КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 33/824/1719/2019 Головуючий в 1-й інстанції: Єсауленко М.В.

Категорія: ст. 124 КУпАП Доповідач: Жук О.В.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Жук О.В.,

розглянувши 23 травня 2019 року апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 на постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 лютого 2019 року щодо

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

В С Т А Н О В И В:

13 лютого 2019 року постановою судді Голосіївського районного суду м. Києва провадження по справі відносно ОСОБА_2 за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення /далі - КУпАП/ закрито у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 14.11.2018, о 15 год. 50 хв., ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Geely», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Короленківській, 3 в м. Києві, в порушення п. 2.3 /б/, п. 12.1, п. 13.1 Правил дорожнього руху України / далі - ПДР України/, будучи неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Dodge Сaliber SXT», д.н.з. НОМЕР_2 , що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Приймаючи рішення про закриття провадження в справі, суд зазначив про відсутність достатніх доказів того, що ОСОБА_2 порушив п. 2.3 /б/, п. 12.1, п. 13.1 ПДР України, а тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.

В апеляційній скарзі потерпілий ОСОБА_1 просить скасувати вказану постанову та прийняти нову, якою закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності у зв`язку з закінченням строків накладення адміністративних стягнень.

Своє прохання потерпілий обґрунтовує тим, що постанова є незаконною, необґрунтованою, висновки суду про невинуватість ОСОБА_2 не відповідають фактичним обставинам справи.

Апелянт вказує, що в основу прийнятого судом рішення покладено пояснення ОСОБА_2 в судовому засіданні, які суттєво відрізняються від дійсних обставин в частині стану дорожнього покриття, освітлення дороги. Крім того, ОСОБА_2 зазначаючи про наявність у його автомобілі відореєстратора, не надав з нього відеозапис дорожньо-транспортної пригоди, що також може свідчити про підтвердження порушення ПДР України саме ОСОБА_2

Письмові пояснення ОСОБА_2 про рух його транспортного засобу на відстані 30-35 см від бордюру також не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки спростовуються даними схеми дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, судом безпідставно взято до уваги, як основний доказ невинуватості ОСОБА_2 , відеозапис, наданий стороною захисту. Так останній не містить ні дати, ні часу дорожньо-транспортної пригоди, яка на ньому зафіксована, не можливо ідентифікувати й транспортні засоби, які на ньому зображені. При цьому, на адвокатський запит до ТОВ «SOCAR Україна» щодо наявності відеокамер поблизу вул. Короленківська, 3, вул. Тарасівській, 42-43В з можливістю фіксації руху транспортних засобів на вказаній ділянці роботи, було надано відповідь про відсутність такого відеозапису, без інформування щодо можливості фіксування руху транспортних засобів на вказаній ділянці дороги. Зазначені обставини можуть свідчити про те, що надане відео стосується іншої дорожньо-транспортної пригоди.

Також апелянт звертає увагу про встановлений судом першої інстанції факт гальмування автомобіля «GELLY» водієм ОСОБА_2 , який не підтверджується будь-якими доказами, зокрема і наданим відеозаписом. Навпаки наданим відеозаписом підтверджується та обставина, що ОСОБА_2 взагалі не застосовував гальмування, тобто проявив неуважність, відповідно не врахував зміну дорожньої обстановки та не зреагував на ці зміни, порушивши п. 2.3./б/, 12.1, 13.1 ПДР України, які й були йому інкриміновані співробітниками поліції.

Заслухавши пояснення представника потерпілого ОСОБА_1 - адвоката Зайченко В.М., який підтримав апеляційну скаргу і просив її задовольнити, пояснення ОСОБА_2 та його захисника Соловйова Є.В., який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважаю, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. ст. 245, 251, 280, 283 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення обставини правопорушення повинні бути з`ясовані всебічно, повно й об`єктивно в їх сукупності. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглянувши справу, посадова особа виносить постанову, яка повинна містити найменування органу /посадової особи/, який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення; порядок та строк його оскарження.

Відповідно до вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначені вимоги закону судом першої інстанції дотримані.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення 14.11.2018, о 15 годині 50 хвилин, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем «Geely», д.н.з. НОМЕР_1 , по вул. Короленківській, 3 в м. Києві, в порушення п. 2.3 /б/, 12.1, 13.1 ПДР України, будучи неуважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не зреагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Dodge Сaliber SXT», н.з. НОМЕР_2 , що спричинило пошкодження транспортних засобів

В поясненнях, які містяться в протоколі, ОСОБА_2 свою вину не визнав. /а.с. 18/

Згідно письмових пояснень, які містяться в матеріалах справи, а також наданих під час судового та апеляційного розгляду в судовому засіданні ОСОБА_2 повідомив, що рухався по вул. Короленківській зі швидкістю 20-25 км/год у крайній правій смузі. Відстань до бровки складала 25-30 см. Керований ним автомобіль був технічно справним, на ньому була зимова гума. Всі машини рухалися повільно, оскільки були опади у виді снігу, і дорожнє покриття відповідно слизьке. Попереду нього транспортних засобів не було. Водій «Dodge» здійснила перестроювання з лівої смуги, на смугу по якій він рухався, і раптово зупинилася. Він загальмував, однак через малу відстань до автомобіля «Dodge», завчасно зупинитися не зміг і відбулося зіткнення.

Зазначені пояснення підтверджуються відеозаписом, згідно з яким водій автомобіля «Dodge», перед перестроюванням не ввімкнула покажчик зміни напрямку руху, не переконалась, що її маневр не створить перешкоди іншим учасникам руху, не надала дорогу транспортному засобу «Geely», який рухався в попутній смузі руху, та здійснивши маневр перестроювання, застосувала різке гальмування, що і стало причиною зіткнення вказаних транспортних засобів. Узгоджуються пояснення ОСОБА_2 і зі схемою ДТП, в якій зазначено місце розташування транспортних засобів після зіткнення. Так, згідно схеми ДТП, автомобіль «Geely», стоїть у правій смузі руху, а «Dodge», знаходиться в межах смуги /1,4 метри до тротуару з правого боку лівого заднього колеса, 1,0 метрів до тротуару з правого боку лівого переднього колеса/, що вказує на зміну його руху в правий бік, і зупинку під кутом до «Geely», н.з. НОМЕР_1 /а.с.15/. Оглядом транспортних засобів встановлені такіпошкодження: у транспортного засобу «Dodge» - задня частина, «Geely» - передня частина.

Тобто між діями водія ОСОБА_2 та виникненням вказаної дорожньо-транспортної пригоди, відсутній причинно-наслідковий зв`язок, оскільки скорочення дистанції між автомобілями «Geely» та «Dodge» відбулось внаслідок перестроювання останнього з лівої у праву смугу руху, та його раптової зупинки, внаслідок чого водій автомобіля «Geely» - ОСОБА_2 був позбавлений можливості уникнути зіткнення.

Відповідно до п. 12.1 ПДР України під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним.

Відповідно 13.1 ПДР України водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Відповідно до п. 2.3 /б/ ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування цим засобом у дорозі.

На підставі викладеного, приходжу до висновку, що суд першої інстанції повно та всебічно розглянув справу й обґрунтовано прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки ним не було порушено вказані вище вимоги ПДР України.

При цьому, під час апеляційного розгляду як захисник ОСОБА_3 , так і його підзахисний ОСОБА_2 підтвердили ту обставину, що в судовому засіданні під час дослідження даних наданого відеозапису, обоє учасники ДТП підтвердили свою участь у ньому, в зв`язку з чим доводи апеляційної скарги з приводу неналежності цього доказу є необґрунтованими.

Тому вважаю, що постанова судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 лютого 2019 року, як законна та обґрунтована підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга потерпілого ОСОБА_1 , як така, що не знайшла свого підтвердження, - без задоволення.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Голосіївського районного суду м. Києва від 13 лютого 2019 року, якою провадження у справі відносно ОСОБА_2 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, - без зміни.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду О.В. Жук