У Х В А Л А

29 травня 2019 року

м. Київ

Справа № 826/15672/18

Провадження № 11-54апп19

Велика Палата Верховного Суду у складі:

судді-доповідача Золотнікова О. С.,

суддів Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Власова Ю. Л., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Пророка В. В., Рогач Л. І., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.

розглянула в порядку письмового провадження заяву уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» (далі - Уповноважена особа, Фонд, ПАТ «Банк «Київська Русь» відповідно) Білої Ірини Володимирівни про перегляд з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 5 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у редакції, чинній на час звернення із заявою до суду, ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2016 року (судді Смокович М. І., Горбатюк С. А., Єрьомін А. В.) у справі № 826/15672/18 за позовом ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Волкова Олександра Юрійовича, Фонду, третя особа - ПАТ «Банк «Київська Русь», про визнання протиправними й скасування рішень і

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи та Фонду, у якому просив:

- визнати неправомірними (протиправними) дії Уповноваженої особи щодо визнання нікчемними правочинів: з дострокового повернення вкладу в сумі 285 тис. 170 доларів 80 центів США на рахунок № НОМЕР_1 ; з перерахування грошових коштів у сумі 6 млн. 588 тис. 903 грн 15 коп. з призначенням платежу «Зарахування гривні на поточний рахунок згідно Постанови НБУ № 160 та заяви від 19 березня 2015 року» з рахунку № НОМЕР_2 на поточний рахунок позивача у ПАТ «Банк «Київська Русь» № НОМЕР_3 ; з перерахування грошових коштів у сумі 7 млн. грн з призначенням платежу «Надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, згідно договору № 3 від 19 березня 2015 року без ПДВ» з поточного рахунку позивача у ПАТ «Банк «Київська Русь» № НОМЕР_3 на поточний рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «СБС» (далі - ТОВ «СБС») у ПАТ «Банк «Київська Русь» № НОМЕР_4 ; з перерахування грошових коштів у сумі 6 млн. 558 тис. 310 грн з рахунку ТОВ «СБС» у ПАТ «Банк «Київська Русь» № НОМЕР_4 на погашення заборгованості за кредитним договором № 19062-20/9-1 від 07 листопада 2014 року;

- скасувати неправомірні рішення Уповноваженої особи щодо визнання нікчемними вказаних вище правочинів.

Окружний адміністративний суд міста Києва постановою від 30 грудня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року, позов задовольнив частково: визнав протиправними дії Уповноваженої особи щодо визнання нікчемними правочинів: з дострокового повернення вкладу в сумі 285 тис. 170 доларів 80 центів США на рахунок № НОМЕР_1 ; з перерахування грошових коштів у сумі 6 млн. 588 тис. 903 грн 15 коп. з призначенням платежу «Зарахування гривні на поточний рахунок згідно Постанови НБУ № 160 та заяви від 19 березня 2015 року» з рахунку № НОМЕР_2 на поточний рахунок позивача у ПАТ «Банк «Київська Русь» № НОМЕР_3 ; з перерахування грошових коштів у сумі 7 млн. грн з призначенням платежу «Надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, згідно договору № 3 від 19 березня 2015 року без ПДВ» з поточного рахунку позивача у ПАТ «Банк «Київська Русь» № НОМЕР_3 на поточний рахунок ТОВ «СБС» у ПАТ «Банк «Київська Русь» № НОМЕР_4 ; з перерахування грошових коштів у сумі 6 млн. 558 тис. 310 грн з рахунку ТОВ «СБС» у ПАТ «Банк «Київська Русь» № НОМЕР_4 на погашення заборгованості за кредитним договором № 19062-20/9-1 від 07 листопада 2014 року. В іншій частині адміністративного позову відмовив.

Вищий адміністративний суду України ухвалою від 21 грудня 2016 року касаційну скаргу Уповноваженої особи залишив без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 грудня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2016 року залишив без змін.

22 березня 2017 року Уповноважена особа подала заяву про перегляд рішення суду касаційної інстанції Верховним Судом України, посилаючись на наявність підстав, передбачених пунктами 1, 2 і 5 частини першої статті 237 КАС України у редакції, чинній на час звернення із заявою до суду.

Верховний Суд України ухвалою від 05 квітня 2017 року відкрив провадження у справі для перегляду ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2016 року.

До набрання чинності КАС України у редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - Закон № 2147-VIII) та припинення діяльності Верховного Суду України розгляд заяви Уповноваженої особи про перегляд судового рішення цим судом не закінчено.

На підставі підпункту 1 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції Закону № 2147-VIII заява Уповноваженої особи була передана до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для розгляду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції Закону № 2147-VIII якщо адміністративна справа за заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України відповідно до правил, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, повинна розглядатися на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України, - така справа після її отримання Касаційним адміністративним судом передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ухвалою від 22 січня 2019 року заяву Уповноваженої особи про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2016 року передав на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Цю ухвалу мотивовано тим, що Уповноважена особа просить переглянути ухвалу Вищого адміністративного суду України з тієї підстави, що суд касаційної інстанції по-різному застосовує одні й ті ж норми процесуального права.

Ухвалою від 11 лютого 2019 року суддя Великої Палати Верховного Суду прийняв до розгляду заяву Уповноваженої особи про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2016 року та призначив цю справу до розгляду в порядку письмового провадження.

На обґрунтування заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2016 року Уповноважена особа надала копії ухвал судді Вищого адміністративного суду України від 14 червня 2016 року (справа № 805/5130/15-а, № К/800/16033/16) та 04 липня 2016 року (справа № 820/4082/15, № К/800/17863/16), постанови колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 15 червня 2016 року (справа № 826/20410/14, № 21-286а16), постанов Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 січня 2016 року (справа № 6-3133цс15) та 09 листопада 2016 року (справа № 6-2309цс16), у яких, на її думку, по-іншому застосовано норми процесуального права, ніж у справі, що розглядається.

Перевіривши наведені в заяві доводи, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про таке.

За правилами пункту 2 частини першої статті 237 КАС України у редакції, чинній на час звернення із заявою до суду, підставою для перегляду Верховним Судом України судових рішень в адміністративних справах є неоднакове застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм процесуального права - при оскарженні судового рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі або яке прийнято з порушенням правил підсудності справ або встановленої законом юрисдикції адміністративних судів.

За змістом частини другої статті 241 КАС України у вказаній редакції у Верховному Суді України справа про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 4 частини першої статті 237 цього Кодексу, розглядається Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України. Якщо судове рішення в адміністративній справі оскаржується з підстав неоднакового застосування однієї і тієї самої норми права судами касаційної інстанції різної юрисдикції, справа розглядається на спільному засіданні відповідних судових палат Верховного Суду України.

Отже, в розумінні пункту 2 частини першої статті 237 та абзацу другого частини другої статті 241 КАС України у вказаній редакції постанова колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 15 червня 2016 року (справа № 826/20410/14, № 21-286а16), постанови Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 січня 2016 року (справа № 6-3133цс15) та 09 листопада 2016 року (справа № 6-2309цс16), у яких, на думку Уповноваженої особи, по-іншому застосовано норми процесуального права, ніж у справі, що розглядається, не є рішеннями суду касаційної інстанції іншої юрисдикції.

Таким чином, зі змісту доданих до заяви копій ухвал судді Вищого адміністративного суду України від 14 червня 2016 року (справа № 805/5130/15-а, № К/800/16033/16) та 04 липня 2016 року (справа № 820/4082/15, № К/800/17863/16), постанови колегії суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 15 червня 2016 року (справа № 826/20410/14, № 21-286а16), постанов Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 січня 2016 року (справа № 6-3133цс15) та 09 листопада 2016 року (справа № 6-2309цс16) й ухвали Вищого адміністративного суд України від 21 грудня 2016 року, яку заявник просить переглянути, не вбачається неоднакового застосування одних і тих самих норм процесуального права касаційними судами різної юрисдикції, як про це зазначено в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року, а відтак немає підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 237 КАС України у редакції, чинній на час звернення із заявою до суду, у разі якщо під час розгляду справи Верховний Суд України встановить, що існує необхідність відійти від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду України, яка була прийнята іншим складом суду (іншою палатою чи палатами, які брали участь у спільному засіданні), справа передається на розгляд спільного засідання судових палат Верховного Суду України.

Проте в ухвалі Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22 січня 2019 року відсутнє посилання на необхідність відійти від висновку про застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду України, що також свідчить про відсутність підстав для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Згідно з підпунктом 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції Закону № 2147-VIII якщо Велика Палата Верховного Суду дійде висновку про відсутність підстав для передачі справи на її розгляд, справа повертається (передається) відповідній колегії суддів або палаті (об`єднаній палаті) для розгляду, про що постановляється ухвала. Справа, повернута на розгляд колегії суддів (палати, об`єднаної палати), не може бути передана повторно на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Ураховуючи викладене та керуючись підпунктами 1, 2, 8 пункту 1 розділу VII «Перехідні положення» КАС України у редакції Закону № 2147-VIII, Велика Палата Верховного Суду

УХВАЛИЛА:

1. Справу за позовом ОСОБА_2 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправними й скасування рішень, у якій уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» Білою Іриною Володимирівною подано заяву про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 21 грудня 2016 року, - повернути до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду для продовження розгляду у відповідній колегії.

2. Копію цієї ухвали надіслати заявнику та іншим учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач О. С. Золотніков

Судді: Н. О. Антонюк Л. М. Лобойко

С. В. Бакуліна Н. П. Лященко

В. В. Британчук О. Б. Прокопенко

Ю. Л. Власов В. В. Пророк

М. І. Гриців Л. І. Рогач

Д. А. Гудима О. М. Ситнік

Ж. М. Єленіна В. Ю. Уркевич

В. С. Князєв О. Г. Яновська