УХВАЛА

18 червня 2019 року

Київ

справа №9901/327/19

адміністративне провадження №П/9901/327/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Кашпур О.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання дій протиправними, зобов`язання утриматися від вчинення певних дій,

в с т а н о в и в :

11 червня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду як до суду першої інстанції з позовною заявою до Президента України Зеленського Володимира Олександровича, у якій просить:

- визнати спілкування Президента України Зеленського Володимира Олександровича 23 травня 2019 року на форумі інтернет-діячів iForum-2019 недержавною мовою протиправним;

- зобов`язати Президента України Зеленського Володимира Олександровича утриматися від спілкування недержавною мовою на всій території України при здійсненні повноважень Президента України.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виступ Президента України Зеленського Володимира Олександровича 23 травня 2019 року на форумі інтернет-діячів iForum-2019 російською мовою порушує його права у сфері застосування державної української мови та законний інтерес у логічно-смисловому зв`язку з поняттям «права», передбаченого статтею 5 Конституції України та Рішенням Конституційного Суду України від 14 грудня 1999 року №10-рп/99. Стверджує, що всупереч статті 24 Конституції України відповідачем створені привілеї за мовною ознакою для однієї із національних меншин України, що призводить до розпалення міжнаціональної ворожнечі та міжнаціональних конфліктів за мовною ознакою і створює реальну загрозу територіальній цілісності України та її недоторканності.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у цій справі, суд керується наступним.

За частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 4 КАС України публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

За змістом частини 4 статті 22 КАС України Верховному Суду як суду першої інстанції підсудні справи щодо встановлення Центральною виборчою комісією результатів виборів або всеукраїнського референдуму, справи за позовом про дострокове припинення повноважень народного депутата України, а також справи щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Особливості провадження у справах щодо оскарження актів, дій чи бездіяльності Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів передбачені статтею 266 КАС України.

Вказані норми визначають вичерпний перелік спорів, вирішення яких відноситься до повноважень Верховного Суду як суду першої інстанції.

У позовній заяві ОСОБА_1 наголошує на тому, що відповідач, здійснивши публічний виступ російською (недержавною) мовою, порушив вимоги статей 5, 10, 19 Конституції України, що закріплюють основи конституційного ладу в державі, право визначати і змінювати який належить виключно народові і не може бути узурповане державою, її органами або посадовими особами. Крім того, на думку позивача, в силу частини другої статті 19 Конституції України, Президент України, що зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України, перебрав неналежні йому дискреційні повноваження щодо визначення на власний розсуд, якою мовою повинні здійснюватись повноваження органу державної влади.

Згідно зі статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання тлумачення частини другої статті 55 Конституції України (пункт 1 резолютивної частини Рішення № 6-зп від 25 листопада 1997 року; пункт 1 резолютивної частини Рішення № 9-зп від 25 грудня 1997 року; та пункт 1 резолютивної частини Рішення № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року).

У рішенні № 19-рп/2011 від 14 грудня 2011 року Конституційний Суд України зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і

спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Отже, системне тлумачення статті 55 Конституції України дозволяє дійти висновку про те, що частина друга цієї статті гарантує "кожному" захист "своїх прав", які були порушені органами державної влади, місцевого самоврядування, посадовими і службовими особами. Адже саме в такому контексті сформульовано частини 3, 5 та 6 статті 55 Конституції України.

У позовній заяві позивач вказав на протиправність застосування Президентом України під час публічного виступу 23.05.2019 на форумі інтернет-діячів iForum-2019 недержавної мови.

Відновлення порушеного права/інтересу позивач пов`язує із зобов`язанням Президента України утриматися від спілкування недержавною мовою при здійсненні повноважень Президента України.

Отже, аналіз позовних вимог свідчить про те, що позивач пов`язує порушення свого права/інтересу не з будь-якими діями Президента України, а лише з діями на виконання власних повноважень.

В той же час, всі повноваження Президента України визначені в Конституції України.

З огляду на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про те, що в порушення вимог пункту 9 частини п`ятої статті 160 КАС України позивач не обґрунтував, які саме права/інтереси позивача якими повноваженнями Президента України порушені.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, передбаченому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Суд зазначає, що захисту адміністративним судом підлягає фактично порушене право особи у публічно-правових відносинах з відповідачем за результатами здійснення ним визначених чинним законодавством владних управлінських функцій.

За таких обставин, відповідно до правил статті 169 КАС України позовна заява підлягає залишенню без руху з установленням позивачу строку для усунення недоліків шляхом приведення позовної заяви у відповідності до вимог Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтями 19, 22, 160, 161, 169, 266

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Президента України Зеленського Володимира Олександровича про визнання дій протиправними, зобов`язання утриматися від вчинення певних дій - залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Кашпур