14 серпня 2006 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України в складі:

Левченка Є.Ф.,  Лихути Л.М.,   Романюка Я.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про вселення та за зустрічним позовом про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Апеляційного суду Київської області від 17 березня 2005 року,

в  с  т  а  н  о  в  и  л  а :

ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду України з касаційною скаргою на рішення Апеляційного суду Київської області від 17.03.2005 р., яким скасовано рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 22.12.2004 р. і ухвалено нове рішення про задоволення первісного позову та відхилення зустрічного позову.

В обґрунтування касаційної скарги ОСОБА_3 посилається на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, невірну оцінку наданих доказів, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення апеляційного суду та залишення в силі рішення місцевого суду.

Заперечуючи проти доводів касаційної скарги, позивачки вказують на те, що судові рішення, на їх думку, є законними і обґрунтованими.

Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судового рішення відсутні.

         Задовольняючи первісний позов та відмовляючи в зустрічному позові, апеляційний суд обґрунтовано виходив з того, що  позивачки були відсутні в спірній квартирі з поважних причин; ОСОБА_3 не надав переконливих доказів щодо наявності у них іншого постійного місця проживання, а тому їх право на вселення в цю квартиру підлягає судовому захисту.

Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно ч. 1 ст. 335 ЦПК України під  час  розгляду  справи  в  касаційному   порядку  суд перевіряє  в  межах  касаційної  скарги  правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними  обставини, що не  були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що апеляційним судом при розгляді справи допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які передбачені ст.ст. 338 - 341 ЦПК України як підстави для скасування рішень.

Наведені у касаційній скарзі доводи висновки апеляційного суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 332, 336  ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_3  відхилити.

Рішення Апеляційного суду Київської області від 17 березня 2005  року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду України :

____________________  Є.Ф. Левченко

                                 ____________________  Л.М. Лихута

____________________   Я.М. Романюк