Справа № 2-677/2007р.
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2007 року Луцький міськрайонний суд Волинської області
в складі: головуючого - судді - Костюкевича O.K.
при секретарі - Мірошнику М.Ю.,
з участю позивача - ОСОБА_1., представника відповідача Луцької міської ради -Гармай І.Т., відповідача - ОСОБА_2.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луцької міської ради про визначення часток та визнання права власності на спадкове майно, -
встановив:
06.12.2006 року ОСОБА_1. звернулась в суд з позовом до Луцької міської ради, ОСОБА_2. про визначення часток та визнання права власності на спадкове майно.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_3. Після його смерті залишилась спадщина, що складається з частки в приватизованій квартирі № АДРЕСА_1 в м. Луцьку Волинської області. Після смерті чоловіка позивач, як спадкоємець першої черги, подала заяву в держконтору про вступ в спадщину. Іншим спадкоємцем є такое дочка ОСОБА_2, проте остання подала заяву в Першу Луцьку держконтору про відмову від спадщини на користь позивача.
Покликається на те, що не може оформити право власності на спадкове майно, оскільки формально не визначені частки у вищезазначеній квартирі.
Просить суд визначити за ОСОБА_1, ОСОБА_2,ОСОБА_4, померлим ОСОБА_3 по 1/4 частки в квартирі № АДРЕСА_1 та визнати за ОСОБА_1 після смерті ОСОБА_3 право власності на спадкове майно - 1/4 вищезазначеної квартири.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1. позовні вимоги підтримала з підстав визначених в позовній заяві. Просила суд позов задовольнити.
Представник відповідача Луцької міської ради Гармай І.Т. та відповідач ОСОБА_2. в судовому засіданні позов визнали. Проти його задоволення не заперечували.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 05.01.1998 року (а.с.5) квартира № АДРЕСА_1 у м. Луцьку Волинської області належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4. Це також підтверджується копією технічного паспорта (а.с. 13-14).
Згідно свідоцтва про одруження від 07.11.1956 року (а.с.4) ОСОБА_3. та ОСОБА_1. зареєстрували шлюб 07.11.1956 року.
Як вбачається з досліджених в судовому засіданні свідоцтва про народження від 15.12.1959 року (а.с.6), свідоцтва про укладення шлюбу від 12.08.1994 року (а.с.7),
свідоцтва про народження від 03.11.1995 року (а.с. 11) ОСОБА_2. є дочкою позивача, а ОСОБА_4. відповідно внучкою.
Згідно свідоцтва про смерть від 05.06.2006 року (а.с.З) судом встановлено, що ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 71 рік.
Після смерті ОСОБА_3. відкрилась спадщина на належну йому частину квартири № АДРЕСА_1 у м. Луцьку Волинської області.
Відповідно до ч.2 ст.370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо іншого не встановлено за домовленістю між ними або рішенням суду.
З представлених суду матеріалів такої домовленості чи рішення не вбачається. Таким чином, частка кожного із співвласників даної квартири складає по 1/4.
Відповідно до ч.1 ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.
На підставі ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
З пояснень позивача та досліджених в судовому засіданні доказів суд встановив, що остання є спадкоємцем першої черги за законом, вчасно звернулась до держконтори про прийняття спадщини. Про відмову від прийняття спадщини не заявляла.
Відповідач ОСОБА_2. як спадкоємець першої черги за законом відмовилась від спадщини на користь позивача ОСОБА_1.
Таким чином, оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов слід задовольнити.
Керуючись ст. ст. 6, 10, 11, 58, 60, 213-215 ЦПК України, ст. ст. 368, 370, 1222, 1223, 1261, 1270 ЦК України суд, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Визначити, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4 та померлому ОСОБА_3 належить по 1/4 частки в квартирі № АДРЕСА_1 в м. Луцьку Волинської області.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на спадкове майно - 1/4 квартири №АДРЕСА_1 в м. Луцьку Волинської області після смерті ОСОБА_3.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 20 (двадцяти) днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 ЦПК України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.