УХВАЛА

14 червня 2019 року

м. Київ

справа №826/22626/15

адміністративне провадження №К/9901/16446/19

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Губської О.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, Головного управління Національної поліції у м. Києві, Міністерства внутрішніх справ України, третя особа: Дарницьке управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправними і скасування наказів в частині, поновлення на посаді та зобов`язання вчинити певні дії, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

10 червня 2019 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції.

У касаційній скарзі Головне управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві просить скасувати ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року, якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження за його апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції в даній справі.

За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Перевіряючи касаційну скаргу на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року, суд виходить із такого.

Аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору.

При цьому, скаржник зазначає, що в силу положень ст. 5 Закону України «Про судовий збір» він звільнений від сплати судового збору у трудовому спорі.

Верховний Суд зазначає про помилковість такого твердження скаржника, оскільки за змістом вказаної вище статті пільгу щодо сплати судового збору мають виключно позивачі у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Скаржник не є позивачем в даній справі, а тому не має пільги по сплаті судового збору, натомість, у відповідності до частини четвертої статті 330 КАС України має обов`язок щодо подання документу про сплату судового збору.

Підпунктом 4 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Під дію названої норми підпадають ухвали місцевих та апеляційних адміністративних судів, якими вирішуються питання, пов`язані з процедурою розгляду адміністративної справи, інші процесуальні питання, та якщо ці ухвали можуть бути оскаржені у випадках, установлених процесуальним законом.

Згідно зі статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" станом на 1 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921,00 гривню.

Таким чином, ставка судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 1921,00 гривню.

Отже, аналіз матеріалів касаційної скарги свідчить про її невідповідність вимогам статті 330 КАС України в частині необхідності надання документу про сплату судового збору, що відповідно до правил статті 169 КАС України є підставою для залишення скарги без руху з установленням скаржнику строку для усунення її недоліків шляхом надання до суду касаційної інстанції доказів сплати судового збору або звільнення від такої сплати.

Реквізити для сплати судового збору: УК у Печерському районі/Печерський район/22030102; рахунок отримувача: 31219207026007; код ЄДРПОУ: 38004897; код банку отримувача: 899998; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)"; призначення платежу: "*;101; _____ (код ЄДРПОУ/реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи або серія та номер паспорта громадянина України в установлених законом випадках); судовий збір, за позовом _____ (ПІБ/назва), Верховний Суд (Касаційний адміністративний суд)"; символ звітності банку: 207.

Крім цього, за змістом частин першої, другої статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

З матеріалів касаційної скарги вбачається, що оскаржуване судове рішення суду апеляційної інстанції ухвалено 22 квітня 2019 року.

Касаційну скаргу подано 10 червня 2019 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

В касаційній скарзі скаржником висловлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

Автор скарги стверджує, що отримав копію оскаржуваного судового рішення апеляційного суду 06 травня 2019 року, а тому має право на поновлення вказаного строку. При цьому зазначає, що ним 11 травня 2019 року направлялась на адресу Верховного суду касаційна скарга, яка ухвалою вказаного суду від 17 травня 2019 року була повернута у зв`язку з ненаданням представником довіреності на підтвердження повноважень представництва.

Водночас, доказів на підтвердження фактичної дати отримання ухвали Верховного суду, як-то конверту із відмітками установи поштового зв`язку, автор касаційної скарги не надав.

На думку суду, зазначені в касаційній скарзі обставини свідчать про необґрунтоване зволікання з боку скаржника щодо наступного звернення до касаційного суду з цією касаційною скаргою у найкоротший термін, враховуючи той факт, що усунення суб`єктивних причин, які стали підставою для повернення попередньо поданої касаційної скарги (надання копії довіреності представником), не вимагало багато часу.

Повернення судом вперше поданої касаційної скарги не є поважною причиною пропуску строку касаційного оскарження, оскільки не є такою, що не залежить від волі особи, яка подає касаційну, і не надає такій особі права у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення.

Інших причин пропуску строку на касаційне оскарження не наведено.

Верховний Суд зауважує, що тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Обставини, за наявності яких суд може визнати поважними причини звернення до касаційного суду поза вказаним строком, повинні бути такими, які не залежали від волі чи бажання заявника, але вплинули на можливість своєчасної реалізації ним свого права на касаційне оскарження.

Вказані скаржником обставини не є свідченням існування обставин, які об`єктивно перешкодили (унеможливили) йому своєчасно подати касаційну скаргу на рішення суду, з висновками якого він не погоджується і строк касаційного оскарження якого обмежений часовими рамками.

У зв`язку з наведеним суд не вбачає підстав визнавати поважними причини пропуску строку на касаційне оскарження.

Згідно з частиною третьою статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

За таких обставин, відповідно до правил статті 332 КАС України касаційну скаргу слід залишити без руху й установити скаржнику строк для зазначення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження та надання відповідних доказів їх існування.

Керуючись статтями 3, 133, 169, 332 КАС України,

у х в а л и в :

Касаційну скаргу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 квітня 2019 року у даній справі залишити без руху.

Надати скаржнику строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Суддя О. А. Губська