норм процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307 , 309, 316 ЦПК України, колегія суддів , -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задоволити .
Рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 27 червня 2008 року -скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_2 - задоволити.
Визнати недійсною угоду про утворення третейського суду від 21.12.2005 року.
Рішення третейського суду від 22.12.2005 року про визнання дійсним договору купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1 укладеного 02.08.2005 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 у простій письмовій формі - скасувати.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на АДРЕСА_1.
Рішення набуває законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку на протязі двох місяців з дня його проголошення до Верховного Суду України.