УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01601,  м.  Київ,  МСП,  вул.  Володимирська,  15

Справа № 22-9265    

Головуючий у 1-ій інстанції - Богінкевич С. М.

Доповідач - Карпенко С. О.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ     УКРАЇНИ

18 грудня 2008 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного
суду міста Києва в складі:
головуючого - судді Карпенко С. О.
судців     Наумчука М. І.,  Антоненко Н.О.,

при секретарі     Ярошенку С. В.,

з участю позивача та його представника - ОСОБА_2 ,

відповідача та його представника - ОСОБА_3,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві

апеляційну скаргу ОСОБА_4

на рішення Подільського районного суду міста Києва від 30 вересня 2008 року

в справі за позовом ОСОБА_4

до ОСОБА_5,

третя особа,  яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору,

Головне управління юстиції в м.  Києві,

про продовження строку для прийняття спадщини,

встановила:

Рішенням Подільського районного суду міста Києва від 30.09.08 року ОСОБА_4 відмовлено у позові до ОСОБА_5 про продовження строку для прийняття спадщини.

Не погоджуючись з таким вирішенням спору,  ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу,  в якій просить рішення скасувати і ухвалити нове,  яким позов задовольнити.

Посилається на те,  що судом не враховано поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини,  оскільки він,  працюючи менеджером,  перебував у відрядженні за межами Києва і Київської області і документального підтвердження такої причини суд у нього не вимагав.

Також зазначає,  що суд не витребував спадкову справу і невірно визначив спадкову масу та розглянув справу у відсутності представника третьої особи.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_4 та його представник апеляційну скаргу підтримали з підстав,  наведених у ній,  і просили скаргу задовольнити.

ОСОБА_5 та його представник апеляційну скаргу не визнали,  подали письмові заперечення,  які долучені до матеріалів справи,  просили рішення суду залишити без змін.

Третя особа,  належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи,  просила слухати справу у відсутності її представника.

Колегія суддів,  перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог,  заявлених у суді першої інстанції,  дійшла висновку,  що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Встановлено,  що ОСОБА_6,  який є батьком ОСОБА_4 та ОСОБА_5,  05.08.05 року на користь ОСОБА_4 склав заповіт і ІНФОРМАЦІЯ_1 помер.

22.11.07 року ОСОБА_4 звернувся до Третьої Київської державної нотаріальної контори із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину,  проте у його видачі відмовлено у зв'язку із пропуском шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.

Суд першої інстанції,  відмовляючи у позові,  виходив з того,  що належних доказів поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини позивач та його представник не надали.

Такі висновки суду є правильними,  враховуючи наступне.

Відповідно до  ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця,  який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини,  суд може визначити йому додатковий строк,  достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За правилами  ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини,  на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Зі змісту позовної заяви вбачається,  що ОСОБА_4,  обґрунтовуючи поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини,  посилався на те,  що він з метою працевлаштування з початку лютого до початку травня 2007 року перебував за межами м. Києва та Київської області і про смерть батька дізнався випадково 23.08.07 року.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження обставин,  якими позивач обґрунтовував позов. Не надано таких доказів і в суді апеляційної інстанції.

Заперечуючи висновки суду,  ОСОБА_4 у апеляційній скарзі посилається на те,  що він,  працюючи менеджером ТОВ «Олга»,  перебував у відрядженні за межами м. Києва і Київської області з 05.07.07 року по 22.11.07 року,  що суд не врахував і доказів на підтвердження поважності причин не вимагав.

Відповідно до змісту  ст. 119 ЦПК України підставами позову є обставини,  якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Правилами  ст. 31 ЦПК України право змінити предмету або підстави позову надано виключно позивачеві.

Проте обставинами,  які містить апеляційна скарга,  позивач позов не обґрунтовував і відомостей про те,  що підстави позову протягом розгляду справи у суді першої інстанції позивачем чи його представником були змінені,  матеріали справи не містять.

Враховуючи специфіку апеляційного провадження,  суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах заявлених позовних вимог,  тому перевіряти інші обставини,  ніж ті,  якими позивач обґрунтовував позов у суді першої інстанції,  суд апеляційної інстанції повноважень не має.

Більш того,  в суді апеляційної інстанції позивач зазначив,  що про смерть батька йому стало відомо відразу і він брав участь у похованні батька,  фактично спростовуючи викладене у позові.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку,  що рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим,  постановленим з додержанням норм матеріального та процесуального права,  висновки якого доводами апеляційної скарги не спростовані. Тому підстав для скасування такого рішення немає.

Твердження апелянта про те,  що суд від нього не вимагав доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на прийняття спадщини,  безпідставне,  оскільки обов'язок з подання доказів частиною другою  ст. 60 ЦПК України покладений на сторони.

Посилання на не витребування судом спадкової справи та невірне визначення судом першої інстанції спадкової маси,  необґрунтоване.

Відомості,  що необхідні для вирішення спору і які могли міститися у спадковій справі,  суд мав. А визначення переліку спадкового майна знаходиться поза межами даного спору і тому такі обставини з'ясуванню не підлягали.

Та обставина,  що суд розглянув справу у відсутності третьої особи,  прав апелянта не порушує і тому підставою для скасування рішення не є.

Керуючись  ст.  ст. 303,  307,  308,  314,  315 ЦПК України,  колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.

Рішення Подільського районного суду міста Києва від 30 вересня 2008 року залишити без   змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України шляхом подання до цього суду касаційної скарги.