Єдиний унікальний номер 227/91/19 Номер провадження 22-ц/804/1680/19

Доповідач Санікова О.С.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 червня 2019 року м. Бахмут

Донецький апеляційний суд в складі:

головуючого судді Санікової О.С.

суддів: Агєєва О.В., Космачевської Т.В.

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу 227/91/19

за позовом ОСОБА_1 до Виробничого структурного підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» «Шахта «Новодонецька» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров`я

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» на рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 квітня 2019 року

(суддя - Мацишин Л.С., рішення ухвалене 15 квітня 2019 року у м. Добропілля Донецької області, повний текст рішення складено 15 квітня 2019 року),

В С Т А Н О В И В :

У січні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Виробничого структурного підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» «Шахта «Новодонецька» про відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок ушкодження здоров`я, посилаючись на те, що він з 04 лютого 2011 року по 06 червня 2013 року працював в ВСП ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» «Шахта «Новодонецька» на посаді електрослюсаря підземного.

02 жовтня 2011 року, виконуючи роботу на підприємстві, з ним стався нещасний випадок, за наслідками чого були складені акти форми Н-1 та Н-5 від 04 жовтня 2011 року. Після отриманих травм він був госпіталізований з діагнозом «контузія, крововилив у склоподібне тіло, рана верхньої повіки, брови лівого ока» та тривалий час лікувався.

Згідно довідки МСЕК ступінь втрати працездатності у відсотках встановлена 55 % безстроково, виробнича травма і встановлена 3 група інвалідності. Внаслідок отриманої тарвми йому були заподіяні фізичний біль, фізичні і душевні страждання, була порушена його нормальна життєдіяльність, тривалий час він знаходився на лікуванні, постійно відчуває головні болі, вимушений відмовитись від деяких своїх звичок і бажань. Він не може керувати транспортним засобом, що дуже негативно позначилось на його нервовій системі. В теперішній час він потребує медикаментозного лікування. Просив стягнути на відшкодування моральної шкоди 110 000 грн.

Рішенням Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 квітня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково: стягнуто з Виробничого структурного підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» «Шахта «Новодонецька» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 50 000 грн.; в іншій частині позову відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» «Шахта «Новодонецька» на користь держави судовий збір у розмірі 348,26 грн.

В апеляційній скарзі ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» просить скасувати рішення суду першої інстанції та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» посилається на порушення норм матеріального та процесуального права; суд, посилаючись на норми ст.ст. 2, 153 та 237-1 КЗпП України, відповідно до яких власник або уповноважений ним орган несе відповідальність за порушення безпечних та здорових умов праці, таким чином підтвердив, що саме ДП «Добропіллявугілля» несе відповідальність за незабезпечення безпечних умов праці, внаслідок чого ОСОБА_1 отримав травму; апелянт вважає помилковим висновок суду про те, що ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» є належним відповідачем по справі; дійшовши висновку щодо правонаступництва ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», суд невідомо з яких підстав прийняв таке рішення; судом не враховані вимоги статті 104 ЦК України про припинення юридичної особи з огляду на те, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державне підприємство «Добропіллявугілля» знаходиться в стані припинення, державна реєстрація припинення цього підприємства відсутня; задоволення цього позову за рахунок ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» суперечить вимогам ст.ст. 8, 46 Конституції України, ст. 9 Закону України «Про охорону праці», ст.ст. 21, 34 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», ст.ст. 4,999, 1219 ЦК України, ст.ст. 8, 213 ЦПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. У ч.3 цієї статті зазначено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди в розмірі 110000 грн.

Враховуючи те, що апеляційним судом не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі та зважаючи на те, що ціна позову не перевищує ста прожиткових мінімумів для працездатних осіб, справа підлягає розгляду апеляційним судом в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги в межах оскарження, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що факт наявності ушкодження здоров`я, отриманого позивачем під час виконання ним трудових обов`язків в ВСП «Шахта «Новодонецька» ДП Добропіллявугілля», підтверджений висновком МСЕК, яким йому встановлено 55% втрати професійної працездатності, актом про нещасний випадок, пов`язаний з виробництвом, виписками з медичної картки хворого, що дає підстави визнати факт заподіяння позивачу моральної шкоди, яку повинно відшкодувати саме відповідач ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків ВП «Шахта «Новодонецька» ДП «Добропіллявугілля», яке шляхом реорганізації та приєднання приєднано до орендаря ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», яке володіє майном ДП «Добропіллявугілля» на підставі договору оренди цілісного майнового комплексу та отримало загальний об`єм прав та обов`язків в тому числі і щодо трудового колективу шахти «Новодонецька».

Проте з такими висновками погодитися неможливо, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до записів трудової книжки ОСОБА_1 14 лютого 2011 року він прийнятий електрослюсарем підземним ДП "Добропіллявугілля" відокремлений структурний підрозділ "Шахта "Новодонецька" з повним робочим днем в шахті на підставі наказу №34к від 17 лютого 2011 року.

01 листопада 2011 року у зв`язку з реорганізацією через приєднання ДП «Добропіллявугілля» до орендаря ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля», на базі відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька» створено і розпочато роботу ВСП ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля» «Шахта «Новодонецька». Дія трудового договору продовжена відповідно до ст. 36 КЗпП на підставі наказу Міністерства вугільної промисловості №50 від 07 лютого 2011 року, наказу ТОВ «ДТЕК «Добропіллявугілля» №43 від 24 жовтня 2011 року.

09 червня 2013 року ОСОБА_1 звільнено за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП на підставі наказу №95к від 11 червня 2013 року.

Відповідно до акту №35 про нещасний випадок на виробництві від 04 жовтня 2011 року, затвердженого в.о. директора ВП «Шахта «Новодонецька» ОСОБА_1 є потерпілим від нещасного випадку, який трапився 02 жовтня 2011 року на ВСП «Шахта «Новодонецька» ДП «Добропіллявугілля». Діагноз: контузія, крововилив в скловидне тіло, рана верхнього повіка, брови лівого ока.

Відповідно до довідки до акту огляду МСЕК від 07 червня 2018 року ОСОБА_1 встановлено ІІІ групу інвалідності. Причина інвалідності - трудове каліцтво, безстроково. Протипоказана робота в підземних умовах, на висоті у механізмів, що рухаються.

Згідно з довідкою про результати визначення ступеня втрати професійної працездатності у відсотках від 07 червня 2018 року ОСОБА_1 визначено ступінь втрати професійної працездатності у відсотках у розмірі 55 % безстроково. Потребує протезування лівої очної щелини, медимакентозної допомоги, лікування при відсутнотсі протипоказань.

Як вбачається з акту форми Н-1 від 04 жовтня 2011 року про нещасний випадок та печатки в трудовій книжці нещасний випадок з позивачем стався, коли він був прийнятий і працював на відокремленому підрозділі «Шахта «Новодонецька» державного підприємства «Добропіллявугілля».

Відповідно до ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.

З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що позовні вимоги ним пред`явлені до виробничого структурного підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» «Шахта «Новодонецька», яке не є юридичною особою. Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції стягнув суму на відшкодування моральної шкоди також виробничого структурного підрозділу, тобто не юридичної особи, що є порушенням норм процесуального та матеріального права.

Згідно запису №5 у трудовій книжці ОСОБА_1 від 14.02.2011 року він прийнятий електрослюсарем підземним з повним робочим днем у шахті у відокремлений підрозділ «Шахта «Новодонецька» Державного підприємства «Добропіллявугілля».

Згідно запису №7 від 01.11.2011 року ДП «Добропіллявугілля» реорганізовано через приєднання до орендаря ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля». На базі відокремленого підрозділу «Шахта «Новодонецька» створено і розпочато роботу виробничого структурного підрозділу ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля «Шахта «Новодонецька». Дія трудового договору продовжена відповідно до ст. 36 КЗпП України. Підставою зазначено наказ Міністерства вугільної промисловості №50 від 07.02.2011 року, наказ ТОВ «ДТЕК Доброопіллявугілля» №43 від 24.10.2011 року.

Так, згідно наказу Міністерства вугільної промисловості №50 від 07.02.2011 року «Про припинення діяльності ДП «Добропіллявугілля» припинено діяльність ДП «Добропіллявугілля», цілісний майновий комплекс якого передано в оренду, шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря - ТОВ «ДТЕК Добропіллявугілля». У пункті 3.3. наказано у встановленому порядку повідомити державного реєстратора про прийняте рішення щодо припинення діяльності юридичної особи та подати йому необхідні документи для внесення до Єдиного державного реєстру відповідних записів. У пункті 3.5 наказано підготувати передавальний баланс станом на 01.05.2011, але не раніше закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторів, та у тижневий термін подати його Мінвуглепрому на затвердження.

Відповідно до ч. 5 ст.104 ЦК України юридична особа є такою, що припинилася, з дня внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

Проте, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державне підприємство «Добропіллявугілля» знаходиться в стані припинення, тобто його не можна вважати припиненим.

До суду також не наданий передавальний баланс.

За таких обставин висновок суду першої інстанції про стягнення грошових коштів на відшкодування моральної шкоди з Виробничого структурного підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» є помилковим.

Крім того, відповідно до роз`яснень, викладених у пунктах 1-1, 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», відшкодування шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням його здоров`я від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, провадиться згідно із законодавством про страхування від нещасного випадку. Це законодавство складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, Закону України від 23 вересня 1999 року «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», Закону України від 21 жовтня 1992 року «Про охорону праці» (у редакції Закону від 21 листопада 2002 року), КЗпП України, а також законодавчих та інших нормативно-правових актів. Спори про відшкодування шкоди повинні вирішуватися за законодавством, яке було чинним на момент виникнення у потерпілого права на відшкодування шкоди, що настає з дня встановлення вперше потерпілому МСЕК стійкої втрати професійної працездатності.

Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом першої інстанції 02.10.2011 року під час виконання трудових обов`язків з позивачем трапився нещасний випадок, його було травмовано, про що 04.10.2011 року складено акт №35про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1.

Проте позивачем не надано висновку МСЕК про встановлення йому втрати працездатності вперше. Наданий ним висновок МСЕК датований 07.06.2018 року і в ньому зазначено «огляд інваліда повторний». Медичні документи, а саме довідка ЛКК про стаціонарне лікування потерпілого на виробництві, медичні висновки інституту очних хвороб і тканинної терапії ім.. В.П. Філатова, повідомлення закладу охорони здоров`я про рішення МСЕК, індивідуальна програма реабілітації інваліда також датовані 2018 роком.

Оскільки ОСОБА_1 у зв`язку з нещасним випадком не надано висновку МСЕК про встановлення вперше стійкої втрати професійної працездатності, то це також є підставою для відмови у задоволенні його позовних вимог.

Отже, судом першої інстанції ухвалено рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права, що в силу ст. 376 ЦПК України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Виробничого структурного підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» «Шахта «Новодонецька» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров`я.

Керуючись ст. ст. 368, 374, 376, 381, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» задовольнити.

Рішення Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 15 квітня 2019 року скасувати.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Виробничого структурного підрозділу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» «Шахта «Новодонецька» про відшкодування моральної шкоди, заподіяної внаслідок ушкодження здоров`я відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених підпунктами а-г пункту 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.

Судді: