Справа №2а-12000/09/1570
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
01 лютого 2010 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді – Юхтенко Л.Р.,
при секретарі судового засідання – Коваленко І.І.,
за участю сторін:
від позивача представник -Заруба В.П., за довіреністю
від відповідача представник - не з’явився
розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімін» про стягнення заборгованості в сумі 1005 грн. 06 коп., -
В С Т А Н О В И В:
До суду звернулося Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімін» про стягнення заборгованості в сумі 1005 грн. 06 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в порушення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 відповідач має заборгованість перед позивачем зі сплати страхових внесків, яка виникла за період з 01.01.2009 року по 01.10.2009 року в сумі 1408 грн., а також заборгованість зі сплати фінансових санкцій у вигляді штрафу та пені, накладених на нього рішеннями за № 111 від 30.01.2009 року на суму 36 грн. 64 коп. та за № 182 від 17.02.2009 року на суму 39 грн. 84 коп., що разом з урахуванням часткової сплати та наявності переплати складає борг в сумі 1005 грн. 06 коп ., який позивач просив стягнути на користь Управління Пенсійного фонду в Біляївському районі Одеської області.
У судовому засіданні, посилаючись на положення Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» представник позивача просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Також вважав позовні вимоги цілком обґрунтованими, та підтвердив, що станом на час проведення судового засідання сума заборгованості відповідачем не сплачена.
У відкрите судове засідання представник відповідача не з’явився, хоча був тричі належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, про що свідчать поштові повідомлення про вручення судових повісток.
Відповідно до п. 6 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, вислухавши пояснення представника Управління Пенсійного фонду в Біляївському районі Одеської області, суд встановив , що Товариство з обмеженою відповідальністю «Полімін» зареєстроване як юридична особа з 09.07.2008 року, що підтверджено довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 4) та знаходиться в Управлінні Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області на обліку як платник страхових внесків у розмірі 33,2 % та 0,5-2%, що підтверджено повідомленням (а.с. 5).
Відповідно до ст. 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV платниками страхових внесків є страхувальники. Страхувальники набувають статуту платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду. Для юридичних осіб взяття на облік здійснюється на підставі відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором.
Керуючись вимогами, встановленими Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" відповідачем були надані на адресу позивача розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень місяць 2008 року, згідно з яким відповідач мав заплатити страховий внесок у сумі 352 грн. (а.с. 8), за січень місяць 2009 року, згідно з яким відповідач мав заплатити страховий внесок у сумі 352 грн. (а.с. 9), за лютий місяць 2009 року, згідно з яким також повинен був заплатити страховий внесок у сумі 352 грн. (а.с. 10), та за березень місяць 2009 року, згідно з яким мав заплатити страховий внесок у сумі 352 грн. (а.с.11).
Судом встановлено, що відповідач у строки встановлені ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" не сплачував страхові внески за вище вказані місяці у повному обсязі, з цих підстав начальником Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі прийнято рішення № 111 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 30.01.2009 року (а.с. 16, згідно з яким за несвоєчасну сплату страхових внесків вирішено застосувати до відповідача стягнення суми штрафу у розмірі 10% від своєчасно не сплачених сум в розмірі 35 грн. 20 коп. та нарахування пені в сумі 1 грн. 44 коп., разом 36 грн. 64 коп. Вказане рішення було отримано відповідачем 03.02.2009 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення (а.с. 17).
Також судом встановлено, що за несвоєчасну сплату відповідачем страхових внесків позивачем було прийнято ще одне рішення № 182 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 17 лютого 2009 року (а.с. 18), згідно з яким за несвоєчасну сплату страхових внесків вирішено застосувати до відповідача стягнення суми штрафу у розмірі 10% від своєчасно не сплачених сум в розмірі 32 грн. 92 коп. та нарахування пені в сумі 6 грн. 92 коп., разом 39 грн. 84 коп. Вказане рішення було отримано відповідачем 12 березня 2009 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення (а.с. 19).
Судом встановлено, що з метою стягнення з відповідача боргу позивачем були надіслані на адресу відповідача вимоги про сплату боргу (недоїмки) з урахуванням збільшення заборгованості, а саме: вимога від 03.02.2009 року № Ю-32 на суму 329 грн. 22 коп. (а.с. 12), яка була отримана відповідачем 06 лютого 2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 12), вимога від 04.03.2009 року № Ю-32 на суму 301 грн. 06 коп. (а.с. 13), яка була отримана відповідачем 12 березня 2009 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення (а.с. 13), вимога від 06.04.2009 року № Ю-32 на суму 653 грн. 06 коп. (а.с. 14), яка була отримана відповідачем 09 квітня 2009 року (а.с. 14), вимога від 08.05.2009 року № Ю-32 на суму 1005 грн. 06 коп. (а.с. 15), яка була отримана відповідачем 14 травня 2009 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення (а.с. 15).
Судом встановлено, що у строки передбачені законодавством для добровільної сплати, відповідач не оплатив недоїмку зі сплати страхових внесків у повному обсязі та покладені на нього штрафи та пеню на користь позивача, тому згідно з обґрунтованим розрахунком боргу по особовому рахунку (а.с. 6), борг відповідача станом на 01.10.2009 року по сплаті страхових внесків складає 1408 грн., по сплаті штрафу та пені складає 76 грн. 48 коп. Проте, відповідачем було сплачено недоїмку в сумі 456 грн. 64 коп., що підтверджено реєстром платежів по особовому рахунку (а.с. 7) та станом на 01.01.2009 року у відповідача існувала переплата в сумі 22 грн. 78 коп. Тому, з урахуванням сплаченої суми в розмірі 456 грн. 64 коп. та переплати в сумі 22 грн. 78 коп. загальний борг складає 1005 грн. 06 коп.
У судовому засіданні представник позивача пояснив, що на момент розгляду справи борг відповідачем не сплачений, також рішення про застосування фінансових санкцій та пені, та вимоги про сплату недоїмки не оскаржувались відповідачем.
Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п.4 ч.2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058- ІV страхувальник (до яких відноситься відповідач згідно з п.1 ст.14 того ж Закону) зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду України, в порядку та за формою, встановленою Пенсійним фондом. Відповідний порядок встановлений Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до УПФ України», затверджений постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1.
Відповідно до п. 11.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. №64/8663, платники, зазначені в підпункті 2.1.1 пункту 2.1. цієї Інструкції (до яких відноситься відповідач), щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, у якому самостійно зазначають обчислені суми страхових внесків, за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції, який згідно з п.п. 11.13 п.11 цієї Інструкції подається платником незалежно від стану його фінансово-господарської діяльності.
Відповідно до абз. 8 п. 11.11. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України розрахунки подаються зазначеними платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, - не пізніше ніж через 20 календарних днів з дня закінчення цього періоду.
Згідно з ч.6 п. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", страхувальники (до яких відноситься відповідач) зобов’язанні сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового періоду.
Судом встановлено, що відповідачем були надані на адресу позивача розрахунки суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень місяць 2008 року (а.с. 8), за січень місяць 2009 року (а.с. 9), за лютий місяць 2009 року (а.с. 10) та за березень місяць 2009 року (а.с.11), згідно з якими відповідач мав заплатити за кожний місяць страховий внесок у сумі 352 грн. Проте у строки, встановлені ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" вказані суми страхових внесків не були у повному обсязі сплачені на користь позивача.
Частина 9 п. 2 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачає, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Відповідно до ч. 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій. Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення.
Керуючись п. 5 ч. 2 та ч. 13 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування", начальником Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі прийнято рішення № 111 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 30.01.2009 року (а.с. 16), згідно з яким за несвоєчасну сплату страхових внесків вирішено застосувати до відповідача стягнення суми штрафу у розмірі 10% від своєчасно не сплачених сум в розмірі 35 грн. 20 коп. та нарахування пені в сумі 1 грн. 44 коп., разом 36 грн. 64 коп., яке було отримано відповідачем 03.02.2009 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення (а.с. 17).
Також прийнято ще одне рішення № 182 про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду від 17 лютого 2009 року (а.с. 18), згідно з яким за несвоєчасну сплату страхових внесків вирішено застосувати до відповідача стягнення суми штрафу у розмірі 10% від своєчасно не сплачених сум в розмірі в сумі 32 грн. 92 коп. та нарахування пені в сумі 6 грн. 92 коп., разом 39 грн. 84 коп., яке було отримано відповідачем 12 березня 2009 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення (а.с. 19).
Судом встановлено, що з метою стягнення боргу позивачем були надіслані на адресу відповідача вимоги про сплату боргу (недоїмки) з урахуванням збільшення заборгованості, а саме: вимога від 03.02.2009 року № Ю-32 на суму 329 грн. 22 коп. (а.с. 12), яка була отримана відповідачем 06 лютого 2009 року, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення (а.с. 12), вимога від 04.03.2009 року № Ю-32 на суму 301 грн. 06 коп. (а.с. 13), яка була отримана відповідачем 12 березня 2009 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення (а.с. 13), вимога від 06.04.2009 року № Ю-32 на суму 653 грн. 06 коп. (а.с. 14), яка була отримана відповідачем 09 квітня 2009 року (а.с. 14), вимога від 08.05.2009 року № Ю-32 на суму 1005 грн. 06 коп. (а.с. 15), яка була отримана відповідачем 14 травня 2009 року, що підтверджено поштовим повідомленням про вручення (а.с. 15).
Відповідно до п. 3 ст. 106 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" протягом десяті робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов’язаний сплатити суми недоїмки. Однак відповідач у зазначений строк недоїмку зі сплати страхових внесків, пені та штрафу не оплатив.
Згідно з обґрунтованим розрахунком боргу по особовому рахунку (а.с. 6), борг відповідача станом на 01.10.2009 року по сплаті страхових внесків, пені та штрафу складає 1005 грн. 06 коп.
З пояснень представника позивача судом встановлено, що відповідач не оскаржував вищенаведені рішення та вимоги про сплату недоїмки.
Відповідно до п.1 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.01р. №121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, який, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового пенсійного страхування, проводить збір, акумуляцію та облік страхових внесків. Частиною 7 пункту 1 статті 64 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" передбачено право виконавчої дирекції Пенсійного фонду та її територіальних органів щодо стягнення з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків. Згідно з п. 2 ст. 106 цього Закону, суми страхових внесків своєчасно не нараховані таабо не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі-недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
Згідно з абз. 3 ч. 14 ст. 106 "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
Згідно з ч. 15 ст. 106 вищевказаного Закону, строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням наданих доказів та встановлених у судовому засіданні фактів, суд вважає, що обставини, на які посилався позивач в обґрунтування своїх вимог, відповідають чинному законодавству, та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутністю витрат позивача – суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір), згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України стягненню з відповідача не підлягають .
На підставі викладеного та ст.ст. 14, 15, п.4 ч.2 ст. 17, ст.ст. 20, 64, 106 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-ІV, Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004р. №64/8663, та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 159-164 КАС України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Біляївському районі Одеської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімін» про стягнення заборгованості в сумі 1005 грн. 06 коп. - задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Полімін» (юридична адреса: Одеська область, м. Біляївка, вул. Костіна, 68, р/р 26006274381 ФВАТ «Морський транспортний банк», МФО 328168, код 35916424) на користь Управління Пенсійного фонду в в Біляївському районі Одеської області (юридична адреса: 67600, Одеська область, м. Біляївка, вул. Миру, 1, р/р 256043014444 у Біляївському відділенні Державного Ощадного банку України № 5422, МФО 3878045, код 24532003) ) заборгованість в сумі 1005 грн. 06 коп. (одна тисяча п’ять гривень 06 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку ст.186 КАС України і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Повний текст постанови складений 05 лютого 2010 року.
Суддя: /підпис/
З оригіналом згідно
Суддя Л.Р. Юхтенко