ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2019 року м. Чернівці

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Семенюк К.М., за участю адвоката Круглюка І.В., діючого в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою останнього на постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 травня 2019 року, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23 травня 2019 року

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1, -

визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 (десять тисяч двісті) гривень в доход держави з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 384 грн. 20 коп. на користь держави.

Згідно постанови районного суду ОСОБА_1 визнаний судом винуватим та на нього накладено стягнення за те, що він 28 березня 2019 року о 10 год. 20 хв. в с. Тарашани Глибоцького району Чернівецької області керував автомобілем марки «BMW 520 Д» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря нарколога.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9. «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ст. 130 ч.1 КУпАП.

На вказану постанову суду ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Глибоцького районного суду районного суду від 23.05.2019 року та закрити провадження по справі за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

При цьому апелянт посилався на те, що вказана постанова суду першої інстанції є незаконною, оскільки була винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а наявні у справі докази не доводять його винуватості у вчинені ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Зокрема, посилався на те, що він 28.03.2019 року транспортним засобом не керував, а за кермом знаходився його рідний брат і що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення було порушено порядок встановлення особи правопорушника.

Крім цього, зазначав і про те, що огляд на стан сп`яніння був проведений після спливу

Справа №33/822/312/19 Головуючий у І інстанції: Григорчак Ю.П.

Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Доповідач: Семенюк К.М.

двох годин з моменту зупинки транспортного засобу і без участі свідків, які зазначені у протоколі і що за клопотанням адвоката в суд не було викликано та допитано працівників поліції та свідків для з`ясування всіх обставин справи та винесення законного рішення.

Вказував і про те, що судом не було взято до уваги і те, що його вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП.

Разом з цим, апелянт просив поновити йому строк для подання апеляційної скарги на постанову суду, винесеною щодо нього за ч.1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з неотриманням ним вчасно рішення суду першої інстанції.

Заслухавши адвоката Круглюка І.В., діючого в інтересах ОСОБА_1 , який повністю підтримав апеляційну скаргу останнього та просив її задовольнити, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали адміністративної справи, суд приходить до наступного висновку.

Як вбачається із наданих матеріалів провадження, ОСОБА_1 не був присутнім у судовому засіданні під час розгляду справи, копія постанови районного суду йому не була надіслана у відповідності до вимог ст. 285 КУпАП. Тому вважаю, що процесуальний строк на апеляційне оскарження судового рішення останньому слід поновити, оскільки він був пропущений ним із поважних причин.

При цьому, в судове засідання суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 не з`явився (останній знаходиться за межами України), однак діючий в його інтересах адвокат Круглюк І.В.., не заперечував щодо розгляду справи у його відсутності.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у ст.ст.247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст.283,284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.

Зазначені вимоги закону при розгляді справи в районному суді були дотримані в повному обсязі.

Винуватість ОСОБА_1 у керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, за обставин викладених у постанові, повністю доведена наявними у справі доказами, яким дана правильна юридична оцінка.

Зокрема, як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 226390 від 28.03.2019 року, що ОСОБА_1 28.03.2019 року о 10 год. 20 хв. в с. Тарашани Глибоцького району Чернівецької області керував автомобілем марки «BMW 520 Д» д.н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст. 130 КУпАП.

Огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку проводився у лікаря-нарколога за адресою м. Чернівці, вул . Миколаївська, 32 Б (а.п. 1 - протокол про адміністративне правопорушення).

Даний протокол був складений працівником поліції відповідно до вимог ст. 254,256 КУпАП. Громадянину ОСОБА_1 були роз`ясненні його права, передбачені ст.63 Конституції України, ст. 268 КУпАП.

Будь-яких зауважень від правопорушника, щодо встановлення особи правопорушника не надходило. Тому посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що 28.03.2019 року він транспортним засобом не керував, а за кермом знаходився його рідний брат і що при складанні протоколу про адміністративне правопорушення було порушено порядок встановлення особи правопорушника є безпідставними.

Крім цього, висновком КМУ «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» № 457 від 28 березня 2019 року, зокрема, п. 10 вказаного документу було підтверджено те, що 28.03.2019 року ОСОБА_1 перебував у стані наркотичного сп`яніння (а.п. 5- висновок).

При цьому, як встановлено судом апеляційної інстанції, даний висновок був складений відповідно до Інструкції «Про порядок виявлення або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 та ст.266 КУпАП., з яким ОСОБА_1 було ознайомлено.

Разом з цим доводи, апелянта ОСОБА_1 про те, що огляд на стан сп`яніння був проведений після спливу двох годин з моменту зупинки транспортного засобу і без участі свідків, які зазначені у протоколі є такими, які не заслуговують уваги.

Так, згідно ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Відеозаписом з бодікамер поліцейських в суді апеляційної інстанції було встановлено те, що 28.03.2019 року, а саме, о 10 год. 38 хв. у поліцейських виникли підстави вважати, що ОСОБА_1 знаходиться в стані сп`яніння (а.п.30-диск). У зв`язку з цим, останнього за його згодою було направлено на огляд у Чернівецький обласний наркологічний диспансер. При цьому, 28.03.2019 року, а саме, о 12 год. 25 хв. проведення огляду було закінчено. Отже, посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що огляд на стан сп`яніння був проведений після спливу двох годин є безпідставним, оскільки огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, проводиться в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин не з моменту зупинки транспортного засобу, як про це зазначав апелянт, а з моменту встановлення підстав для його здійснення.

Крім цього, доводи апелянта про те, що огляд на стан сп`яніння був проведений без участі свідків, які зазначені у протоколі є необґрунтованими, оскільки ст.266 КУпАП та пунктом 6 розділу 2 Інструкції «Про порядок виявлення або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 передбачено, що огляд на стан сп`яніння в присутності двох свідків проводиться поліцейським з використанням технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу.

Пунктом 12, розділу 2 вищезгаданої інструкції передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 8 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції і проведення такого огляду» вказано, що у разі відмови водія транспортного від проведення огляду в закладі охорони здоров`я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Частиною ч.4 ст.266 КУпАП передбачено, що огляд водія на стан сп`яніння у закладі охорони здоров`я та складання висновку за його результатами проводиться в присутності поліцейського.

Як встановлено матеріалами справи ОСОБА_1 не відмовлявся та не ухилявся від проведення його огляду на стан наркотичного сп`яніння, а навпаки надав згоду та пройшов такий огляд в закладі охорони здоров`я в присутності поліцейського.

Таким чином, у працівників поліції не було підстав залучати двох свідків під час проведення медичного огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, як на це вказує останній.

Разом з цим, свідки, які зазначенні у протоколі про адміністративне правопорушення, були залучені працівниками поліції для того, щоб підтвердити факт ознайомлення ОСОБА_2 в їх присутності з протоколом про адміністративне правопорушення, складеного щодо нього за ч.1 ст. 130 КУпАП і що від підпису у ньому останній відмовився (а.п.30 диск).

Тому, апеляційний суд вважає, що вищеперелічені докази є належними та допустимими при вирішенні вказаної справи і доводять ту обставину, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, чим порушив вимоги п. 2.9. «а» Правил дорожнього руху України, тим самим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апелянта про те, що судом не було взято до уваги те, що його вже було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП є безпідставними, оскільки вказані дані у матеріалах справи відсутні, а відповідно до ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладений на осіб, які вповноважені на складання протоколів про адміністративні правопорушення, а не на суд.

Таким чином вважаю, що доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду та не можуть бути підставами для скасування постанови районного суду та закриття провадження по справі.

Рішення районного суду по суті є правильним, відповідає обставинам справи, та порушень матеріального або процесуального права, які би давали апеляційному суду право скасувати рішення районного суду не встановлені.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 33, 34, 130, 294 КУпАП, Чернівецький апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови судді Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23.05.2019 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Глибоцького районного суду Чернівецької області від 23.05.2019 року за ч.1 ст. 130 КУпАП - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Чернівецького

апеляційного суду К.М. Семенюк

Згідно з оригіналом

Суддя Чернівецького

апеляційного суду ______________________ К.М. Семенюк

(підпис)

М. П.