КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 33/824/2326/2019 Категорія ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий суддя у 1-й інстанції: Рудик І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2019 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Сітайло О.М. за участю ОСОБА_1 та його захисника Панича О.В., розглянувши подану захисником апеляційну скаргу на постанову судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2018 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Постановою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2018 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.

Судом першої інстанції встановлено, що 02.05.2018 о 21 год. 34 хв. ОСОБА_1 керував автомобілем «Smart», д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті вул. Ізюмській та пров. Р. Лужевського у м. Києві з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції захисник Панич О. В. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2018 року та постановлення нової, якою провадження про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 закрити за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт посилається на те, що суд першої інстанції всупереч вимогам ст. 252 КУпАП не забезпечив всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, не надав належної оцінки усім наявним в матеріалах справи доказам;стверджує, що обставини, зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення, висновки суду не відповідають фактичним обставинам, зокрема, працівники поліції його не зупиняли, посвідчення водія не вилучали, судові засідання відбувалися у його відсутність, про дату, час і місце розгляду він не повідомлявся, про подію дізнався від працівників виконавчої служби.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 та його захисника Панича О.В., які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та дослідивши доводи на обґрунтування апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно ст. 278 КУпАПорган ( посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративні правопорушення вирішує, зокрема чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення, тобто, чи дотримані вимоги ст.256 КУпАП щодо наявності у нього необхідних для вирішення справи відомостей.

Відповідно до ст. 280 КпАП України, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Перевіркою матеріалів справи про адміністративне правопорушення встановлено, що інспектором патрульної служби при складанні протоколу про адміністративне правопорушення та суддею місцевого суду при розгляді справи вказаних про адміністративне правопорушення вказаних вимог не дотримано.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 наполягав, що він не був учасником події, пояснивши, що протокол про адміністративне правопорушення за керування автомобілем з ознаками наркотичного сп`яніння щодо нього не складався, посвідчення водія у нього ніким не вилучалося, на відеозаписі з нагрудної камери поліцейського зафіксовано іншу особу.

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД за № 236333 від 02.06.2018 року ОСОБА_1 керував автомобілем автомобілем «Smart», д.н.з. НОМЕР_1 , на перехресті вул. Ізюмській та пров. Р. Лужевського у м. Києві з ознаками наркотичного сп`яніння: зіниці очей не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, порушення координації рухів. Від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп`яніння ОСОБА_1 відмовився в присутності двох свідків, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Із переглянутого у судовому засіданні відеозапису вбачається, що 02.06.2018 року працівники поліції прийняли у присутності двох свідків відмову від проходження огляду на стан сп`яніння у особи, яка представилася ОСОБА_1 .

Однак, зазначена особа не схожа за зовнішністю з ОСОБА_1 , який з`явився в судове засідання та особу, якого встановлено на підставі паспорту громадянина України.

Крім цього, у судовому засіданні суду апеляційної інстанції захисник Панич О.В. в інтересах ОСОБА_1 надав суду ксерокопію водійського посвідчення ОСОБА_1 , наданого на запит до Регіонального сервісного центру в м. Києві Міністерства внутрішніх справ України, яке згідно матеріалів справи про адміністративне правопорушення вилучено працівниками поліції.

При цьому, вказане посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , очевидно різниться з водійським посвідченням наданим ОСОБА_1 у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, зокрема розміщенням тексту на бланку, шрифтом, печаткою.

Таким чином, дослідивши під час апеляційного розгляду матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що суддя місцевого суду розглянув справу у відсутність особи, у порушення положень ст. ст. 245, 280 КУпАП повно, всебічно і об`єктивно не з`ясував обставини справи, не встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також не з`ясував інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

Тобто, обґрунтовуючи свої висновки, суд першої інстанції формально послався на те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення, письмовими поясненнями свідків, - без дослідження та належного аналізу зазначених доказів та оцінки їх у розумінні ст. 252 КУпАП, а тому передчасно дійшов висновку про винність саме ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, зафіксованих у протоколі про адміністративне правопорушення серії БД за № 236333 від 02.06.2018 року.

Відповідно до положень п. 24 Постанови Пленуму Верховного суду України від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визнано правильною практикою тих судів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені не уповноваженою на те посадовою особою або без додержання вимогст. 256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного дооформлення.

З огляду на те, що виявлені суперечності унеможливлюють прийняття законного рішення, матеріали справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 підлягають поверненню до Управління патрульної поліції у м. Києві для дооформлення, після усунення яких справа про адміністративне правопорушення, за наявності для цього законних підстав, підлягає подальшому направленню до місцевого суду для її розгляду по суті.

Керуючись ст. 256, 294 КпАП України, суддя -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника Панича О.В. в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Голосіївського районного суду міста Києва від 09 липня 2018 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати, а матеріали справи про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 повернути до Управління патрульної поліції у м. Києві для дооформлення з послідуючим направленням справи на новий судовий розгляд за наявності для цього законних підстав,.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду О.М. Сітайло