Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
м. Павлоград, вул. Дніпровська, 135, 51400, (05632) 6-28-66
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 листопада 2010 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої суд ді Токар Н.В.,
при секретарі Хоменко Н.Ю.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
за участю представника відповідача Чернова Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Павлограді Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді Дніпропетровської області про стягнення страхової виплати за спричинену моральну шкоду, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2010 року позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача страхову виплату за спричинену моральну шкоду в сумі 62160 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що він тривалий час знаходився у трудових відносинах із шахтами Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» і працював на різних підземних посадах. Під час роботи на шахтах, він захворів професійним захворюванням - хронічне обструктивне захворювання легень першої - другої ст., ЛН другого ст. Цей діагноз підтверджується випискою з історії хвороби №4709 від 24 грудня 2004 року встановлений клінікою інституту промислової медицини м.Кривого Рогу і актом розслідування хронічного професійного захворювання №1 від 13 січня 2005 року. При освідченні в обласній МСЕК №2 м.Дніпропетровська 16 березня 2005 року йому встановлено втрату працездатності у розмірі 35 відсотків з 03 березня 2005 року, а також визнано інвалідом третьої групи. Він є зареєстрованою особою відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» і знаходиться на обліку у відділенні ВД ФССНВУ в м.Павлограді. У зв`язку з втратою здоров`я на виробництві йому завдано значну моральну шкоду у вигляді фізичних та психічних страждань. Через ці хронічні захворювання він втратив професійну працездатність та став інвалідом і не зміг в подальшому працювати і приносити користь своїй сім`ї. Він був звільнений з шахти у зв`язку з невідповідністю виконуваній роботі за станом здоров`я. Він постійно відчуває наслідки цих професійних захворювань, а саме віддишку при незначному фізичному навантажені, приступообразний сухий кашель, почуття важкості в грудній клітині, загальна слабкість, пітливість, біль і обмеження рухів в плечових, ліктьових і колінних суглобах. Все це викликає у нього почуття неповноцінності та зневіри у себе, приводить до порушення психічної рівноваги. Він став дратівливим, нестримним, що погіршує його відносини з близькими та оточуючими його людьми. Він вважає, що з відповідача необхідно стягнути на його користь страхову виплату за моральну шкоду з урахуванням всіх вищенаведених їм обставин, що її визначають, в розмірі 35% від максимального, а саме - 62160 грн.
В судовому засіданні заявлені позовні вимоги позивач підтримав у повному обсязі, просив позов задовольнити, посилаючись на підстави, зазначені в позовній заяві.
Представник відповідача - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді, позов не визнав повністю, посилаючись на те, що відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України призупинено з 01.01.2008 року, незалежно від часу настання страхового випадку. Тому, просив повністю відмовити в задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення позивача, доводи представника Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді, вивчивши та дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
В судовому засіданні встановлено, що між сторонами склалися правовідносини, врегульовані Законом України „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.1999 р. №1105-ХІУ (з наступними змінами та доповненнями).
Позивач ОСОБА_1 тривалий час знаходився у трудових відносинах із шахтами Відкритого акціонерного товариства «Павлоградвугілля» і працював на різних підземних посадах (арк.с.3-5).
Під час роботи на шахтах, він захворів професійним захворюванням - хронічне обструктивне захворювання легень першої - другої ст., ЛН другого ст. Цей діагноз захворювання підтверджується випискою з історії хвороби №4709 від 24 грудня 2004 року встановлений клінікою інституту промислової медицини м. Кривого Рогу і актом розслідування хронічного професійного захворювання №1 від 13 січня 2005 року.
При освідченні в обласній МСЕК №2 м.Дніпропетровська 16 березня 2005 року встановлено втрату працездатності у розмірі 35 відсотків з 03 березня 2005 року (арк.с.15).
За змістом ст. ст. 21, 28, 30, 34, 35 Закону України „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, право на отримання потерпілим страхових виплат у разі настання стійкої втрати працездатності, у тому числі виплати за моральну шкоду, виникає в особи з дня встановлення їй такої стійкої втрати працездатності вперше висновком МСЕК.
Відповідно до норм ст. ст. 1, 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, в редакції, що діяла на час виникнення між сторонами спірних правовідносин, обов`язок по відшкодуванню моральної шкоди працівникові при стійкій втраті працездатності у разі ушкодження здоров`я на виробництві покладено на Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
Положеннями ст. ст. 21, 28, 34 Закону України „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” в редакції, що діяла на час виникнення між сторонами спірних правовідносин, передбачало обов`язок Фонду провести потерпілому страхову виплату за моральну шкоду за наявності факту заподіяння йому такої шкоди.
Тому, враховуючи, що у зв`язку з отриманими професійними захворюваннями ОСОБА_1 вперше було встановлено 35% втрати професійної працездатності висновком МСЕК від 16.03.2005 року, суд вважає, що позивач має право на отримання з відповідача страхової виплати за моральну шкоду.
Відповідно до ст.23 ЦК України, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Тому, вирішуючи питання про розмір завданої позивачу моральної шкоди, суд виходить з того, що позивач отримав професійне захворювання у працездатному віці, що призвело до значних тяжких змін його життєвих зв`язків, враховуючи ступінь втрати ним професійної працездатності, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого та позбавлення його можливості їх реалізації, інших обставин справи, з урахуванням відсотку втрати професійної працездатності та з урахуванням вимогрозумності і справедливості, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 3500 грн.
Суд не приймає до уваги інші доводи відповідача, оскільки вони не основані на законі.
Відповідно до п.7 ч.І ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», відповідач звільнений від сплати державного мита.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, з відповідача на користь державного бюджету суд стягує витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 01 грн. 50 коп.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 21, 28, 30, 34, 35 Закону України „Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, ст. ст. 10, 57-60, 131, 137,209,212-215 ЦПК України, ст.23 ЦК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді Дніпропетровської області про стягнення страхової виплати за спричинену моральну шкоду - задовольнити частково.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Павлограді р/р 35227002001305 УДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012 код ОКПО 25946540 на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування моральної шкоди суму 3500 (три тисячі п`ятсот) грн.
Стягнути з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді р/р 35227002001305 УДКУ у Дніпропетровській області МФО 805012 код ОКПО 25946540 на користь державного бюджету м.Павлограда Дніпропетровської області на р/р 31217259700032 код ЄДРПОУ 24237540 банк ГУДКУ в Дніпропетровській області МФО 805012 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 01 (одна) грн. 50 (п`ятдесят) коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області чере Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетрвської області шляхом подачи апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Н.В. Токар