Судове рішення 2-600/2010 від 02.03.2010

Судове рішення #7968274

Справа № 2-600\2010

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2010 року Кіровський районний суд міста ОСОБА_1

в складі:

головуючого судді Л.А. Васіної

при секретарі О.М. Гаврилові

за участю:

позивача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» про стягнення матеріальної та моральної шкоди, суд -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернулася до Кіровського районного суду міста ОСОБА_1 із позовом до ОСОБА_1 філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», у якому просить суд:

- стягнути з ОСОБА_1 філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_2 спричинену матеріальну шкоду в сумі 13 569, 14 гривень;

- стягнути з ОСОБА_1 філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» на користь ОСОБА_2 спричинену їй моральну шкоду в сумі 25 000 гривень.

В обґрунтування заявленого позову ОСОБА_2 посилається на те, що 29 серпня 2008 року вона уклала договір банківського вкладу №1014/0301895001209002 з відповідачем, відповідно до якого довірила свої грошові засоби в сумі 15 000 гривень відповідачу на збереження строком на 183 дні, що закріплено пунктом 1.1. укладеного договору.

Відповідно пункту 1.2. цього ж договору процентна ставка по ньому складає 18, 2 % річних, та вони сплачені позивачці станом на 18 люте 2009 року.

Повернення основної суми вкладу 15 000 гривень у відповідності до пункту 2.1.5. договору наступив 18 лютого 2009 року.

17 лютого 2009 року позивачка звернулася у відділення № 14 «Укрпромбанка», куди були внесені гроші та попередила, щоб 18 лютого 2009 року їй була підготовлена та сплачена договірна сума.

18 лютого 2009 року обумовлена договором сума та належні за останній місяць проценти їй сплачені не були, а на письмову заяву позивачки було дано відповідь, в якій повідомляють, що в банку введена тимчасова адміністрація Національного банка України, в зв’язку з чим тимчасово припинено видача депозитних вкладів. Вимога позивачки про надання підтверджуючих це документів було залишено без відповіді та задоволення, чим порушено пункт 2.1.6. та 2.3.1. договору банківського вкладу.

Відповідно діючого законодавства банк за договором банківського вкладу (депозиту) зобов’язаний сплатити вкладнику суму вкладу та відсотки на нього в порядку, встановленому договором, а відповідно 18 лютого 2009 року.

02 березня 2009 року після практично щоденних звернень позивачки з вимогами, відсотки за останній місяць їй були все ж виплачені.

Звернення позивачки до відділення 14 по проспекту Героїв, 12 та ДФ ТОВ «Укрпромбанк» про видачу основної суми вкладу залишені без задоволення, у разі чого виникло почуття безнадійності, викликане байдужістю працівників банку, поставивши виробництво відмов вкладникам на потік.

Стан здоров’я позивачки різко погіршився через психологічні та фізичні навантаження, пов’язані зі зверненнями у вказані банківські установи, знаходження там у чергах, випрошування зрозумілих пояснень у працівників банка на томість стандартних відмовок та нав’язування ними продовження строку дії договору на інших умовах, значно гірших, чим це передбачено в первісному договорі.

У зв’язку з погіршенням здоров’я позивачка була вимушена звернутися до медичного закладу, де їй було призначено лікування, природно, вимагаючи матеріальних витрат. Оскільки позивачка є пенсіонером, та пенсія у неї 580 гривень, інших джерел доходів вона не має, дозволити собі рекомендоване лікування, не одержавши в банку належних їй грошей виявилося не можливим. Хвороба продовжувала прогресувати, та в результаті позивачці було запропоновано лікування на стаціонарі, що підтверджується направленням лікуючого лікаря та висновком ВКК міської лікарні № 2, що також потребує значних матеріальних засобів.

Позивачка звернулася до адміністрації банка, надавши відповідні медичні документи, з проханням виплатити хоча б частину належної їй суми. Їй, як і раніше було відмовлено.

З вини відповідача позивачка так і не змогла розпочати лікування, при тому, що самопочуття її значно погіршилося. Лікування вона проводить амбулаторно, використовуючи не рекомендовані препарати, а ті, які їй матеріально доступні. Для їх придбання позивачка була змушена звернутися до послуг ломбарду, здавши золоті вироби по заниженій ціні, які не змогла викупити у встановлений строк через відсутність грошей, чим їй спричинило матеріальну шкоду в сумі 2 018 гривень (26.03.2009 р.: 400 гривень х 3, 71 грама = 1 484 гривень – 400 гривень = 1 084гривень; 18.08.2009р.: 400 гривень х 3, 3 грама = 1 320 гривень – 386 гривень = 934 гривень).

Зокрема 01 квітня 2009 року вона взяла в борг у ОСОБА_3 6 000 гривень на строк до 01 вересня 2009 року з виплатою щомісячно процентів в сумі 200 гривень. За п’ять місяців займу сума процентів склала 1 000 гривень (200 гривень х 5 місяців = 1 000 гривень).

З 27 жовтня 2009 року по 16 листопада 2009 року позивачка знаходилася на стаціонарному лікуванні в кардіологічному відділенні СМСЧ з діагнозом: гіпертонічний криз. У зазначений період зверталася до відповідача з проханням сплатити суму вклада для лікування. Однак, гроші їй повернуті не були. Усього на придбання рекомендованих медикаментів позивачка витратила 6 615 гривень.

Станом на 10 грудня 2009 року відповідач користувався її вкладом, не сплачуючи проценти. Хоча, відповідно до п. 6.2-а договір припиняє свою дію з моменту виплати банком вкладнику повної суми вкладу та нарахованих відсотків.

Позивачка вважає, що за період з 18 лютого 2009 року по 10 грудня 2009 року відповідач зобов’язаний їй виплатити проценти із розрахунку 18, 2 % річних (1,516666% на місяць), що складає 2 486, 33 гривень:

лютий – березень – (15 000 х 1, 516666%) = 227, 49 гривень;

березень – квітень - (15 000 + 227, 49) х 1, 516666% = 230 гривень;

квітень – травень – (15 000 + 458, 49) х 1, 516666% = 234 гривень;

травень – червень – (15 000 + 692, 44) х 1, 516666% = 237, 99 гривень;

червень – липень (15 000 + 930, 43) х 1, 516666% = 249, 47 гривень;

липень – серпень – (15 000 + 1 179, 90) х 1,516666% = 253, 37 гривень;

серпень – вересень – (15 000 + 1 433, 27) х 1, 516666% = 257, 34 гривень;

вересень – жовтень – (15 000 + 1 690, 61) х 1, 516666% = 261, 37 гривень;

жовтень – листопад – (15 000 + 1 951, 98) х 1, 516666% = 265, 68 гривень;

листопад – грудень – (15 000 2 217, 66) х 1, 516666% = 269, 62 гривень;

Відповідно довідок Головного Управління статистики в Дніпропетровській області від 14 травня 2009 року індекс інфляції за період з лютого по листопад 2009 року склав у грошовому виразі від суми вкладу 1 450 гривень.

Таким чином, спричинена відповідачем позивачці матеріальна шкода складає 13 569, 14 гривень.

Крім того, відповідач своїми безвідповідальними діями та неправомірними рішеннями, суттєво порушуючи ми конституційні права в частині неправомірного позбавлення позивачки права власності спричинив їй моральну шкоду, яка виразилася в її моральних та фізичних стражданнях, наставши в наслідок описаних вищих подій.

Неможливість розпорядитися власними грішми як для відновлення здоров’я, так і для других запланованих раніше планів, страх позбавитися безповоротно з вини відповідача зароблених тяжкою працею збереження – це ті ж почуття та емоції, якими позивачка живе з вини відповідача вже не один місяць. Позивачка вважає, що маральна шкода, спричинена їй, складає 25 000 гривень.

Посилаючись на вищевикладене позивачка просить позовні вимоги задовольнити.

У судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та просила задовольнити їх.

Відповідач ОСОБА_1 філія Товариства з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» у судове засідання свого представника не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд до відома не поставив.

Але у ході розгляду справи відповідачем було подано заперечення на позов, в обґрунтування якого посилається на те, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України і Національного банку України від 07.10.2009 року №1133 «Про взаємодію Кабінету Міністрів України і Національного банку України щодо відчуження товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» зобов'язань за вкладами фізичних осіб та активів публічному акціонерному товариству «Родовід Банк» і договору про передачу активів та зобов'язань ТОВ «Укрпромбанк», укладеного 10 листопада 2009 року між ПАТ «Родовід банк» та ТОВ «Укрпромбанк», здійснено операцію з заміни боржника, що підтверджується випискою по рахунку станом на 15.01.2010 року.

Відповідно до ст. 75 Закону України «Про банки і банківську діяльність», який є спеціальним законом, що регулює відносини, які виникають під час діяльності банків, Національний банк України зобов'язаний призначити тимчасову адміністрацію у разі загрози платоспроможності банку. Згідно ст. 85 Закону України «Про банки і банківську діяльність» (в редакції від 07.12.2000 року) з метою створення сприятливих умов для відновлення фінансового стану банку, який відповідав би встановленим цим Законом та нормативно - правовими актами Національного банку України вимогам, Національний банк України має право введення мораторію на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. На виконання даних норм Закону постановою Правління Національного банку України №19/БТ від 20.01.2009 року в ТОВ «Укрпромбанк» призначено тимчасового адміністратора строком на 1 рік та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців з 21.01.2009 року по 21.07.2009 року. Інформація про це розміщена в газеті «Урядовий кур'єр» від 27 січня 2009 року №13. Відповідно до Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо особливостей проведення заходів з фінансового оздоровлення банків» постановою Правління Національного банку України №447 від 05.08.2009 року дію мораторію продовжено з 05.08.2009 року по 21.01.2010 року, про що оголошено в газеті «Урядовий кур'єр» від 11.08.2009 року №144.

Відповідно до ст. 2 Закону мораторій - зупинення виконання банком зобов'язань перед кредиторами та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань. Крім того, відповідно до ст. 58, 85 Закону банк не відповідає за невиконання або несвоєчасне виконання зобов'язань у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів та протягом дії мораторію не нараховуються неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань перед кредиторами.

Відповідно до ст. 625 ЦК України вимога про сплату суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції є окремим видом відповідальності за порушення грошового зобов'язання, а отже не застосовується у разі оголошення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Згідно ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. Але позивачем не надано жодних доказів завдання збитків, так як витрати на придбання медикаментів та отримання позики не пов'язані з відновленням порушеного права.

Відповідно до п. 1.1. договору банківського вкладу банк прийняв від вкладника грошові кошти строком на 183 днів - з 20 серпня 2008 року (дата внесення) по 18 лютого 2009 року (дата повернення) на умовах та в порядку, визначених цим договором. Згідно п. 3.1. договору проценти на вклад нараховуються від дня, наступного за «датою внесення» вкладу до дня, який передує «даті повернення» вкладнику. Таким чином, нарахування процентів після «дати повернення», тобто 18 лютого 2009 року, договором банківського вкладу не передбачено.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування моральної шкоди. Договір банківського вкладу не встановлює такий вид відповідальності, а законодавством України для даного виду зобов'язань також не передбачено відшкодування моральної шкоди. Крім того, відповідно до загальних підстав цивільно - правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Позивач не надав жодних доказів наявності моральної шкоди, а також причинного зв'язку між поведінкою відповідача і шкодою.

Посилаючись на вищевикладене відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_4

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд вислухавши доводи позивачки, вивчивши заперечення відповідача, дослідивши матеріли справи, вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом по справі встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 20 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк» в особі начальника відділення № 14 ОСОБА_1 філії ТОВ «Укрпромбанк» ОСОБА_5 (банк) та ОСОБА_2 (вкладник) укладено договір банківського вкладу № 1014/03018950001209002 (вклад постійний вкладник). (а. с. 05 – 06)

Предметом договору банківського вкладу № 1014/03018950001209002 (вклад постійний вкладник) є те, що банк приймає від вкладника грошові кошти в сумі 15 000 гривень (вклад) строком на 183 днів – з 20 серпня 2008 року (дата внесення) по 18 лютого 2009 року (дата повернення) на умовах та в порядку визначених цим договором. (п. 1.1.). Процентна ставка за вкладом складає 18.2% річних. Процентна ставка залишається незмінною протягом строку вкладу, та зазначеного в п. 1.1. цього договору, крім випадку дострокового розірвання цього договору з ініціативи вкладника. (п. 1.2.) Додаткові внески до вкладу не допускаються. (п. 1.3.) Якщо «дата повернення» вкладу припадає на вихідний чи святковий день, повернення вкладу здійснюється у перший робочий день після вихідного та/або святкового дня (п. 1.4.).

20 серпня 2008 року ОСОБА_2 на виконання п. 2.3.2. договору було внесено готівкою на депозитний рахунок грошові кошти в сумі 15 000 гривень, на підтвердження здійсненої операції відповідачем 20 серпня 2008 року ОСОБА_2 було видано квитанцію № 1014/187.(а. с. 06)

Згідно з п. 2.1.5. відповідач зобов’язався повернути повністю вклад у «дату повернення», зазначену у п. 1.1. договору, готівкою або у безготівковий формі за вибором вкладника.

18 лютого 2009 року ОСОБА_2 на виконання умов укладеного між сторонами договору, звернулася до відповідача із заявою про свій намір отримати вклад у зв’язку із закінченням строку дії договору, розміщених на умовах, визначених договором банківського вкладу № 1014/031895001209002 (вклад постійний вкладник) від 20 серпня 2008 року (а. с. 07, 09).

Листами № 34/14 від 18.02.2009 року та № 1093 від 18.02.2009 року відповідач повідомив позивачу, що 20 січня 2009 року Правлінням Національного банку України з метою створення сприятливих умов для захисту інтересів клієнтів ТОВ «Український промисловий банк» та відновлення його фінансового стану була прийнята постанова № 19/БТ «Про призначення тимчасової адміністрації в товаристві з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк», згідно з якої в ТОВ «Укпромбанк» призначено тимчасового адміністратора та введено мараторій на задоволення вимог кредиторів строком на шість місяців – з 21.01.2009 року по 211.07.2009 року. Вказана постанова має гриф «банківська таємниця», але інформація про неї зазначена в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 27 січня 2009 року № 13.

Відповідно до Розділу V Постанови Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року № 369 та ст. 80 Закону України «Про банки і банківську діяльність» №2121-ІІІ від 07.12.2000 року з метою стабілізації діяльності банку Тимчасовий адміністратор має право припинити будь-які операції банку. Зокрема, з 22 січня 2009 року згідно з розпорядженням тимчасового адміністратора тимчасово зупинені операції по видачі депозитних вкладів.

У зв’язку з вищевикладеним, у випадку закінчення терміну дії депозитного договору запропоновано ОСОБА_2 розглянути можливість укладення нового договору банківського вкладу, що надасть змогу отримання нею у період дії тимчасової адміністрації процентів по вкладу. (а. с. 13, 15)

Таким чином, невиплата відповідачем у встановлений строк належних позивачу грошових коштів є істотним порушенням умов договору про строковий банківський вклад та вимог чинного законодавства України, які покладають на банк обов'язок здійснити виплату таких сум за першою вимогою вкладника. Укладаючи договори із відповідачем позивачка розраховувала, що на її першу вимогу, вона матиме можливість отримати належні їй грошові кошти без ускладнень, а за таких обставин, коли банк фактично відмовляється від виплати належних їй сум, вона позбавлена можливості реалізувати в повному обсязі своє право власності на належні їй грошові кошти, які є необхідними для організації її життя, забезпечення належних умов існування.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 1058 ЦК України за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним договором.

Згідно до ст. 1060 ЦК України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

За змістом ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (ст. 611 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Згідно із ст. 41 Конституції України , кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Станом на 10 грудня 2009 року відповідач користувався коштами внесеними позивачем на депозитний рахунок, при цьому не виплачуючи їй відсотки, хоча згідно до підпункту «а» пункту 6.2. договору банківського вкладу № 1014/0301895001209002 (вклад постійний вкладник) від 20.08.2008 року договір припиняє свою дію з моменту виплати банком вкладнику повної суми вкладу і нарахованих процентів.

Таким чин6ом відповідач позивачці зобов’язаний за період з 18.02.2008 року по 10.12.2009 року виплатити проценти із розрахунку 18,2% річних (1,516666 на місяць), що складає 2 486, 33 гривень.