П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

 

 

 

___________________________________________________________________________________

 

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

 

13 червня 2019 р.м.ОдесаСправа № 400/716/19Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

 

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

доповідача  судді Турецької І.О.,

суддів  Стас Л.В., Шеметенко Л.П.

 

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

 

В С Т А Н О В И В:

 

Короткий зміст позовних вимог.

 

ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (далі  Управління ДВС), в якому просив:

-визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління ДВС щодо закінчення виконавчого провадження ВП№58319328 по примусовому виконанню виконавчого листа по справі №400/2845/18 виданого Миколаївським окружним адміністративним судом 25.01.2019 року;

-зобов`язати скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.02.2019 року ВП№58319328;

-зобов`язати винести постанову про відновлення виконавчого провадження ВП№58319328.

-зобов`язати негайно здійснити процесуальні дії примусового характеру передбачені частинами 2, 3 статті 63 та частинами 1, 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-УПІ щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийняти відповідне рішення (розпорядження) про проведення виплати пенсії з 13.09.2018 року з врахуванням грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до витягу з роздавальних відомостей одноразових видів грошового забезпечення за період з січня 2018 року по вересень 2018 року військової частини НОМЕР_1 від 17.09.2018 року №350/174/308/863/ПС, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що державний виконавець передчасно прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження від 27.02.2019 року ВП№58319328, оскільки рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року у справі №400/2845/1, в частині виплати перерахованої суми грошового забезпечення є невиконане боржником.

 

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

 

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року, ухваленого за правилами загального позовного провадження у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Вирішуючи спір по суті, суд першої інстанції виходив із того, що державний виконавець обґрунтовано прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України Про виконавче провадження, оскільки резолютивна частина рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року у справі №400/2845/1 не зобов`язує Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплатити позивачу перераховане грошове забезпечення.

 

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).

 

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 просить скасувати його та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги зазначив, що суд першої інстанції при прийнятті рішення у справі не врахував, що постанова Миколаївського окружного адміністративного суду у справі №400/2845/18 від 19.12.2018 року, в тому числі зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплатити позивачу перераховане грошове забезпечення. 

Вважає, що з цього питання, державний виконавець мав звернутися до суду, що ухвалив судове рішення із заявою про його роз`яснення, однак цього не зробив, що призвело до прийняття незаконної постанови про закінчення виконавчого провадження. 

У відзиві на апеляційну скаргу Управління ДВС зазначило, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про правомірність постанови державного виконавця, у зв`язку з чим просив залишити судове рішення без змін. 

У зв`язку з неприбуттям жодного з учасників справи у судове засідання належним чином повідомлених про дату, час і місце судового засідання, справа розглянута в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статті 311 КАС України.

 

Фактичні обставини справи.

 

Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року у справі №400/2845/18, що набрало законної сили, суд, в тому числі зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийняти відповідне рішення (розпорядження) про проведення перерахунку розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 , для цілей перерахунку призначення його пенсії та виплати пенсії з 13.09.2018р. з врахуванням грошової допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, відповідно до витягу з роздавальних відомостей одноразових видів грошового забезпечення майору ОСОБА_1 за період з січня 2018р. по вересень 2018р. військової частини НОМЕР_1 від 17.09.2018 року № 350/174/308/863/ПС, з якої сплачено страховий внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (а.с.8-11).

25 січня 2019 року Миколаївським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист по справі №400/2845/18 (а.с.14).

08 лютого 2019 року, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Вакулою І.А., прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №58319328, якою боржнику запропоновано виконати рішення суду протягом 10 робочих днів (а.с.43).

Листом від 20.02.2019 року за №1486/08, ГУ ПФУ в Миколаївській області повідомило державного виконавця про виконання судового рішення, у зв`язку з чим просило закінчити виконавче провадження.

Також зазначеним листом повідомлено, що сума доплати за період 13.09.2018 по 17.01.2019 у розмірі 13 108,51 грн. буде виплачена стягувану відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.08.2018р. №649 «Питання погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду» (а.с.55-57).

У підтвердження виконання судового рішення, боржником надано до суду копію протоколу про перерахунок пенсії від 17.01.2019 року, розрахунок на доплату, витяг з пенсійної справи, копія листа від 21.01.2019 року №632/02.02, витяг з реєстру(а.с.38-42).

27 лютого 2019 року головним державним виконавцем прийнято постанову ВП №58319328 про закінчення виконавчого провадження, на підставі п.9. ч.1 ст.40 Закону України Про виконавче провадження, у зв`язку виконанням судового рішення (а.с.19).

На думку позивач така постанова є незаконною, що стало підставою його звернення до суду з відповідним позовом.

 

Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

 

Частина 2 ст.19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Стаття 1 Закону України Про виконавче провадження №1404-VIII від 02.06.2016 року (далі  Закон №1404-VIII): виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст.18 Закону №1404-VIII).

Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи (ч.4 ст. 19 Закону №1404-VIII).

У разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення (ч.1, ст. 31 Закону №1404-VIII). 

Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини(п. 9 ч. 1, п.2 ст. 39 Закону №1404-VIII).

 

Позиція суду апеляційної інстанції.

Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження, складає сукупність дій, спрямованих на виконання рішень судів в порядку визначеному Законом та у спосіб, вказаний у відповідному судовому рішенні (виконавчому документі).

Закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст.39 Закону №1404-VIII може мати місце у разі, якщо державному виконавцю надано докази повного і належного виконання боржником виконавчого документа.

В свою чергу, положення Закону №1404-VIII не передбачають повноважень державного виконавця здійснювати заходи з примусового виконання судового рішення у спосіб, інакший, аніж визначений безпосередньо самим судовим рішенням.

Відтак, перевіряючи фактичне виконання судового рішення в частині перерахунку розміру грошового забезпечення, державний виконавець повинен пересвідчитись у здійсненні боржником цього перерахунку у порядку і спосіб, що прямо вказані в судовому рішенні і не може будь-яким чином змінювати їх.

Ознайомившись із резолютивною частиною рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 19.12.2018 року у справі №400/2845/18, а також виданим на його підставі виконавчим документом, колегією суддів встановлено, що останні зобов`язують Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийняти рішення про проведення перерахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 з 13.09.2018 року з урахуванням певних видів виплат. При цьому, обов`язок виплатити перераховане грошове забезпечення, зазначене судове рішення не містить.

Враховуючи, що Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області прийняло відповідне рішення та провело перерахунок грошового забезпечення позивача з 13.09.2018 року з урахуванням певних видів виплат, колегія суддів вважає, що державний виконавець мав усі правові підстави для закінчення виконавчого провадження.

За наведених обставини, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано відмовив позивачу у задоволенні його позову.

При цьому, колегія суддів не вбачає підстав для надання оцінки доводам апелянта, які стосуються змісту судового рішення у справі №400/2845/18 від 19.12.2018 року на предмет його зрозумілості, оскільки вказане питання має вирішуватись в іншому порядку, встановленому статтею 254 КАС України.

Підсумовуючи викладене та враховуючи те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, є всі підстави, відповідно до статті 316 КАС України, для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.

Статтею 288 КАС України передбачено особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.

Згідно ч. 4 ст. 272 КАС України, судові рішення суду апеляційної інстанції у справах, визначених статтями 280, 281, 287 та 288 цього Кодексу, можуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції.

Відповідно до ст.328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Водночас частина 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

 

Керуючись ст.287, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1  залишити без задоволення.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 08 квітня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії  залишити без змін.

 

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, у випадках передбачених ч.5 ст.328 КАС України.

 

 

 

Доповідач - суддя І.О. Турецька

 

 

суддя Л.В. Стас

 

 

суддя Л.П. Шеметенко

 

 

 

Повне судове рішення складено 13.06.2019 року.