Справа № 2-695/10

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2010 року                                                                                                                м. Київ

Солом’янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді     Українця В.В.

при секретарі              Клімовських С.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Солом’янська районна у місті Києві державна адміністрація Служба у справах дітей про відшкодування моральної шкоди в зв’язку з порушенням регламенту побачень з дитиною,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2009 року позивач звернувся в суд з позовом до відповідача та просив суд ухвалити рішення, яким зобов’язати ОСОБА_2:

-   письмово повідомити теперішнє місце проживання їх сина;

-   щомісячно надавати інформацію про теперішнє місце проживання їх сина у Службу у справах дітей Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації;

-   безперешкодно надавати можливість відповідним Державним органам проводити обстеження житлово-побутових умов проживання їх сина у випадках зміни місця проживання, зміни умов проживання та інших обставин, передбачених Сімейним кодексом України;

-   стягнути з ОСОБА_3 на його користь грошову компенсацію за моральну шкоду у розмірі 442 гривні.

Свої вимоги мотивує тим, що відповідачем є його колишньою дружина. Вони мають спільного сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідач порушує його право на спілкування з дитиною, змінила місце проживання і з 12 травня 2009 року по теперішній час йому невідомо про місце перебування дитини. Своїми діями відповідач спричинила йому моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях.

22 лютого 2010 року позивач надав суду заяву (а.с. 49) з проханням частину позовних вимог залишити без розгляду, а розглядати його вимоги про визнання ОСОБА_2 винною в порушенні регламенту його побачення з сином в період з 20 вересня 2009 року по 02 листопада 2009 року; стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в розмірі 170 гривень. Вважати підставою для відшкодування шкоди понесені ним витрати, пов’язані зі зверненням до суду (ІТЗ, судовий збір, послуги банку, відправка листів на адресу відповідача).

Ухвалою Солом’янського районного суду міста Києва від 22 лютого 2010 року позовна заява залишена без розгляду в частині вимог про зобов’язання повідомити теперішнє місце проживання дитини; щомісячно інформувати про місце проживання дитини Службу у справах дітей Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації; надавати можливість проводити обстеження житлово-побутових умов проживання дитини.

У судовому засіданні позивач підтримав, подану ним 22 лютого 2009 року заяву зі змінами предмету спору та зменшеним розміром позовних вимог.

ОСОБА_2 проти позову заперечує. Пояснила, що відповідач свідомо надає суду недостовірну інформацію про те, що вона приховує місцезнаходження їх сина. У провадженні Солом’янського районного суду знаходиться декілька справ за позовами ОСОБА_1 до неї, а тому йому достовірно відомо про їх з сином місце проживання.

Крім того, позивач не заявляє позов про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, яких вона і не чинить, а вимагає від неї відшкодування моральної шкоди.

Представник третьої особи проти позову заперечує. Пояснила, що існує встановлений порядок регламенту побачень з дитиною. З будь-якими заявами щодо його порушення позивач до Служби у справах дітей не звертався. Представники третьої особи можуть оглядати місце проживання дитини за умови, що його власник не буде заперечувати проти цього.

Заслухавши пояснення сторін та представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що сторони мають неповнолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Рішенням Солом’янського районного суду міста Києва від 06 листопада 2008 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти в розмірі ј частин з усіх видів його заробітку на сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до його повноліття, починаючи з 03 жовтня 2008 року.

Розпорядженням Солом’янської районної у місті Києві державної адміністрації         № 2024 від 04 грудня 2008 року встановлено регламент побачень батька дитини – ОСОБА_1, з малолітнім сином – ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісячно кожної неділі з 12 до 15 години.

Позивач просить визнати відповідача винним в порушенні регламенту його побачень з сином у період з 20 вересня 2009 року по 02 листопада 2009 року.

Суд вважає, що така вимога позивача не підлягає задоволенню з таких підстав.

З пояснень сторін встановлено, що між ними склалися конфліктні відносини.

ОСОБА_2 стверджує, що в результаті цього вона змушена була перейти з сином тимчасово проживати до квартири, частину якої вона орендує, і позивачу достовірно відомо про їх місцезнаходження.

На підтвердження своїх вимог, позивач посилається на відповідь Солом’янського РУ ГУ МВС України в місті Києві, яку він отримав у вересні 2009 року, та з якої йому стало відомо, що його син проживає по АДРЕСА_1.

Факт повідомлення позивача про місцезнаходження його сина підтверджується відповіддю Солом’янського РУ ГУ МВС України в місті Києві від 03 серпня 2009 року. З зазначеного листа вбачається, що позивача поінформували, що його колишня дружина та син проживають по АДРЕСА_1 (а.с. 10).

Зазначене свідчить про те, що ОСОБА_1 станом на 20 вересня 2009 року було відомо про місцезнаходження сина ОСОБА_4.

Позивач не надав суду жодного доказу, який би свідчив про те, що відповідач чинила йому перешкоди у спілкуванні з дитиною у визначений час. Зазначив, що з будь-якими заявами щодо цього він у відповідні державні органи не звертався.

Крім того, позивач не ставить питання про захист свого порушеного права шляхом усунення перешкод у спілкуванні з дитиною.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 158 СК України особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов’язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Позивач не довів у суді, що ОСОБА_2 ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування та, що її діями йому заподіяна моральна шкода.

Визначаючи розмір моральної шкоди, позивач зазначив, що її розмір має складатися з витрат, які він поніс у зв’язку зі зверненням до суду.

Разом з тим, судові витрати не можуть бути віднесені до моральної шкоди, оскільки у відповідності зі ст. 88 ЦПК України останні підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в разі задоволення позову.

На підставі наведеного та керуючись ст. 158 СК України, статтями 3, 4, 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218, 223 ЦПК України, суд, –

в и р і ш и в:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви протягом десяти днів з дня проголошення рішення або протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя: