У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві “ 10 ” серпня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Козелецького районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2005 року та ухвалу апеляційного суду Чернігівської області від 18 серпня 2005 року.

Вироком Козелецького районного суду Чернігівської області від 27 квітня 2005 року  

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

громадянина України, раніше неодноразово судимого, в тому числі

24.10.1996р. за ч. 2 ст. 141 КК України на 5 років позбавлення волі,

26.05.2004р. за ч. 3 ст. 185 ст. 75 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки,

засуджено за ч. 2 ст. 121 КК України на 7 років позбавлення волі,

на підставі ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком від 26.05.2004р. і остаточно визначено 8 років позбавлення волі.

За вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 24 серпня 2004 року приблизно о 18год., в АДРЕСА_1 Козелецького району Чернігівської області, де проживав ОСОБА_2 Під час сварки з потерпілим, яка переросла в бійку, наніс потерпілому не менше 15 ударів руками, ногами та спінінгом в область голови, грудної клітини, спини, рук і ніг, спричинивши ОСОБА_2 тяжкі тілесні ушкодження, від яких він помер.

Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області від 18 серпня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить судові рішення скасувати, оскільки вважає їх незаконними, посилаючись при цьому на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, його вина у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, нічим не підтверджується, вказує, що показання на досудовому слідстві він давав під фізичним і психічним впливом з боку працівників міліції.

Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що підстав для призначення справи до розгляду в касаційному порядку з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, суд зробив на підставі доказів, досліджених у судовому засіданні, і детально викладених у вироку. Кваліфікація дій засудженого відповідає встановленим обставинам справи.

Вина ОСОБА_1 у спричиненні умисних тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2, підтверджується зібраними по справі доказами, яким суд дав належну оцінку.

За висновком судово-медичної експертизи ОСОБА_3 спричинені тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких настала його смерть.

Посилання засудженого ОСОБА_1 на те, що його вина у вчиненні злочину не доведена, ретельно перевірялися, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, і визнані безпідставними.

ОСОБА_1 на стадії досудового слідства визнавав, що 24.08.2004р. він разом з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 прийшли до ОСОБА_2, між ним і останнім виникла сварка, яка переросла в бійку, під час якої він вдарив ОСОБА_2 три рази ногою в область корпуса і два рази рукою в область тулуба. Ці обставини ОСОБА_1 підтвердив при відтворенні обстановки і обставин події.

Показання ОСОБА_1 підтверджені показами свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на досудовому слідстві, яким у вироку дана належна оцінка.

Доводи у скарзі засудженого про те, що на досудовому слідстві він себе обмовив внаслідок незаконних дій з боку працівників міліції, судом перевірялися і не найшли підтвердження.

Твердження засудженого про те, що суд не дав належної оцінки всім доказам по справі, необґрунтовані і не відповідають матеріалам справи, оскільки всі обставини справи досліджені і вирок у частині доведеності вини засудженого ОСОБА_1 належно мотивований.

Згідно зі встановленими у справі фактичними обставинами матеріальний закон судом застосовано правильно.

Аналіз усіх доказів дає підстави касаційному суду зробити висновок про правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 121 КК України.

Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, які б ставили під сумнів правильність висновків суду, немає.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, дані про його особу та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання .

Виходячи з наведеного, підстав для призначення справи до розгляду у касаційному порядку з повідомленням зазначених у ст. 384 КПК України осіб не вбачає.

Керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів Судової палати Верховного Суду України у кримінальних справах

у х в а л и л а :

в задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

С у д д і :

Кравченко К.Т.                           Дороніна В.П.                 Заголдний В.В.