СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

УХВАЛА

13.06.2019                                                                                    Справа № 922/3272/18

          Колегія суддів у складі: головуючий  суддя  Бородіна Л.І., суддя   Здоровко Л.М., суддя Плахов О.В.,

за участю секретаря судового засідання   Черкас В.М.,

за участю представників:

Прокуратури Харківської області: прокурор Ногіна О.М. -  на підставі службового посвідчення від 11.02.2015 №032167;

від 1-го відповідача: не з`явився;

від 2-го відповідача: Романенко Т.М. – за довіреністю від 25.03.2019 №2780;

від 3-го відповідача: Сурков О.О., директор– на підставі наказу від 16.01.2019 №01-2019ОК;

від третьої особи: не з`явився;

розглянувши апеляційну скаргу Заступника прокурора Харківської області, м.Харків,

на рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2019 (суддя Шатерніков М.І.), ухвалене в приміщенні м. Харкові об 11:38год, повний текст якого складений 08.04.2019,

у справі №922/3272/18,

за позовом:  Заступника керівника Харківської місцевої прокуратури №2 Харківської області, м.Харків,

до 1-го відповідача: Харківської міської ради, м. Харків,

до 2-го відповідача: Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, м.Харків,

до 3-го відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Український зодчій», с.Бугаївка

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні третього відповідача: Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив «Терра Вілла», село Зарічне,

про визнання незаконним та скасування рішення,

                                                                                                            ВСТАНОВИЛА:

  29.11.2018 заступник керівника Харківської місцевої прокуратури № 2 Харківської області звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради, ТОВ "Український зодчій" про:

- визнання незаконним та скасування п. 47 додатку до рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 №283/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова";

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 20.10.2016 №5390-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ТОВ "Український зодчій", який зареєстрований в реєстрі за №4044;

- визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 31.01.2017 №5442-В-С, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ТОВ "Український зодчій", зареєстрованого в реєстрі за №698. При цьому, з посиланням на статтю 131-1 Конституції України, статтю 23 Закону України «Про прокуратуру» зазначив, що прокурор який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.  З урахуванням того, що Харківська міська рада представляє інтереси громади міста Харкова, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади, прокурор самостійно подає вказаний позов (т.1, а.с.5-248; т.2, а.с. 1-16).

Рішенням Господарського суду Харківської області від 27.03.2019 у справі №922/3272/18 у позові відмовлено повністю (т.3, а.с.26-41).

Рішення місцевого господарського суду із посиланням на ст. 19, 41, 59, 140, 144 Конституції України, ст.ст. 1, 10, 25, 26, 29, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування України", ст. ст. 3, 15, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст. ст. 11, 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", ст.ст. 4, 13 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльністю в Україні», ст. ст. 203, 215, 216, 227-230, 232, 234, 235, 345, 1057-1 ЦК України, ст. ст. 13, 74, 207,208 ГК України мотивоване тим, що: по-перше, вирішення питань щодо приватизації об`єктів комунального майна здійснюється органами місцевого самоврядування на пленарних засіданнях; по-друге, рішення Харківської міської ради від 06.07.2016 №283/16 "Про відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" відповідає вимогам чинного законодавства та Програмі приватизації та відчуження об`єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова на 2012-2016 роки; по-третє, орган приватизації вправі самостійно обрати такий спосіб приватизації як викуп за відсутності будь-яких додаткових умов, як то проведення поліпшення майна на більш ніж 25% його вартості; по-четверте,  1-м відповідачем дотримано спосіб прийняття оскаржуваного рішення, оскільки воно прийнято на черговій сесії ради, яка є правомочною, вказане питання було включено до порядку денного сесії.   

Щодо вимог про визнання договорів недійними, місцевий господарський суд зазначив, що сторони уклали договори купівлі-продажу при їх вільному волевиявленні та вчинили дії, які свідчать про прийняття їх до виконання, тобто дії сторін спрямовані на реальне настання правових наслідків, у зв`язку з чим суд дійшов висновку   про безпідставність посилання прокурора на невідповідність спірних правочинів ст. 203 ЦК України. Крім того, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем жодними належними та допустимими доказами наявності у сторін наміру на укладення угод, які б завідомо суперечили інтересам держави та суспільства.

Заступник прокурора Харківської області із рішенням суду першої інстанції не погодився та 25.04.2019 звернувся до Східного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2019 у справі №922/3272/18 та ухвалити нове рішення, яким   задовольнити позов прокурора; судові витрати покласти на відповідачів.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що нежитлові будівлі, щодо яких прийнято оскаржуване рішення, віднесено до групи А, а отже, відповідно до статей 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, продаж майна, що є предметом спору, мав бути проведений виключно шляхом аукціону або конкурсного продажу.   У даному випадку продажу майна шляхом викупу орендарем об`єкту, який вже перебуває у нього в оренді, можливий лише якщо орендарем за згодою орендодавця за власні кошти здійснено поліпшення орендованого майна, яке неможливо виокремити від відповідного об`єкта без завдання йому шкоди в розмірі не менш як 25% ринкової вартості майна, за якою воно було передано в оренду, визначеної суб`єктом оціночної діяльності – суб`єктом господарювання для цілей оренди майна. На думку скаржника, обраний спосіб приватизації суперечить інтересам держави та територіальної громади, оскільки він фактично спрямований на непроведення конкурсного продажу цих об`єктів, що виключає можливість отримання за об`єкти приватизації ринкової вартості, що суперечить меті, принципам та завданням приватизації.

У відзиві на апеляційну скаргу Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 07.06.2019 просить рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2019 у справі №922/3272/18 залишити без змін,  а апеляційну скаргу – без задоволення. При цьому, зокрема, зазначає, що прокурором не доведено жодними належними та допустимими доказами порушення спірними правочинами інтересів держави і суспільства, його моральних засад, які були б співрозмірні із наслідком таких порушень.

У відзиві на апеляційну скаргу від 07.06.2019 ТОВ «Український зодчій» також просить рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу – без задоволення. При цьому вказує на те, що право провести відчуження та обрати спосіб приватизації є дискреційним повноваженням Харківської міської ради, а тому, до спірних правовідносин слід застосовувати рішення Харківської міської ради 12 сесії 6 скликання від 23.12.2011 №565/11, яким визначені умови, за яких орендар набуває переважного права на приватизацію орендованого майна шляхом викупу. Крім того, зазначає, що необхідною умовою для визнання недійсним договору, як такого, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства , є наявність наміру хоча б у однієї зі сторін щодо настання відповідних наслідків. Наявність такого наміру у сторін означає, що вони усвідомлювали протиправність укладення такого договору і суперечність його мети інтересам держави,  однак прокурором  вказаних обставин не доведено.

Харківська міська рада у відзиві від 07.06.2019 також просить апеляційну скаргу прокурора Харківської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2019 у справі №922/3272/18 – без змін.

При розгляді матеріалів справи в ході апеляційного провадження судом апеляційної інстанції встановлено, що ухвалою від 06.02.2019 Верховний Суд у складі суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду справу №587/430/16-ц за позовом Сумської місцевої прокуратури Сумської області до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, Литвиненка Костянтиновича Володимировича про визнання незаконними та скасування наказів, визнання недійсними договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 11.03.2019 прийнято до розгляду справу №587/430/16-ц, призначено її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами. При цьому Велика Палата Верховного Суду вказує на те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду звернув увагу на висновки Верховного Суду     у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, викладені у постановах від 07.12.2018 у справі №924/1256/17, від 05.07. 2018 у справі №917/1461/17 та від 26.07.2018 у справі №926/1111/15.

Зазначені постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, на думку Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду, свідчать про неоднакове застосування статті 23 Закону України «Про прокуратуру» у подібних правовідносинах Верховним Судом. З огляду на це є підстави для передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступу від висновків Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду з метою формування єдиної правозастосовної практики.

З огляду на те, що принцип верховенства права передбачає наявність правової визначеності, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про наявність підстави для прийняття справи до розгляду.

Згідно з пунктом 1 частини 2    статті 45 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"     Велика Палата Верховного Суду у визначених законом випадках здійснює перегляд судових рішень у касаційному порядку з метою забезпечення однакового застосування судами норм права.

Відповідно до   частини 4 статті 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Оскільки з позовом у даній справі звернувся заступник прокурора Харківської області, при цьому зазначив, що Харківська міська рада придставляє інтереси громади міста Харкова, однак у даному випадку вона є відповідачем у справі і саме вона вчинила дії, які негативно впливають на інтереси громади суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що правовідносини, що склалися між сторонами спору у справі №587/430/16-ц, яка переглядається у касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду, щодо застосування положень статті 23 Закону України «Про прокуратуру», є подібними до правовідносин у цій справі.

До аналогічних висновків щодо необхідності зупинення провадження у справі з цих підстав за позовами прокурора дійшов Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у справах №915/636/18, №913/153/18, №916/1740/18.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Згідно з приписами пункту 11 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

За таких обставин, керуючись статтями 228, 229, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

                                                                                            УХВАЛИВ:

1.Зупинити провадження у справі №922/3272/18 за апеляційною скаргою заступника прокурора Харківської області на рішення Господарського суду Харківської області від 27.03.2019 у справі №922/3272/18, до закінчення перегляду   Великою Палатою Верховного Суду справи №587/430/16-ц.

2.Зобов`язати сторони повідомити Східний апеляційний господарський суд про усунення обставин, що спричинили зупинення провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст. 286-289 ГПК України.

  Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати за веб-адресою www.ear.court.gov.ua та також www.reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя                                                                    Л.І. Бородіна

Суддя                                                                                           Л.М. Здоровко  

Суддя                                                                                           О.В. Плахов