Справа № 3331 2006г.                                                            Головуючий 1 інстанції

Бондарева І.В.

Категорія: пеня на

аліменти                                                                                 Доповідач: Хребтов В.П.

УХВАЛА                                                                             ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2006р. Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого                   - Шаповал Н.М.

судців                            - Маміної О.В., Хребтова В.П.

при секретарі              - Каменкової С.О.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну, справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2006р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів, -

встановила:

5 жовтня 2005 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення пені за прострочення сплати аліментів.

На підтвердження своїх вимог ОСОБА_2 посилалася на те, що вона знаходилася з відповідачем до 28 жовтня 1992 року.

Від шлюбу у них є двоє дітей, на яких за рішенням суду відповідач повинен сплачувати аліменти у розмірі 1/3 частини заробітку. На протязі довгого часу відповідач свідомо і регулярно ухиляється від сплати аліментів, на прийом до державного виконавця не з'являвся. На 1 січня 2004 року сума заборгованості склала 2344 грн. 91 коп. Сума пені згідно зі ст. 196 СК України, становить 990 312 грн. 79 коп., яку вона просила стягнути з відповідача. В ході розгляду справи позивачка уточнила свої вимоги і просила стягнути з відповідача на її користь пеню за прострочення сплати аліментів за період з 1 січня 2004 року по 31 серпня 2005 року в розмірі 987603 грн. 53 коп.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнав і пояснив суду, що заборгованість по сплаті аліментів в дійсності мала місце, але він не згоден з розрахунком пені. Просив врахувати, що він не працює, так як доглядає своїх хворих старих батьків. Крім того, він не знав місце проживання позивачки, його не викликали до державного виконавця. З серпня 2003 року він сплатив ОСОБА_2 3600 грн.

Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2006 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволені частково. Суд ухвалив стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 пеню за прострочення сплати аліментів за період з 1 січня 2004 року по 31 серпня 2005 року в розмірі 1112 грн. 75 коп.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення змінити і зменшити розмір стягнутої суми з 1112 грн. 75 коп. до 403 грн. 84 коп. Рішення вважає необгрунтованим, оскільки суд виходив з розрахунку заборгованості виходячи із середньої заробітної плати по м. Харкову, тоді як проживає фактично в Сакському районі Автономної Республіки Крим де середня заробітна плата вдвічі менше ніж в Харкові. Суд не прийняв до уваги ту обставину, що раніше виконавчий лист знаходився на виконанні в ВДВС Сакского району АРК. Він не згоден з розрахунком пені.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, судова колегія не знаходить підстав для скасування рішення суду.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 1989 по 1992 рік.

Згідно з рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 30 вересня 1992 року з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання двох неповнолітніх дітей в розмірі 1/3 частини заробітку.

Позивачкою був наданий до суду розрахунок заборгованості по виконавчому листу про стягнення аліментів державного виконавця ДВС Фрунзенського району м. Харкова від 1 вересня 2005 року. Вказаний розрахунок відповідачем до суду оскаржений не був.

Згідно зазначеного розрахунку заборгованість склала 1751 грн. 76 коп.

ОСОБА_1 добровільно сплатив заборгованість і з 1 січня 2004 року заборгованість склала 163 грн. 22 коп.

Суд обгрунтовано у відповідності з вимогами ст. 196 СК України стягнув пеню за прострочку сплати аліментів за період з 1 січня 2004 року по 31 серпня 2005 року.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає вимогам закону та наданим позивачкою доказам. Суд навів відповідні розрахунки.

Доводи відповідача про те, що при розрахунку заборгованості по сплаті аліментів необхідно було виходити з середньої заробітної плати за місцем його фактичного проживання в Сакському районі АРК не можуть бути прийняті до уваги, оскільки він не оскаржив в судовому порядку розрахунок заборгованості по сплаті аліментів, який був зроблений державним виконавцем ВДВС Фрунзенського району. Крім того, відповідач зареєстрований в м. Харкові, де має на праві власності квартиру.

Суд першої інстанції повно та всебічно з'ясував обставини справи, дав належну оцінку наданим сторонами доказам і постановив законне і справедливе рішення.

Доводи апеляційної скарги не спростовують виводи суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.303, 304, 308, 314, 315, 316, 319 ЦПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 21 квітня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.