Справа №1- 4/2010 р.

ВИРОК
     ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

17 лютого 2010 року                                                                                             смт. Стара Синява

Старосинявський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого-судді                  Баськова М.М.

при секретарях                        Басок Н.Д.

ОСОБА_1  

перекладачах                           ОСОБА_2

ОСОБА_3                                                      

з участю прокурора                Буркот Л.П.

захисників                               ОСОБА_4

ОСОБА_5

ОСОБА_6  

потерпілих                               ОСОБА_7

ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Стара Синява кримінальну справу про обвинувачення:

ОСОБА_9,  ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, одруженого, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, приватного підприємця, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4,  раніше не судимого,-

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.187, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357, ч.3 ст.355 КК України;

ОСОБА_10,  ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця                            ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, вдівця, на утриманні двоє неповнолітніх дітей, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_7, раніше судимого:

•   12 травня 2005 року Дніпровським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна; постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 20.11.2007 року ОСОБА_10 невідбуту частину покарання у виді позбавлення волі замінено більш м’яким покаранням у виді обмеження волі строком 1 рік 9 місяців 15 днів; постановою Долинського районного суду Івано-Франківської області від 03.04.2008 року звільненого умовно-достроково від відбуття покарання на 1 рік 2 місяця 20 днів,-

у вчиненні злочинів, передбачених ч.2 ст.187, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357, ч.3 ст.355 КК України;

                         2

ОСОБА_11,  ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця                   ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, не працюючого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_9, раніше судимого:

•   20 квітня 2004 року Віньковецьким районним судом Хмельницької області за ч. 3 ст. 187 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України до 4 років 9 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна, звільненого 08.10.2008 року по відбуттю покарання;

у вчиненні злочинів, передбачених ч.3 ст.185, ч.2 ст.187, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357, ч.3 ст.355  КК України;

встановив:

    13 березня 2009 року близько 23 години  ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_9 за попередньою змовою між собою, з метою примушування ОСОБА_7 до виконання цивільно-правового зобов’язання по відшкодуванню шкоди в сумі 4000 гривень, завданої ОСОБА_9 внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце в вересні 2008 року за участю ОСОБА_7 і ОСОБА_9, приїхали з                    м. Хмельницького в смт. Летичів на машині останнього марки ВАЗ-21101, номерний знак НОМЕР_1.  О 23 годині 30 хвилин ОСОБА_9 зателефонував потерпілому ОСОБА_7, який надавав транспортні послуги із перевезення пасажирів автомобілем  ВАЗ-2101, номерний знак Б92-03ХМ, і змінивши голос здійснив виклик останнього на вул. Бєлавіна в смт. Летичеві для перевезення пасажирів на провулок Коцюбинського, а сам в той же час на власному автомобілі поїхав на вказаний провулок, домовившись з ОСОБА_10 і ОСОБА_11 про те, що буде там чекати на них коли вони приїдуть на зазначене місце машиною потерпілого.

    Реалізуючи свій злочинний намір і перебуваючи в автомобілі потерпілого, з метою примушування ОСОБА_7 до виконання цивільно-правового зобов’язання, а також з метою   заволодіння майном останнього,  ОСОБА_10 і ОСОБА_11, будучи раніше судимими за розбій, за попередньою змовою між собою, близько 00 годин 30 хвилин 14 березня 2009 року  здійснили напад на ОСОБА_7 в ході якого ОСОБА_10, який сидів на пасажирському сидінні збоку від ОСОБА_7 наніс декілька ударів рукою по тулубу потерпілому, а ОСОБА_11, що знаходився  на сидінні позаду потерпілого, накинув на шию останнього шкіряний ремінь та намагався душити, чим заподіяли потерпілому легкі тілесні ушкодження, а також із застосуванням ножів погрожували застосувати до ОСОБА_7 насильство, що є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, і дана погроза була сприйнята потерпілим як реальна. Під час нападу ОСОБА_10 і ОСОБА_11 заволоділи грошима потерпілого в сумі 270 гривень, срібним ланцюжком  із хрестиком вартістю 180 грн., мобільними телефонами Samsung C-260 i X-650   вартістю 400грн. і 520грн. відповідно, комплектом ключів від замка запалювання належного потерпілому автомобіля ВАЗ-2101, та сумочкою для документів, а всього на загальну суму 1370 грн.

                        3

    Крім того, під час розбійного нападу ОСОБА_10 і ОСОБА_11 заволоділи офіційними документами потерпілого, які були в сумочці для документів і яку ОСОБА_10 взяв із бардачка машини та передав ОСОБА_11, а саме: свідоцтвом серії ХМС №102442 про реєстрацію автомобіля ВАЗ-2101, номерний знак Б92-03ХМ, виданим 25.10.1997 р. Хмельницьким МРЕВ на ім’я ОСОБА_12, тимчасовим реєстраційним талоном на ім’я ОСОБА_7 серії ДАН №413707 від 26.02.2008 р. на автомобіль ВАЗ-2101 номерний знак Б92-03ХМ,  технічним паспортом на мотоцикл КМЗ Днепр МТ 1036 номерний знак НОМЕР_2 на ім’я ОСОБА_13, дорученням на право керування вказаним мотоциклом на ім’я ОСОБА_7,  а також  паспортом громадянина України ОСОБА_7 серії НА №374715 виданим 04.06.1999 року Хмельницьким МУ УМВС України в Хмельницькій області та посвідченням водія на ім’я ОСОБА_7 серії ХМА №216753 i талоном до посвідчення водія на ім’я ОСОБА_7 серії ХМА №505753, виданими 21.10.2003 року Летичівським МРЕВ.  

      Крім того, 20 січня 2009 року близько 14 години ОСОБА_11 з метою викрадення чужого майна через вхідні двері, шляхом віджиму їх із застосуванням викрутки, проник до квартири за №74 в будинку №14 по вул. Майборського в м. Хмельницькому, в якій проживала ОСОБА_8, звідки таємно викрав портативний комп’ютер марки  Samsung NP-R410 вартістю 4549,00 грн., DVD-програвач марки “Wokster w-307” вартістю 500 грн., жіночий наручний годинник вартістю 75 грн., танометр вартістю 60 грн. чим заподіяв потерпілій матеріальної шкоди на суму   5184 грн.

      Допитаний по суті пред’явленого обвинувачення ОСОБА_9 винним себе визнав частково і показав, що 13.03.2009 року близько 22 години 30 хвили в                             м. Хмельницькому по вул. Проспект миру він зустрів ОСОБА_11 та ОСОБА_10, з яким був знайомий, і розповів їм про небажання ОСОБА_7 відшкодувати йому збитки, завдані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, та запропонував поїхати в смт. Летичів для розмови з потерпілим, на що ті погодилися. Перебуваючи в смт. Летичеві та знаючи номер телефону потерпілого, ОСОБА_9 близько 24 години 13.03.2009 року зателефонував ОСОБА_7 і змінивши голос викликав його до магазину “М’ясопродукти”, що по вул. Бєлавіна для поїздки з пасажирами на провул. Коцюбинського, а сам також повіз пасажирів на вказаний провулок, де і домовився з ОСОБА_10 і ОСОБА_11 чекати їх, коли вони приїдуть на вказану адресу на машині ОСОБА_7 Знаходячись у власній машині  по  провул. Коцюбинського,  ОСОБА_9 побачив автомобіль ОСОБА_7, який проїхав повз нього та зупинився, а через деякий час з машини ОСОБА_7 вийшли ОСОБА_10 і ОСОБА_11, та сівши до нього в автомобіль віддали сумочку з документами і два мобільних телефони Samsung, зазначивши, що вказані речі їм дав ОСОБА_7 в рахунок погашення боргу, а документи необхідно буде  йому повернути, коли він віддасть гроші на ремонт автомобіля. Він відвіз ОСОБА_10 і ОСОБА_11 в м. Хмельницький, де віддав їм два мобільних телефони ОСОБА_7, а сам, коли повертався додому, то зайшов в кафе в с. Требухівці Летичівського району, де і втратив сумочку з документами. При цьому ОСОБА_9 зазначив, що між ним та ОСОБА_10 і ОСОБА_11 не було будь-якої домовленості щодо заволодіння майном потерпілого та застосування щодо нього фізичного насильства.

                        4

    Допитаний по суті пред’явленого обвинувачення ОСОБА_10 винним себе визнав частково і показав, що в вечірній час 13.03.2009 року в м. Хмельницькому по вул. Проспект миру він разом із ОСОБА_11 зустріли ОСОБА_9 і на прохання останнього поїхали в смт. Летичів щоб поговорити з ОСОБА_7, який заборгував ОСОБА_9 гроші на ремонт автомобіля в сумі 4000 грн.  В смт. Летичеві ОСОБА_9 викликав ОСОБА_7 під приводом перевезення пасажирів на провул. Коцюбинського, а вони домовились із ОСОБА_9, що той буде їх чекати своєю машиною на вказаному провулку.  Коли він та ОСОБА_11 перебуваючи в машині ОСОБА_7 приїхали на провулок Коцюбинського і побачили там автомобіль ОСОБА_9, то він попросив ОСОБА_7 розвернути машину, що той і зробив, проїхавши повз машини  ОСОБА_9 Після зупинки ОСОБА_10 запитав у ОСОБА_7 чи винен він будь-кому гроші, на що останній ствердно відповів та вказав що він заборгував ОСОБА_9 4000 грн., а також зазначив, що в нього в сумочці з документами є гроші в сумі 150 грн., які він разом із двома мобільними телефонами добровільно передав ОСОБА_11 в рахунок погашення заборгованості, а документи вони пообіцяли повернути ОСОБА_7, коли той віддасть всю суму боргу, після чого сіли в машину ОСОБА_9, віддали йому сумочку з документами і два мобільних телефони, і той відвіз їх в м. Хмельницький, де віддав йому і ОСОБА_11 мобільні телефони потерпілого. Також ОСОБА_10 показав, що фізичне насильство вони до ОСОБА_7 не застосовували, будь-яких погроз із застосуванням ножів не висловлювали в адресу потерпілого.

    Допитаний по суті пред’явленого обвинувачення ОСОБА_11 винним себе визнав частково і показав, що вечором 13.03.2009 року ОСОБА_9 на власному автомобілі привіз його і ОСОБА_10 в смт. Летичів щоб вони поговорили з ОСОБА_7, який заборгував ОСОБА_9 гроші на ремонт машини останнього. Коли він та ОСОБА_10  перебуваючи в машині ОСОБА_7 приїхали на провулок Коцюбинського і побачили там автомобіль ОСОБА_9, то ОСОБА_7  розвернувся і зупинив автомобіль. Після зупинки ОСОБА_7 на запитання ОСОБА_10 підтвердив наявність заборгованості перед ОСОБА_9 Також ОСОБА_11 зазначив, що ОСОБА_7 добровільно передав йому в рахунок погашення заборгованості сумочку з документами в якій були гроші в сумі 150 грн. та два мобільних телефони марки Samsung.  В подальшому він і ОСОБА_10 сіли в машину ОСОБА_9 і останній відвіз їх в м. Хмельницький, де дав їм мобільні телефони, а сумочка з документами залишилася в нього. Телефон, що залишився в нього, ОСОБА_11 намагався продати, але через малу вартість телефону він його викинув.  

    По епізоду викрадення майна із квартири ОСОБА_8 підсудний ОСОБА_11 винним себе не визнав і показав, що вказаної крадіжки він не вчиняв, а дав відносно себе обвинувальні показання, так як до нього застосовувались незаконні методи дізнання, при цьому не вказав в чому такі методи проявлялися.

         Незважаючи на часткове визнання своєї вини, винність підсудних у вчиненні злочинів об’єктивно  підтверджується  зібраними  у  справі  та  дослідженими в ході судового розгляду

                        5

доказами, а саме :

- показаннями потерпілого ОСОБА_7 допитаного в  судовому засіданні, який показав, що  в вересні 2008 року він під час дорожньо-транспортної пригоди пошкодив автомобіль ОСОБА_9, та пообіцяв останньому добровільно відшкодувати збитки за власний рахунок, проте коли вони разом поїхали до майстра по ремонту автомобілів  в с. Меджибіж і той визначив суму, необхідну для ремонту транспортного засобу в 4000 грн., ОСОБА_7 не погодився із розрахунком і мав намір самостійно відремонтувати машину ОСОБА_9, однак не зробив це через відсутність коштів. Близько 24 години 13.03.2009 року на його номер зателефонував невідомий та замовив таксі на провулок Коцюбинського від магазину “М’ясопродукти” на вул. Бєлавіна в смт. Летичеві, а коли він приїхав, то в салон його автомобіля сіли незнайомі йому раніше ОСОБА_10 і ОСОБА_11, при чому перший сів на пасажирське сидіння з боку від нього, а другий сів на сидіння позаду нього. Коли вони приїхали на провулок Коцюбинського то ОСОБА_7 побачив там машину ОСОБА_9, а ОСОБА_10 сказав щоб він розвернув автомобіль та проїхавши повз машини ОСОБА_9  зупинився, при цьому ОСОБА_7 зрозумів що може буде здійснений напад на нього. В цей час ОСОБА_11 накинув йому на шию шкіряний ремінь, а коли йому вдалось вирватися, і він намагався вийти з машини, то ОСОБА_10, схопив рукою його за куртку та затягнув в машину, а  ОСОБА_11 підставив ніж під шию, після чого ОСОБА_10 наніс декілька ударів рукою по тулубу, а потім також підставив ніж до тулуба в область грудної клітини. Після цього ОСОБА_11 зняв з його шиї срібний ланцюжок із хрестиком та забрав з куртки два мобільних телефони марки Samsung та один комплект ключів від замка запалення, а  ОСОБА_10 забрав із бардачка сумочку з документами,  витягнув із заднього карману брюк 150 грн. та з-під сонцезахисного козирка забрав ще 120 грн., а також забрав ключ із замка запалення.  При цьому вони повідомили, що повернуть документи коли він віддасть борг  ОСОБА_9, а також щоб він не звертався до правоохоронних органі, погрожуючи при цьому з ним “розібратися”, і дану погрозу він сприйняв як реальну.  

- протоколами пред’явлення для впізнання  (т. 1, а.с. 101, 103, 109) згідно яких ОСОБА_7 впізнав як наочно, так і по фотознімках осіб, які здійснили на нього напад та заволоділи майном і документами в ніч 14.03.2009 року в смт. Летичеві по провул. Коцюбинського, а саме: ОСОБА_10 і ОСОБА_11;

- інформацією з Львівської філії ЗАТ “Київстар” Дж.Ес.Ем. згідно якої 13.03.2009 р. о 23 годині 29 хвилин був здійснений дзвінок з мобільного телефону ОСОБА_9 з номера НОМЕР_3 на мобільний телефон ОСОБА_7 з номером НОМЕР_4 (т. 1 а.с. 74);

- показаннями свідка ОСОБА_14  в судовому засіданні, який показав що в березні 2009 року до нього на робоче місце – в магазин по вул. Вайсера в м. Хмельницькому, де він здійснює реалізацію мобільних телефонів, приходив чоловік, якого він в подальшому впізнав як ОСОБА_11 та пропонував купити два мобільних телефони марки Samsung, а також він телефонував із одного з вказаних телефонів на номер оператора 477 для перевірки робочого стану даного телефону, проте в подальшому незнайомець не продав йому телефони;

•   протоколом   пред’явлення    для    впізнання  (т. 1 а.с. 107)  згідно   якого  свідок ОСОБА_14

                        6

впізнав по фотознімках особу ОСОБА_11, як такого, що приходив до нього 14.03.2009 року і намагався продати мобільні телефони марки Samsung;

- показаннями свідка ОСОБА_15 в судовому засіданні, яка показала, що в березні 2009 року вона зателефонувала дружині ОСОБА_7 і та їй розповіла, що в нічний час на нього був здійснений напад. Коли вона прийшла до будинку потерпілого, то той їй розповів що на провулку Коцюбинського на нього напали невідомі, а також вона бачила тілесні ушкодження на обличчі потерпілого і поріз або подряпину на його плечі;

- протоколом огляду місця події із фототаблицями (т. 1 а.с. 3),  в ході якого зафіксоване місце знаходження автомобіля ОСОБА_7 марки ВАЗ-2101 номерний знак Б9203ХМ на провулку Коцюбинського в смт. Летичеві та обстановка в салоні автомобіля та показаннями в судовому засіданні допитаного як свідка ОСОБА_16 який в ході огляду місця події здійснював фіксацію слідів злочину, і ним, зокрема, вилучався паперовий файл із слідом взуття;    

- протоколами обшуку житла ОСОБА_10 в ході якого було виявлено пару чоловічих черевиків  коричневого кольору (т. 1 а.с. 119)  та  висновком експерта від 30.05.2009 року №30Тр згідно якого за результатами трасологічної експертизи, слід взуття на паперовому файлі вилучений при огляді місця події від 14.03.2009 р. по провулку Коцюбинського в смт. Летичеві залишений таким же типом підошви взуття, як і каблучна частина підошви черевика на ліву ногу черевиків, вилучених 13.05.2009 р. під час обшуку домоволодіння ОСОБА_10 АДРЕСА_1 (т. 2, а.с. 47)  

- висновком експерта від 14.03.2009 року №66 згідно якого за результатами судово-медичної експертизи у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців верхньої та нижньої повік лівого ока, подряпини задньої поверхні надпліччя, які за своїм характером відносяться до ступені легких тілесних ушкоджень та показаннями лікаря судово-медичного експерта ОСОБА_17, яка в судовому засіданні підтвердила наявність у ОСОБА_7 на момент проведення експертизи тілесних ушкоджень, а також зазначила, що подряпина задньої поверхні надпліччя могла утворитись в тому числі від дії кінцівки ножа;

-  протоколом очної ставки між ОСОБА_7 і ОСОБА_9 (т.1, а .с 47);

- показаннями свідка ОСОБА_18 в судовому засіданні, який показав, що дійсно 13.03.2009 року він перебував разом із ОСОБА_7 на стоянці таксі біля автобусної станції в смт. Летичеві і близько 24 години до ОСОБА_7 зателефонували на мобільний телефон і зробили виклик для перевезення пасажирів, на що той погодився, а коли приблизно через годину ОСОБА_18  намагався подзвонити до ОСОБА_7, то оператор стільникового зв’язку повідомив що абонент поза зоною досяжності;  

- показаннями на досудовому слідстві допитаного як свідка ОСОБА_13, де він вказував, що в 2004 році продав ОСОБА_7 марки  КМЗ Днепр МТ 1036 номерний знак НОМЕР_2 і видав ОСОБА_7 доручення на право керування мотоциклом (т.1 а.с. 32).

      Суд не бере до уваги показання допитаного в судовому засіданні за клопотанням потерпілого свідка ОСОБА_19, оскільки останній не надав достовірні відомості про обставини справи.

    Крім того, винність ОСОБА_11 по епізоду викрадення майна із квартири, де проживала ОСОБА_8 повінстю підтверджується:          

                        7

- показаннями потерпілої ОСОБА_8 в судовому засіданні, яка показала, що вона разом із подругою ОСОБА_20 наймали квартиру за №74 по вул. Майборського, 14 в м. Хмельницькому і 20 січня 2009 року до неї близько 17 години 30 хвилин зателефонувала остання і повідомила, що коли вона прийшла з роботи то виявила, що в квартирі відсутні портативний комп’ютер марки Samsung вартістю 4549 грн., DVD-програвач марки “Wokster w-307” вартістю 500 грн.,  наручний годинник вартістю 75 грн.,  і танометр вартістю 60 грн. При цьому ОСОБА_8 зазначила, що про наявність в квартирі вказаних речей знали декілька осіб, в тому числі і ОСОБА_11, з яким вона зустрічалася з жовтня по грудень 2008 року.  Також потерпіла пояснила, що під час відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_11 в її присутності добровільно розповів про обставини викрадення належного їй майна.

- показаннями свідка ОСОБА_20 в судовому засіданні, яка показала, що коли 20 січня  2009 року близько 17 годин 30 хвилин прийшла з роботи додому, то побачила що шухляди із тумбочки висунуті, а також виявила відсутність належних ОСОБА_8 речей, а саме – ноутбука, DVD-програвача, наручного годинника і танометра, про що одразу зателефонувала останній, а також потім разом викликали міліцію. Також свідок пояснила, що під час відтворення обстановки і обставин події ОСОБА_11 в її присутності добровільно розповів про обставини викрадення майна ОСОБА_8;

- показаннями свідків ОСОБА_21 і ОСОБА_22 в судовому засіданні, які пояснили, що в травні 2009 року вони були присутні як поняті під час відтворення ОСОБА_11 обставин і обстановки події крадіжки майна ОСОБА_8, в ході якого підсудний добровільно вказав на будинок, спосіб проникнення до квартири потерпілої шляхом відкриття вхідних дверей з допомогою викрутки, квартиру де він викрав належні потерпілій речі;

- протоколом огляду місця події із фототаблицями (т. 2 а.с. 105),  в ході якого оглянута квартира АДРЕСА_2, де проживала потерпіла ОСОБА_8;

- видатковою накладною на придбання портативного ПК Самсунг NP-R410 вартістю 4549,00 грн. на ім’я ОСОБА_8 (т.2, а.с. 108), технічними паспортами на портативний ПК  Samsung NP-R410 і DVD-програвач марки “Wokster w-307” (т. 2, а.с. 122)

- протоколом відтворення обстановки та обставин події, в ході якого ОСОБА_11 вказав на квартиру де проживала ОСОБА_8, а також показав спосіб проникнення до житла та викрадення речей потерпілої (т.2, а.с. 171) та відеозаписом фіксування відтворення обстановки і обставин події, який був досліджений в судовому засіданні;

- протоколом допиту як свідка ОСОБА_11 згідно якого він розповів, що 20.01.2009 року близько 14 години, знаючи що потерпілої немає дома він приїхав  до будинку №14 по вул. Майборського в м. Хмельницькому, піднявся на п’ятий поверх, з допомогою викрутки відкрив вхідні двері в квартирі №74,  і зайшовши в кімнату з тумбочки взяв портативний комп’ютер чорного кольору та DVD-програвач, які поклав в чорний поліетиленовий пакет, після чого вийшов на вулицю і там на сміттєзвалищі поблизу дому викинув викрутку. Через декілька днів ОСОБА_11 поблизу продовольчого ринку в м. Хмельницькому продав невідомому чоловіку ноутбук за 1500 грн. і DVD-програвач за 90 грн.    

                        8    

      Твердження підсудного ОСОБА_11, що на досудовому слідстві працівники міліції застосували до нього незаконні методи дізнання щодо визнання ним вчинення інкримінованого йому викрадення майна із квартири ОСОБА_8 спростовуються даними вищевказаних протоколів його допиту в якості свідка (т.2, а.с.168) та обвинуваченого (т.2, а.с.198), у яких відсутні будь-які зауваження, як з боку підсудного, так і з боку його захисника про проведення цих слідчих дій з порушенням закону.

При цьому у протоколі явки з повинною (т. 2, а.с. 166) та поясненні (т. 2, а.с. 167) в ході досудового слідства є власноручно зроблені ОСОБА_11 записи, що вони  ним написані власноручно, а в протоколі допиту в якості свідка (т.2, а.с. 168) є запис, що даний протокол ОСОБА_11 прочитаний, з його слів записаний вірно.

Підсудний ОСОБА_11 не вказав в чому полягали такі незаконні методи дізнання, а допитані в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_8 та свідки ОСОБА_20М, ОСОБА_21, ОСОБА_22 вказали, що підсудний добровільно, без будь-якого примусу відтворював обстановку і обставини вчинення крадіжки із квартири ОСОБА_8  

Твердження підсудного ОСОБА_10, що на досудовому слідстві працівники міліції застосовували до нього фізичний та моральний тиск, спростовуються даними вказаних протоколів його допиту, у яких відсутні будь-які зауваження як з боку обвинуваченого, так і з боку його захисника про проведення цих слідчих дій з порушенням закону.

При цьому у протоколах допиту підсудного на досудовому слідстві є власноручно зроблені обвинуваченим записи, що протоколи ним прочитані, з його слів записано вірно.  

 Крім того, проведеною прокуратурою Летичівського району Хмельницької області (за дорученням суду) перевіркою порушень кримінально-процесуального законодавства під час проведення слідчих дій, на які суд послався при обґрунтуванні доведеності вини підсудного ОСОБА_10, не встановлено.

Також допитаний в ході судового засідання слідчий Летичівського РВ УМВС України ОСОБА_23 зазначив, що підсудні не робили будь-яких заяв щодо застосування до них незаконних методів дізнання та досудового слідства.

Даних, що давали б підстави для визнання досліджених по справі доказів недопустимими не встановлено і судом.

Суд враховує, що показання потерпілих і свідків є логічними та послідовними, узгоджуються з іншими матеріалами та доказами по справі, підстав для обмови підсудних з боку потерпілих та свідків в судовому засіданні не встановлено.

 ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч. 3 ст. 355 КК України за наявності таких кваліфікуючих ознак як примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань із погрозою вбивства та поєднане з насильством, небезпечним для життя та здоров’я. В суді достовірно не підтверджений факт погрози з боку підсудних вбивством ОСОБА_7, а також відсутні докази щодо заподіяння потерпілому насильства, небезпечного для життя та здоров’я потерпілого. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 слід перекваліфікувати з ч. 3 ст. 355 КК України на ч. 2 ст. 355 КК України.

                        9

    Також ОСОБА_9 інкримінується вчинення 14.03.2009 року з ОСОБА_10 і ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб, нападу на ОСОБА_7, поєднаного із насильством, небезпечним для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, з погрозою застосування такого насильства, передбаченого ч. 2 ст.187 КК України, а також вчинення злочинів передбачених ч. 1 ст. 355 КК України - викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, і ч. 3 ст. 357 КК України – заволодіння паспортом або іншим важливим особистим документом. Суд не може погодитись з даною кваліфікацією дій підсудного, оскільки він не був співвиконвцем у вказаних злочинах, а в ході досудового слідства не встановлена домовленість між ОСОБА_9 та ОСОБА_10 і ОСОБА_11 та наявність спільного умислу, щодо вчинення розбійного нападу на ОСОБА_7 та заволодіння офіційними документами, паспортом і іншими важливими документами, що перебували у потерпілого, не здобуто таких доказів і під час судового слідства. Таким чином, за цим обвинуваченням ОСОБА_9 слід виправдати через недоведеність його участі у вчиненні вказаних злочинів. На думку суду, у ОСОБА_10 і ОСОБА_11 мав місце ексцес виконавців.  

    Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

    За таких обставин ОСОБА_9 підлягає виправданню в пред’явленому йому обвинуваченні за ч.2 ст.187, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357 КК України, в зв’язку з недоведеністю участі підсудного у вчиненні вказаних злочинів.

    Таким чином, дії підсудних слід кваліфікувати:

    - ОСОБА_9 – за ч.2 ст.355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань, вчинене за попередньою змовою групою осіб;

    - ОСОБА_10 – за ч.2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій; за ч.2 ст.355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань, вчинене за попередньою змовою групою осіб; за ч.1 ст.357 КК України, як викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах;  за ч.3 ст.357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом;

    - ОСОБА_11 - за ч.2 ст.187 КК України, як напад з метою заволодіння чужим майном, поєднаний із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу (розбій), вчинений за попередньою змовою групою осіб, особою, яка раніше вчинила розбій; за ч.2 ст.355 КК України, як примушування до виконання цивільно-правових зобов’язань, вчинене за попередньою змовою групою осіб; за ч.1 ст.357 КК України, як викрадення офіційних документів, вчинене з корисливих мотивів або в інших особистих інтересах;  за ч.3 ст.357 КК України, як незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом;  за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

                        10

    Кваліфікуючи дії ОСОБА_10 і ОСОБА_11 за ч.2 ст.187 КК України суд  вважає, що в ході судового розгляду доведена наявність такої кваліфікуючої ознаки, як погроза застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров’я особи, яка зазнала нападу, враховуючи при цьому, обставини справи, зокрема, нічну пору доби, просторову обмеженість потерпілого під час нападу – салон транспортного засобу, чисельну перевагу підсудних над потерпілим, а також реальне сприйняття потерпілим можливості застосування до нього насильства, небезпечного для життя чи здоров’я.  

    Призначаючи покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винних та обставини, що пом’якшують та обтяжують їх покарання.

    Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_9 є добровільне часткове відшкодування  потерпілому завданого збитку, наявність на утриманні двох малолітніх дітей, вчинення злочину внаслідок неправильної поведінки потерпілого.

    Обставиною, яка пом'якшує покарання ОСОБА_10 є наявність на утриманні двох неповнолітніх дітей.

    Обставин, які пом’якшують покарання ОСОБА_11 не встановлено    

    Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 не встановлено.

    Суд враховує, що ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності притягається вперше, а також позитивно характеризується за місцем проживання. За наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання підсудного та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого, а також з урахуванням особи підсудного ОСОБА_9 слід призначити покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст. 69 КК України - нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції ч.2 ст.355 КК України. Призначаючи покарання у виді позбавлення волі ОСОБА_9 суд враховує роль підсудного у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.355 КК України, оскільки саме ОСОБА_9 схилив інших співучасників до вчинення злочину і привіз їх на власному транспортному засобі з                  м. Хмельницького до смт. Летичева.

    Суд враховує, що підсудний ОСОБА_10 раніше судимий за корисливі злочини, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин протягом невідбутої частини покарання за попереднім вироком суду. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що  ОСОБА_10 слід призначити покарання у виді позбавлення волі.    

    Суд враховує, що підсудний ОСОБА_11 раніше судимий за корисливі злочини, на шлях виправлення не став та знову вчинив умисний злочин. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що  ОСОБА_11 слід призначити покарання у виді позбавлення волі.    

    Потерпілим ОСОБА_7 заявлений цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 5770 грн. та моральної шкоди в сумі 14230 гривень, в обґрунтування якого посилається на те, що через протиправні дії підсудних він переніс душевні страждання, наслідки від чого мають і на теперішній час, що проявляється у переслідуванні страху, безсонні.

    В ході судового розгляду потерпілий зменшив позовні вимоги і просить стягнути з підсудних 14000 гривень  моральної   шкоди   та залишити   без    розгляду   вимоги     щодо  

                        11

відшкодування матеріальної шкоди, оскільки остання йому відшкодована ОСОБА_9

    Суд вважає, що вимоги потерпілого підлягають задоволенню в повному обсязі як такі, що повністю підтверджені дослідженими доказами по справі, є переконливими для суду, відповідають правилам розумності та законності, при цьом суд враховує, що через протиправні дії підсудних потерпілий певний час не міг використовувати свій транспортний засіб, який є єдиним джерелом доходу для сім’ї ОСОБА_7    

      Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

    ОСОБА_9  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.355 КК України, призначивши йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді позбавлення волі строком один рік чотири місяця.

    Строк відбування покарання ОСОБА_9 рахувати з 17 лютого 2010 року, зарахувавши в даний строк час його досудового ув’язнення – з 15 березня 2009 року до 16 лютого  2010 року включно.

    Міру запобіжного заходу яка обрана ОСОБА_9, до набрання вироком законної сили залишити попередню – тримання під вартою.

      ОСОБА_9 в пред’явленому обвинуваченні за ч.2 ст. 187,     ч.1 ст.357, ч.3 ст.357 КК України визнати невинним і по суду виправданим.      

    ОСОБА_10 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених  ч.2 ст.187, ч.2 ст.355, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357  КК України, призначивши покарання:

•   за ч.2 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк сім років і три місяця з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

за ч.2 ст.355 КК України  у виді позбавлення волі строком чотири роки;

за ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі строком один рік;

за ч.3 ст.357 КК України у виді обмеження волі строком один рік.

    На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_10 покарання у виді позбавлення волі строком сім років і три місяця з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

    На підставі ст. 71  КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Дніпровського районного суду м. Києва від 12.05.2003 року і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_10 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк сім років і п’ять  місяців, з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.  

    Строк відбування покарання ОСОБА_10 рахувати з 17 лютого 2010 року, зарахувавши в даний строк час його досудового ув’язнення – з 27 квітня 2009 року до 16 лютого  2010 року включно.

    Міру запобіжного заходу яка обрана ОСОБА_10, до набрання вироком законної сили залишити попередню – тримання під вартою.

                        12

    ОСОБА_11 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених  ч.3 ст.185, ч.2 ст.187, ч.2 ст.355, ч.1 ст.357, ч.3 ст.357 КК України, призначивши покарання:

•   за ч.3 ст.185 КК України у виді позбавлення волі на строк три роки;

•   за ч.2 ст.187 КК України у виді позбавлення волі на строк сім років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого;

за ч.2 ст.355 КК України  у виді позбавлення волі строком чотири роки;

за ч.1 ст.357 КК України у виді обмеження волі строком один рік;

за ч.3 ст.357 КК України у виді обмеження волі строком один рік.

    На підставі ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_11 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком сім років з конфіскацією всього майна, яке є власністю засудженого.

     Строк відбування покарання ОСОБА_11 рахувати з 17 лютого 2010 року, зарахувавши в даний строк час його досудового ув’язнення – з 24 квітня 2009 року до 16 лютого  2010 року включно.

    Міру запобіжного заходу яка обрана ОСОБА_11, до набрання вироком законної сили залишити попередню – тримання під вартою.

     Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задовольнити і стягнути на його користь з ОСОБА_10, ОСОБА_11 і ОСОБА_9 в солідарному порядку 14000 (чотирнадцять) гривень моральної шкоди.

    Стягнути з ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_9 судові витрати по справі в сумі 775 грн. 78 коп. - по 258 грн. 59 коп. з кожного.

Речові докази:

•   паперовий конверт з-під компакт дисків зі слідом взуття, зберігати при кримінальній справі;

•   мобільний телефон Самсунг SGH-D780, автомобіль марки ВАЗ-21101, номерний знак НОМЕР_1 передати власнику - ОСОБА_9

пару чоловічих черевиків, інструкцію по експлуатації мобільного телефону Тrium Aria, мобільний телефон Тrium Aria, - знищити, як такі, що не мають ніякої цінності і не можуть бути використані.

     Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Хмельницької області через Старосинявський районний суд протягом п'ятнадцяти  діб з моменту його проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

              Суддя                                                                         М.М.Баськов