Справа № 2-а-6873/09/1570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
22 лютого 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Стефанова С.О.,
секретаря судового засідання Мірзи О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Інфлот – Данубіус» до Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення – рішення №0000072200/0 від 10.03.09 р. –
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфлот – Данубіус» (надалі по тексту – Позивач) звернулось до суду з позовом до Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції (надалі по тексту – Відповідач) про скасування податкового повідомлення – рішення №0000072200/0 від 10.03.09 р.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі посилаючись на те, що Відповідач в ході проведення перевірки, за наслідками якої було прийняте оскаржуване рішення, прийшов до хибних висновків щодо неприйняття до уваги довідки – підтвердження щодо контрагента Позивача, яка надана судом м. Галац Міністерства Юстиції Румунії, для уникнення подвійного оподаткування, оскільки довідка видана уповноваженим на те органом та містить в собі необхідні реквізити.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти задоволення позовних вимог, оскільки вважає, що перевірка Позивача проведена в повній відповідності до норм чинного законодавства, а висновки, зроблені за її результатами, спираються на факти встановлені в ході її проведення.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідачів, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд встановив наступне.
В період з 26.01.2009 р. по 13.02.2009 р. Відповідачем проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Інфлот – Данубіус» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.09.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 р. по 30.09.2008 р. За результатами перевірки, 18.02.2009 р. було складено акт №364/2301/30914595 (а.с.36-61). Перевіркою, крім іншого, встановлено, що Позивачем порушено п.13.5 ст. 13 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. №334/94-ВР, а саме не утримано податок на доход з джерелом походження його з України по ставці 6 відсотків їх сум та за їх рахунок, котрий сплачується в бюджет під час такої виплати.
На підставі встановлених в ході перевірки порушень, Відповідачем винесено оскаржуване податкове повідомлення – рішення №0000072200/0 від 10.03.09 р. (а.с.35), яким Позивачу нараховані податкові зобов’язання у сумі 278 925 грн. з яких 92 975 грн. за основним платежем та 185 950 грн. за штрафними санкціями (а.с.35).
Згідно п. 13.2. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», резидент або постійне представництво нерезидента, що здійснюють на користь нерезидента або уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого таким нерезидентом від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім доходів, зазначених у пунктах 13.3 - 13.6, зобов'язані утримувати податок з таких доходів, зазначених у пункті 13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали чинності.
Відповідно до п.13.5. цього Закону, сума фрахту, що сплачується резидентом нерезиденту за договорами фрахту, оподатковується за ставкою 6 відсотків у джерела виплати таких доходів за рахунок цих доходів. При цьому базою для оподаткування є базова ставка такого фрахту; особами, уповноваженими стягувати цей податок та вносити його до бюджету, є резидент, який виплачує такі доходи, незалежно від того, чи є він платником цього податку чи ні, а також чи є він суб'єктом спрощеного оподаткування чи ні.
Судом встановлено, що в ході перевірки Позивачем надано до Відповідача довідку – підтвердження відносно комерційного товариства «Glomar Shipping LTD», Румунія, яка видана Управлінням Торгового реєстру при суді м. Галац, Міністерства Юстиції Румунії.
Відповідно до Конвенції між Урядами України і Румунії про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходу і капіталу, яка набрала чинності для України 17.11.1997 р., компетентним органом стосовно Румунії є Міністерство фінансів Румунії або його повноважний представник.
Згідно п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 06.05.2001 р. №470 «Про затвердження Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування», підставою для звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження з України є подання нерезидентом з урахуванням особливостей, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, особі, яка виплачує йому доходи, довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом країни, з якою укладено міжнародний договір (далі - довідка), а також інших документів, якщо це передбачено міжнародним договором. Довідка видається компетентним органом відповідної країни, визначеним міжнародним договором, за формою згідно з додатком 1 або згідно із законодавством такої країни. Довідка, яка надається за формою, затвердженою згідно із законодавством відповідної країни, повинна бути належним чином легалізована, перекладена відповідно до законодавства України та обов'язково містити таку інформацію: повну назву або прізвище нерезидента; підтвердження, що нерезидент є особою, на яку поширюється дія положення міжнародного договору, тобто відповідно до законодавства відповідної країни підлягає оподаткуванню в цій країні на підставі постійного місцеперебування (місця проживання) або на іншій підставі; назву компетентного органу, прізвище та підпис уповноваженої особи компетентного органу, яка засвідчує підтвердження; дату видачі. Довідка дійсна в межах календарного року, в якому вона видана. У разі необхідності така довідка може бути затребувана у нерезидента особою, яка виплачує йому доходи, або органом державної податкової служби під час розгляду питання про повернення сум надміру сплаченого податку на іншу дату, що передує даті виплати доходів. У разі необхідності особа, яка виплачує доходи нерезидентові, може звернутись до органу державної податкової служби за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) щодо здійснення Державною податковою адміністрацією запиту до компетентного органу країни, з якою укладено міжнародний договір, про підтвердження зазначеної у довідці інформації.
Суд не погоджується з твердженнями представника позивача, щодо того, що Відповідач був зобов’язаний в ході перевірки направляти запит до компетентного органу Румунії щодо достовірності довідки та інформації яка в ній міститься, оскільки таке звернення є правом Відповідача, а не обов’язком. Виходячи з того, що у Відповідача не виникало питань до наданої Позивачем довідки, оскільки вона була видана некомпетентним органом, суд вважає, що необхідність в затребуванні інформації в ході перевірки була відсутня.
Крім того, 20.10.2009 р. на запит суду, від Міністерства Фінансів Румунії надійшла відповідь, в якій зазначається, що бюро торгового реєстру при суді м. Галац не є компетентним органом, згідно конвенції між Урядами України та Румунії про уникнення подвійного оподаткування та попередження ухилень від сплати податків стосовно доходу і капіталу.
Враховуючи вищезазначене, суд вживши передбачені законом заходи, необхідні для повного та всебічного з’ясування обставин у справі, у т.ч. з урахуванням встановлених під час розгляду справи фактів, приходить до висновку, що рішення Відповідача є законним та прийнято у відповідності до норм чинного законодавства, у зв’язку з чим, суд вважає що доводи Позивача є неспроможними, тому що вони спростовуються вищенаведеними матеріалами справи та позовні вимоги Позивача не підлягають задоволенні.
Частина 2 статті 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Суд також вважає за необхідне на підставі положень ч.2,3 ст.162 КАС України прийняти постанову, яка б гарантувала дотримання та захист прав, свобод, інтересів особи, яка звернулась за судовим захистом.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Інфлот – Данубіус» до Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення – рішення №0000072200/0 від 10.03.09 р. відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку на подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву не буде подано. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Постанова суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження до Одеського окружного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення постанови та подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови складений та підписаний суддею 26.02.2010 р.
Суддя С.О. Cтефанов