Судове рішення #79855
У х в а л а

У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

 

головуючого

Кравченка К.Т.

суддів

Дороніної В.П., Заголдного В.В.

 

 

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 10 серпня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на постановлені щодо нього судові рішення.

 

            Вироком Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25 жовтня 2004 року

                                   ОСОБА_1,

                                   ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

                                   раніше не судимого, -

засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки.

            На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.

            На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_1 покладено обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи.

            Вирішено питання про стягнення з ОСОБА_1 377 грн. 78 коп. судових витрат за проведення судово-автотехнічних експертиз.

 

            Ухвалою Апеляційного суду Донецької області від 18 січня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.

 

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він 30 січня 2004 року, о 16 годині 45 хвилин, керуючи автомобілем ІНФОРМАЦІЯ_2 державний номер НОМЕР_1, який належав ШСМУ-1 м. Красноармійська і рухаючись автодорогою по вул. Дніпропетровській у м. Красноармійську в напрямку м. Донецька, в районі АТП № 11411, почав виконувати розворот для руху в зворотному напрямку, в порушення вимог пунктів 2.3, 10.1, 16.2 Правил дорожнього руху України, проявив неуважність, не переконався в безпеці напрямку руху та не надав дорогу пішоходу, внаслідок чого скоїв наїзд на ОСОБА_2, яка перебувала в стані алкогольного сп'яніння та в порушення вимог п. 14.4 «г» Правил дорожнього руху України переходила проїжджу частину в місці, де заборонено її переходити, зліва стосовно руху автомобіля. Внаслідок цього потерпілій були спричинені тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона померла.

 

            У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, посилаючись на неповне врахування судом всіх обставин, які пом'якшують покарання та протиправної поведінки потерпілої, просить вирок та ухвалу змінити, зменшивши іспитовий строк до 1 року та звільнивши від додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортним засобом.

 

            Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

 

            Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, та кваліфікація його дій, не оспорюються в касаційній скарзі і підтверджені розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами, зокрема показаннями самого засудженого.

 

            Дії ОСОБА_1 за ст. 286 ч. 2 КК України кваліфіковані правильно.

 

Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства України не виявлено.

 

            ОСОБА_1 призначено покарання з додержанням вимог ст. 65 КК України, із застосуванням ст. 75 КК України, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого ним злочину, даних про особу винного, який раніше не судимий, позитивно характеризується, обставини, яка пом'якшує покарання - щирого каяття. Також судом враховано перебування потерпілої в стані алкогольного сп'яніння та порушення нею Правил дорожнього руху України.

Колегія суддів вважає безпідставними доводи у скарзі засудженого про те, що ІНФОРМАЦІЯ_3 - його єдина спеціальність і він не має іншого заробітку, оскільки, як убачається з виробничої характеристики, з 3 березня 2004 року він працював ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 81).

Тому обране ОСОБА_1 покарання з іспитовим строком 3 роки та позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 роки слід вважати необхідним та достатнім для його виправлення. Підстав для його пом'якшення не вбачається.

 

            На підставі наведеного та керуючись ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

 

 

у х в а л и л а :

 

 

            У задоволенні касаційної скарги засудженого ОСОБА_1 відмовити.

 

 

С у д д і :

 

 

Кравченко К.Т.                                Дороніна В.П.                                  Заголдний В.В.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація