Справа № 2 – 2225/2010

                                РІШЕННЯ

                    ІМЕНЕМ УКРАЇНИ    

15 лютого 2010 року Приморський районний суд міста Одеси

у складі : головуючого - судді Ільченко Н.А.

                при секретарі             Башкіровій О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Одесі цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до кредитної спілки „Перше кредитне товариство” про стягнення грошових коштів і відшкодування моральної шкоди ;

 ВСТАНОВИВ :

У вересні 2009 року позивач звернулася до суду з позовом до КС „Перше кредитне

товариство” про стягнення грошових коштів за депозитними договорами № ОД-22/0031/08/002 від 25.03.2008 року та № ОД-22/0032/08/002 від 25.03.2008 року, розмір яких разом складає 25 158,00 грн., з яких : 20 000,00 грн. – сума вкладів (внесків), 600,00 грн. – сума інфляційного збільшення вкладів (внесків) за час прострочення їх повернення з квітня по вересень 2009 року, 358,00 грн. – три проценти річних від прострочених вкладів (внесків) за час прострочення їх повернення з 26.03.2009 року по 30.10.2009 року, і 4 200,00 грн. – належні йому від відповідача проценти на вклади (внески) за процентною ставкою у розмірі 21% річних, та про відшкодування моральної шкоди в сумі 8 000,00 грн.

Свої позовні вимоги позивач мотивує невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за вищевказаними депозитними договорами щодо повернення їй вкладів (внесків) та процентів на вклади (внески) в установлений цими договорами термін, чим їй завдана моральна шкода, яка полягає у її душевних стражданнях, пов'язаних з тим, що на момент, коли відповідач повинен був повернути грошові кошти, вона не працювала та сподівалася, що її повернутий внесок надасть їй можливість існувати. Водночас позивач зазначає, що визначений нею розмір моральної шкоди має компенсувати її внутрішні страждання, тяжкість вимушених змін у її життєвих стосунках в зв’язку з тим, що вона не мала змоги нормальним чином вести домашнє господарство, час та зусилля необхідні для відновлення попереднього стану.

В судовому засіданні позивач та її представник – ОСОБА_2 підтримали позов і наполягали на задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Представник відповідача – ОСОБА_3 не з'явився в судове засідання і повідомив суду причину своєї неявки, хоча про дату і місце розгляду справи був повідомлений під розписку у відповідності до ч.5 ст.74 ЦПК України, про що свідчить наявний в матеріалах справи довідковий лист від 11.12.2009 року.

З наданих представником відповідача суду письмових заперечень вбачається, що він не визнає позовні вимоги ОСОБА_1 з посиланням на те, що внаслідок існування такого форс-мажорного фактору як світова фінансова криза, фінансова нестабільність економіки України та створення паніки серед вкладників Спілки, призвело до різкого відтоку коштів зі Спілки, а підвищений ажіотаж серед вкладників Спілки перевищив законодавчо встановлені нормативи резервних коштів, через що сталося неможливо задовольнити вимоги кожного вкладника у строки, передбачені відповідним договором про залучення коштів, тому Спілка вимушена була створити так звану „депозитну чергу” для задоволення всіх заяв щодо повернення коштів всім членам спілки у відповідності до порядку надходження їх вимог, отже задоволення вимог позивача без урахування депозитної черги надасть йому певних переваг у відношення до інших членів Спілки та порушить законодавчо встановлений принцип рівноправності її членів.

Крім того, в запереченнях представника відповідача міститься пропозиція укласти з позивачем мирову угоду, відповідно до якої сума внеску позивача у розмірі 15 700,00 грн. буде повернута відповідачем протягом 6-ти місяців.

Але позивач в судовому засідання відмовився від укладення з відповідачем мирової угоди.

Дослідивши матеріали справи і вислухавши пояснення позивача та її представника, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.525  ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін)..

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання.

Частина 1 статті 625 ЦК України встановлює, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання ; а відповідно до ч.2 цієї статті боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Судом установлено, що згідно договору № ОД-22/0031/08/002 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 25.03.2008 року позивач  вніс внесок (вклад) на депозитний рахунок кредитної спілки „Перше кредитне товариство” в розмірі 10 000,00 грн. на термін 12 місяців, датою закінчення якого є 25.03.2009 року, а кредитна спілка зобов’язалася нараховувати позивачу проценти на внесок (вклад) за процентною ставкою в розмірі 21 % річних та здійснити їх сплату 25.03.2009 року.

Крім того, згідно договору № ОД-22/0032/08/002 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 25.03.2008 року позивач  вніс внесок (вклад) на депозитний рахунок кредитної спілки „Перше кредитне товариство” в розмірі 10 000,00 грн. на термін 12 місяців, датою закінчення якого є 25.03.2009 року, а кредитна спілка зобов’язалася нараховувати позивачу проценти на внесок (вклад) за процентною ставкою в розмірі 21 % річних та здійснити їх сплату 25.03.2009 року.

25.03.2009 року позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення внесків (вкладів) за вищевказаними двома депозитними договорами в зв’язку з закінченням терміну дії цих договорів.

Проте відповідач дотепер не виконав свої зобов’язання перед позивачем за цими депозитними договорами щодо повернення внесків (вкладів) і нарахованих на внески (вклади) процентів, а отже позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на його користь належних йому за депозитними договорами № ОД-22/0031/08/002 від 25.03.2008 року та № ОД-22/0032/08/002 від 25.03.2008 року внесків (вкладів), розмір яких разом складає 20 000,00 грн. (10000,00грн.+10000,00грн.), та процентів на внески (вклади) за процентною ставкою у розмірі 21% річних, розмір яких разом складає 4 200,00 грн. (2100,00грн.+2100,00грн.), підлягають задоволенню.

    З огляду на наведене, суд вважає, що позивач також має право вимагати від відповідача сплати внесків (вкладів) з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення їх повернення з квітня по вересень 2009 року, а також три проценти річних від прострочених внесків (вкладів) за період з 26.03.2009 року по 30.10.2009 року.  

Так, сума інфляційного збільшення належних позивачу від відповідача внесків (вкладів) за вищевказаними депозитними договорами за період з квітня по вересень 2009 року разом складає 600,00 грн. (300,00грн.+300,00грн.), а три проценти річних від прострочених внесків (вкладів) за період з 26.03.2009 року по 30.10.2009 року разом складають 358,00 грн. (179,00грн.+179,00грн.).

Таким чином, позивачу належить від відповідача :

1.   за депозитним договором № ОД-22/0031/08/002 від 25.03.2008 року грошові кошти в розмірі 12 579,00 грн., з яких : 10 000,00грн.- внесок (вклад) ; 2 100,00грн.- проценти на внесок (вклад) за процентною ставкою у розмірі 21% річних (10000,00грн.х0,21х365дн.); 300,00 грн. – сума інфляційного збільшення внеску (вкладу) за час прострочення його повернення з квітня по вересень 2009 року (10000,00грн.х1,03-10000,00грн.); 179,00 грн. – 3% річних від суми простроченого внеску (вкладу) за 218 днів прострочення його повернення з 26.03.2009 року по 30.10.2009 року (10000,00грн.х0,03:365дн.х218дн.);

2.   та за депозитним договором № ОД-22/0032/08/002 від 25.03.2008 року грошові кошти в розмірі 12 579,00 грн., з яких :  10 000,00грн.- внесок (вклад) ; 2 100,00грн.- проценти на внесок (вклад) за процентною ставкою у розмірі 21% річних (10000,00грн.х0,21х365дн.); 300,00 грн. – сума інфляційного збільшення внеску (вкладу) за час прострочення його повернення з квітня по вересень 2009 року (10000,00грн.х1,03-10000,00грн.) ; 179,00 грн. – 3% річних від суми простроченого внеску (вкладу) за 218 днів прострочення його повернення з 26.03.2009 року по 30.10.2009 року (10000,00грн.х0,03:365дн.х218дн.) .

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону України „Про захист прав споживачів” та п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 „Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів” при задоволені вимог споживача суд одночасно вирішує питання щодо відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

    Проте задоволення такої вимоги за умови її пред’явлення можливе з урахуванням положень п.5 ч.1 ст.4 Закону України „про захист прав споживачів”, який передбачає право споживачів на відшкодування моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоров’я людей продукцією (товар, робота чи послуга, що виготовляється, виконується чи надається для суспільних потреб), у випадках, передбачених законом, а отже вимоги позивача в частині стягнення з відповідача моральної шкоди не підлягають задоволенню.

    Частково задовольняючи позовні вимоги позивача, суд стягує з відповідача на користь позивача понесені ним і документально підтверджені судові витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в сумі 251,58 грн. (тобто пропорційно від суми задоволених позовних вимог) та оплатою витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 120,00 грн.. що разом складає 371,58 грн.

На підставі викладеного і керуючисьст.ст.10,11,60,88,209,212,214-215 ЦПК України, ст.ст.525,526,530,610,625 ЦК України, п.5 ч.1 ст.4 Закону України „Про захист прав споживачів”, суд, -

   ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з кредитної спілки „Перше кредитне товариство” на користь ОСОБА_1

Леонідівни :

1.   грошові кошти за договором № ОД-22/0031/08/002 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 25 березня 2008 року в сумі 12 579 (дванадцять тисяч п’ятсот сімдесят дев’ять) грн. 00 коп. ;

2.   грошові кошти за договором № ОД-22/0032/08/002 про залучення внеску (вкладу) члена кредитної спілки на депозитний рахунок від 25 березня 2008 року в сумі 12 579 (дванадцять тисяч п’ятсот сімдесят дев’ять) грн. 00 коп.

3.   і судові витрати в сумі 371 (триста сімдесят одна) грн. 58 коп.

У задоволені решти частини позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через Приморський районний суд м.Одеси шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

Суддя                                                     Н.А.Ільченко