Справа № 22ц-4860/ 2008 р.    

Головуючий в суді І інстанції Скрипник О.Г.

Доповідач Хопта С. Ф.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 січня 2009 року         м^ Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області в складі :

головуючого Хопти С. Ф.,

суддів: Даценко Л.М. ,  Суханової Є.М. ,

при секретарі Приходько Л;Г.,    

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали цивільної справи за позовом закритого акціонерного товариства „Сільськогосподарське риболовецько-промислове підприємство „Лютіж" до ОСОБА_2,  третя особа ОСОБА_3,  приватний нотаріус Вишгородського районного нотаріального округу Левчук Ольга Борисівна про визнання недійсним правочину за апеляційною скаргою закритого акціонерного товариства „Сільськогосподарське риболовецько-промислове підприємство „Лютіж" на рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2008 року та ухвалу від 3 листопада 2008 року,

встановила:

У лютому 2008 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом,  обґрунтовуючи вимоги тим,  що в 2004 році між ЗАТ „СППП „Лютіж" та ОСОБА_2. був укладений договір купівлі-продажу 7/20 частин будівель і споруд,  що розташовані вАДРЕСА_1.

Просив визнати вказаний договір недійсним,  посилаючись на те,  що він був підписаний від імдаі позивача не уповноваженою особою-головою правління ОСОБА_3,  протокол зборів про обрання якої згодом був визнаний недійсним рішенням господарського суду Київської області.

Рішенням Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2008 року в задоволені позову відмовлено.

Ухвалою. Вишгородського районного суду Київської області від 3 листопада 2008 року скасовано заходи забезпечення позову,  застосовані ухвалою Вишгородського районного суду від 23.09.2008 року.

В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвали про скасування заходів забезпечення з ухваленням нового рішення про задоволення позову з підстав неправильного застосування норм матеріального права,  порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1  ст.  60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 203 ЦК України визначені загальні вимоги,  додержання яких є необхідним для чинності правочину,  і відповідно до частин 1 -3 зазначеної статті зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу,  іншим актам цивільного законодавства,  а також моральним засадам суспільства. Особа; - яка вчиняє  правочин, "повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Згідно   частини   1   статті   215   ЦК   України   підставою   недійсності   правочину   є недодержання в момент вчинення правочину стороною(сторонами) вимог,  які встановлені частинами першої,  третьою,  п'ятою та шостою статті 203 ЦК України.

Відповідно до вимог ч. 2  ст.  207 ЦК України,  правочин,  який вчиняє юридична особа,  підписується особами,  уповноваженими на це її установчими документами,  довіреністю,  законом,  або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Згідно п. 32 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України при перевірці правоздатності юридичних осіб,  які беруть участь у справі,  нотаріуси зобов'язані ознайомитися зі статутом (положенням) юридичної особи і перевірити,  чи відповідає нотаріальна дія,  яка вчиняється,  правам,  наданим юридичній особі її статутом (положенням).

Відповідно до п. 38 Інструкції,  при укладенні угоди представником,  перевіряються його повноваження. Нотаріус не вимагає подання доручень на вчинення угод та інших дій від керівників юридичних осіб,  яким за статутом (положенням) надано право укладати угоди. У цих випадках вимагається лише документ,  який посвідчує їх службове становище.

Згідно зі  ст.  62 Закону України „Про господарські товариства" угоди від імені товариства укладає одноособовий виконавчий орган - директор товариства чи голова правління товариства.

З матеріалів справи вбачається,  що 21 жовтня 2004 році між закритим акціонерним товариством „Сільськогосподарське риболовецько-промислове підприємство „Лютіж" та ОСОБА_2. був укладений договір купівлі-продажу 7/20 частин будівель і споруд,  що розташовані в АДРЕСА_1,  посвідчений приватним нотаріусом Вишгородського районного нотаріального округу Левчук О.Б. за реєстровим № 12993. Від імені товариства договір був підписаний головою правління товариства - ОСОБА_3,  яка була обрана головою правління рішенням загальних зборів товариства від 30.04.2004 року.

Зазначені обставини встановлені судом на підставі пояснень сторін,  письмових доказів,  яким суд дав належну правову оцінку.

З урахуванням досліджених та наведених у рішенні доказів,  суд дійшов обґрунтованого висновку про залишення без задоволення позовних вимог про визнання недійсним правочину,  оскільки спірний правочин був вчинений у встановленому законом порядку.

Доводи апелянта про те,  що спірний договір купівлі-продажу був підписаний від імені товариства не уповноваженою особою,  не можуть бути прийняті до уваги,  оскільки спростовується дослідженими та наведеними у рішенні доказами про те,  що договір на час його укладення був підписаний головою товариства ОСОБА_3,  і її повноваження були підтверджені на той час відповідними доказами та перевірені нотаріусом,  який посвідчував цю угоду.

Посилання в апеляційній "скарзі на "неправильне застосування норм матеріального права,  порушення норм процесуального права не заслуговують на увагу,  спростовуються матеріалами справи та висновками суду,  викладеними у рішенні.

Решта доводів апеляційної скарги не ґрунтуються на доказах та законі і не спростовують висновків суду.

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених у суді першої інстанції, ,  колегія суддів вважає,  що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин,  коли рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права,  колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу та залишає рішення суду без змін.

Відповідно до ч. 6  ст.  154 ЦПК України якщо у задоволенні позову було відмовлено,  провадження у справі закрито або заяву залишено без розгляду,  вжиті заходи забезпечення позову застосовуються до набрання судовим рішенням законної сили. Проте суд може одночасно з ухваленням судового рішення або після цього постановити ухвалу про скасування заходів забезпечення позову.

З урахуванням наведеного,  ухвала суду про скасування заходів забезпечення позову постановлена відповідно до вимог закону.

Підстав для скасування ухвали при апеляційному розгляді справ не встановлено.

Керуючись  ст.   ст.  307,  308,  312,  315,  317,  319 ЦПК України,  колегія судців

ухвалила:

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства „Сільськогосподарське риболовецько-промислове підприємство „Лютіж" відхилити.

Рішення Вишгородського районного суду Київської області від 28 жовтня 2008 року та ухвалу від 3 листопада 2008 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.