РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ.

Справа номер 2-621/2006р.,

номер 2-89/2007р.

19 лютого 2007 року Славутицький міський суд, Київської області, у складі головуючого Малишенко Т.О. при секретарі Журавській Л.Ф. за участі сторін: позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2

Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 - про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки з вини власника транспортного засобу,

встановив:

Позивач звернувся до суду із позовною заявою про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки з вини власника транспортного засобу. Посилається на те, що 20.08.2006 року в с. Базар'янка Татарбунарського району Одеської області сталося ДТП за участю автомобіля під його керуванням і автомобіля під управлінням ОСОБА_2. Під час даного ДТП ОСОБА_2 знаходився в стані алкогольного сп'яніння. На підставі факту ДТП працівником української страхової компанії «Гарант-АВТО», яка застрахувала його автомобіль на основі довідки ДАЇ (РВВС) та акту технічного огляду транспортного засобу був складений Страховий акт НОМЕР_1. Відповідно до дослідження вартість матеріального збитку, завданого йому, як власникові автомобіля в результаті його пошкодження при ДТП, складає 5204 гривень 31 копійка. Але під час проведення відновлювальних робіт виявилось, що на ремонт транспортного засобу необхідно витратити 7082,54 гривень, що ним і було і сплачено. На прикінці ремонту, остаточно було витрачено на ремонт автомобіля 7 007 гривень 72 копійки, і йому повернуто 74 гривні 84 копійки. Страхова компанія за ремонт автомобіля сплатила 5 760 гривен, а сума 1 247 гривень є франшизою, цю суму повинен відповідач безпосередньо відшкодувати йому. Тому просить стягнути з відповідача цю суму. Також вважає, що діями відповідача йому спричинено моральну шкоду яку він оцінив у розмірі 1 600 гривень і просив стягнути цю суму. Також просив стягнути з відповідача понесені ним судові витрати.

Відповідач позовні вимоги не визнав, вважає їх безпідставними, так як вважає, що його вини у скоєні дорожньо-транспортної пригоди немає. Зіткнення сталося із-за вини позивач, він їхав на великій швидкості, і із-за цього сталося зіткнення.

В судовому засіданні встановлено, що 26.09.2006 року Постановою Славутицького міського суду Київської області відповідач ОСОБА_2, притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. ст. 124,130 ч.1 КпАП України. Оскільки відповідно до постанови суду встановлено, що ОСОБА_2 порушив правила дорожнього руху, так 20.08.2006 року о 13 годині 45 хвилин в Одеській області, Татарбунарського району в с Базар'янка по вул. Шевченко, ОСОБА_2 виїжджав на автомобілі ГАЗ-24, реєстраційний номерний знак НОМЕР_2, з під'їзду до будинку НОМЕР_3 заднім ходом і, не впевнившись у безпеці маневру, виїхав на проїжджу частину дороги, де зіткнувся з автомобілем марки DAEWOO SENS реєстраційний номерний знак НОМЕР_4, під управлінням позивача.  Під час даного ДТП ОСОБА_2

2

знаходився в стані алкогольного сп'яніння.

На підставі факту ДТП працівником української страхової компанії «Гарант-АВТО» (яка застрахувала автомобіль DAEWOO SENS реєстраційний номер НОМЕР_4, на основі довідки ДАЇ (РВВС) та акту технічного огляду транспортного засобу був складений Страховий акт НОМЕР_1. 26 жовтня 2006 року на замовлення УСК «Гарант-АВТО» був складений АКТ НОМЕР_5 автотоварознавчого дослідження. Відповідно до даного дослідження вартість матеріального збитку, завданого власникові автомобіля DAEWOO SENS результаті його пошкодження при ДТП, складає 5 204 гривні 31 копійка.

Відповідно до акту виконаних робіт НОМЕР_6 та фіскального чеку НОМЕР_7 позивачем внесено сплачено за ремонт транспортного засобу 7 082,54 гривень, після проведення ремонту, після перерахунку виявилось, що фактично позивачем було сплачено 7007,72 гривень.

На підставі страхового акту НОМЕР_1 страхова компанія «Гарант-АВТО» визнала вищезазначене ДТП страховим випадком для транспортного засобу позивача та прийняла рішення відшкодувати завдані власнику транспортного засобу збитки. Сума збитків була визначена на підставі Акту НОМЕР_6. Фактично було виплачено 5760,00 гривень. Залишок суми, а саме 1247,72 гривень (7007,72-5760,00=1247,72 грн.) є франшизою і дорівнює 3,01 % (при відсутності вини водія у ДТП), яка не підлягає виплаті згідно страхового полісу 19/3337143 від 15.05.2006 та договору № 411-19/1-06 добровільного страхування автотранспорту від 15 травня 2006року.

Заслухавши сторони та вивчивши матеріали справи і матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення матеріальної шкоди   в даному випадку підлягають задоволенню.

У відповідності до вимог ст. 1187 ЦК України та п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" № 6 від 27.03.1992року - шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє цим джерелом. Під володільцями цим джерелом розуміється особа, що здійснює експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу власності.

У судовому засіданні було встановлено, що в даному випадку відповідач є володільцем джерела підвищеної небезпеки.

З матеріалів справи вбачається що оскільки у позивача був застрахований автомобіль, то з ним було проведено страхове відшкодування. В той же час страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник. У разі, коли страхова сума становить певну частку вартості застрахованого об'єкта , страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків. Частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором, йменується франшизою. Тому у відповідності до вимог ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку, що відповідач в даному випадку повинен відшкодувати позивачу залишок суми, а саме 1247,72 гривень (7007,72-5760,00=1247,72) яка є франшизою. Так як відповідно до чинного законодавства дану суму повинен відшкодувати безпосередньо винуватець дорожньо-транспортної пригоди. Тому ця сума підлягає стягненню з відповідача.

Відповідно до вимог ст. 1167 ЦК України моральну шкоду, завдану фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

3

Позивач в позовній заяві вказує, що в внаслідок вищезазначеного зіткнення він отримав важке психічне потрясіння, в нього виникли психотравматичні фактори, що спричинили негативні емоції, переживання, призвели до погіршення здоров'я, вплинули на реалізацію його намірів та ділові стосунки. У нього погіршились стосунки з дружиною, адже він тривалий час знаходився в стані емоційного стресу, і не міг приділяти їй належної уваги. Моральну шкоду він оцінив у сумі 1 600 гривень.

У відповідності до вимог ст.ст.10,60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог.

Суд вважає що в даному випадку позивач не надав до суду жодних доказів, які б підтвердили, що відповідачем спричинено йому моральну шкоду, яку він оцінив у грошовому еквіваленті у сумі 1 600 гривень і тому вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

В той же час, у відповідності до вимог ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Оскільки позовні вимоги задоволені частково на користь позивача, то суд вважає, що з відповідача необхідно частково стягнути понесені ним судові витрати на загальну суму 81 гривня.

На підставі наведеного і керуючись ст.ст.10,11,88,212,214,215,218 ЦПК України, ст.ст.11,16,22,23,1166,1167,1187,1194 ЦК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальні збитки у розмірі 1 247 гривень, а також понесені судові витрати у розмірі 81 гривні.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Славутицький міський суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20-ти днів апеляційної скарги з подачею її копії до апеляційної інстанції в порядку ч.4 СТ.295 ЦПК України.

Суддя