ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

      61022,  м. Харків, пр. Науки, 5,  тел.: (057) 702-07-99, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua   

                                                             У Х В А Л А

24.06.2019                                                                                                               №  905/1129/19          

Господарський суд Донецької області у складі судді Фурсової С.М. розглянувши матеріали позовної заяви приватного акціонерного товариства «ІнтерМікро Дельта, Інк» (69091, місто Запоріжжя, бульвар Шевченка, будинок №71-А; код ЄДРПОУ - 19133330)

до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЦП «Прімас» (87555, Донецька область, місто Маріуполь, проспект Леніна, будинок №85, код ЄДРПОУ - 36207601)

про стягнення 1  217  503  836,52 гривень,

В С Т А Н О В И В

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява приватного акціонерного товариства «ІнтерМікро Дельта, Інк» до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЦП «Прімас» про стягнення 1  217  503  836,52 гривень.

Дослідивши матеріали вказаної позовної заяви, суд дійшов висновку, що вона не може бути прийнята судом до провадження з підстав непідсудності її господарському суду Донецької області.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.01.2016. порушено провадження по справі №908/6183/15 про банкрутство приватного акціонерного товариства «ІнтерМікро Дельта, Інк».

Постановою господарського суду Запорізької області від 20.10.2016 у справі №908/6183/15 припинено процедуру розпорядження майном ПрАТ «ІнтерМікро Дельта, Інк», визнано ПрАТ «ІнтерМікро Дельта, Інк» банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено ліквідатором арбітражного керуючого Жиленко Н.О.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.09.2018 у справі №908/6183/15 ліквідатором ПрАТ «ІнтерМікро Дельта, Інк» призначено арбітражного керуючого Новикова Михайла Валентиновича.

Статтею 41 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема: виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред`являє до третіх осіб вимоги щодо повернення банкруту сум дебіторської заборгованості; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Статтею 9 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» передбачено, що справи про банкрутство розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Пунктами 8 та 9 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч. 9 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України справи, передбачені пунктами 8 та 9 частини першої статті 20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями ч. 4 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до якої суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником, тощо.

Суд звертає увагу, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.

Поряд з іншими принципами правового регулювання відносин неплатоспроможності (галузевих принципів), суттєве значення має й принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута.

Ліквідатор у справі про банкрутство має самостійний статус як особа, що за рішенням суду зобов`язана належним чином виконувати свої повноваження в ході ліквідаційної процедури, зокрема ті, що направлені на формування ліквідаційної маси боржника та задоволення вимог кредиторів.

Перш за все, наведений вище принцип полягає у нагляді за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об`єктів конкурсної маси, а також інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів тощо. Суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи.

На більш ефективну реалізацію вказаного принципу, направлені й приписи процесуального закону, зокрема статті 20, 30 Господарського процесуального кодексу України.

Означений принцип та механізм його застосування також відстежується у приписах ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси в тому числі майна, яке безпідставно вибуло з права власності банкрута, для забезпечення повного або часткового задоволення вимог кредиторів та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.01.2019 у справі № 915/441/18, від 18.07.2018 у справі № 910/7976/17, від 19.06.2018 у справі № 908/4057/14 та від 06.04.2018 у справі № 925/1874/13.

За таких обставин, розгляд спорів з майновими вимогами до суб`єкта господарювання, який перебуває в процедурі банкрутства, та визначений позивачем в статусі відповідача у такому спорі, а також справ за позовами арбітражних керуючих при реалізації ними повноважень щодо повернення майна банкрута до ліквідаційної маси, законодавцем віднесено до підсудності господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

З огляду на вищевикладене, враховуючи, що даний позов пов`язаний зі зміною майнового стану позивача, який перебуває в особливому правовому режимі і вимоги позивача - приватного акціонерного товариства «ІнтерМікро Дельта, Інк» в особі ліквідатора арбітражного керуючого Новикова М.В. у даному спорі безпосередньо направленні на реалізацію визначених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» повноважень, суд дійшов висновку, що позовні матеріали приватного акціонерного товариства «ІнтерМікро Дельта, Інк» до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЦП «Прімас» про стягнення 1  217  503  836,52 гривень підлягають передачі за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до господарського суду Запорізької області на підставі ч. 9 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 30, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В

Позовну заяву приватного акціонерного товариства «ІнтерМікро Дельта, Інк» до товариства з обмеженою відповідальністю «ТЦП «Прімас» про стягнення 1  217  503  836,52 гривень передати за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до господарського суду Запорізької області.

Ухвала набрала чинності з моменту її підписання – 24.06.2019.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Апеляційна скарга може бути подана учасниками справи до Східного апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області (п.17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України).

Суддя                                                                                                                          С.М. Фурсова