АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-207/2010 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: 30, 32 Макаренко І.В.
Доповідач в апеляційній інстанції
Гончар Н.І.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 лютого 2010 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Бурлаки В.О.
суддів Гончар Н.І., Корнієнко Н.В.
при секретарі Шульзі Я.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 02 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди, -
в с т а н о в и л а :
ОСОБА_7 звернулась в суд з позовом до ОСОБА_6 про стягнення матеріальної шкоди, посилаючись на те, що 07 серпня 2007 року близько 22.30 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, по місцю свого проживання за адресою: АДРЕСА_1, в квартирі, яка належить їй та відповідачу на праві спільної часткової власності, на грунті неприязних стосунків, умисно наніс їй численні удари руками та ногами в різні частин тіла: в голову, груди, спину, кінцівки, чим спричинив їй згідно акту судово-медичного дослідження № 1276 від 09 серпня 2007 року легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я у вигляді багаточисельних крововиливів на голові, кінцівках, тулубу, а також симптоматики струсу головного мозку.
Він же, 21 серпня 2007 року близько 02.00 год., перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, умисно наніс їй численні удари руками по голові, чим спричинив їй, згідно акту судово-медичного дослідження № 1369 від 21 серпня 2007 року легкі тілесні ушкодження, що потягли за собою короткочасний розлад здоров’я у вигляді травми голови зі струсом головного мозку, забоїв з набряками м’яких тканин волосистої частини голови та обличчя.
В період часу з 21 серпня по 18 вересня 2007 року ОСОБА_7 перебувала на стаціонарному лікуванні в 3-ій Черкаській міській лікарні швидкої медичної допомоги в нейрохірургічному відділенні. За цей період лікування вона за власні кошти купувала ліки, шприци, крапельниці та інші розхідні матеріали. На їх придбання вона загалом витратила 1 296 грн.
Вироком Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04 грудня 2008 року, залишеним без змін ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області від 24 лютого 2009 року ОСОБА_6 засуджений за ч. 2 ст. 125 КК України до штрафу в сумі 1 700 грн. та був частково задоволений цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 і стягнуто з відповідача на її користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди -1 296 грн. та моральної шкоди - 2 000 грн.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 28 липня 2009 року касаційна скарга ОСОБА_6 задоволена частково. Вирок Придніпровського районного суду м.Черкаси від 04 грудня 2008 року та ухвала колегії суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Черкаської області від 24 лютого 2009 року щодо ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову про відшкодування матеріальної шкоди і стягнення з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 1 296 грн. скасовані, а справа в цій частині направлена на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства.
Рішенням Придніпровського районного суду м.Черкаси від 02 грудня 2009 року позов задоволено.
Не погоджуючись з даним рішенням ОСОБА_6, просить його скасувати, оскільки судом при ухваленні рішення не були враховані надані ним докази, не була врахована його заява про відмінності встановлених діагнозів та включення до матеріальних затрат витрат на лікування хронічних захворювань. Просив переглянути суму моральної шкоди та відмінити стягнення з нього витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заслухавши пояснення осіб, які з‘явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Задовольняючи позовні вимоги про стягнення матеріальної шкоди суд першої інстанції виходив з того, що в результаті злочину вчиненого ОСОБА_6 відносно ОСОБА_7 останній були завдані тілесні ушкодження, в зв»язку з чим ОСОБА_7 понесла витрати на лікування, тобто їй була завдана матеріальна шкода, яка підлягає стягненню з відповідача.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що районний суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Ст. 1195 ЦК України встановлено, що фізична або юридична особа, яка завдала шкоди каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я фізичній особі, зобов»язана відшкодувати потерпілому заробіток /дохід/, втрачений ним внаслідок втрати чи зменшення професійної або загальної працездатності, а також відшкодувати додаткові витрати, викликані необхідністю посиленого харчування, санаторно-курортного лікування, придбання ліків, протезування, стороннього догляду, тощо.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 після отриманих травм перебувала на стаціонарному лікуванні в третій Черкаській міській лікарні швидкої медичної допомоги в період з 21 серпня 2007 року по 18 вересня 2007 року , в тому числі в період з 21 серпня 2007 року по 05 вересня 2007 року в нейрохірургічному відділенні з приводу закритої черепно-мозкової травми.
За період лікування в нейрохірургічному відділенні з приводу ЧМТ відповідно до довідки наданої 3-ю Черкаською міською лікарнею ліки на лікування позивачкою придбавались за власний кошт. Із наданих суду чеків вбачається, що на придбання ліків позивачкою було затрачено кошти в сумі 1 1296 гривень, які і були стягнуті судом.
Колегія суддів вважає правильним висновок суду про необхідність стягнення з відповідача саме такої суми витрат понесених на лікування позивачкою, оскільки вказана сума понесених витрат повністю підтверджується наданою 3-ю Черкаською міською лікарнею швидкої медичної допомоги довідкою № 2226 від 22 жовтня 2009 року /а.с. 48/.
Колегія суддів критично оцінює твердження відповідача, що в дану суму витрат затрачених на лікування позивачкою були включені також витрати понесені на лікування хронічних її захворювань, оскільки у даній довідці утримується перелік придбаних за рахунок потерпілої ліків саме на лікування наслідків ЧМТ в період з 21 серпня 2007 року по 05 вересня 2007 року.
Колегія також не може прийняти до уваги твердження відповідача про те, що вартість ліків вказаних в довідці № 2226 /а.с. 48/ відповідає цінам 23 жовтня 2009 року, оскільки такі дані в тексті самої довідки відсутні. Щодо відмітки центральної районної аптеки в нижній частині довідки та довідки № АБ/31 виданої Черкаським обласним підприємством «Фармація»/ а. с. 59/ з приводу цін на ліки, колегія суддів не може прийняти їх до уваги, оскільки такі запити судом не направлялися, а ціни на ліки в різних аптеках міста є різними.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає правильним висновок суду про необхідність при визначенні суми яка підлягає стягненню з відповідача виходити саме з фактично понесених витрат позивачкою, що повністю підтверджується даними медичного органу, в якому вона безпосередньо проходила лікування.
Колегія суддів також критично оцінює твердження апелянта про наявність суттєвої різниці між актом судово-медичного дослідження № 1369 від 21.08.2007 року та виписки з історії хвороби № 12530, що, на його думку, вплинуло на суму витрат, понесених на лікування, оскільки і акт судово-медичного дослідження і виписка з історії хвороби підтверджують наявність у потерпілої ЗЧМТ, струсу головного мозку, забоїв, з приводу чого вона і проходила лікування в нейрохірургічному відділенні 3-ї Черкаської міської лікарні швидкої медичної допомоги.
Щодо вимог ОСОБА_6 про перегляд суми моральної шкоди, слід вказати, що дане питання судом першої інстанції при ухваленні рішення від 02 грудня 2009 року не вирішувалось. Щодо «відміни стягнення» витрат на інформаційно-технічне забезпечення позову, колегія вважає, що дані вимоги апеляційної скарги також є безпідставними, оскільки не передбачені нормами ЦПК України.
Оскільки доводи апеляційної скарги є надуманими, висновків суду не спростовують і на їх правильність не впливають, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення Придніпровського райсуду м. Черкаси від 02 грудня 2009 року залишити без змін.
Керуючись ст. 303,304, 307, 308, 313, 314 ЦПК України, колегія суддів; -
у х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 – відхилити.
Рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 02 грудня 2009 року по справі за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної шкоди – залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня проголошення.
Головуючий /підпис/
Судді /підписи/
Згідно з оригіналом
Суддя Н.І.Гончар